Закон пропозиції. Детермінанти пропозиції

Пропозиція – це кількості товару, які виробник бажає продати за можливими цінами, які склалися у певному часі і на конкретному ринку за умов незмінності інших факторів.

Закон пропозиції відображає залежність між ціною і кількістю товару, яку згоден продати виробник. Згідно закону пропозиції між ціною на товар і величиною пропозиції існує прямопропорційна залежність. На графіку ця залежність зображується кривою пропозиції (S). Графік кривої пропозиції представлений на малюнку 8.3. При зміні ціни на товар змінюється величина пропозиції, що відображається переміщення точки уздовж кривої пропозиції АàВ.

Характер залежності між ціною на товар і кількістю виробленого товару в економічній теорії пояснюється законом спадної граничної віддачі фактору виробництва. Згідно з цим законом створення додаткової одиниці товару потребує більших затрат у порівнянні з попередніми одиницями товару. Виходячи з цього, додаткові одиниці товару має сенс виробляти тільки за умов зростання їхньої ціни.

Малюнок 8.3 - Крива пропозиції

де Р- ціна товару; Q-кількість виробленого товару.

Закон пропозиції відображає вплив цінового фактора (детермінанти) на рішення виробника щодо кількості виробленого товару. Крім цінової детермінанти на рішення виробника впливають нецінові детермінанти, які у законі пропозиції визначались як незмінні фактори.

До нецінових детермінант пропозиції належать: виробничі витрати; ціни на взаємопов’язані товари; державна політика.

На малюнку 8.4 представлений вплив нецінових детермінант на пропозицію, наслідком чого є зсув кривої пропозиції у площині малюнку 8.4.

(S₁ àS₀ àS₂).

 

Малюнок 8.4 - Вплив нецінової детермінанти на пропозицію

Як видно з малюнка, при зміні нецінових детермінант виробник має можливість при одній і тій же ціні виробляти різну кількість товару (Q₁;Q₀;Q₂;).

Слід розрізняти криву індивідуальної пропозиції, яка відображає рішення окремого виробника, і криву ринкової пропозиції, яка відображає рішення всієї сукупності виробників на ринку даного товару. Крива ринкової пропозиції – це сума кривих індивідуальних пропозицій при кожному можливому рівні цін.

 

Ринкова рівновага

Попит та пропозиція - це форма відображення бажань і можливостей споживачів і виробників, які складаються під впливом різних факторів. Однак для їх реалізації потрібна взаємна згода сторін з питання обміну (купівлі-продажу товару), яка досягається на ринку шляхом встановлення ціни на товар. Встановлення ціни на товар означає, що інтереси продавця і покупця співпали і немає причин до зміни їх рішень відносно обміну товару.

Ціна рівноваги - це ціна, що встановлюється на товар у наслідок взаємодії між споживачем і виробником за умов їх взаємної згоди відносно обміну. В цьому випадку кажуть, що ринок знаходиться в стані рівноваги.

Механізм ціноутворення на конкурентному ринку представляє собою процес встановлення рівноважної ціни на товар. При цій ціні величина попиту співпадає з величиною пропозиції на товар. На малюнку 8.5 ця ситуація відповідає точці перетину кривої попиту і кривої пропозиції О, якою визначається рівноважна ціна товару Р₀ і рівноважна кількість товару Q₀.

P   PmaxA   P0 B O S   Pmin C D   Q0Q

Малюнок 8.5 - Механізм встановлення рівноваги на ринку

 

Де Р₀- ціна рівноваги; Q₀- рівноважна кількість товару; P_maх - ціна, яку згодні заплатити окремі найбільш забезпечені споживачі; P_min- ціна, яку згодні запропонувати окремі найбільш технологічні виробники.

Конкурентний ринок забезпечує отримання максимальної додаткової користі окремим виробникам і споживачам. Рівноважна ціна Р ₀ дозволяє купувати товар дешевше тим споживачам, які згодні були б заплатити за нього дорожче (Р_max). Ціна Р₀ дозволяє продавати товар дорожче тим виробникам, які згодні були б продати його дешевше (ціна Р_min). Користь, що створюється ринком для виробника та споживача, називається надлишком виробника та надлишком споживача.

Надлишок виробника - це приріст їх добробуту в результаті того, що вони мають можливість виробити більше та за вищою ціною (на мал. 8.5 додатковий обсяг пропозиції відповідає площі трикутника СОВ, розміщеного над кривою пропозиції).

Надлишок споживача - це приріст його добробуту (додатковий обсяг покупок) в результаті того, що вони мають можливість купити більше і за нижчу ціну (на малюнку 8.5 додатковий обсяг покупок відповідає площі трикутника ВОА, розміщеного під кривою попиту). Як видно максимальне значення надлишки мають у рівноважному стані ринку.

Рівновага ринку може бути порушена у наслідок зміни його параметрів (попиту, пропозиції, ціни). На малюнку 8.6 представлено порушення ринкової рівноваги внаслідок відхилення ціни на товар від її рівноважного значення Р₀ (при незмінних нецінових факторах).

Малюнок 8.6 - Механізм порушення ринкової рівноваги

Як видно з малюнка 8.6, відхилення ціни товару у бік її збільшення відносно рівноважного рівня(Р₁>Р_о) призводить до виникнення надлишку товару на ринку, тобто величина пропозиції товару перевищує величину попиту на нього (Q₁>Q₂). Це змушує конкуруючих між собою виробників, щоб привабити до свого товару більшу кількість споживачів, знижувати ціну на товар, що приводить до встановлення початкової ринкової рівноваги при ціні Р₀. У випадку, якщо відбувається відхилення рівноважної ціни у бік її зменшення (ціна Р₂), на ринку виникає дефіцит товару (Q₁>Q₂). Це змушує конкурувати між собою вже споживачів, щоб здобути дефіцитний товар, що приводить до зростання цін на товар і встановлення початкової ринкової рівноваги при ціні Р₀. Таким чином, ринок досконалої конкуренції забезпечує і підтримує свій рівноважний стан. Тому кажуть, що конкурентний ринок - це саморегулюючий механізм.

Стійке відхилення ціни від рівноважного значення може бути викликано державним втручанням в ринковий механізм ціноутворення (державний контроль за цінами, встановлення мінімальної заробітної плати і т. ін.).

Зміна ціни рівноваги на ринку може бути викликана зсувом кривих попиту та пропозиції, що приводить до різних змін на ринку в залежності від періоду розгляду. Короткостроковим визнається період, у якому виробничі потужності не змінюються. Довгостроковим визнається період, у якому виробничі потужності змінюються. Користуючись графіком попиту та пропозиції можна показати, що у короткостроковому періоді збільшення попиту приводить до зростання ціни рівноваги на товар. У довгостроковому періоді збільшення попиту при одночасному збільшенні пропозиції приводить до зниження ціни рівноваги на товар. Таким чином, поведінка ринку у короткостроковому і довгостроковому періоді різна і залежить від можливості розширення виробництва.

Модель ринкового попиту та ринкової пропозиції дозволяє дослідити механізм прийняття рішень споживачами та виробниками; механізм встановлення і підтримки ринкової рівноваги, а також спрогнозувати наслідки зміни того чи іншого параметру ринку під впливом різних факторів.