Ринок капіталу. Дисконтування



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Ринок капіталу. Дисконтування



Ринок капіталів – це складова частина ресурсних ринків, де продаються і купуються капітальні активи. До них належать ті засоби виробництва, які дозволяють збільшити ефективність праці і принести його власнику прибуток.

В економічній теорії поняття «капітал» трактується неоднозначно. У роботі К. Маркса «Капітал», капітал – це, по-перше, вартість, яка приносить додаткову вартість; по-друге, самозростаюча вартість. В інших економічних теоріях капітал визначається як джерело відсотків, рента (Дж. Кларк, Л.Вальрас), дисконтований прибуток (І. Фішер), гроші (Дж. Робінсон), ресурс тривалого користування (Є.Долан, П. Самуельсон та ін.). Наведені визначення капіталу доповнюють одне одного. Але одні визначення звертають увагу на економічний бік, а інші фіксують натуральну форму.

Капітал на ресурсних ринках виступає в різних формах і аналізується за такими аспектами:

за сферами застосування – промисловий, торговельний, позичковий капітал, або капітал сфери виробництва, та капітал сфери обігу;

за напрямами інвестування – речовий та людський капітал;

за масштабами функціонування – національний та міжнародний капітал;

за роллю у створенні додаткової вартості – постійний і змінний капітал;

за джерелами формування – власний та залучений капітал;

за способом обороту та перенесення вартості на готову продукцію – основний та оборотний капітал;

за значенням у створенні та перерозподілі доходу – реальний та фіктивний капітал;

за формами функціонуванняіндивідуальний, колективний та суспільний.

Ступінь прибутковості капіталу визначає норма відсотку, що являє собою відносну величину доходу, отриманого як плата за запропонований капітал, і розраховується за формулою:

 

 

Капітал - динамічна категорія, яку можна зрозуміти тільки розглянувши рух капіталу. Він змінює свою форму в кожній із трьох стадій, які проходить у ході кругообігу. Перша стадія - купівля-продаж робочої сили й засобів виробництва - стадія обігу. Друга - стадія виробництва визначеної товарної маси, третя - продаж виробленої товарної продукції - знову стадія обігу. На кожній стадії свого кругообігу капітал виступає у різних формах: в грошовій, потім - у продуктивній і нарешті - у товарній. Врешті-решт капітал повертається у свою початкову форму – грошову – у збільшеному, як правило, вигляді.

Кругообіг промислового капіталу, який розглядається як безупинно поновлюваний процес, утворює його оборот. Швидкість обороту капіталу виміряється числом його оборотів, які здійснюються протягом року.

Швидкість обороту капіталу залежить від багатьох факторів: від структури самого продуктивного капіталу, тривалості робочого періоду у виробництві, стану транспортних засобів і магістралей, повноти і ритмічності в роботі обладнання й машин, постановки торгівлі й т. ін. Швидкість обороту капіталу визначається за формулою n = о/t, де n – кількість оборотів капіталу в рік; о – тривалість року в днях; t – час одного обороту капіталу.

Залежно від швидкості обороту та способу перенесення вартості на готовий продукт промисловий капітал ділиться на основний і оборотний. Основний капітал — складова продуктивного капіталу, яка функціонує у натуральній формі засобів виробництва (будинки, споруди, машини, силові установки, передаточні пристрої та інше обладнання) протягом кількох виробничо-технологічних циклів, частинами переносячи свою вартість на новостворену продукцію у вигляді амортизації. Амортизація – це процес поступового перенесення вартості основного капіталу на новостворену продукцію в міру його зношування. Використовують її на капітальний ремонт основних засобів та на реновацію (повне оновлення) основних засобів. Розраховують також норму амортизації – виражене у відсотках відношення річної суми амортизації до вартості елементів основного капіталу.

де Na – норма амортизації; К – початкова вартість основного капіталу; Р – затрати на ремонт обладнання; Л — ліквідаційна вартість основного капіталу; n — нормативний строк служби основного капіталу.

Розрізняють фізичне й моральне зношування основного капіталу. Фізичне зношування - це втрата засобами праці своєї здатності виробляти товари, тобто споживчої вартості. Моральне зношування - втрата вартості засобів праці незалежно від фізичного зношування під впливом науково-технічного прогресу. Моральне зношування першого роду - це здешевлення засобів праці завдяки зростанню продуктивності на підприємствах, що їх випускають. Моральне зношування другого роду зумовлене появою більш продуктивної техніки, що спричиняє заміну ще придатних, але застарілих засобів праці.

