Природно-ресурсного потенціалу




ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Природно-ресурсного потенціалу



Стратегією на найближчу перспективу розвитку галузей народно­го господарства є недопущення збільшення рівня забруднення при­родних та природно-антропогенних екосистем. Вирішення проблем техногенно-екологічної безпеки здшснюватиметься штихом:

# технічного переозброєння виробничого комплексу на основі впровадження новітніх наукових досягнень;

# енерго- і ресурсозберігаючих технологій та екологічно безпеч­них технологічних процесів;

Ш застосування відновних і нетрадиційних джерел енергії; Ш використання та знешкодження всіх видів відходів (крім роз­сіюваних у навколишній простір);

# раціонального розміщення продуктивних сил та використання
природних ресурсів.

Для цього має бути створена система моніторингового контролю за об'єктами в промисловості, сільському господарстві, енергетиці, будів­ництві, транспорті, з цією метою передбачається класифікація регіонів України за рівнем техногенно-екологічних навантажень та створення відлові дних карт.


Глава 17. Ештюмічна ефективність природошорошоїдіяльнасті

[LXJ ■—""""'.............. ""..... —.. <.... -...... —.......... ЦЦ...1................... .... Р.... ... ■........ ■■■■"'-■■І | rt(jp

Програма дій передбачає заїходи щодо найбільш економного і ефек­тивного використання природно-ресурсного потенціалу в галузях народного господарства, застосовуючи новітні технології з організації безвідходного і маловідходного виробництва.

п& У теплотехнічній галузі у зв'язку зі збільшенням використан­ня твердого палива та з метою докорінного оздоровлення екологічно­го стану пропонується використання нових технологій спалювання низькоякісного вугілля в котлоагрегатах з циркулюючим киплячим ша­ром, застосування високоефективних парогазових установок і ефек­тивних установок сіркоочищення та пиловловлювання. Передбачаєть­ся впровадити ефективніші системи газів і технології утилізації твер­дих відходів (пилу, золи, шламів) для потреб будівельної індустрії. Об­сяги зворотного водопостачання передбачається довести до 75-80 % від загальної кількості використання води, створити замкнуті системи водопідготовки та гідрозоловиділення нефільтрованих золошлаковід-вал ів та застосовувати ефективної технології утилізації осадів після очи­щення води.

еф» У металургійній промисловості потрібно визначитись з не­обхідними перспективними обсягами виробництва та здійснити ком­плексну структурну перебудову галузі із застосуванням екологічно без­печних технологій з переробленням та утилізацією твердих відходів. Особлива увага має бути звернена на асортимент і якісні показники продукції металургійної галузі.

еф> У хімічній і нафтохімічній промисловості передбачається впровадження безвідходних та маловідходних технологій, що спря­мовані на комплексне використання сировини, енергоресурсів та цільо­вих продуктів. Очищення газових викидів і стічних вод здійснювати­меться одночасно з утилізацією продуктів очищення та їх подальшої переробки. Вводитимуться в дію новітні ефективні технології з одно­часним виведенням з експлуатації застарілих і недосконалих техно­логій.

У нафтогазовій та нафтопереробній промисловості впровад­жуватимуться у виробництво високоефективні екологічно безпечні

^^— 593


РОЗДІЛ IV. ЕКОНОМША ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

технології з переробленням відходів та утилізацією відпрацьованих на­фтопродуктів, раціональні технології видобутку нафтопродуктів з місць їх підземного накопичення. Будуть застосовуватись комплексні тех­нології очищення води та землі від забруднювальних нафтопродуктів, система оцінки і прогнозування поширення забруднення підземних вод нафтою та нафтопродуктами. Припиниться випуск бензину, що містить сполуки окису свинцю. Запроваджуватимуться технології з поглибленою переробкою нафти і збільшенням випуску світлих на­фтопродуктів. Розроблятимуться технології з використання на транс­порті газових та альтернативних видів палива.

с$> У машинобудівній промисловості вирішуватиметься питання утилізації й знешкодження токсичних відходів гальванічного виробниц­тва, зниження матеріалоємності машин і устаткування, зменшення енергоспоживання.

е^ У гірничо-видобувній галузі будуть розроблені і впроваджені системи упереджувального технологічного моніторингу навколишнь­ого середовища, удосконалена технологія мокрого збагачення вугілля з метою ефективного вилучення з нього сірки та технології викорис­тання шахтного метану і комплексного перероблення: мінералізова­них шахтних вод з використанням усіх інгредієнтів. Передбачається впровадження технології переробки відвалів пустих порід і одержан­ня сировини для будівельної індустрії та закладання породою відпра­цьованого простору шахт.

