Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Сукупність правил реалізації мовної системи, прийнятих на певному етапі розвитку суспільства як взірець, – цеСодержание книги
Похожие статьи вашей тематики
Поиск на нашем сайте
а) мовний стиль; б) мовне правило; в) мовна норма; г) мовний етикет.
Мовна норма – це: а) сукупність правил поведінки; б) сукупність правил реалізації мовної системи; в) сукупність стилів мови; г) закріплене традицією слововживання.
Мовна норма – це: а) правила реалізації мовної системи; б) загальнонаціональні правила мовної поведінки; в) правила поведінки у діловій сфері; г) правила ведення ділових спорів.
Існують такі види мовних норм: а) орфоепічні, орфографічні, лексичні, граматичні, пунктуаційні; б) лексикологічні, словотворчі, морфемні, синтагматичні; в) структурні, системні, динамічні, статичні; г) діалектні, усні, письмові, загальні.
Укажіть правильний варіант відповіді: а) стилістичні норми – регламентують творення мовних засобів у конкретній мовній ситуації; б) орфографічні норми – встановлюють закономірності творення нових слів за наявними в мові словотвірними моделями; в) морфологічні норми – охоплюють правила творення та вживання форм слів, їх поєднання у словосполучення та речення; г) орфоепічні норми – регулюють вимову звуків і звукосполучень.
Орфографічні норми літературної мови регламентують: а) написання слів; б) закономірності творення нових слів; в) використання слів відповідно до їхнього лексичного значення; г) вживання розділових знаків.
Орфографічні норми регламентують: а) творення та вживання форм слів; б) правильне написання слів та їх частин; в) вимову голосних, приголосних звуків; г) вживання розділових знаків.
Пунктуаційні норми – це система правил, які визначають: а) відтворення звукової мови на письмі; б) вживання розділових знаків у реченні; в) використання слів відповідно до їхнього значення; г) творення та вживання форм слів.
Норми, які регулюють творення та вживання форм слів, побудовусловосполучень і речень, – це: а) орфографічні; б) граматичні; в) стилістичні; г) лексичні.
Творення та вживання граматичних форм слів регулюють норми: а) лексичні; б) морфологічні; в) пунктуаційні; г) орфографічні.
Мовні норми, які регулюють правильну побудову словосполучень і речень, – це: а) стилістичні; б) морфологічні; в) синтаксичні; г) пунктуаційні.
Словотвірні норми літературної мови регламентують: а) виділення складу у слові; б) вживання слів відповідно до їхнього значення; в) творення нових слів; г) виділення слова у реченні або фразі.
Орфоепічні норми регулюють: а) вживання розділових знаків; б) вимову звуків і звукосполучень; в) написання іншомовних слів; г) творення слів.
Лексичні норми регламентують: а) поєднання слів у словосполучення та речення; б) закономірності творення нових слів за наявними у мові словотвірними моделями; в) використання слів відповідно до їхнього лексичного значення; г) творення та вживання форм слів.
Акцентуаційні норми – це: а) правила вимови звуків; б) правила наголошування слів; в) правила вживання слів; г) правила творення граматичних форм.
Орфографічні норми – це а) правила вимови звуків; б) правила написання слів і словоформ; в) правила творення граматичних форм; г) правила побудови словосполучень і речень.
Морфологічні норми – це: а) правила вимови звуків; б) правила наголошування слів; в) правила уживання граматичних форм; г) правила побудови словосполучень і речень.
Словотвірні норми – це: а) правила вимови звуків; б) правила наголошування слів; в) правила вживання морфем і утворення нових слів; г) правила побудови словосполучень і речень.
Пунктуаційні норми – це: а) правила вимови звуків; б) правила наголошування слів; в) правила використання розділових знаків; г) правила побудови словосполучень і речень.
Стилістичні норми – це: а) правила вживання розділових знаків; б) правила вживання слів, граматичних форм і синтаксичних конструкцій у текстах різних стилів; в) правила написання слів; г) правила уживання граматичних форм різних частин мови.