До оборотного капіталу належать сировина, допоміжні матеріали, паливо, електроенергія, незавершене виробництво, грошові кошти (у тому числі заробітна плата). Ця частина продуктивного капіталу робить повний оборот протягом одного циклу, втілюючись у виробленій продукції, та після кожного кругообігу повертаючись власникові в грошовій формі.

Підприємець здійснює купівлю капітального активу з метою підвищення доходності свого бізнесу. При цьому він зіставляє очікуваний прибуток від використання даного капіталу з витратами на його купівлю та експлуатацію. Такі розрахунки мають назву дисконтування, що є процесом обчислення суми доходу від капітальних активів, яку буде отримано через певний час за чинної норми відсотка. Дисконтування являє собою процедуру визначення поточної цінності грошей. Розрахунок фактору дисконтування здійснюють за формулою:

,

де Vp – поточна вартість вкладеної суми грошей, Vt – майбутня вартість грошей, r – норма відсотка, t – кількість років.

Операція дисконтування важлива не тільки при визначенні цінності капіталу, але i для розрахунку прибутковості фірми.

Ринок природних ресурсів

Основна особливість природного ресурсу (а це насамперед земля) - її невідтворюваність. Пропозиція на цьому ринку нееластична або недостатньо еластична, тому природні ресурси (сiльськогосподарськi угіддя, вода, родовища корисних копалин, ділянки для споруд тощо) приносять економічну ренту – це дохід від фактору, пропозиція якого нееластична.

На мал. 13.4 показано співвідношення попиту та пропозиції землі на ринку природних ресурсів, а також розглянуто ринковий рівень ренти. Пропозиція землі (Sе) у короткостроковому періоді має вигляд абсолютно вертикальної лінії. Якщо не змінюється розмір ренти обсяг пропозиції землі залишається постійним. Попит на землю (Dе) буде змінюватися тоді, коли зміниться розмір ренти, і має місце обернена залежність. Чиста економічна рента (RЕ) визначається співвідношенням попиту і пропозиції землі на ринках.

 

 

Малюнок 13.4 - Попит та пропозиція землі

Якщо рента висока (RЕ1), власники землі будуть конкурувати між собою за орендаря, і рента понизиться, якщо рента низька (RЕ2), конкурують між собою орендарі, що призводить до підвищення ренти.

Однією з умов зміни попиту і пропозиції на землю (та інших природних ресурсів) виступає ринкова норма (ставка) процента. Обчислення ренти в залежності від норми відсотка є різновидом дисконтування землі, (корисних копалин, нерухомості на ділянці.) Дисконтування землі це процедура обчислення майбутнього розміру прибутку у вигляді ренти. Воно здійснюється за формулою:

,

де V – дисконтований розмір ренти; R – річна рента; r – норма відсотку.

Пропозиція на ринку землі залежить від багатьох факторів, які сумарно можна звести до двох: якість або родючість землі та місцезнаходження ділянки. У наш час просліджується тенденція зменшення пропозиції землі. Це зумовлено посиленням процесу урбанізації (зростання міст) та використання земель для несільськогосподарських цілей. У зв’язку з цим держава здійснює націоналізацію частини земель в економічних цілях. А це зменшує пропозицію цього ресурсу на ринку.

Одночасно зростає i попит на землю. Його пред’являють великі фермерські господарства та інші сільськогосподарські підприємства, які розширюють свою діяльність. Покупцями виступають i ті, хто займається будівництвом, та використовує землю для несільськогосподарських потреб (спорудження автомагістралей, аеропортів та ін.). Це друга тенденція, яка складається на ринку землі. Тому у другий половині ХХ ст. у розвинутих країнах з ринковою економікою склалася постійна тенденція до зростання ціни на землю.

В Україні зараз спостерігається особливо швидке підвищення ціни на земельні ділянки у містах, оскільки зростають рента і попит на ділянки під забудову. Тому для формування повноцінного ринку природних ресурсів необхідно визначити реальну ціну на кожну земельну ділянку в країні.

Основні поняття

Ресурс, ринок ресурсів, капітал як ресурс, основний капітал, оборотний капітал, фізичний знос основного капіталу, моральний знос основного капіталу, амортизація, нагромадження капіталу, кругообіг капіталу, робоча сила як ресурс, заробітна плата, номінальна та реальна заробітна плата, земля як фактор виробництва, підприємництво як фактор виробництва, попит та пропозиція на ресурси.

 

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.192.22.242 (0.023 с.)