Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Форми захисту прав та інтересів господарюючих суб'єктівСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Чинне законодавство виділяє такі форми захисту прав та інтересів господарюючих суб'єктів: 130 І _______________ С.И. Кравчук. Госполарське право України 1. Нотаріальний захист прав суб'єктів господарювання. Цей вид захисту полягає утому, що окремі угоди потребують додаткових гарантій щодо захисту прав власника, що досягається нотаріальним посвідченням набуття та передачі прав власності. Воно є юридичною фіксацією набуття прав власника, яке знаходиться в основі вирішення судами спорів про порушення такого права. Вчинення нотаріальних дій покладається нанотаріусів. У населених пунктах, де нотаріуси відсутні, нотаріальні дії вчиняють уповноважені на це посадові особи виконавчих комітетів. Нотаріальні контори в межах своєї компетенції посвідчують угоди, щодо яких законодавством встановлено обов'язкову нотаріальну форму. До таких договорів відносяться: 1. Договори про відчуження нерухомого майна, що виплива-югьздогоюрівкупівлі-продажу,міни,дарування,довічно-го утримання. 2. Договори про заставу нерухомого майна, транспортних засобів, об'єктів, товарів в обігу або переробці. 3. Договори про відчуження земельних ділянок, які перебувають у колективній або приватній власності. 4. Договори купівлі-продажумайнадержавнихпідприємств. 5. Доручення, яке видається в порядку передоручення. 6. Договори позики. Для стягнення грошових сум або витребування їх від боржника нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Протести векселівпро неоплату вчиняються нотаріусами відповідно до законодавства України про пере-казний або простий вексель. Протести по них вчиняються за місцем знаходження платника або за місцем платежу. Нотаріальний захист прав суб'єктів господарської діяльності у відносинах з іноземними партнерами здійснюється шляхом використання норми права країн іноземного партнера. Повнота нотаріального захисту прав суб'єктів господарювання забезпечується також їх правом на оскарження виконанихнота-ріальних дій або відмову у їх виконанні. 2. Адміністративний захист. Адміністративний захист—це засіб адміністративного примусу, який застосовується як при наявності, такі при відсутності правопорушення, спрямований на запобігання правопорушенням та усуненню їх шкідливих наслідків. Розліл 9. Захист прав та законних інтересів суб'єктів... І 131 Господарське право, регулюючи суспільні відносини, обов'язково взаємодіє з іншими галузями права, що дозволяє здійснювати належний адміністративний захист порушених прав господарюючих суб'єктів в тій чи іншій галузі. Так, за розпорядженням уповноваженого органу державного управління один суб'єкт господарської діяльності передає іншому частину свого майна. Уданому випадку орган управління владним методом регулює майнові відносини двох суб'єктів господарювання, тобто господарське право регулює законність цієї угоди, а адміністративне — передбачає верховенство волі однієї сторони над іншою. Практика знає достатньо прикладів, коли майнові відносини між суб'єктами господарювання виникають безпосередньо з актів державного управління, тобто без укладання договорів владним методом (стягнення штрафів, конфіскація майна іт.ін.). Адміністративно-правовими засобами захисту є ряд передбачених ст. ст. 240—247 Господарського кодексу України: —безоплатне вилучення прибутку; —накладення штрафу;. —стягнення обов'язкових зборів; —призупинення операцій за банківськими рахунками суб'єктів господарської діяльності; —застосування антидемпінгових процедур; —припинення експортно-імпортних операцій; —застосування індивідуального режиму ліцензування; —обмеження та зупинення діяльності суб'єктів господарювання; —скасування державної реєстрації. Згідно з положеннями ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції до суб'єктів господарювання можуть застосовуватись протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом закону. Тобто, адміністративний захистправ суб'єктів господарювання передбачає прийняття управлінських вказівок по вчиненню в рамках адміністративного законодавства певних майнових прав, які не суперечать діяльності згаданих суб'єктів. 3. Претензійний порядок врегулювання спорів. Однією із умов захисту прав і законних інтересш суб'єктів господарювання є дотримання досудового претензійного порядку
