Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Правовий статус підприємстваСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Стаття 62 Господарського кодексу України визначає, що підприємство — самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або місцевого самоврядування для здійснення виробничої, науково-дослідницької, торговельної та іншої господарської діяльності. Це зумовлено особливими економічними і соціальними функціями підприємства в економічній системі, а саме функціями товаровиробника, який задовольняє суспільні потреби у продукції, роботах, послугах. Тому законодавчий інститут підприємства або господарюючого суб'єкта є центральною частиною системи господарського законодавства України, його правовою основою. Стаття 84 Цивільного кодексу України визначає підприємницькі товариства як товариства, що здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками. Усі основні закони та інші нормативні акти господарського законодавства приймаються, виходячи з економічного та правового становищ підприємства. Поняття "підприємство" є узагальнюючим або збірним. Воно, по-перше, визначає підприємства як суб'єкти господарського права стосовно всіх форм і видів власності в Україні (організаційні форми і види підприємств). По-друге, це поняття є загальногалузевим, тобто взагалі визначає промислові (фабрики, заводи, шахти), будівельні, транспортні, сільськогосподарські, торговельні та інші підприємства. Підприємство як соціально-економічний і правовий інститут має певну сукупність економічних, організаційних і юридичних ознак, за якими кваліфікується як господарюючий суб'єкт і суб'єкт
С.Й. Кравчук. Госполарське право України права. За допомогою цих ознак, систематизованих ст. 63 Господарського кодексу України, уніфіковано визначається правове становище підприємств усіх форм власності і галузей народного господарства. Господарський кодекс України визначає, що підприємство є основною організаційною ланкою народного господарства України. Ця організаційна ознака кваліфікує підприємство як організаційну форму господарського суб'єкта, тобто організації, в якій власники засобів виробництва і робочої сили об'єднують свої виробничі ресурси для здійснення господарської діяльності з метою одержання прибутку. Визначена основна ланка, з одного боку, відмежовує підприємство від інших організаційних форм економічної діяльності (типудомашніх господарств, індивідуальних промислів без створення підприємств, так званих тіньових структур тощо). Суть визначення "господарюючий суб'єкт" полягає втому, що підприємство є товаровиробником, трудовим колективом, який на професійній основі (промисел) виробляє або реалізує свій товар з метою одержання прибутку. Як господарюючий суб'єкт підприємство здійснює виробничу, науковогтехнічну та комерційну діяльність. Термін "господарюючий" означає, що підприємства належать до комерційних організацій, а їх діяльність спрямована на отримання прибутку, (на відміну від неприбуткових організацій — релігійних об'єднань громадян тощо). Підприємство є самостійним господарюючим суб'єктом. Самостійність у прийнятті господарських рішень є однією з основних і необхідних умов діяльності підприємства як товаровиробника. Юридичний аспекттакого визначення полягає втому, що підприємство при здійсненні своєї господарської діяльності "має право з власної ініціативи приймати будь-які рішення, що не суперечать законодавству України" (ст. 62 Господарського кодексу України). Крім того, підприємство — це статутний господарюючий суб'єкт. Статутпідприємстваяклокальнийактгосподарськогоза-. конодавства нормативно визначає цілі і предмет діяльності окремого підприємства, відхилятися від яких без зміни самого статуту підприємству заборонено. Статуттакожвизначає межі спеціальної правоздатності підприємстваяк юридичної особи. Це один з найважливіших правових актів підприємства, тому ст.ст. 64—69 Господарського кодексу України спеціально визначають обов'язкові і альтернативні пункти, які включаються до статуту підприємства. РозлілЗ. Правове положення госполарюючих органів І 39 Підприємство має необхідне для господарюючого суб'єкта - основні і обігові кошти, інші цінності, якими воно користується і розпоряджається на певних правах (на праві власності або повного господарського відання). Це майно юридично відмежоване, як правило, від власника підприємства і закріплене за підприємством як самостійним суб'єктом права. Основні і оборотні кошти знаходяться на його бухгалтерському балансі, гроші - на розрахунковому рахунку підприємства в банку. Підприємство є самостійним суб'єктом права. З