Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Правовий статус акціонерних товариствСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Стаття 79 Господарського кодексу України визначає господарське товариство як суб'єкт господарювання, створений юридичними або фізичними особами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності з метою одержання прибутку. Господарські статутні товариства кваліфіковано законом як організаційно-правову форму підприємства, заснованого на колективній власності. Ця форма має суттєві особливості щодо створення, діяльності та юридичного статусу. Тому товариства діють на підставі Закону України від 19 вересня 1991 р. "Про господарські товариства" та ст.ст. 80—92 Господарського кодексу України, які визначають поняття, види, правила створення і діяльності товариств, а також права і обов'язки їхніх засновників та учасників. Статутні товариства є різновидом підприємств, тому вони діють також на підставі законодавства про підприємства. Господарське товариство відрізняється від інших суб'єктів права (не товариств), оскільки є об'єднанням на підставі угоди майна та зусиль учасників для спільноїгосподарськоїдіяльності. Товариство становить собою об'єднання на засадах угоди майна та підприємницької діяльності фізичних та (або) юридичних осіб у формі підприємства (установи, організації) для спільної діяльності з метою отримання прибутку. Всі товариства згідно із законом є юридичними особами, діють на підставі установчих документів, затверджених учасниками, мають власні назви із зазначенням організаційно-правової форми товариства (акціонерне тощо). Акціонерним визнається товариство, статутний фонд якого поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості. Розліл 4. Правовий статус госполарських товариств та об'єлнань | 49 Права та обов'язки акціонерів визначені ст.ст. 10,11 Закону України "Про господарські товариства", ст. 81 Господарського кодексу України. Особливою ознакою акціонерного товариства є обмеження відповідальності акціонерів. Акціонери відповідають за зобов'язаннями товариства тільки в межах належних їм акцій. За ознакою відповідальності акціонерів акціонерне товариство належить до товариств з обмеженою відповідальністю. Юридичний статус акціонерного товариства характеризується й деякими іншими рисами. Так, товариство має засновницькі права щодо створення господарських об'єднань (участі в існуючих об'єднаннях). Акціонерне товариство має право створювати дочірні підприємства, наділяти їх майном, яке належить товариству, призначати керівника та реалізовувати інші права власника дочірнього підприємства. Законодавством передбачено, що акціонерне товариство має фірмову марку та товарний знак. Ці реквізити затверджуються правлінням товариства і реєструються в Торгово-промисловій палаті України. Види акціонерних товариств. За способом функціонування акцій п.п. 1 -3 ст. 81 Господарського кодексу України розрізняє відкриті та закриті акціонерні товариства. Акції відкритих товариств можуть розповсюджуватися як шляхом відкритої підписки, так і шляхом купівлі-продажу на біржі (ст.ст. 6—8 закону "Про цінні папери і фондову біржу", ст. ЗО закону " Про господарські товариства"). В закритому акціонерному товаристві акції розподіляються між засновниками і не можуть розповсюджуватися шляхом передплати або купівлі-продажу на біржі. Засновниками та (або) учасниками акціонерного товариства є фізичні та юридичні особи, які згідно із ст. 79 Господарського кодексу України можуть бути суб'єктами підприємницькоїдіяльності. Відповідно до п. 2 ст: 153 Цивільного кодексу України акціонерне товариство може створюватись також кількома особами, які укладають між собою договір, що визначає порядок здійснення ними спільної діяльності щодо створення товариства. Поряд з цим, згідно з п. 4 ст. 153 Цивільного кодексу України акціонерне товариство може створюватись однією особою чи може складатись з однієї особи у разі придбання одним акціонером усіх акцій товариства. Відомості про це підлягають реєстрації і опублікуванню для загального відома. 50 | ______________ С.И. Кравчук. Госполарське право України Стосовно акціонерних товариств їх коло визначене ст.ст. З і 26 Закону України "Про господарські товариства". Стаття 26спе-ціально визначає функції засновників і тим самим відмежовує цих осіб від учасників. Засновниками є особи, які виконують передбачені законом обов'язки щодо заснування товариства. Основна особливість їхнього правового статусу полягає в тому, що вони несуть відповідальність як перед тими, хто підписався на акції, так і перед третіми особами за зобов'язаннями, що виникли до реєстрації товариства. Учасники—це особи, які виконують обов'язки передплатників на акції перед товариством засновників та акціонерів перед акціонерним товариством. Громадяни України можуть бути засновниками та учасниками акціонерних товариств згідно з Законом України " Про господарські товариства", крім випадків, коли вони не мають