Поняття публічного адміністрування

На початку дослідження публічного адміністрування, як окремого наукового й освітнього напрямку, стояв Вудро Вільсон, майбутній президент США. Саме він уперше ввів поняття «публічне управління» (public governance) і «публічна адміністрація» (public administration).

Для того, щоб якнайкраще розкрити зміст поняття «публічне адміністрування», звернемося до етимології слів «адміністрування» й «публічний».

Адміністрування (від лат. administro – управляю, завідую) – діяльність органів управління і їхніх посадових осіб. Адміністрування також визначають як діяльність безпосередньо пов'язану з реалізацією управлінських рішень. Адміністрування це функція виконавчих органів влади.

Поняття "публічний" походить від латинського слова publica – суспільство, народ, люди й publicus – суспільний, народний. "Словник іноземних слів" визначає поняття "публічний" як відкрите, гласне, суспільне. В. Даль виводить зміст терміна "публічний" з терміна "публіка" і визначає його як всенародний, загальнонародний, оголошений, явний, відомий.

Таким чином, публічне адміністрування – діяльність органів управління і їхніх посадових осіб стосовно до рішення проблем усього суспільства в цілому.

У глосарії Програми розвитку ООН термін "публічне адміністрування" має два тісно зв'язаних значення:

1) цілісний державний апарат (політика, правила, процедури, системи, організаційні структури, персонал тощо), що фінансується за рахунок державного бюджету й відповідає за керування й координацію роботи виконавчої галузі влади;

2) управління й реалізація різних урядових заходів, які пов'язані з виконанням законів, постанов і рішень уряду по наданню публічних послуг.

Виходячи з даного вище визначення поняття «публічне адміністрування» пов'язане з таким поняттям як державне управління. Інше поняття, що має відношення до публічного адміністрування це публічне управління. Таким чином, ми маємо три поняття які стосуються управління суспільством.

Однак при цьому між цими поняттями є загальне й відмінності.

По-перше, у західній науці поняття «Публічне управління» прийшло на зміну поняттю «Публічне адміністрування». Термін «публічне управління» (англ. public management), що замінив термін «публічне адміністрування» (англ. public administration), уперше використає англійський державний службовець Десмонд Кілінг в 1972 р. Зміна цих понять була викликана демократичними перетвореннями в цих країнах і зростанням ролі цивільного суспільства в управління суспільними процесами й у контролі над державною владою. Публічне адміністрування наголошує на владних, командних, нормативних методах управління. Публічне управління наголошує на участі суспільства в управлінні й прийнятті рішень.

По-друге, публічне управління ширше, ніж державне управління. Державне управління являє собою публічне управління, тому що являє собою вплив держави на суспільство, на суспільну й особисту життєдіяльність із метою забезпечення цілісності, суверенітету й розвитку суспільства. Однак держава не єдиний суб'єкт, що робить такий вплив на соціальні процеси. У публічне управління входять також такі види управління як місцеве управління й самоврядування, що не є державним управління, а також інші види публічного управління – наприклад діяльність різних громадських організацій, які також впливають на суспільні процеси.

По-третє, використання поняття «публічне управління» означає, що управління відбувається привселюдно – гласно й основним аспектом управління є народ. У той час як ключовим аспектом державного управління є держава. Уважається, що основними рисами державного управління є його владний характер, підпорядкування суспільства державній волі. З історії добре відомо, що державне управління може здійснюватися не в благо народу й не привселюдно, а здійснюватися, наприклад партійною номенклатурою або владною верхівкою без залучення народу. Але в сучасних демократичних суспільствах роль держави не тотальна, є й інші суб'єкти, які мають право впливу (тобто управління) суспільними процесами.

Звичайно, у системі публічного управління визначальну роль грає державне управління, що здійснює управлінський вплив на всі сфери громадського життя. У той же час в умовах розгортання демократичних перетворень росте активність і суспільні структури в управління не тільки суспільними, але й державними справами, у рішенні суспільних проблем.

В Україні дуже часто два різних терміни public administration (публічне адміністрування) і public management (публічне управління) переводяться з англійського як «державне управління».

Однак всі частіше застосовуються поняття, «публічне управління», що відповідає сучасним тенденціям і практиці функціонування інститутів демократичного суспільства.

У широкому змісті поняття публічне управління, публічне адміністрування часто використаються як синоніми. У вузькому змісті ці поняття використаються з урахуванням зазначених вище особливостей.

Державна й муніципальна влада є публічними, тому що виникають у публічному колективі, члени якого зв'язані не родинними або іншими персональними, а суспільними відносинами.

Публічна влада пов'язана із двома факторами: спільні інтереси, які на певному етапі стають суспільними й соціальною асиметрією (нерівність). У силу зазначених причин державна влада виникає в суспільстві країни, муніципальна – спочатку в колективі людей, що осіли на місці для загального життя.

Публічна влада – явище, у відомій мері, статичне. Для того щоб вона була використана як динамічне відношення, тобто для управління, необхідний, по-перше якийсь факт (подія, дія й ін.), що має суспільне значення. У цьому випадку суб'єкт керування діє як влада, застосовуючи владу в певних цілях. Виникає управлінське відношення: діючий суб'єкт, об'єкт й управлінський зв'язок між ними. По-друге, необхідно, як правило, здійснення відповідного юридично значимого факту. Такий акт необхідний й у тому випадку, якщо для управління використаються інститути безпосередньої демократії, тому що порядок використання таких інститутів заздалегідь урегульований законом. У результаті виникає публічне управлінське рішення: певний зв'язок між суб'єктом й об'єктом управління.

Публічне управління – це вплив суб'єкта, що володіє публічною владою, на об'єкт із метою яких-небудь суспільних інтересів. Бувають, звичайно, випадки, коли орган управління, а частіше – чиновник, даючи розпорядження, переслідує не суспільні, публічні, а своєкорисливі інтереси, але це вже правопорушення, що виходить за межі публічного управління. Державне й муніципальне управління – різновид публічного управління. Це суспільні відносини, що складаються в процесі впливи органів і посадових осіб державної й муніципальної влади на свідомість, поводження й діяльність населення в обумовлених цими органами й особами цілях, які коректуються з урахуванням зворотних зв'язків населення з керуючими.

Державна влада має республіканський (федеральний) і регіональний рівні й складається з 3-х галузей: законодавчої, виконавчої й судової. Муніципальна влада має тільки місцевий рівень (муніципальне утворення) і складається з 2-х галузей: законодавчої й виконавчої.

У реальному житті здійснення публічної влади й публічного управління спеціалізовано, спрямовано на регулювання певних суспільних відносин. Різні органи держави, місцевого самоврядування мають своє коло прав, обов'язків, підлягають різним формам відповідальності. Для позначення цього в законодавстві є різні поняття: поділ влади (галузей влади), питання державного й місцевого значення, повноваження (права й обов'язки), компетенція (сфера діяльності й права певних органів, посадових осіб), відповідальність і т.д.