с^ У будівельній індустрії вживатимуться заходи щодо ресурсоз­береження й обмеження використання природних ресурсів. Викори­стовуватимуться низькоенергоємні екологічно безпечні будівельні тех­нології з обмеженим викидом і скидом забруднювальних речовин.

Передбачається організувати різні моніторинги за екологічною без­пекою ядерних об'єктів та щодо недопущення забруднення навколиш­нього середовища; вирішити проблему застосування ефективної тех­нології захоронення радіоактивних відходів, зняття з експлуатації зас­тарілих ядерних об'єктів та відновлення навколишнього природного середовища. Для цього має бути поетапно створена система радіа­ційного моніторингу раннього оповіщення, вивчення радіаційного на-


ґлавз 17. Економічна ефективністьприродоохоронної діяльності

Д__„___^^щ,^_^ „___......................... __^р

вантаження на населення України від природних джерел іонізуючого випромінювання.

еф» Усільсь кому господарстві система природокористування має передбачати формування високопродуктивних і екологічно стійких ландшафтів, забезпечення розширеного відтворення родючих ґрунтів шляхом організації та реалізації системи ґрунтозахисних та природо­охоронних заходів. Має бути створена система економічних стимулів виробництва екологічно безпечної сільськогосподарської продукції на основі технологій біологічного землеробства.

Передбачаєтеся розробити генеральну схему охорони природи і ра­ціонального використання її ресурсів у сільському господарстві та дер­жавну програм;/ захисту земель від водної та вітрової ерозії, інших видів деградації земель. На основі державної програми будуть підготовлені та впроваджені галузеві схеми збереження й відтворення земельних, водних, біологічних, зокрема рибних та лісових, мінерально-сировин­них та інших природних ресурсів. У програмі передбачається створи­ти цілісну систему поле- і водозахисних лісонасаджень, заліснення ярів, балок, крутосхилів, пісків та інших непридатних земель. Буде за­безпечена оптимальна протиерозійна залісненість території, створені водозахисні зони вздовж берегів річок, водосховищ, озер, ставків, очи­щення їх від намулу. У стратегічному плані передбачається активний перехід на біологічні методи ведення сільського господарства.

На 2006-2010 pp. передбачається значно знизити загальний обсяг викидів від транспорту в атмосферу (більш як на 40 % порівняно з 1995 p.). Значно збільшиться парк автомобілів і автобусів, що працю­ватимуть на газовому паливі. Припиниться випуск і використання ети­льованого бензину. Розробляються нові види екологічно чистого ав­тотранспорту з використанням альтернативних джерел енергії.

У містах надаватиметься пріоритетність розвитку пасажирського транспорту загального користування на електротязі взамін автобус­ного сполучення.

t^ На залЬничному транспорті розробляються технології ути­лізації та ліквідації залишків нафтопродуктів та інших відходів, методи



РОЗДІЛ IV. ЕКОНОМІКА ПРМРОДОКОРМСТУВЯННЯ

зменшення викидів у повітря сипких вантажів під час перевезення, технології очищення забруднених вод після миття вагонів і локомо­тивів.

кф. На річковому й морському транспорті передбачається сис­тема платежів і штрафів за забруднення сміттям, нафтою та стічними водами портів, річок та інших водойм. Розробляється технологія для регенерації, утилізації та знешкодження відходів виробництва.

ф У житлово-комунальному господарстві будуть впроваджені заходи щодо очищення міських стічних вод до нормативних вимог. У найближчий час планується припинити скидання у водойми забруд­нених комунальних стічних вод і забезпечити населення якісною пит­ною водою.

На підприємствах комунальної теплоенергетики і дорожнього гос­подарства необхідно забезпечити досягнення мінімально можливих викидів в атмосферу продуктів згорання палива та скидання продуктів хімічної обробки води в каналізацію. Для цього передбачається удос­коналення існуючих генераторів теплової енергії та використання не­традиційних і відновних джерел теплоти з метою зменшення загаль­них обсягів споживання палива, впровадження безагрегатних методів оброблення води та»систем оборотного водопостачання. Разом з тим, треба запровадити чітку систему запобігання втратам тепла в житло­вих та комунальних приміщеннях.