одного боку, закон визначає його компетенцію (права та обов'язки) як господарюючого суб'єкта, з другого — зазначає, що підприємство є юридичною особою, яка не має у своєму складі інших юридичних осіб (ч. 4ст. 62 Господарського кодексу України). Цим підприємство суттєво відрізняється від об'єднань підприємств (господарських об'єднань), до складу яких входять юридичні особи. Як господарюючий суб'єкт з правами юридичної особи підприємство починає діяти від дня його державної реєстрації. Таким чином, підприємство — це самостійна господарська організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку для здійснення господарськоїдіяльності з метою задоволення суспільних потребу товарі (продукції, роботах, послугах) і одержання прибутку, яка діє на підставі статуту, користується правами і виконує обов'язки щодо своєї діяльності, є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в банках. Законодавство України про підприємства оперує такими поняттями, як організаційні форми, види і категорії підприємств. Кожне з них вживається для класифікації підприємств за певними ознаками. Організаційна (організаційно-правова) форма передбачає класифікацію підприємств залежно від форм власності, визначених Конституцією України і Законом "Про власність", та від способів розмежування в підприємствах окремих форм власності і управління майном. Юридичне значення цього полягає в урахуванні в законодавстві, тобто в Господарському кодексі України та інших законодавчих актах особливостей правового становища підприємств окремих видів. Структура підприємств складається з виробничих підрозділів (виробництв, цехів, відділень, бригад, лабораторій), а також функціональних підрозділів апарату управління (управлінь, 40 І С.Й. Кравчук. Госполарське право України відділень, бюро, служб). Підприємства самостійно визначають свою структур, встановлюють штати. Функції, права, обов'язки структурних підрозділів визначаються положенням про них, що затверджуються керівниками підприємств. Законодавство визначає наступні організаційно-правові форми та види підприємств, які класифікуються в залежності від трьох формвласності (державної, колективної та приватної): 1. Колективне підприємство —це організаційно-правова фор Колективне - означає, що підприємство належить колективу співвласників (засновників, учасників), які діють як один суб'єкт права колективної власності. Правосуб'єктність власника (у цьому випадку колективу або групи власників, організованих у колективне підприємство з правами юридичної особи) реалізується через юридичну особу—підприємство, яке володіє, користується і розпоряджається майном відповідно до свого статуту (ст.ст. 6,20,21 Закону "Про власність"). Це вид недержавної юридичної особи. Право колективної власності у колективному підприємстві безпосередньо здійснюють його органи управління — вищий орган управління (загальні збори або конференція) і правління. Отже, колективне підприємство, поки воно діє, — це об'єкт права власності відповідної юридичної особи. Його засновники і учасники є власниками часток (паїв, акцій, вкладів) у майні підприємства. Господарський кодекс виділяє такі види колективних підприємств: - господарські товариства (ст.ст. 79,80 ГКУкраїни); - виробничі кооперативи (ст.95 ГК України); - підприємства споживчої кооперації (ст. 111 ГК України); - підприємства об'єднань громадян, релігійних організацій та ін. (ст. 112 ГК України). 2. Державне підприємство —це організаційно-правова форма - державне унітарне підприємство — це підприємство дер РозлілЗ. Правове положення госполарюючих органів І 41 — державне комерційне підприємство—це суб'єкт підприєм ' ся за ним на праві господарського відання; — казенні підприємства—це господарюючий суб'єкт, майно — комунальне унітарне підприємство — це підприємство, що утворюється комптенетним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності. 3. Приватне підприємство —це організаційно-правова форма підприємства, заснованого на власності одного або кількох громадян України, іноземців або осіб без громадянства та їх праці з використання найманої робочої сили. Визначення "приватне" крім форми власності виражає головну особливість правового становища підприємства цієї організацій -ної форми. Згідно із законодавством України власники у такому випадку водночас є і підприємцями, тобто власність і управління майном у приватному підприємстві не розмежовуються. Господарський кодекс України визначає такі види приватних підприємств: —селянське (фермерське) господарство—це форма підприємництва громадян з метою виробництва, переробки і реалізації товарної сільськогосподарської продукції; —орендне підприємство—це підприємство, створене орендарем на основі оренди цілісного майнового комплексу існуючого державного або комунального підприємства. 