Граматичні норми – це: а) правила вживання розділових знаків; б) правила наголошування слів; в) правила написання слів; г) правила уживання граматичних форм різних частин мови, а також побудови словосполучень і речень.
Синтаксичні норми – це а) правила вимови звуків; б) правила наголошування слів; в) правила уживання граматичних форм; г) правила побудови словосполучень і речень.
Синтаксичні норми НЕ регламентують: а) творення граматичних форм слів; б) правильну координацію присудка з підметом; в) дотримання відповідного порядку слів; г) особливості синтаксичного керування.
НЕ існує таких видів мовних норм: а) орфоепічних; б) лексикологічних; в) граматичних; г) орфографічних.
Культура мови
Культура мови – це: а) розділ науки про мову, який вивчає стан і статус норм літературної мови в певну епоху; б) рівень освіченості, вихованості людини; в) рівень розвитку суспільства у певну епоху; г) рівень лінгвістичної компетенції мовної особистості.
Культура мови – це: а) розділ мовознавства, що займається виробленням основних норм орфоепії та законів милозвучності; б) галузь мовознавства, що займається кодифікацією норм на всіх мовних рівнях; в) розділ мовознавства про всебічне багатство мови; г) галузь мовознавства, що займається укладанням словників.
Культура мовлення всіх, хто користується українською мовою як засобом спілкування, полягає в тому, щоб: а) досконало знати мовні норми й послідовно дотримуватися їх; б) користуватися мовою в повсякденному житті; в) добирати варіанти форм, слів, словосполучень, конструкції речень; г) досконало знати діалектизми та використовувати їх.
Основними критеріями культури мовлення є: а) правильність, змістовність, доречність, багатство, виразність, чистота; б) популярність, естетичність, милозвучність; в) чіткість, гучність, передбачуваність; г) логічність, експресивність, естетичність.
Критеріями культури мовлення є: а) точність, правильність, багатозначність, паспортизація, синхронність; б) прозорість, синонімічність, багатозначність, паспортизація, синхронність; в) популярність, естетичність, милозвучність, чіткість, виразність, передбачуваність; г) точність, правильність, логічність, змістовність, доречність, багатство, виразність, чистота.
Основними аспектами вияву культури мовлення є: а) порядність і багатство, етика і хороший тон, поліфункціональність; б) нормативність, адекватність, естетичність, поліфункціональність; в) дохідливість, чіткість, логічність, послідовність, переконливість, однозначність; г) логічна стрункість, багатство, точність, ясність, чистота.
Визначте комунікативні ознаки культури мовлення: а) правильність, змістовність, емоційність, вербальність, багатство, чистота; б) логічність, вміння керувати спілкуванням, тональності спілкування; в) правильність, логічність, змістовність, багатство, виразність, доречність; г) популярність, невербальність, багатство, чистота.
Правильність – визначальна ознака культури мовлення, яка передбачаєдотримання: а) усіх норм, які діють у мовній системі; б) загальноприйнятих норм поведінки; в) законів, які регламентують використання мови в суспільному житті; г) правил спілкування.
Змістовність – визначальна ознака культури мовлення, яка передбачає: а) вміння добирати потрібний матеріал та підпорядковувати його обраній темі; б) сукупність різних видів повідомлень; в) розмежування конкретного й абстрактного значення слова; г) процес називання предметів. Багатство – ознака культури мовлення, яка передбачає вміння: а) використовувати різноманітні мовні засоби та конструкції; б) вживати слова відповідно до їхнього лексичного значення; в) уникати стандартних типових висловів-кліше, емоційно-образної лексики; г) використовувати слова відповідно до стилю мови.
Доречність мовлення – це: а) відповідність мовлення правилам сучасної літературної мови; б) врахування ситуації спілкування, адресата мовлення, мети й умов спілкування; в) врахування правил мовного етикету; г) врахування стилю мовлення.
Логічність мовлення – це: а) правильне мовлення, яке відповідає законам логіки і ґрунтується на знанні об’єктивної дійсності; б) дотримання стилістичних норм; в) смислова погодженість частин висловлювання й тексту; г) відповідність мовлення мовним нормам.