Програмою передбачається організація системи збирання, транс­портування та знешкодження твердих побутових відходів промисло­вими методами з попутним використанням цінних компонентів. З цією метою будуватимуться промислові заводи комплексної переробки по­бутового сміття. Для вирішення проблеми перероблення відходів ви­робництва потрібно здійснити їх паспортизацію, створити кадастри, оцінити токсичність і вивчити наслідки їх впливу на екосистеми. Тут мають бути встановлені вимоги щодо складування і зберігання за ка­тегоріями токсичності, а також розроблені технології знешкодження та захоронення токсичних відходів.


Глава 17. Еиомоішічнш ефттивнїсть природоохоронної діяльності

У сфері екології військово-промислового комплексу також необхід­но організувати систему екологічного моніторингу за станом гарні­зонів і їх підприємств та включити до системи державного моніто­рингу навколишнього природного середовища.

Метою створення єдиної державної системи попередження і реа­гування на надзвичайні ситуації та аварії є систематичний контроль за екологічно небезпечними об'єктами й процесами техногенного середовища для регулювання стану безпеки та розвитку техногенних екологічних навантажень, запобігання аваріям, катастрофам і надзви­чайним ситуаціям, їх прогнозування та мінімізація наслідків. Цьому сприятимуть створення автоматизованих систем оцінки ризику і про­гнозування надзвичайних ситуацій, розробки і впровадження базо­вого нормативно-методичного забезпечення системи запобігання аваріям та подолання їх наслідків.

17.4. Ефективність заходів з охорони навколишнього природного середовища

Природоохоронні заходи мають на меті поліпшення стану навко­лишнього середовища та створення відповідних умов для цього. Ос­новними ознаками природоохоронних заходів є:

Ц^ підвищення екологічності продукції, що випускається підприє­мствами для суспільного і особистого споживання;

4$, зниження споживання природних ресурсів на одиницю про­дукції, що випускається та здійснення ефективної господарської діяль­ності;

Чф, зменшення забруднення природних комплексів викидами, сто­ками, відходами, фізичними випромінюваннями;

Ц§, зниження концентрації шкідливих речовин у викидах, стоках, відходах;

Ц$, поліпшення стану середовища існування людей.

Основною метою заходів з охорони та раціонального використан­ня водних ресурсів є підтримання оптимального стану малих річок, будівництво обладнаних майданчиків, причалів та під'їзних шляхів для навантажувально-розвантажувальних робіт, ліквідація осередків забруд-


нень підземних вод; розроока та оудівництво магістральних колекторів для збирання господарсько-побутових, промислових та зливових стічних вод; розробка та будівництво головних та локальних очисних споруд, створення системи оборотного та безстічного водокористуван­ня, організація пристроїв для збирання та переробки стічних вод.

Обгрунтування та оцінка природоохоронних заходів є основою еко­номічного методу управління охороною навколишнього природного середовища. Оцінка ефективності природоохоронних заходів здійснюється за соціальними, економічними та еколого-економічни-ми результатами.

Соціальні результати природоохоронних заходів полягають у:

ф поліпшенні фізичного розвитку населення;

ф скороченні захворювання люд ей;

ф зростанні тривалості життя і періоду активної діяльності;

ф поліпшенні умов праці і відпочинку;

ф підтримці екологічної рівноваги, включаючи збереження гене­тичного фонду;

ф збереженні естетичної цінності природних і антропогенних ландшафтів, пам 'яток природи, заповідних зон і ініиих охоронних територій.

Економічні результати природоохоронних заходів передбачають:

ф скорочення збитків, що завдаються природі;

ф економію витрат природних ресурсів;

ф зниження забруднення навколишнього середовища;

Ф зростання продуктивності фауни;

ф підвищення працездатності людей і їх рівня життя.

Еколого-економічні результати передбачають:

ф зниження негативних впливів на природу та покращення ста­ну флори і фауни;

ф зниження витрачання природних ресурсів;

Ф зменшення збитків, що завдаються навколишньому середови­щу забрудненнями.

Оцінка економічної ефективності природоохоронних заходів здійснюється за такими показниками:


1) Загальна економічна ефекгивнїсть витрат (Ее) на природоохоронні заходи:

де Е. - економічний ефект і-го виду діяльності uaj-му об'єкті; т - кількість видів діяльності uaj-му об 'єкті; В - витрати на природоохоронні заходи. 2) Порівняльна економічна ефективність використовується при ви­борі варіанту оптимального технічного рішення (В^). Порівняння здійснюється з витратами на спорудження та експлуатацію природо­охоронних об'єктів:

де С - експлуатаційні витрати на утримання природоохоронних споруд (собівартість);

К - капітальні вкладення в природоохоронні заходи; Н - нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкла­день (він дорівнює 0.1 -0.15 в залежності від галузі).


