Зовнішньоекономічна діяльність та її правове регулювання

Основні принципи зовнішньоекономічної діяльності визна­чені Законом України від 3 серпня 1990 р. "Про економічну са­мостійність України". До них належать такі принципи:

а) суверенітету народу України у здійсненні зовнішньоеконо­
мічноїдіяльності;

б) свободи зовнішньоекономічного підприємництва;

в) юридичної рівності і недискримінації;

г) верховенства закону;

д) захисту інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяль­
ності;

є) еквівалентності обміну;

є) неприпустимостідемпінгуприввезенні та вивезенні товарів.

Стаття 377Господарського кодексу України визначає зовнішньо­економічну діяльність суб'єктів господарювання як господарська діяльність, яка в процесі її здійснення потребує перетинання мит­ного кордону України майном або робочою силою.

Відповідно до ст. 378 Господарського кодексу України основ­ними суб'єктами зовнішньоекономічноїдіяльності є:

- суб'єкти господарювання України, що постійно знаходять­ся на її території;

- структурні одиниці іноземнихгосподарюючихсуб'єктів, що не є юридичними особами за законодавством України, але мають постійне місцезнаходження в Україні;

- зовнішньоекономічні організації, що мають статус юридич­них осіб, утворені в Україні відповідно до закону.

Розліл 17. Правове регулювання зовнішньоекономічноїліяльносгі\ 237

Всі зазначені суб'єкти зовнішньоекономічноїдіяльності ма­ють рівне право вчиняти будь-які дії, прямо не заборонені зако­нами України, незалежно від форми власності та інших ознак.

Фізичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономіч­ну діяльність з моменту набуття ними цивільної дієздатності згідно із законами України. Юридичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність відповідно до їхніх статутних до­кументів з моменту набуття ними статусу юридичної особи.

Всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності України мають право відкривати свої представництва на території інших держав згідно із законами цих держав.

До видів зовнішньоекономічної діяльності належать:

—експорттаімпорттоварів, капіталів та робочої сили;

—надання суб'єктами зовнішньоекономічноїдіяльності Ук­раїни послуг іноземним суб'єктам господарськоїдіяльності: виробничі, транспортно-експедиційні, страхові, консуль­таційні, маркетингові, експортні, посередницькі, бро­керські, агентські, консигнаційні, управлінські, облікові, аудиторські, юридичні, туристичні та ін.;

—наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробни­ча, навчальна та інші види кооперації з іноземними су­б'єктами господарськоїдіяльності;

—міжнародні фінансові операції та операції з цінними папе­рами;

—кредитні та розрахункові операції, створення банківських, кредитних та страхових установ як за межами України, так і на її території; /

—спільна підприємницька діяльність, у тому числі створен­ня спільних підприємств;

—підприємницькадіяльність,пов'язаназ наданням ліцензій, патентів, ноу-хау, торговельних марок та інших немате­ріальних об'єктів власності;

—організація та здійснення діяльності в галузі проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів тощо; організація та здійснення оптової, консигнаційної та роз­дрібної торгівлі на території України;

 

—товарообмінні операції;

—орендні, в тому числі лізингові, операції;

—операції з придбання, продажу та обміну валют на валют-.

238 | _______________ С.Й. Кравчук. Госполарськє право України

них аукціонах, валютних біржах та на міжбанківському ва­лютному ринку;

— інші види зовнішньоекономічноїдіяльності.

Державне регулювання зовнішньоекономічноїдіяльності здійснюють Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Міністерство економіки і Держав­ний митний комітет України відповідно до їхньої компетенції, визначеноїст. 380 Господарського кодексу України, а також орга­ни місцевого самоврядування, компетенція яких в галузі зовніш­ньоекономічноїдіяльності визначена ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування".

Держава регулює зовнішньоекономічну діяльність шляхом:

/. Валютного контролю. Такий режим встановлений Декретом КМУвід 19лютого 1993 р.№ 15-93 "Про систему валютного регу­лювання і валютного контролю", яким визначено загальні прин­ципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших кредитно-фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права і обов'язки суб'єктів валют­них відносин, порядок здійснення валютного контролю, відпові­дальність за порушення валютного законодавства.

2. Митного контролю. Він здійснюється згідно із Законом "Про зовнішньоекономічну діяльність" та Митним кодексом Ук­раїни і проводиться шляхом:

а) ліцензування.

Основні види ліцензій:

—генеральна ліцензія — відкритий дозвіл на експортно-імпортні операціїз певним товаромта певною країною (гру­пою країн) протягом періоду дії режимуліцензування цьо­го товару;

—разова ліцензія — разовий дозвіл, що має іменний характер і видається для здійснення кожної окремої операції конк­ретним суб'єктом зовнішньоекономічноїдіяльності на пе­ріод, не менший ніж необхідний для здійснення експорт­ної чи імпортної операції;

—відкрита ліцензія—дозвіл на експорт-імпорттовару протя­гом певного періоду (але не менший одного місяця) з ви­значенням його загального обсягу.

Ліцензії на експорт чи імпорт товарів видаються Міністер­ством економіки України на підставі заяв суб'єктів зовнішньое­кономічноїдіяльності.

Розаіл 17. Правове регулювання зовнішньоекономічноїаіяль носгі\ 239

б) квотування. В Україні запроваджуються такі види експорт­них (імпортних) квот:

—глобальні квоти—квоти, що встановлюються для товару без зазначення конкретних країн чи груп країн, в які товар експортується або з яких він (вони) імпортується;

—групові квоти — квоти, що встановлюються для товару із зазначенням групи країн, в які товар експортується або з яких він імпортується;

—індивідуальні квоти—квоти, що встановлюються для това­ру із зазначенням конкретної країни, в яку товар може екс­портуватись або з якої він може імпортуватись.

Для кожного виду товару встановлюєтьсялжиеодинвид квоти.

Підставою для здійснення експортно-імпортних операцій є зовнішньоекономічні контракти. Вони укладаються в письмовій формі. Форма такого контракту визначається правом місця його укладення.

Зовнішньоекономічні контракти підлягають державній реє- ■ страції в Міністерстві економіки України і його органами на місцях.

Відповідно до законодавства України можуть застосовува­тися й інші форми державного регулювання зовнішньоекономіч­ноїдіяльності — використання спеціальних імпортних процедур, запровадження спеціальних економічних зон та інших спеціаль­них правових режимів, застосування спеціальних санкцій за по­рушення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність.

Постановою КМУвід 12 грудня 1998 р. "Про посилення кон­тролю за проведенням розрахунків резидентів і нерезидентів за зовнішньоекономічними операціями" передбачається тимчасове зупинення зовнішньоекономічноїдіяльності підприємств Украї­ни шляхом неприйняття комерційними банками платіжнихдору-чень на перерахування валютних цінностей на користь нерезидентів.

Крім того, у випадку закінчення триденного банківського тер­міну з дня завершення терміну, протягом якого господарюючий суб'єктне надав банку документів, що підтверджують повернення валютних коштів з-за кордону, уповноважені банки зупинять пере­рахування валютних цінностей з рахунків резидентів на користь нерезидентів.

Захист прав та законних інтересів суб'єктів зовнішньоеконо­мічноїдіяльності здійснюється згідно з нормами міжнародного права через дипломатичні та консульські установи України.

240 І С.Й. Кравчук. Госполарське право України