Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Предмет господарського праваСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Процес переходу економіки в Україні до ринку вимагає перегляду концепцій галузевого правового регулювання і відповідного законотворення. Це стосується не лише "традиційних" галузей права (цивільного, адміністративного, кримінального), айгосподарського, яке регулює діяльність значного спектру господарюючих суб'єктів нашоїдержави. Стаття 3 Господарського кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення іреалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру. Основні її принципи передбачаються стаття 6 Господарського кодексу України, якими є: 1. Забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання. 2. Свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом. 3. Вільний рух капіталів, товарів на території України. 4. Обмеження державного регулювання економічних процесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції, захисту прав споживачів та безпеки держави. 5. Захист національного товаровиробника. 6. Заборона незаконного втручання органів державної влади та місцевого самоврядування у господарські відносини. Господарське право, нормативно-правовою базою якого є господарське законодавство, можна розглядати в декількох аспектах: а) як галузь законодавства; б) як галузь права; Розліл 1. Загальні положення госполарського права І 11 в) як науку; г) як навчальну дисципліну. І якщо з приводу визначення господарського законодавства, а такожнауки господарського права і вщповідноїнавчальноїдисцип-ліни особливих розбіжностей серед вчених останнім часом не було, то питання про господарське право як окрему галузь права було і залишається до цього часу суперечливим. Одні вчені визначають господарське право, виходячи з розуміння його предмета як господарських відносин, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (відносини по горизонталі) та керівництвом нею (відносини по вертикалі - господарсько-управлінські відносини) між організаціями, а також між їхніми підрозділами і організацією в цілому (внутрішньогосподарські відносини). Це точка зору прихильників розуміння господарського права як самостійної галузі. Було висунуто і концепцію господарського права як комплексної галузі законодавства. Дехто з вчених, не визначаючи господарське право як комплексну галузь, вважають, що нормативні акти, які регулюють господарські відносини, складають комплексну галузь законодавства (В.Ф. Яковлев, В.С. Якушев. Сверд-ловський університет). З переходом економіки країни до ринку концепція господарського права, як уже зазначалось, змінюється. Окремі вчені визначають його предмет як відносини господарювання, тобто відносини, що виникають при організаціїта здійсненні господарської діяльності. Заперечення проти такого підходу до визначення предмета господарського права висувались ще за існування командно-адміністративної діяльності. Розглянемо коротко ці заперечення. Ці правовідносини в сфері організації господарства можуть бути поділені, на думку В.А. Рахмиловича, на дві великі групи: 1. По вертикалі, Тобто владовідносини, в яких один із учасників наділений компетенцією з владного управління іншим учасником цих відносин. 2. По горизонтальні, позбавлені ознак влади і підкорення, в яких взаємні права і обов'язки здебільшого мають майновий характер, виникають із договорів, правопорушень та інших юридичних фактів. В той же час ст. 1 Господарського кодексу України визначає предмет господарського права як господарські відносний, що ви-
С.Й. Кравчук. Госполарське право України никають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання. Важко погодитися, що в період переходу від планово-адміні-стративної до ринкової економіки господарська діяльність стає діяльністю підприємницькою. Це, в свою чергу, визначає зміст господарського права, яке стає предметомпідприємницькоїдіяльності. Як справедливо зазначається у спеціальній літературі, лише на перший погляд здається, що ринкова економіка має складатися з одних тільки комерційно орієнтованих ланок, а соціальні пріоритети слід реалізовувати виключно через перерозподіл і фінансування державних програм. Таке уявлення суперечить реаліям сучасного ринкового господарства. Невід'ємну частину такого господарства на сьогодні складає некомерційний сектор, який дозволяє компенсувати так звані недосконалості ринку. Некомериійне господарство відрізняється від комерційного, підприємницького. Останнє орієнтоване на одержання прибутку, який залежить від попиту на ту чи іншу продукцію. Некомерційний ринок повинен стабільно задовольняти потреби, які не повинні залежати від ринкової кон'юнктури (охорона здоров'я, освіта, наука і т.ін.). Отже, господарська діяльність, охоплюючи підприємницьку, до неї не зводиться. Тобто правове регулювання підприємницької діяльності є лише часткою господарського законодавства. Стаття 4 Господарського кодексу України розмежовує господарські відносини з іншими видами відносин: 1. Майновими та особистими немайновими, які регулюються Цивільним кодексом України. 