Економічні зв'язки України з країнами снд

Як відомо Україна є однією із сполучених ланок між Заходом і Сходом. Тому взаємовідносини і економічні зв'язки з ними є важли­вим пріоритетом у зовнішньоекономічній політиці. Поряд із пріори­тетним курсом економічного розвитку з країнами Західної Європи, актуальним для України! залишається й забезпечення розвитку бага­тосторонніх відносин з державами - членами СНД. Розвиток зовні­шньоторговельної активності на Сході також сприятиме зростанню ролі України в світовому просторі.

На сучасному етапі економічного розвитку країни СНД є головни­ми торговими партнерами України. їх з Україною об'єднують такі спільні стратегічні пріоритети, як подолання економічної кризи, ре­формування та розвиток національних економік, проведення ефек­тивної соціальної політики, інтеграція у світовий економічний простір, інформаційні, політичні та культурні взаємозв'язки.

Разом з тим помітним гальмом для співробітництва і розвитку тор­говельно-економічних відносин з країнами СНД є загальна норма­тивно-правова неузгодженість, політичні суперечки, відсутність дис­ципліни банківської і договірних поставок та ін. Відмінності в цілях геостратегічного розвитку, в темпах проведення ринкових перетво­рень, а також у підходах до змісту самої інтеграції стали додатковою перешкодою розвитку такого співробітництва.

Однак участь України у СНД, його економічних структурах є важ­ливим позитивним фактором становлення нових незалежних держав, розвитку взаємовигідного економічного співробітництва між ними.

РОЗДІЛ ML ПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Сталий економічний розвиток країн СНД, який спостерігається у останні роки (2000-2005) стверджує сприятливий клімат для нала­годження з ними плідних двосторонніх торговельних відносин. У цьому напрямку є актуальним проведення переговорів з усунення наявних тарифних та нетарифних бар'єрів у двосторонній торгівлі з країнами СНД і в першу чергу у торгівлі з Російською Федерацією, зокрема вирішення питання режим/ вільної торгівлі з країнам-учас-никами ЄЕП та іншими країнами СНД.

На сьогодні головним напрямом в торговельних взаємовідноси­нах і міжнародних економічних зв'язках є співпраця з Російською Федерацією. Двосторонні експортно-імпортні відносини України з Росією є найбільшими за обсягами та найбільш диверсифікованими за номенклатурою на усьому пострадянському просторі. Вони ж най­кращим чином ілюструють специфіку та суперечності торговельних, взагалі економіко-політичних стосунків між новими незалежними державами.

Значна товарно-технологічна залежність від Росії, особливо щодо поставок енергоносіїв до України, створює небажані, а часом і не­зрозумілі інциденти - політичний тиск на незалежну державу. Адже левова частка закупівлі товарів у Росії припадає саме на енергоносії -нафту і Газ.

Між Україною і Росією і на сьогодні є багато складних питань соціально-гюлітичного, геостратегічного, власницько-економічного характеру, які ще повністю не розв'язані (взаємне визнання геогра­фічних кордонів, спори щодо Чорноморського флоту, нерухомі акти­ви, які розміщенні за кордоном і інші).

Усі ці гострі суперечності мають вирішуватись за допомогою пе­реговорів, компромісів, взаємопоступок.

Разом з тим існують ускладнення при регулюванні торгівлі і про­веденні експортно-імпортних операцій суб'єктами, що господарю­ють, через неузгодженості та суперечності нормативно-правових си­стем обох сторін. Як результат Україні наносяться великі збитки, які оцінюються в мільярдних сумах. Це стосується високоліквідаційних

Глава 12. Мікнар. екон. зв'язки Укр. та її інтеграція в європ. та світові сттокг

товарів сировинної групи та енергоносіїв, які є для України критич­ним імпортом. Ці факти свідчать про важливість роботи з гармоні­зації режиму торгівлі, зокрема в укладенні угод, які створювали б рівні умови тоїзарообміну між двома країнами.

Відповідно до Договору про економічне співробітництво на 1997-" 2007 p.p., а також ряду інших документів підготовлена Програма еко­номічного співробітництва України і Російської Федерації на 1998-2007 pp. Ця програма передбачає зближення основних напрямів у проведенні економічних реформ і розвиток економічного співробіт­ництва, координацію пріоритетних напрямів структурних змін в еко­номіках, координацію заходів з вирішення соціальних проблем, все­бічний розвиток торговельних відносин.

Основу українського експорту до Росії становлять продукція ме­талургійної промисловості (вироби з чорних металів, феросплави, профілі, алюміній), продукція машинобудування (електромашини, вантажні автомобілі, двигуни тощо), сільськогосподарська продук­ція (м'ясо-молочні продукти, цукор, алкогольні напої,'консервовані продукти і ін.), продукція хімічної промисловості (шини, пластмаси і вироби з них. фарби, органічні хімічні сполуки, мийні засоби).

Імпорт з Росії - головна стаття енергоносії (нафта та природний газ), які становлять понад 70% від загального обсягу ввезення. З Росії ввозиться також багато видів продукції машинобудування, механіч­ного обладнання, легкові автомобілі. Важливе значення має і ввезен­ня продукції хімічної промисловості, зокрема синтетичного каучуку.