Чистота мовлення – це: а) відсутність у мові позалітературних елементів; б) максимальне насичення тексту різними мовними засобами; в) зрозумілість для адресата висловленої думки; г) відповідність мовлення мовним нормам.
Точність мовлення – це: а) відсутність у мові позалітературних елементів; б) максимальне насичення тексту різними мовними засобами; в) зрозумілість для адресата вираженої мовою думки; г) відповідність самого мовлення предметові мовлення.
Ознака культури мовлення, що полягає у вмінні забезпечувати смислові зв’язки між словами і реченнями в тексті, – це: а) логічність; б) виразність; в) доречність; г) змістовність.
Ознака культури мовлення, що полягає у вмінні враховувати обставини спілкування, категорію слухачів, – це: а) логічність; б) виразність; в) доречність; г) змістовність. Мовний суржик – це: а) нечиста, скалічена мова як результат штучного змішування елементів різних мов; б) варіант літературної мови, призначений для використання в побуті; в) народна мова, яка поєднує літературні та діалектні мовні елементи; г) літературна мова з елементами просторіччя.
Мовний суржик – це: а) штучно змішана, скалічена мова; б) поєднання літературних і говіркових мовних елементів; в) сленг, жаргон, професійна лексика; г) поєднання діалекту, сленгу, термінів.
Лексикографія
Лексикографія – це: а) наука про правильність написання слів; б) наука про словниковий склад мови; в) наука про теорію і практику укладання словників; г) наука про правильність наголошування слів.
Розділ мовознавства, що займається теорією і практикою укладання словників, – це: а) лексикологія; б) лексикографія; в) лексика; г) етимологія.
Словник – це: а) сукупність слів, розташованих у певному порядку (алфавітному, гніздовому, тематичному); б) фіксація словотвірних значень слів; в) опис стилістичних норм сучасної мови; г) фіксація усіх граматичних значень слів.
Словники виконують такі функції: а) нормотворчу, ідентифікаційну; б) нормативну, інформативну; в) фатичну, гносеологічну; г) естетичну, словотворчу.
Словники виконують такі функції: а) інформативну та нормативну; б) культурологічну та просвітницьку; в) основну та допоміжну; г) організаційну та обмежувальну.
Способи подання матеріалу в словниках бувають: а) алфавітний, гніздовий, тематичний; б) алфавітний, етимологічний, тематичний; в) частотний, гніздовий, акцентологічний; г) тематичний, хронологічний, гніздовий.
Залежно від змісту матеріалу та об’єкта опису розрізняють два типи словників: а) лінгвістичні та технічні; б) філологічні та енциклопедичні; в) спеціальні та універсальні; г) мовні та загальноосвітні.
Усі словники поділяють на дві групи: а) граматичні і філологічні; б) енциклопедичні і довідкові; в) енциклопедичні і філологічні; г) філологічні і перекладні.
Енциклопедичні та філологічні словники відрізняються: а) способом розташування матеріалу; б) наявністю чи відсутністю ілюстративного матеріалу; в) вибором об’єкта опису – поняття або слова; г) шрифтами і технічним оформленням.
Відмінність між енциклопедичними та філологічними словниками полягає в тому, що: а) об’єкт опису в енциклопедичному словнику – слово, у філологічному – поняття; б) об’єкт опису в енциклопедичному словнику – поняття, у філологічному – слово; в) об’єкт опису в енциклопедичному словнику – загальна семантика, у філологічному – словоформа; г) об’єкт опису в енциклопедичному словнику – загальновживана лексика, у філологічному – термінологія.
Тлумачний словник – це словник, у якому: а) подають лексичне значення слів; б) розкривають зміст поняття, описують подію або явище; в) перекладають слова з однієї мови на іншу; г) з’ясовують спосіб творення похідного слова. Першими лексикографічними пам’ятками були: а) лексикони; б) ономастикони; в) тлумачники; г) глоси.
Перший в українському мовознавстві друкований словник уклав: а) Лаврентій Зизаній; б) Мелетій Смотрицький; в) Памво Беринда; г) Єпифаній Славинецький.
Про походження слів можна дізнатися зі словника: а) тлумачного; б) етимологічного; в) орфографічного; г) орфоепічного.