С.И. Кравчук. Госполарське право України врегулювання спорів. Як правило, спор може бути переданий на розгляд господарському суду лише після прийняття сторонами заходів безпосереднього врегулювання конфлікту. Чинне законодавство вимагає від підприємств та організацій, щоб вони до подання позову вжили заходів щодо врегулювання господарських спорів з іншою стороною. Досудове врегулювання господарських спорів—це сукупність заходів, що підлягають здійсненню господарюючими суб'єктами, права яких порушені, для безпосереднього вирішення спорів, що виникли, з підприємствами та організаціями, які порушили майнові права та інтереси, до звернення з позовом до господарського суду. Значення досудового врегулювання господарських спорів розкривається через функції, які виконує ця стадія господарського процесу. По-перше, досудове врегулювання покликане забезпечити якомога швидше відновлення порушених прав підприємств та організацій. По-друге, воно сприяє виявленню і усуненню причин та умов виникнення господарських правопорушень. По-третє, досудове врегулювання сприяє організації та підвищенню рівня укладання та виконання господарських договорів. Виходячи зі змісту чинного законодавства, можна виділити: загальний порядок досудового врегулювання господарських спорів (він регламентований нормами ст.ст. 5—11 Господарського процесуального кодексу України) та спеціальний порядок досудового врегулювання господарських спорів (визначається нормами інших нормативних актів), який застосовується щодо пред'явлення і розгляду претензій до органів транспорту. Враховуючи, що порядок укладання господарських договорів раніше вже було висвітлено, схематично досудове врегулювання розбіжностей, що виникають при укладанні, зміні тарозірванні договорів, можна подати так: а) підприємство, що одержало проект договору, за наявності заперечень щодо його умов, складає протокол розбіжностей і в двадцятиденний строк разом з підписаним договором (із застереженням) надсилає його автору проекту договору. Підприємство, що одержало протокол розбіжностей, зобов'язане протягом 20 днів розглянути його, вжити заходів з врегулювання розбіжностей, а неврегульовані розбіжності передати на розгляд господарського суду; Розліл 9. Захист прав та законних інтересів суб'єктів... І 133 б) підприємство, яке вважає за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилає пропозиції про це другій стороні договору. Сторона, яка одержала пропозицію, повинна відповісти на неї в двадцятиденний строк. Досудове врегулювання спору, що виник внаслідок порушення прав і законних інтересів підприємства, здійснюється шляхом пред'явлення підприємством, що зазнало збитків, претензії до підприємства-порушника. Претензія підлягає розгляду в місячний строк з дня її одержання. Відповідно до вимог ст. 222 Господарського кодексу України в претензії повинні обов'язково вказуватись: —вимоги заявника; —сума претензії і її розрахунок (якщо вона стосується грошової форми); —обставини, на яких базуються вимоги; —докази, які підтверджують законність вимог; — перелікдокументів, які додаються до претензії. телетайпом, а також вручатися під розписку особисто відповідачу. Термін її розгляду рівняється 30 дням з дня отримання, і результати повинні повідомлятись заявнику у письмовій формі. У випадку відмови в задоволенні претензійних вимог це повинно мотивуватись. Про результати розгляду претензіїїї заявник повідомляється в письмовій формі (так звана відповідь на претензію). Надсилання відповіді є обов'язковим незалежно від того, задовольняються чи ні вимоги заявника. За порушення строків розгляду претензії встановленамайнова відповідальність, яку може застосувати господарський суд при прийнятті рішення — стягнення в доход державного бюджету з підприємства, організації, що припустилися такого порушення, штрафу у розмірі 2 % від суми претензії, але не менш як 5 розмірів неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більш як 100 розмірів неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Разом з тим слід мати на увазі таке: — справи за заявою прокурора чи його заступника, Антимо- 134 І С.Й. Кравчук. Госполарськє право України —вимоги щодо досудового врегулювання господарських спорів не поширюються на спори про визнання договорів недійсними, спори про визнання недійсними актів державних та інших органів, підприємств та організацій, які не відповідають законодавству і порушують права та інтереси, які охороняються законом, підприємств і організацій (далі—акти), спори про стягнення заборгованості за опротестованими векселями, а також на спори про звернення стягнення на заставлене майно; —правила про досудове врегулювання спорів не застосовують ся щодо провадження у справах про банкрутство, оскільки воно регламентує умови і процедуру визнання юридичних осіб банкрутами, а не процес вирішення спорів. Якщо у відповіді з претензії організація не повідомляє про перерахування, заявник претензії має право пред'явити в банк доручення на списання у безспірному порядку визнаної боржником суми з нарахування пені за перевищення терміну платежу. 