обмежень підприємницької правосуб'єктності згідно із ст. 2 Господарського кодексу України^ ст. 16 закону "Про державну службу" та ін. Згідно із зазначеним правилом засновниками та учасниками акціонерних товариств можуть бути особи без громадянства, стосовно іноземних громадян діє Закон України " Про режим іноземного інвестування". Недержавні юридичні особи можуть бути засновниками акціонерних товариств практично без обмежень, якщо їхніми статутами (положеннями) не встановлено заборони займатись підприємницькою діяльністю. Державні юридичні особи (установи, організації) можуть бути засновниками й учасниками акціонерних товариств, по-перше, за наявності відповідної згоди органів державної виконавчої влади, які уповноважені управляти майном загальнодержавної власності. По-друге, це обласні державні адміністрації, якіможутьбути засновниками акціонерних товариств (з боку власника) на базі комунальної власності. По-третє, держателями акцій, які є державною власністю, визначено органи приватизації—Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва. Державні підприємства відповідно до Декрету КМУ від 31 грудня 1992 р. "Про впорядкування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, створених з участю державних підприємств" безпосередньо не можуть бути засновниками акціонерних товариств (крім банків). Розліл 4. Правовий статус госполарських товариств та об'єлнань | 51 Іноземні юридичні особи, міжнародні організації можуть бути засновниками та учасниками товариств нарівні з українськими юридичними особами (відповідно до законодавства про іноземні інвестиції). Створення акціонерного товариства покладається на засновників, які мають у зв'язку з цим спеціальну засновницьку компетенцію (ст.ст. 26,30,31,35 закону "Про господарські товариства"). Процес створення акціонерного товариства — це ряд послідовних стадій, передбачених законом: 1. Заснування фізичними або юридичними особами, відповідно до ст. 81 Господарського кодексу України, простого товариства для створення акціонерного товариства. Це суб'єкт права, який не має прав юридичної особи. Товариство виникає і діє у формі договору про сумісну діяльність щодо створення акціонерного товариства. Договір укладають засновники товариства в письмовій формі. Змістом договору є розподіл функцій сторін щодо заснування акціонерного товариства, тому в ньому обов'язково визначаються склад засновників, порядок і строки здійснення ними відповідних засновницьких процедур, обсяги відповідальності кожного засновника перед передплатниками на акції третіми особами. У договорі доцільно визначити кількість акцій, яку купує кожний засновник (засновники зобов'язані бути держателями акцій не менше 25 відсотків статутного фонду строком не менше двох років). У цьому відповідальність засновника визначається пропорційно кількості його акцій. За зобов'язаннями, що виникають до реєстрації товариства, засновники відповідають солідарно, тобто незалежно від того, як їх відповідальність врегульованадоговором. 2. Повідомлення засновниками в засобах масової інформації про намір створити товариство. Це оголошення довільної форми, в якому зазначаються основні статутні реквізити: назва товариства, мета і предмет діяльності, засновники, розмір статутного фонду, кількість і вартість акцій тощо. 3. Проведення відкритої підписки на акції, яка організується засновниками. Ця стадія передбачає здійснення ряду юридичних дій, зміст яких визначено ст. 81 Господарського кодексу України, ст.ст. 6 та 7 закону "Про цінні папери і фондову біржу". Якщо товариство закрите, акції розповсюджуються між засновниками. 4. Проведення засновниками установчих зборів в термін не пізніше двох місяців з моменту закінчення підписки на акції. Про- 52 І С.Й. Кравчук. Госполарське право України пуск строку може призвести до нестворення товариства, і особа, яка підписалася на акції, має право після цього строку вимагати повернення сплаченої нею частки за них. Установчі збори - це орган, до компетенції якого входить створення товариства. Тому вони мають бути правомочними. Такими визнаються збори за участю кількості осіб, які підписалися більш як на 60 відсотків акцій. Повторні збори скликаються протягом двохтижнів, алезновужтаки для заснування товариства, і на них має бути кворум. Правомочні установчі збори здійснюють юридичні акти щодо створення товариства шляхом голосування за принципом: одна акція - один голос. Це такі дії, як протокольне рішення про створення; затвердження статуту товариства; обрання спостережної ради, виконавчого (правління) та контролюючого (ревізійна комісія) органів; прийняття рішення про створення дочірніх підприємств, філій, представництв. Ці акти повинні бути прийняті кваліфікованою (3/4) більшістю голосів. Установчі збори вирішують також інші, пов'язані із засновництвом, питання: затверджують оцінки вкладів у натуральній формі, визначають пільги засновників, схвалюють чи не схвалюють укладені засновниками угоди, визначають розмір статутного фонду залежно від попиту на акції тощо. Інші питання компетенції установчих зборів визначають установчідокументи. 