Словник, у якому подано інформацію про предмети, явища, події, визначних осіб, – це: а) словник термінів; б) словник мови письменника; в) енциклопедичний словник; г) історичний словник.
Відомості про факти, події, явища, видатних особистостей подають словники: а) енциклопедичні; б) тлумачні; в) власних назв; г) термінологічні.
Енциклопедичні словники поділяють на: а) спеціальні, загальні; б) галузеві, тематичні; в) філологічні, універсальні; г) власне енциклопедичні, спеціальні.
Енциклопедичні словники призначені для того, щоб: а) розкрити лексичне значення слова; б) подати опис поняття, факту, події, явища; в) зафіксувати лексичні норми української мови; г) з’ясувати походження слова. Словникова стаття у тлумачному словнику містить: а) реєстрове слово, граматичну характеристику, тлумачення, ілюстративний матеріал, його паспортизацію; б) реєстрове слово, граматичні характеристики, тлумачення, малюнки; в) реєстрове слово, граматичні характеристики, тлумачення, спосіб словотворення; г) реєстрове слово, граматичні характеристики, тлумачення, паспортизацію, спосіб словотворення, антоніми та синоніми.
Ілюстративний матеріал як елемент словникової статті у філологічному словнику − це: а) кольорове зображення предмета; б) цитата; в) схематичне зображення з текстовим коментарем; г) синоніми до реєстрового слова.
Перекладні словники бувають: а) одномовні; б) одномовні та двомовні; в) двомовні та багатомовні; г) одномовні та багатомовні.
Фразеологічний словник розкриває значення: а) термінів; б) стійких висловів; в) авторських неологізмів; г) архаїзмів.
Термінологічні словники бувають: а) орфографічні і тлумачні; б) орфоепічні і перекладні; в) тлумачні і частотні; г) перекладні і тлумачні.
Про вимову слів можна дізнатися зі словника: а) тлумачного; б) етимологічного; в) орфографічного; г) орфоепічного.
Словник іншомовних слів – це різновид словника: а) тлумачного; б) перекладного; в) термінологічного, г) етимологічного. Призначення орфографічних словників: а) розкрити лексичне значення слів; б) подати слова і словоформи в їхньому нормативному написанні; в) подати правильну вимову слова; г) дати довідку про походження лексеми.
Словники-довідники з культури мови подають: а) проблемні випадки слововживання; б) лише загальноприйняті усталені форми слів; в) діалектні слова та їхні літературні відповідники; г) переклад слів з однієї мови на іншу.
Словники скорочень розшифровують: а) складноскорочені слова та абревіатури; б) математичні символи; в) умовні позначки; г) склади і звуки слова.
Нормативне наголошування можна перевірити за словником: а) власних назв; б) скорочень; в) фразеологічним; г) наголосів.
Який словник подає відомості про правильну вимову і наголошування слів: а) словотвірний; б) орфоепічний; в) орфографічний; г) тлумачний.
Синонімічний словник – це словник, який містить слова: а) подібні за звучанням і написанням; б) близькі або подібні за значенням; в) протилежні за значенням; г) з однаковим звучанням та написанням.
Словник, який містить слова близькі за звучанням, – це словник: а) синонімів; б) антонімів; в) паронімів; г) омонімів. Орфографічний словник подає: а) орфограми в алфавітному порядку; б) перелік слів і словоформ у їхньому нормативному написанні; в) тлумачення значення слів; г) вимову та наголошування слів.
Тлумачні словники – це словники, що: а) розкривають лексичне значення слова; б) містять відомості про будову слова; в) подають типові словосполучення і фразеологічні звороти; г) регламентують написання слів.
Словник іншомовних слів – церізновид тлумачного словника, в якому розкривають значення: а) діалектних слів, б) запозичених слів; в) міжмовних омонімів; г) нових слів.
У словнику іншомовних слів НЕ подають: а) лексичного значення; б) буквального перекладу слова; в) вказівки на мову-джерело; г) граматичної довідки.
Словник, у якому подано терміни певної галузі знань, – це: а) термінологічний; б) етимологічний; в) інверсійний; г) універсальний.
