Український мовленнєвий етикет

 

 

Мовленнєвий етикет – це:

а) сукупність речень, об’єднаних у тематичну і структурну цілісність за

правилами певної мовної системи;

б) система словесних форм увічливості, узвичаєних у певному суспільстві, певній спільноті (етнічній, соціальній, територіальній);

в) оформлення документів різних типів;

г) розмова двох або більше осіб з метою отримання певної інформації, вирішення важливих проблем.

Мовленнєвий етикет – це:

а) сукупність спеціальних висловів увічливості;

б) конкретні ситуації спілкування;

в) характер взаємин між співрозмовниками;

г) форми організації співпраці.

 

 

Ознаки українського мовленнєвого етикету подано в рядку:

а) відвертість, дотепність, широкий словниковий запас, високий тон розмови;

б) увічливість, чемність, тактовність, шанобливість, стриманість;

в) високий темп мовлення, нормативність, жестикуляція;

г) використання міміки, жестів, набору вітальних висловів.

 

 

Національно-специфічні правила мовленнєвої поведінки, які реалізуються в системі стійких формул і висловів, що рекомендують для ввічливого спілкування, – це:

а) культура мовлення;

б) комунікація;

в) говоріння;

г) мовленнєвий етикет.

 

 

Український мовленнєвий етикет – це:

а) стандартні дистанції спілкування;

б) спеціальні вислови ввічливості;

в) правила спілкування між людьми в соціально неконтрольованих ситуаціях;

г) дотримання мовних норм.

 

 

У європейському культурному ареалі виділяють такі види тональностей спілкування:

а) висока, низька, небуденна;

б) висока, середня, низька;

в) висока, нейтральна, фамільярна;

г) висока, публічна, низька.

 

 

У європейському культурному ареалі виділяють такі види тональностей спілкування:

а) низьку, середню, високу, нейтральну;

б) фамільярну, вульгарну, високу, нейтральну;

в) звичайну, нетипову, піднесену, низьку;

г) вульгарну, нейтральну, понижену, урочисту.

 

 

Український мовленнєвий етикет має такі види тональностей спілкування:

а) високу, звичайну, дружню;

б) вульгарну, фамільярну, типову;

в) побутову, нейтральну, високу;

г) вульгарну, фамільярну, звичайну.

 

Розрізняють такі основні тональності спілкування:

а) висока, невисока, середня, низька;

б) висока, нейтральна, звичайна, фамільярна (або дружня), вульгарна;

в) природна, штучна, вишукана, низька;

г) офіційна, ділова, дружня, інтимно-ласкава.

 

 

Є такі тональності спілкування:

а) висока, низька, дружня;

б) висока, середня, низька;

в) висока, нейтральна, фамільярна;

г) висока, публічна, низька.

 

Звичайну тональність спілкування вживають:

а) в офіційних установах, організаціях, на підприємстві;

б) у сфері побуту;

в) у колі друзів, у межах сім’ї;

г) на конференціях, зборах, ділових нарадах.

 

Висока тональність спілкування характерна для:

а) спілкування з друзями;

б) зустрічей на найвищому рівні;

в) виступів на наукових конференціях;

г) спілкування з науковим керівником.

 

 

Тональність, яка забезпечує спілкування в колі сім’ї, – це:

а) висока;

б) нейтральна;

в) звичайна;

г) дружня.

 

Нейтральна тональність характерна для спілкування:

а) у сфері побуту – магазин, майстерня, пошта, транспорт тощо;

б) в офіційних установ під час спілкування з колегами, співробітниками;

в) на збори, засідання, презентації, ювілейні заходи, прес-конференції, брифінги;

г) в сім’ї, дружньому товаристві.

 

Нейтральна тональність спілкування характерна для:

а) зустрічей на найвищому рівні;

б) спілкування з колегами, співробітниками;

в) спілкування з друзями, рідними, знайомими;

г) спілкування у сфері побуту.

Ділове спілкування пов’язане з вибором етикетних мовних формул таких тональностей спілкування:

а) висока, звичайна;

б) нейтральна, звичайна;

в) висока, нейтральна;

г) висока, дружня.

 

На вибір словесної формули в конкретній ситуації спілкування впливають чинники:

а) мовленнєва компетенція співрозмовників, актуальність теми розмови,

історичні події;

б) особисті якості керівника, комунікативні умови, характер взаємин між співрозмовниками;

в) обставини спілкування, соціальний статус адресанта, тривалість особистого

знайомства співрозмовників;

г) комунікативні умови, виробничі обставини, умови співпраці.