4. Підприємство з іноземними інвестиціями — це підприєм- 42 | ___________ С.Й. Кравчук. Госполарське право України ство, в статутному фонді якого не менш як 10% становить іноземна інвестиція. Воно набуває статусу такого підприємства з дня зарахування іноземної інвестиції на його баланс. Правове становище і діяльність таких підприємств крім Господарського кодексу України регулюється Законом України від 19 березня 1996 р. "Про режим іноземного інвестування" та Законом України від 16 квітня 1991р. "Про зовнішньоекономічну діяльність". 5. Іноземне підприємство - це організаційно-правова форма підприємства з місцезнаходженням в Україні, створеного як суб'єкт права згідно із законодавством іноземної держави, майно якого повністю є у власності іноземних громадян, юридичних осіб або держави. Визначення "іноземне" (іноземнавласність) означає, що підприємство підпорядковується різним юрисдикціям. Порядок створення і внутрішньої діяльності іноземного підприємства регулюється законодавством країни, якій воно належить. Законодавство України не регулює цих відносин. Разом з тим умови реєст-раціїта діяльності іноземного підприємства в Україні регулюються українським законодавством, тобто на іноземні підприємства загалом поширюється національний правовий режим господарської діяльності. Крім форм і видів законодавець застосовує для класифікації підприємств поняття категорії, що означає техніко-економічну (не юридичну) класифкащюпідприємствусіхорганізаційно-правових форм за ст. З закону "Про власність", ст. 64 Господарського кодексу України за кількістю працівників. За цією ознакою розрізняються такі види підприємств: 1. Малі - підприємства, середньоспискова облікова чисельність працюючих в яких за звітний період не перевищує 20 осіб, а обсяг валового доходу становить не більше 50 тис. євро. 2. Середні - підприємства, з середньосписковою обліковою чисельністю працюючих за звітний період від 50 до 100 осіб та валовим доходом не більше 5 млн. євро. 3. Великі — підприємства, в яких середньоспискова облікова чисельність працюючих за звітний рік не перевищує 1000 осіб, а валовий дохід перевищує суму, еквівалентну 5 млн. євро. Створення підприємства в юридичному розумінні — це затвердження та одержання передбачених законом документів— рішень власника (власників) або уповноваженого органу про створення підприємства, статуту (якщо цього вимагає організаційна Розліл 3. Правове положення господарюючих органів І 43 форма), посвідчення про державну реєстрацію. За необхідності для новостворюваного підприємства земельної ділянки сюди входять також документи на землекористування (землеволодіння), визначені земельним законодавством України. Дозвіл на користування створюваним підприємством земельною ділянкою, а також іншими природними ресурсами видається за рішенням місцевих органів влади за місцезнаходженням підприємства в порядку, встановленому Земельним кодексом України (ст.ст. 19,21,23,32,34таін.). Відмова в наданні земельної ділянки може бути оскаржена у встановленому законом порядку. Господарське законодавство регулює також способи створення підприємств. Так, підприємство може бути створене згідно з рішенням одного чи кількох власників або уповноваженого ним органу. Підприємство може створюватися внаслідок примусового поділу іншого підприємства відповідно до антимонопольного законодавства України. Примусовий поділ підприємства здійснюється згідно з розпорядженням Антимонопольного комітету України, його територіальнихуправлінь. Розпорядження про поділ підприєм-ства-монополіста є обов'язковим для власника (власників) або уповноваженого органу. Розпорядження про примусовий поділ визначає строк створення нових підприємств, який не може бути менше шести місяців. Поряд з цим підприємство може створюватись шляхом реорганізації діючого підприємства, тобто в результаті виділення із складу діючого підприємства одного або кількох структурних підрозділів за рішенням їх трудових колективів, якщо на це є згода власника чи уповноваженого ним органу. Аналогічно може створюватися підприємство на базі структурної одиниці діючого об'єднання. Щодо таких підприємств діє правило про збереження за ними взаємних зобов'язань та укладених договорів з іншими підприємствами.
|
|||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-26; просмотров: 296; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.142.42.247 (0.008 с.) |