4. Судовий захист прав суб'єктів господарювання. Звернення суб'єктів господарювання до суду з позовом про захист власних прав і законних інтересів є на сьогодні найбільш ефективною формою встановлення порушених прав. Переваги судового захисту очевидні, оскільки суд є незалежним і підпорядковується лише закону. Діяльність господарського суду з розгляду господарських справ і вирішення господарських спорів розвивається у певній послідовності та складається з окремих стадій, основною з яких є порушення справи. Господарський суд порушує справи за позовними заявами: —підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та інтересів, що охороняються законом; —державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України; —прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Якщо прокурор звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві має бути зазначено орган, уповноважений Розліл 9. Захист прав та законних інтересів суб'єктів... І 135 державою здійснювати відповідні функції у спірних-відносинах. Господарський суд порушує справи про банкрутство за письмовою заявою будь-кого з кредиторів, боржника, органів державної податкової служби або державної контрольно-ревізійної служби. Позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується керівником підприємства, організації, державного чи іншого органу, іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами, прокурором чи його заступником, громадянином — суб'єктом підприємницької діяльності або його представником. Позивач (прокурор) зобов'язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає. Змістпозовної заяви тадокументи, що додаються до неї, визначені відповідно до ст.ст. 54 та 57 Господарського процесуального кодексу України. З позовної заяви до господарського суду сплачується державне мито, розміри якого встановлені Законом України від 11 липня 1995 р. "Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів": —із позовних заяв майнового характеру—5 % ціни позову, але не менше 0,25 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян; —із позовних заяв немайнового характеру—5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; : —із заяв у переддоговірних спорах—6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо справа підлягає розгляду у Вищому господарському суді України, та 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо справа підлягає розгляду в інших господарських судах; —із заяв про перевірку рішень — 50 % ставки, що підлягає сплаті при розгляді справи в першій інстанції, а зі спорів майнового характеру—ставки, обчисленої, виходячи з суми, яка оспорюється. Після прийняття заяви суд не пізніше 5 днів від дня її надходження приймає рішення про порушення провадження справ, про що відповідною ухвалою повідомляє позивача і відповідача. Поряд з цим, відповідно до ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може:
С.И. Кравчук. Госполарське право України —визнати недійсним предмет спору; —виходити за межі позовних вимог з метою захисту інтересів позивача або третіх осіб; —зменшувати розмір неустойки, яка підлягає стягненню з заінтересованої сторони; —стягувати вдохід бюджету зі сторони, що порушила терміни розгляду претензії, штраф; —стягувати в дохід бюджету штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів за ухилення від виконання рішень-господарського суду; —відстрочити виконання рішення. Питання про прийняття позовної заяви вирішує судця. При цьому за наявності обставин, що свідчать про відсутність права на позов (вони зазначені у ст. 62 Господарського процесуального кодексу України), суддя відмовляє в прийнятті позовної заяви. Якщо ж заявник (позивач, прокурор) має право на подання позову, але припустився порушень в його реалізації, тобто не дотримався правил подання позовної заяви, суддя повертає позовну заяву і додані до неї матеріали без розгляду. Підстави для повернення містяться в ст. 63 Господарського процесуального кодексу України. Після усунення допущених порушень заявник може звернутися до господарського суду повторно. У разі відсутності підстав для відмови в прийнятті позовної заяви чи для повернення її заявникові суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше п'яти днів з дня її надходження виносить ухвалу про порушення провадження у справі, в якій зазначає час і місце проведення засідання господарського суду тадії, які необхідно вчинити сторонам, тощо. З метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя й сам вчиняє певні дії з підготовки справи до розгляду (наприклад, призначає експертизу, витребує необхідні докази, зобов'язує представників сторін з'явитися на засідання, виконує інші діїзгідно зі ст. 65 Господарського процесуального кодексу України). Основною