 

Види мовленнєвого етикету подано в рядку:

а) комплімент, ділова бесіда, вітання;

б) усмішка, вибачення, подяка;

в) вітання; прощання, комплімент;

г) телефонна розмова, подяка, прощання.

 

Оказіональний вид етикету реалізується у:

а) святкових ситуаціях;

б) повсякденних ситуаціях;

в) побутових ситуаціях;

г) звичайних ситуаціях.

 

Що НЕ належить до видів мовленнєвого етикету:

а) вітання; б) прощання;

в) комплімент; г) жести.

 

Комплімент – це слова і вислови, які вживають для вираження:

а) невеликого перебільшення позитивних якостей людини;

б) прохання, запрошення, вибачення;

в) рекомендації, побажання;

г) симпатії до жінок і чоловіків.

 

 

Етикетних висловів подяки НЕ вживають:

а) після закінчення наукової доповіді чи лекції;

б) при захисті курсових, дипломних, магістерських робіт чи дисертації;

в) у наукових статтях, рецензіях, відгуках;

г) під час презентації наукових видань.

До паралінгвістичного рівня етикету НЕ належать:

а) стандартні дистанції спілкування, почесне місце для гостей;

б) темп мовлення, гучність, інтонація;

в) жести, міміка, пози;

г) етикетні вислови привітання, прощання, подяки, вибачення.

 

 

Невербальні засоби спілкування – це:

а) ігри, диспути, комікси;

б) жести, міміка, зоровий контакт;

в) збори, ділові наради, прес-конференції;

г) захисти курсових, дипломних робіт.

 

 

До невербальних засобів мовлення належать:

а) слова і словосполучення;

б) рухи рук, міміка;

в) наголоси;

г) окличні речення.

 

 

Невербальні засоби спілкування поділяють на:

а) жестикуляція, контакт очей, потиск руки, запах тіла;

б) оптичні, акустичні, кінетичні, ольфакторні, просторово-часові;

в) дистанція спілкування, ступінь близькості співбесідників;

г) підвищення чи пониження голосу.

 

 

Кінетичні невербальні засоби – це:

а) жести, міміка, погляд, поза, одяг, косметика;

б) дотик, потиск руки, поцілунок;

в) запах тіла, запах косметики;

г) тембр голосу, посмішка, сміх.

 

 

Вираз обличчя, рухи тулуба, голови, рук – це:

а) невербальні засоби спілкування;

б) вербальні засоби спілкування;

в) засоби мовленнєвого етикету;

г) засоби евфонії.

 

 

Виберіть правильні форми звертання:

а) пане Богдане;

б) пане ректоре;

в) пане Ткачук;

г) пані Ольго Іванівно.

 

У котрому рядку подано вислови вітання, властиві звичайній тональності:

а) вітаю, добрий день, доброго ранку, доброго дня;

б) здрастуйте, доброго здоров’я, здоровенькі були;

в) вечір добрий, добридень, моє вітаннячко;

г) привіт, здоров, ґратулюю, моє шануваннячко.

 

 

У котрому варіанті подано формулу вітання високої тональності:

а) Доброго дня!

б) Здрастуйте!

в) Вечір добрий!

г) Вітаю усіх присутніх!

 

 

У котрому варіанті подана формула вітання НЕ стосується дружньої тональності:

а) Добрий день!

б) Вечір добрий!

в) Вітаю усіх присутніх!

г) Привіт!

 

 

У котрому варіанті подано формули знайомства нейтральної тональності:

а) Дозвольте відрекомендуватися: мене звуть Михайло Степанович;

б) Це мій друг Данило. Я його випадково зустріла в кафе;

в) Знайомся: це Василько, мій колишній однокурсник;

г) Нарешті ми зустрілися і я можу з Вами познайомитися.

 

 

У котрому варіанті подано формула прощання НЕ стосується нейтральної тональності:

а) До побачення!

б) До нових зустрічей!

в) Всього найкращого!

г) Бувайте!

 

 

Які вислови вітання НЕ стосуються дружньої тональності:

а) Привіт! Здоров! Вітаю!

б) Добрий день! Вечір добрий! Добридень!

в) Моє вітаннячко! Моє шануваннячко! Нарешті зустрілися!

г) Вітаю усіх присутніх! Добрий день! Радо вітаємо високодостойних гостей!

 

 

Які вислови запрошення НЕ стосуються дружньої тональності:

а) Ласкаво просимо! Заходьте! Приходьте до нас ще!

б) Будемо раді Вас бачити! Не забувайте нас!