5. Здійснення державної реєстрації акціонерного товариства, яка також покладається на засновників. Обов'язковим фондом у товаристві є також фонд сплати дивідендів. Це майновий фонд, який теж формується з чистого прибутку товариства. Інші фонди створюються, якщо це передбачено статутом товариства (наприклад, житловий фонд, валютний фонд, страховий фонд тощо). Майнові права в акціонерному товаристві. Купуючи акцію, акціонер відчужує своє майно в статутний фонд товариства. За це майно акціонер одержує специфічне право — право участі в акціо-нерномутоваристві. Зміст цього права визначено ст. 82 Господарського кодексу України та законом "Про цінні папери і фондову біржу" (ст.ст. 4,5,8,9). Право участі в акціонерному товаристві за змістом є комплексним. До нього входять як майнові права та обов'язки Розліл 4. Правовий статус госполарських товариств таоб'єлнань \ 53 акціонера, так і членські (управлінські) права та обов'язки. До майнових прав акціонера належать такі права: — брати участь у розподілі прибутків товариства; отримува — купувати додатково випущені акції товариства. зобов'язаний вносити вклади, сплачувати основні та додаткові акції у розмірах, передбачених установчими документами товариства. Акціонер зобов'язаний сплатити повну вартість акцій у строки, визначені установчими зборами, але не пізніше року після реєстрації товариства. У разі несплати в установлений строк акціонер сплачує за час прострочки 10 відсотків річних від суми простроченого платежу, якщо статут товариства не передбачає іншої санкції. При несплаті платежів по акціях протягом трьох місяцш після встановленого строку платежу товариство має право реалізувати ці акції в порядку, передбаченому статутом. Акціонери відповідають за зобов'язаннями товариства, якщо його майна недостатньо, в межах належних їм акцій. До членських (управлінських) та інших прав і обов'язків акціонерів належать такі: —входитиутовариствоівиходитизнього; —брати участь у загальних зборах акціонерів; —обирати і бути обраними до органів товариства: спостережної ради, правління, ревізійної комісії; —брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному статутом товариства і законодавством; —отримувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу акціонера товариство зобов'язане надавати йому річні баланси, звіти, протоколи зборів. Акціонери зобов'язані: до-держуватися установчих документів товариства, виконувати рішення загальних зборів та інших органів товариства, не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства. 54 І С.И. Кравчук. Госполарське право України В процесі діяльності акціонерного товариства ним створюється резервний статутний фонд, який формується за рахунок 5 відсотків чистого прибутку. Крім того, частина отриманого чистого прибутку акціонерного товариства розподіляється у вигляді дивідендів. Правовий режим дивідендів можна визначити як врегульований правом колективної ("акціонерної") власності порядок визначення розміру, оголошення та виплати акціонерам доходів по акціях з чистого прибутку акціонерного товариства. Він має законодавчу основу. Це ст. 4 "Основні характеристики акцій", ст. 9 " Виплата доходу по акціях" закону "Про цінні папери і фондову біржу" і ст. 87 Господарського кодексу України, яка визначає право акціонеранадивідендитапорядокрозподілу прибутку (отже, івиз-начення дивідендів) до компетенції вищого органу (загальних зборів) товариства. Окремі акти і статті законодавства про товариства деталізують правовий режим дивідендів. За правовим режимом дивіденд відрізняється від інших виплат (дистрибуцій) товариства, зокрема від відсотка (доходу) на облігації. З юридичної точки зору відсоток завжди є боргом товариства власнику облігаціі, який підлягає задоволенню із всього майна товариства і забезпечується позовним захистом. Дивіденд стає боргом товариства акціонеру лише після його оголошення і виплачується тільки з чистого прибутку. Майнотовариства, стосовно якого визначаються і зякого спла-чуютьсядивщенди акціонерам, закон називає в імперативній формі. Основний принцип акціонерногоправаполягаєвданомуразівтому, що діюче акціонерне товариство не має права сплачувати дивіденди за рахунок статутного фонду й іншого капіталізованого майна підприємства (принцип недоторканності статутного фонду діючого товариства). Тому дивіденди по акціях виплачуються за рахунок чистого прибутку товариства, тобто прибутку, "що залишається у розпорядженні товариства після сплати встановлених законодавством податків, інших платежів у бюджет та процентів за банківський кредит" (ст. 9 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу"). Виходячи з такого визначення джерела формування дивідендів, Типовий статут відкритого акціонерного товариства (п. 7.3.2) деталізує, по-перше, його правову форму і, по-друге, порядоквип-лати. На підставі Типового статуту правовий