стадією господарсько-судового процесу є вирішення господарських спорів. Розгляд справ у господарському суді здійснюється суддею одноособово. Для вирішення складних спорів до складу господарського суду вводятьсядодатково два судді. Разом з тим справу може бути розглянуто і без участі представників сторін. Розліл 9. Захист прав та законних інтересів суб'єктів... | 137 Порядок ведення засідання визначається суддею, а в разі розгляду справи трьома суддями — суддею, який головує в засіданні. Як правило, справи розглядаються у приміщенні господарського суду, хоча справи, що мають важливе громадське значення, можуть розглядатися безпосередньо на підприємствах та в організаціях. При розгляді справи господарський суд може зіткнутися з такими обставинами, за яких спір не може бути вирішено в цьому засіданні (неявка сторін, неподання витребуваних доказів та ін.). В такому разі розгляд справи відкладається, і в ухвалі, що виноситься, вказуються час і місце наступного засідання. В окремих випадках господарський суд не в змозі розглянути справу до вирішення пов'язаної з нею іншої справи або в разі призначення експертизи, надсилання матеріалів до слідчих органів, заміни сторони її правонаступником. В цих випадках він зупиняє провадження у справі, а потім поновлює його після усунення обставин, які зумовили зупинення. Від призупинення провадження у справі слід відрізняти припинення провадження, яке має місце з підстав, зазначених у ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Це підстави, які перешкоджають розгляду справи в господарському суді взагалі. Вони нагадують підстави відмови в прийнятті позовної заяви. Так само залишення позову без розгляду (ст. 81 Господарського процесуального кодексу України) за своїми підставами має багато спільного з поверненням позову (ст. 63 Господарського процесуального кодексу України). Можна говорити про те, що шляхом застосування норм таких процесуальних інститутів, як припинення провадження у справі та залишення позову без розгляду, суддя має можливість виправити помилки, яких він припустився при прийнятті позовної заяви. Господарський суд розглядає справу протягом 2 місяців і приймає рішення, яке, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, вступає в законну силу через 10 днів після його прийняття. Рішення приймається в засіданні суддею за результатами обговорення всіх обставин справи, а якщо спір вирішується трьома судцями — більшістю голосів суддів. Рішення повинно за формою та змістом відповідати вимогам ст. 84 Господарського процесуального кодексу. 138 | _______________ С.И. Кравчук. Госполарське право України Якщо господарський суд не вирішує спір по суті (наприклад, у разі відкладення розгляду справи, зупинення чи припинення справи тощо), то він виносить ухвалу. Прийняте рішення оголошується суддею в засіданні після закінчення розгляду справи. Суддя має право оголосити тільки резолютивну частину рішення, яка повинна бути викладена в письмовій формі, підписана суддею (суддями) і приєднана до справи. Рішення і ухвали розсилаються сторонам, прокурору, який бере участь в господарському процесі, третім особам не пізніше п'яти днів після їх прийняття. Рішення господарського суду набирають законної сили негайно після їх прийняття і піддягають обов'язковому виконанню підприємствами, організаціями та посадовими особами. Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ надсилається одночасно з рішенням. Органами виконання рішення господарського суду є: —установи банку (виконують накази про стягнення грошових сум); —судові виконавці (виконують інші накази). Виданий стягувачеві наказ може бути пред'явлено до виконання не пізніше трьох місяців з дня прийняття рішення. У випадку непогодженості однієї із сторін із прийнятим рішенням вона відповідно до ст. 91 Господарського процесуального кодексу України подає апеляційну скаргу до апеляційного господарського суду. Форма та зміст скарги передбачений ст. 94 Господарського процесуального кодексу України. Скарга подається до господарського суду, який розглядав справу. Господарський суд протягом п'яти днів формує справу і разом зі скаргою відправляє до апеляційного суду де справа розглядається протягом двох місяців і за його результатами приймається постанова. У випадку непогодженості позивача чи відповідача із рішенням суду, протягом місяця з дня набрання постановою законної сили вони мають право направити касаційну скаргу до Вищого господарського суду, який протягом двох місяців розглядає справу і приймає постанову. Якщо одна із сторін не погоджується із прийнятим рішенням, то протягом місяця з дня набрання законної сили цим рішення вона має право направити касаційну скаргу до Верховного Суду України, де справа розглядається