Термінологічний словник – це словник, який містить: а) нові та іншомовні слова; б) ненормативну лексику; в) терміни певної галузі науки, техніки, мистецтва; г) жаргонну лексику та сленг.
Історичний словник – це словник: а) історичних термінів; б) лексики давніх писемних пам’яток; в) історичних подій, поданих у хронологічному порядку; г) історії словникарства. Словник, який подає проблемні випадки слововживання, – це словник: а) інверсійний; б) культури мови; в) морфемний; г) паронімів.
Джерелами для створення «Історичного словника українського язика» за редакцією Є. Тимченка слугували тексти: а) законів про українську мову; б) давніх українських писемних пам’яток; в) розмовного та художнього стилів; г) художньої літератури.
Лексичні норми літературної мови фіксує словник: а) орфографічний; б) тлумачний; в) етимологічний; г) орфоепічний.
Словникову статтю «ВТІШÁТИ, -шаю, -шаєш, втíшити, -шу, -шиш 1) радовать, обрадовать, порадовать, разг. Утешать, утешить; доставлять, доставить удовольствие; несоверш. розм. отрадой (для кого); 2) (успокаивать) утешать, утешить » узято зі словника: а) термінологічного; б) тлумачного; в) перекладного; г) історичного.
Словникову статтю «ВЕРХ, у, розм. 1. Верхня, найвища частина чого-небудь; вершина. Гей, у лісі, в лісі Стоять два дубочки, Гей схилилися верхи до купочки (Українські народні ліричні пісні, 1958, 215)» узято зі словника: а) термінологічного; б) тлумачного; в) перекладного; г) історичного.
Словникову статтю «МРІЯТИ (створювати в уяві образ когось, чогось, поринати в мрії; прагнути в думках до когось, чогось), МАРИТИ, ГАДАТИ,СНИТИ, МРІТИ розм.; ФАНТАЗУВАТИ (поринати в фантазії). Галина перед війною мріяла поступити в кіностудію) » узято зі словника: а) термінологічного; б) синонімів; в) перекладного; г) історичного. Словникову статтю «Вікінги – із старосканд. 1. Учасники морських походів скандинавів у кінці 8 – середині 11 ст. У Київській Русі їх називали ще варягами, у західній Європі – норманами. 2. Стародавні скандинавські національні » узято зі словника: а) тлумачного; б) іншомовних слів; в) інверсійного; г) історичного.
Словникову статтю «Додаток, -тка, ч. 1. рідко. Дія за знач. додавати, додати 1-3. 2. Те, що додається, служить доповненням до чого-небудь. 3. грам. Другорядний член речення, який перебуває в об’єктних відношеннях із підпорядковувальним членом » узято зі словника: а) енциклопедичного; б) термінологічного; в) словника іншомовних слів; г) тлумачного.
Значення слова асоціація допоможе з’ясувати: а) орфографічний словник; б) орфоепічний словник; в) словник іншомовних слів; г) фразеологічний словник.
Значення слова електроліз можна з’ясувати з допомогою: а)орфографічного словника; б) діалектного словника; в) словника термінів; г) орфоепічного словника.
Про значення слова аломорф можна дізнатися зі словника: а) термінологічного; б) етимологічного; в) орфографічного; г) орфоепічного.
Інформацію про поділ слова перечитування на значущі частини містить словник: а) частотний; б) інверсійний; в) словотвірний; г) морфемний. Словникові статті на зразок: Осел, віслюк, ослиха, ослиця, ослюк, осля, осляр, ослятина, ослиний, ослячий, ослити; - р. осѐл, бр. асѐл, др. oсьлъ, п. osiol, osiel, ч. osel, слц. osol, вл. нл. wosol…; - псл. Osьlъ; запозичення з готської або латинської мови; гот. asilus «осел» походить від лат. аsellus, зменш. до asinus, яке … через фрако- іллірійське посередництво прийшло з якоїсь малоазіатської (можливо, іранської) мови – подає словник: а) тлумачний; б) етимологічний; в) словотвірний; г) іншомовних слів.