режим дивідендів де- Розліл 4. Правовий статус госполарських товариств та об'є лнань [ 55 тально регулюють статути конкретних товариств, а згідно з ними — проспекти емісій акцій. До правового режиму дивідендів належать: —розмір дивідендів (у розрахунку на одну звичайну акцію його визначають загальні збори товариства на пропозицію правління); —строквиплат (виплата дивідендів акціонерам здійснюється один раз на рік протягом одного місяця після прийняття зборами рішення про виплату дивідендів); -спосіб виплат (дивіденди виплачуються на рахунок, зареєстрований у реєстрі акціонера при реєстрації продажу акції). У разі відсутності повної інформації про акціонера дивіденд депонується на рахунку товариства. Відсотки на неодержані дивіденди не нараховуються. Акціонери зобов'язані в строк (протягом 2 тижнів) повідомляти про зміну адреси і (або розрахункового рахунка. Інакше товариство не відповідає за несвоєчасність сплати ди віденців); —початок нарахування (дивіденди нараховуються з моменту реєстрації особи як акціонера в реєстрі акціонерів товариства, причому пропорційно внесеній за акції сумі); —порядок виплати дивідендів вибулим і новим акціонерам (при купівлі акцій на вторинному ринку цінних паперів дивіденди за минулий період виплачуються акціонеру, зареєстрованомувто-вариствіна момент виплати дивідендів. На одержання дивідендів мають право акції, куплені не пізніше ніж за ЗО днів до офіційного оголошення дати виплати дивідендів). Щодо порядку "оголошення" та сплати дивідендів акціонерам, які є державними юридичними особами, встановлено спеціальні правила: —дивіденди на частку державного майнаустатутних фондах такі товариства зобов'язані визначати щоквартально; —ці кошти перераховуються власникам, тобто у відповідні бюджети: державний, Автономної Республіки Крим, областей, інших суб'єктів права комунальної власності; —перерахування має бути здійснене у п'ятиденний строк з дня прийняття товариством рішення про розподіл прибутку. Правильність визначення і виплати цих дивідендів контролює державна податкова адміністрація. Юридичною підставою одержання дивідендів акціонерами за загальним правилом визначено купонні листи на виплату диві-
С.Й. Кравчук. Госполарське право України дендів (ст. 4 закону "Про цінні папери і фондову біржу"). Купон є правовим актом, що додається до акції і посвідчує права акціонера на одержання дивідендів. Реквізитами купона визначено порядковий номер купона, порядковий номер акції, до якої він належить, найменування акціонерного товариства, рік виплати дивідендів. Оподаткування сум дивідендів регулюється чинним законодавством про податки. * Господарські функції і права акціонерного товариства як суб'єкта права у правовідносинах реалізують його органи управління. Акціонерне товариство є підприємством з найбільш складною управлінською структурою, що обумовлено так званою акціонерною власністю, тобто тим, що акціонерне товариство є об'єктом і суб'єктом права колективної (спільної) часткової власності акціонерів, права на частки якої за загальним правилом є трансфертними, можуть вільно передаватися ними іншим особам. З урахуванням такої особливості виду спільної часткової влас-ності світова теорія акціонерного товариства (компанії, корпорації) виробила три основні принципи організації управління товариством, які традиційно застосовуються загальним і статутним акціонерним законодавством та практикою. За відомою аналогією можна говорити, що йдеться про правове розмежування у формі управлінської структури товариства трьох влад: вищої, контрольної і виконавчої. Перший принцип — це розмежування компетенційними, правовими нормами (законодавчими, статутними) функцій колективного власника і функцій централізованого управління діяльністю товариства. Іншими словами — розмежування економічної влади колективної власності і функції управління майном товариства в процесі звичайної ділової активності. Цей принцип втілює організацію і виражає діяльність та управлінську компетенцію вищого органу товариства, яким закон визначив його загальні збори. Це орган влади і управлінської компетенції всіх акціонерів товариства. Другий принцип — централізація керівництва поточною (звичайною) діяльністю товариства в руках компетентного виконавчого органу на чолі з керівником, який без доручення діє від імені товариства. Централізацію втілюють і виражають виконавчі органи, якими закон за загальним правилом визначив правління товариства, голову і членів правління. Статутом товариства можуть Розліл 4. Правови й статус госполарських товариств та об'єднань | 57 бути передбачені інші органи, наприклад рада директорів. Це виконавська управлінська влада в товаристві, яка складається з посадових осіб. Згідно зі ст. 89 Господарського кодексу України головою та членами правління товариства можуть бути особи, які перебувають з товариством у трудових відносинах. Тобто ці посадові особи можуть мати у товаристві правовий статус не тільки акціонерів (співвласників