протягом двох Розліл 9. Захист прав та законних інтересів суб'єктів... [ 139 місяців і за його результатами приймається постанова, яка оскарженню не підлягає. За загальним правилом вирішення господарських спорів завершується стадією виконавчого провадження. Проте в господарському процесі є ще одна стадія — перевірка рішень, ухвал та постанов у порядку нагляду. Ця стадія виникає лише тоді, коли за заявою сторони чи за протестом прокурора або його заступника господарський суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення, ухвали, постанови господарського суду, третейського суду або іншого органу, який у межах своєї компетенції вирішує господарський спір. Крім того, господарський суд має право зі своєї ініціативи перевірити в порядку нагляду законність і обгрунтованість прийняття рішення. З усього комплексу питань, пов'язаних з перевіркою рішень, ухвал, постанов, виділимо найголовніші: —заява про перевірку рішення, ухвали, постанови в порядку нагляду подається і протест прокурора вноситься не пізніше двох місяців з дня прийняття рішення, ухвали, постанови. При цьому заява подається до господарського суду, який розглянув справу, а протест — до господарського суду, у компетенцію якого входить перевірка рішення, ухвали, постанови в порядку нагляду; —перевірка рішення здійснюється не пізніше двох місяців з дня надходження заяви або протесту; —рішення, ухвала, постанова можуть бути перевірені в порядку нагляду не пізніше одного року з дня їх прийняття; —заява про перевірку рішення, ухвали, постанови повинна бути оплачена митом. Копія заяви (протесту) надсилається сторонам; —за результатами перевірки в порядку нагляду приймається постанова, що надсилається сторонам та прокурору, який приніс протест. 9.3. Способи захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарської діяльності Господарські права та інтереси суб'єктів господарської діяль- 140 | _______________ С.Й. Кравчук. Госполарськє право України ності відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України захищаються такими способами: —визнання наявності або відсутності прав суб'єктів господарювання; —визнання повністю чи частково недійсними актів органів державної влади та місцевого самоврядування; —відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; —припиненнямдій, що порушують права або створюють загрозу їх порушення; —присудження до виконання обов'язку в натурі; —відшкодування збитків; —застосування штрафних, оперативно-господарськихтаад-міністративно-господарських санкцій; —встановлення, зміною чи припиненням господарських правовідносин. У випадку невиконання рішення господарського суду на винуватця накладається штраф в розмірі вартості відповідних зобов'язань. При невиконанні рішення чи постанови господарський суд знімає з винуватця штраф у подвійному розмірі. Штрафні санкції можуть у такому випадку відноситись на конкретних відповідальних осіб. У господарських стосунках між підприємствами, організаціями та установами, міжнародними об'єднаннями організацій України застосування заходів з судового врегулювання господарських спорів є обов'язковою необхідністю звернення до господарського суду. Справи за заявами прокурора порушуються в господарському суді в інтересах держави і суб'єктів господарювання незалежно від прийняття сторонами заходів досудового врегулювання господарських спорів. Господарські спори, які виникають при погодженні стандартів та технічних умов, а також про встановлення цін на продукцію і тарифів на послуги вирішуються відповідними функціональними органами держави, які займаються керівництвом робіт зі стандартизації і врегулюванню ціноутворення. Спори між іноземними інвесторами і державою з питань інвестування підлягають розгляду в судах України, якщо інше не передбачається договорами. Всі інші спори за участю іноземних інвесторів підлягають вирішенню за кордоном. Розліл 9. Захист прав та законних інтересів суб'єктів... \ 141 Ф Контрольні запитання 1. За якими принципами здійснюється захист суб'єктивних цивільних прав суб'єктів господарської діяльності? 2. Які форми захисту прав та інтересів господарюючих суб'єктів передбачаються чинним законодавством? 3. Чим характеризується претензійний порядок Врегулювання спорів? 4. Якими способами захищаються права та інтереси суб'єктів гос-подарськоїдіяльності? 5. Якими органами вирішуються господарські суперечки, які виникають при погодженні стандартів та технічних умов? 142 | ______________ С.Й. Кравчук. Госполарське право України РОЗДІЛ Ю ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВА ВІДПОВІДААЬНІСТЬ
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-26; просмотров: 556; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.218.223.84 (0.015 с.) |