Знак ~ в перекладних словниках позначає: а) неправильне дієслово; б) незмінну початкову частину реєстрового слова; в) омоніми до слова; г) фразеологізм із реєстровим словом.
Знак ◊ у тлумачних словниках позначає: а) неправильне дієслово; б) незмінну початкову частину реєстрового слова; в) омоніми до слова; г) фразеологізм із реєстровим словом.
Упорядником «Словаря української мови» у 4-х томах (1907–1909 рр.) є: а) М. Зеров; б) Б. Грінченко; в) І. Рудченко; г) П. Грабовський.
Першою українською пам’яткою (1073 р.), яка містила лексикографічне опрацювання слів, є: а) Руська Правда; б) Изборник Святослава; в) Лексис. Сирьчъ реченія въкратъць събранны и из Словенскаго языка…; г) Лексикон славеноросскій и Именъ тлъкованіє….
Пояснення значення окремих слів на полях тексту і в самому тексті давніх рукописних книг – це: а) виноски; б) глоси; в) примітки; г) індекси. Перекладні словники – подають: а) тлумачення слів певної мови; б) написання слів певної мови; в) переклад слів та висловів з однієї мови на іншу; г) вимову і наголошування слів певної мови.
Термінологічні словники НЕ бувають: а) перекладними; б) тлумачними; в) багатомовними; г) з етимологічною довідкою.
Фразеологічні словники НЕ бувають: а) перекладні; б) тлумачні; в) тлумачно-перекладні; г) з транскрипцією.
Словники-довідники з культури мови НЕ призначені: а) розкривати основні поняття культури мови; б) закріплювати різні типи мовних норм; в) подавати проблемні випадки слововживання; г) фіксувати різні форми написання слів.
Граматична характеристика реєстрового слова передбачає вказівку на: а) правопис слова; б) рід та відмінкове закінчення слова; в) емоційне забарвлення слова; г) вимову слова.
Підкреслена частина словникової статті «АНЕКСІЯ, ї, жін. Насильне приєднання, загарбання якоюсь державою іншої країни або частини її території. У «Зверненні до народів і урядів воюючих країн» запропонував негайно укласти мир — мир без анексій і контрибуцій (Вісник АН УРСР, 1, 1957, 30) »– це: а) додаткові параметри; б) граматична характеристика; в) ілюстрація; г) умовні позначки.
Підкреслена частина словникової статті «АНЕКСІЯ, ї, жін. Насильне приєднання, загарбання якоюсь державою іншої країни або частини її території. У «Зверненні до на ро дів і ур ядів во юючих кра ї н» зап роп онува в нег ай но укла сти м ир – м ир без анексій і ко нтр и буцій (Вісник АН УРСР, 1, 1957, 30) »– це: а) додатковий коментар; б) ілюстрація; в) виписка; г) підтвердження.
Підкреслена частина словникової статті «АНЕКСІЯ, ї, жін. Насильне приєднання, загарбання якоюсь державою іншої країни або частини її території. У «Зверненні до народів і урядів воюючих країн» запропонував негайно укласти мир – мир без анексій і контрибуцій (Вісник АН УРСР, 1, 1957, 30) » – це: а) додатковий коментар; б) ілюстрація; в) виписка; г) паспортизація.
Про вимову слова студентство можна дізнатися зі словника: а) тлумачного; б) орфографічного; в) словотвірного; г) орфоепічного.
Про походження слова підмет можна дізнатися зі словника: а) історичного; б) фразеологічного; в) етимологічного; г) словотвірного.
Наведена словникова стаття «Батальйон – птах, що живе на заболочених територіях Євразії та Африки; довж. бл. 30 Говерла, найвища вершина Укр. Карпат і всієї України; розташована на хребті Чорно гра, на межі Івано- Франківської обл., у межах охоронної зони Карпатського заповідника; вис. 2061 м; конусоподібної форми, складається з пісковиків та конгломератів » – узята зі словника: а) енциклопедичного; б) тлумачного; в) іншомовних слів; г) термінологічного.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; просмотров: 1568; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.145.108.87 (0.013 с.) |