4) Економічна ефективність капітальних вкладень:


3) Чистий економічний ефект від природоохоронних заходів виз­начається за формулою:

де ЛП — економічний збиток, якого вдалося уникнути внаслідок впровадження природоохоронних заходів.

5) Показник зниження негативного впливу господарської діяльності на навколишнє природне середовище:


де ЛВ - зниження величини негативного впливу на навколишнє се­редовище.

6) Покращення стану навколишнього середовища внаслідок про­ведення природоохоронних заходів:

де ЛВ — покращення стану навколишнього середовища.

Комплексний аналіз впливу сучасного виробництва на стан на­вколишнього середовища і існуючих методів його оцінки показує, що найбільш розповсюджені методи визначення впливу виробничих про­цесів на навколишнє середовище спираються на натуральні показни­ки. Це - концентрація шкідливих домішок у середовищах і маси шкідли­вих речовин, які потрапляють у навколишнє середовище протягом року. Оцінюється ступінь їхньої відповідності нормам (ГДК, 1ДВ, ГДС тощо).

Кількісні оцінки „можуть мати вигляд інтегральних показників на­вантаження (наприклад, індексів забруднення). Очікувана тривалість життя - один із припустимих критеріїв для оптимізації рівня безпеки. Цей критерій має необхідне представництво, оскільки саме на очіку­вану тривалість життя впливають техногенні і природні процеси. Проведені окремими вченими дослідження доводять недоцільність єдиного узагальнюючого еколого-економічного показника для оцінки наслідків природокористування.

Як економічний показник оцінки впливу виробничого об'єкта на навколишнє середовище часто застосовують кількісну характеристи­ку економічного збитку, що спричиняється в результаті забруднення.

Для проведення аналізу встановлення доцільності і прийняття для суспільства рівня безпеки та ризику виникає необхідність у здійсненні


оагатокритеріаяьного аналізу умов і шляхів сталого розвитку. Під ста­лістю розуміється здатність збереження вихідних параметрів «Людина-природа». Як критерії сталого розвитку і безпеки, як правило, сприй­маються такі параметри: валовий національний дохід (ВНД), якість життя, здоров'я людини.

Пошук ефективних рішень проводиться з урахуванням витрат на підвищення надійності і безвідмовності технічних систем і якості про­дукції, що виготовляється, та соціальних ефектів. Суть методу полягає в зіставленні й аналізі двох величин:

витрат на забезпечення надійності і безвідмовності;

+ економіч ного й інших збитків у вартісному виявленні.

Рівень безпеки, що відповідає тому чи іншому стану суспільства, його науково-технічним і економ ічним можливостям, має стохастич-ну (випадкову, ймовірну) природу і визначається низкою випадкових явищ. У загальному випадку він характеризується:

■Ф- імовірністю виникнення техногенних аварій, катастроф, не­безпечних природних явищ і можливим збитком під час цих подт;

ступенем негативного впливу на людину і навколишнє середо­вище техногенних і природних процесів;

імовірністю переростання екологічної обстановки в кризову і . катастрофічну.

Зазначені вище вірогідні характеристики, відповідно до прийнятих уявлень, по суті відображають ризик виникнення певних подій: у пер­шому випадку - ризик техногенних аварій, катастроф і небезпечних природних подій, у другому - ризик погіршення здоров'я людини, негативних змін у навколишньому середовищі тощо за не екстремаль­них умов, у третьому -ризик виникнення надзвичайної ситуації еко­логічного хараістеру.

Визначення рівня прийнятої безпеки і ризику є складним завдан­ням, що вимагає проведення наукового аналізу економічних, соціаль­них, екологічшгх, демографічних і інших факторів.

Для балансу між пріоритетами! екологічного і економічного харак­теру вводять категорію соціально прийнятного ризику, що визначає, який рівень ризику гарантує екологічну безпеку.


РОЗДІЛ !V. ЕКОНОМІКА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

Щ------------------------- ■---------- ■--------------- —------------- —-———«чр

Концепція соціально прийнятного ризику як засобу пошуку балан­су між стратегіями економічного і екологічного розвитку передбачає можливий прийнятий рівень екологічного ризику за рахунок підви­щення рівня соціально-економічного добробуту населення за умови, що витрати на рівень екологічного ризику не перевищуватимуть рівень соціально прийнятного ризику.





Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.239.242.55 (0.011 с.)