підприємства), а й найманих працівників. Третій принцип — вищий і постійний поточний контроль акціонерів (як засновників і співвласників товариства) за управлінською та фінансово-господарською діяльністю правління. В організаційній структурі зазначені підконтрольні сфери традиційно розділені. Тому товариство, за загальним правилом, має контрольний орган. Вищий контроль управлінської діяльності правління товариства здійснює спостережна рада (рада) товариства. Це незалежна від правління контрольна влада, яка є однією з форм реалізації економічної влади колективної власності акціонерів. Контроль фінансово-господарської діяльності правління здійснює ревізійна комісія товариства, яку обирають загальні збори з числа акціонерів. Членами ревізійної комісії не можуть бути члени правління, ради акціонерного товариства (спостережної ради) та інші посадові особи. Як функції, так і повноваження (компетенцію) трьох названих влад у товаристві нормативно розмежовані компетенційними (законодавчими та статутними) нормами. У законодавстві функції та компетенцію органів товариства врегульовано методом виключення. Так, діє відкритий перелік питань компетенції загальних зборів, їхнім рішенням, згідно зі статутом товариства, виконання окремих функцій (з делегуванням відповідних повноважень) цього органу може бути покладено на спостережну раду та правління. До компетенції правління належать будь-які питання діяльності товариства. Функції, компетенція та порядокдіяльності загальних зборів врегульовані безпосередньо законом "Про господарські товариства" (ст.ст. 41 -46). Залежно від змісту їхні функції треба поділяти на організаційні та фінансово-господарські. До організаційних функцій належать: а) засновницькі (визначення організаційної структури товариства; створення, реорганізація та ліквідація дочірніх 58 | ______________ С.Й. Кравчук. Госполарське право України підприємств, філій, представництв; припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу); б) нормотворчі (внесення змін до статуту товариства; затвер в) "посадові" (обрання та відкликання членів спостережної Рішення щодо зміни статуту, припинення діяльності і створення та припинення дочірніх підприємств, філій, представництв правомочні за прийняття їх 3/4 учасників зборів, які голосують. З решти питань правомочні рішення простої більшості учасників зборів, що взяли участь у голосуванні. До фінансово-господарських функцій належать визначення найбільш важливих господарських питань і затвердження актів. Збори визначають: а) основні напрями діяльності товариства; б) порядок покриття його збитків. Збори затверджують такі господарсько-правові акти, як: — бізнес-плани та звіти про їх виконання; — звіти правління про річні результати діяльності товариства і дочірніх підприємств; — звіти і висновки ревізійної комісії; — порядок розподілу прибутку; — договори, укладені на суму, що перевищує статутну компетенцію правління товариства. До компетенції зборів належить питання придбання товариством своїх акцій. Згідно зі статутом збори (як вищий орган) можуть віднести до своєї компетенції й інші питання. Функції і компетенція правління. Правління є органом управління товариства, який здійснює оперативне управління його діяльністю. Це орган, підзвітний зборам. Збори визначають персональний склад правління, стратегію його діяльності. Розліл 4. Правовий статус госполарських товариств та об'єдна нь \ 59 Функції спостережної ради поділяються на контрольні у сфері управління та контрольні у сфері господарської діяльності товариства. У першій сфері рада затверджує голів правління (якщо це не директор корпоратизованого держаного підприємства), за його поданням — членів правління, аналізує дії правління щодо управління товариством. У другій сфері рада розглядає і аналізує звіти правління, аналізує дії правління щодо реалізації інвестиційної, технологічної та цінової політики, дотримання товариством номенклатури товару (послуг); є ініціатором позачергових ревізій та аудиторських перевірок господарських фінансових результатів роботи товариства; погоджує операції товаристващодо розпорядження майном на визначену статутом суму; вносить засновнику і зборам пропозиції з питань діяльності товариства. Рада не має права втручатися в оперативні дії товариства. Для виконання контрольних функцій рада наділена правом: а) отримувати шформаціїо про діяльність товариства; б) заслуховувати звіти правління та посадових осіб з окре в) припиняти повноваження тих членів правління, яких за г) залучати експертів до аналізу окремих питань. на них 2/3 членш ради), на яких приймаються рішення більшістю голосів (вирішальним при рівності є голос голови). Засідання проводяться щоквартально. Позачергові засідання ради можуть бути скликані на вимогу голови ради, правління та третини членів ради.
|
|||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-26; просмотров: 367; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.141.46.108 (0.013 с.) |