2. Земельними, гірничими, лісовими та водними, які регулюються природоресурсними галузями права. 3. Трудовими. 4. Адміністративними, в яких органи державної влади або місцевого самоврядуваннянеєсуб'єктами, наділеними господарською компетенцією. Певним чином діяльність суб'єктів господарювання регулює держава шляхом: — державного замовлення на виготовлення продукції чи товарів; — ліцензування, патентування і квотування; — сертифікації і стандартизації; — застосування нормативів і лімітів; Розліл 1. Загальні положення госполарського права | 13 — регулювання цін і тарифів; — надання інвестиційних, податкових та інших пільг; — використаннядотацій, компенсацій, цільових інновацій Обмеження у здійсненні господарської діяльності, а також перелік видів діяльності, по яких забороняється підприємництво, встановлюється Конституцією України та законами. 1.2. Мета і принципи господарського Негативні процеси в економщі є наслідком розрізненого і су не прийняття законодавчих актів, в тому числі і паралельного з Цивільним кодексом Господарського кодексу, не ліквідувало існуючих протиріч і дублювання норм різних галузей права, які виникли з прийняттям в останні роки масиву різнопланового нормативного матеріалу з питань підприємницької діяльності. Тому на сьогодні ми ведемо розмову про функціонування поряд з цивільно-правовою наукою такої юридичної галузі, як " Господарське право". Напрацьована в останні десятиріччя концепція господарського права потребує відповідного вивчення з урахуванням нових умов підприємництва. В межах такого вивчення повинно бути визначено спшвідношення, питому вагу та обсяги цивільного, адміністративного, фінансового та інших галузей права в регулюванні господарської діяльності, а також вирішено ряд питань цього законотворчого процесу. Основною метою господарського права є: а) систематизація всього нормативного матеріалу з питань б) вивчення можливостей інтеграції цього конгломерату в) трансформація останньої відповідно до завдань її розвит г) створення передумов по виходу країни з економічної кри 1 4 | ______________ С.И. Кравчук. Госполарське право України Основними принципами господарського права є: /. Застосування комплексності нормативних актів. Преважна більшість нормативних актів господарського права включає в себе норми двох або більше галузей права. Так, наприклад, Закон України "Про підприємства в Україні" включає в себе норми господарського, цивільного, адміністративного, фінансового та інших галузей права. 2. Використання для вирішення господарських питань однога- До таких відносяться "Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення", "Положення про поставки товарів народного споживання". 3. Регулювання діяльності множинності галузей економіки України (промисловість, будівництво, транспорт, торгівля і т. ін.). 4. Поєднання господарських питань з комерційним правом інших країн та міжнародними договорами. Воно здійснюється шляхом використання права суб'єктів господарської діяльності вибирати право країни, з якою укладається міжнародна угода. Методи господарського права Методи господарського права — це сукупність способів регулюючого впливу норм господарського права на поведінку суб'єктів господарських правовідносин. Методи господарського права базуються на двох принципах: /. Загальнодозвільний. За цим принципом діють підприємства та підприємці, які самі вибирають напрямки своєї підприємницької діяльності при максимальному використанні власних можливостей із використанням державних. 2. Зобов'язуючий. Відповідно до цього принципу підприємства повинні виконувати те, що на них покладено законом. Він, в основному, стосується таких суб'єктів, як органи державного управління економікою. Оскільки господарські правовідносини включають в себе організаційні та майнові елементи, то в господарському законодавстві діють три основі методи правового регулювання: Розаіл 7. Загальні положення госполарського права І 15 I — автономних рішень суб'єктів господарської діяльності. Він грунтується на тому, що підприємства чи підприємці мають право з власної ініціативи приймати будь-які рішення, які не суперечать законодавству України, тобто вони можуть самостійно: а) планувати свою діяльність; б) вільно обирати предмети господарських договорів. II - владних приписів (вимогта вказівок). Відповідно до цього методу діяльність суб'єктів підприємництва підпорядковується обов'язковим моделям правовідносин, визначених законодавством: це обов'язковість дотримання законів здійснення господарськоїдіяльності, тобто ліцензій, квот, інших спеціальних режимів, атакож обов'язково, за необхідності, укладати з державою контракти. III—рекомендаційний. Держава регулює поведінку суб'єктів господарських правовідносин шляхом рекомендування певних моделей. Наприклад, надає зразкові форми договорів щодо окремих видів правовідносин, методичні рекомендації відносно окремих видів діяльності у сфері господарювання.
|
||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-26; просмотров: 206; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.15.239.50 (0.011 с.) |