Розвивається і інвестиційне співробітництво, але воно пов'язане з фінансовими дефіцитами на пострадянському просторі. Складовою двостороннього співробітництва є прикордонна співпраця. У люто­му 2000 р. була підписана програма міжрегіонального і прикордон­ного співробітництва України і Російської федерації до 2007 р. В по­дальшому розвитку економіки України і Росії має сприяти створення міждержавних і транснаціональних фінансово-промислових груп і об'єднань, які концентрували б фінансові, матеріально-технічні та інтелектуальні ресурси задля виробництва і реалізації конкурентнос-проможної на світових ринках продукції.

 

Вагоме місце в системі економічного співробітництва займають і інші країни СНД (табл. 12.2.1). найбільшу питому вагу серед них займають: Туркменістан, Казахстан і Білорусь.

Співробітництво України з Туркменістаном носить традиційний характер на протязі усіх років незалежності. Найбільшою комплекс­ною статтею товарної торгівлі становлять продовольчі товари (бо­рошно, цукор, яловичина). Зростає експорт продукції машинобуду­вання - рідинні насоси, механічні пристрої, електричні машини та промислове обладнання. Традиційний сегмент українського експор­ту - металургійні вироби (труби різного діаметру). Збільшуються об­сяги експорту продукції хімічної промисловості, лікарських засобів, шин.

Імпорт з Туркменістану практично проходить по статті «природ­ний газ», з яким укладена довгострокова угода.

Торгівля України з Казахстаном значною мірою визначається ста­тусом обох країн щодо енергозабезпеченості. Казахстан є переважно експортером енергоносіїв (нафта і нафтопродукти). Торгівля енерго­носіями становить основну статтю обопільної торгівлі, яка забезпе­чує Казахстану загальне позитивне сальдо у торгівлі з Україною..

Основні статті українського експорту до Казахстану це ядерні ре­актори, електричні машини, прокатні стани, залізничні локомотиви та інші види продукції машинобудування, феросплави, труби, про­кат, вироби з чорних металів, лікарські засоби, штучний графіт, шини та ін.

Основними секторами українського експорту до Білорусі є товари металургійної промисловості (чорні метали, труби, плоский прокат, профілі, феросплави тощо) та машинобудування (механічне облад­нання, електричні машини, обладнання для автомобілів та ін.). Бага­то експортується продукції хімічної промисловості (шини, пластма­са, дубильні екстракти, фарби, полімери, органічні хімічні сполуки, продукти неорганічної хімії), а також продукти харчування (зерно, Цукор, кондитерські вироби, олія, жири, борошно, алкогольні напої).

РОЗДІЛ 111. ПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОДУКТМВИМХ СМЛ УКРАЇНИ

Ш *е

Імпортує Україна трактори, вантажні автомобілі, холодильники, побутові прилади, обладнання і устаткування, полімери, добрива, на­фту і нафтопродукти, фармацевтику та хімічні продукти, троси та канати.

За останні роки стабілізуються міжнародні взаємовідносини із іншими країнами СНД. Зокрема країнами Середньої Азії (Узбекис­таном, Киргизстаном, Таджикистаном). Найбільш ва;кливі взаємоз­в'язки є з Узбекистаном, який для України поставляє газ. Предмета­ми українського експорту до Узбекистану є продукція металургійної промисловості (метал, труби), машинобудування (електричні маши­ни, ядерні реактори), вироби хімічної промисловості та продовольчі товари (цукор, олія, борошно, крупа).

Тісні взаємозв'язки є з країнами Кавказу (Азербайджаном, Гру­зією та Вірменією). Азербайдзкан є одним з найважливіших експортів для України у постановці енергоносіїв та нафти. Крім нафтопродуктів з Азербайджану імпортуються крани, інша машинобудівна продук­ція, вироби легкої промисловості (бавовняне волокно, прядиво) та інші.

Грузія за останні роки значно пожвавила взаємо економічні відно­сини з Україною. До Грузії Україна експортує продовольчі товари (цукор, етиловий спирт і ін.), товари хімічної промисловості (лікарські препарати, шини, пластмаси), продукцію металургії. З Грузії Україна отримує в основному цитрусові, вина та деякі види машинотехніч-ної та хімічної продукції.

З Вірменією обсяги експортно-імпортних операцій незначні. Ук­раїна продає Вірменії окремі види металопродукції, труби, алкогольні напої, електричні машини, продукцію хімічної промисловості. Взамін купує деякі види продукції металургії, металообробки, машинобуду­вання, синтетичний каучук, традиційні вірменські алкогольні напої.

Основними предметами експорту продукції до Молдови є енерго­носії, нафтопродукти, продукція металургійної промисловості, про­довольчі товари, продукція хімічної промисловості, лікарські засо­би, електричні машини та устаткування, вантажні автомобілі.

Глава 12. Міжнар. ©есон. зв'язки Укр. та Ж інтеграція в європ. та світові струвст.

До України імпортуються з Молдови товари асиметричного щодо експорту асортименту, які належать до категорій машин на облад­нання, металургійної промисловості, продовольчих товарів (свини­на, вина, фрукти).