в) Заходьте, будь ласка! Ми завжди Вам раді!

г) Просимо зареєструватися! Запрошуємо до слова!

 

 

Які вислови запрошення НЕ стосуються дружньої тональності:

а) Приходьте до нас ще;

б) Будемо раді Вас бачити знову;

в) Не забувайте про нас;

г) Маємо честь запросити Вас.

 

Який із наведених висловів передає відмову:

а) Поза всяким сумнівом;

б) Ви маєте рацію;

в) Мені дуже шкода, однак…;

г) Я дуже раджу Вам…

 

Який із наведених висловів передає згоду:

а) Я не погоджуюся з Вами і не поділяю Вашої думки;

б) Даруйте, але змушений Вам відмовити;

в) Від усієї душі вітаю Вас…;

г) Я не сумніваюся, що Ви зможете це зробити.

 

 

Який із наведених висловів передає прохання чи наказ:

а) Я такої самої думки;

б) Не зволікайте з цією справою;

в) Очевидно, це саме так;

г) Я вимушений Вам відмовити через незалежні від мене обставини.

 

 

Який із наведених висловів передає подяку:

а) Не зволікайте з цією справою;

б) Дозвольте висловити вдячність;

в) Очевидно, це саме так;

г) Перегляньте ще раз цей матеріал.

 

У ситуації ділового спілкування НЕ вживають звертання:

а) Шановні студенти;

б) Милий Андрію;

в) Петре Васильовичу;

г) Дорогі співвітчизники.

 

Звертання до однієї незнайомої людини на Ви (замість граматично правильного ти) називають:

а) пошанна множина;

б) внутрішня множина; в) стилістична множина; г) множина.

 

У котрому рядку подано правильну форму звертання:

а) Вельмишановний пан Міністр!

б) Шановний Петро Олексійович!

в) Вельмишановний професоре!

г) Шановна пані Олена!

У котрому рядкуподано форми звертання, властиві високій тональності:

а) Пане Президенте! Чоловіче добрий! Людино!

б) Шановні присутні! Вельмишановний пане Голово! Ваша честь!

в) Лідіє Андріївно! Пані Стець! Юначе!

г) Мамусю! Золотце! Серденько моє!

 

 

Виберіть правильний варіант звертання:

а) Депутат Григоренко, Верховна Рада ухвалила Ваш законопроект;

б) Прошу слова, шановний пан голова;

в) Розпочинаємо обговорення, шановна громадо;

г) У Вашій доповіді, пан Бондарчук, є багато цікавих фактів.

 

 

Виберіть правильний варіант звертання у ситуаціях ділового спілкування:

а) Пане прем’єр-міністре;

б) Шановний Петро Олексійович;

в) Шановний виборець;

г) Пан доповідач.

 

 

Виберіть правильну форму звертання:

а) дорогий друже;

б) пан Ректор;

в) Людмила Петрівна;

г) пан директор.

 

 

У котрому рядку подано правильну форму звертання в офіційно-діловому стилі:

а) Високопоставлений пан міністр!

б) Шановний Михайло Васильовичу!

в) Вельмишановний пане Ректоре!

г) Шановний пане Стецю!

 

 

У котрому рядку подано правильну форму звертання:

а) Вельмишановний пан директор!

б) Шановний Іван Петровичу!

в) Вельмишановний пане Президент!

г) Шановна пані Надія!

 

 

У котрому рядку подано правильну форму звертання:

а) Вельмишановний пане Андрій!

б) Шановний Євген Васильович! в) Вельмишановна пані Оксана! г) Шановна Ольго Миколаївно!

Сучасна офіційна величальна форма звертання:

а) громадянине, громадянко, громадяни;

б) пане, пані, панове;

в) товаришу, товаришко, товариші;

г) колего, колежанко, колеги.

 

 

У котрому рядку звертання належить до дружньої тональності:

а) Високоповажний пане Президенте;

б) Шановні покупці; в) Шановні студенти; г) Дорогий брате.

 

 

Звертання Ваша ясновельможносте! Ваша святосте! використовують до:

а) науковців;

б) керівників держави;

в) духовенства;

г) дипломатів.

 

 

Вислів Вельмишановні пані та панове належить до тональності спілкування:

а) дружньої;

б) нейтральної;

в) високої;

г) звичайної.

 

 

Звертання Високодостойний пане Ректоре використовують у межах тональності:

а) дружньої;

б) звичайної;

в) високої;

г) нейтральної.

 

 

У котрому рядку НЕ всі етикетні формули вибачення є правильними:

а) вибачте мені, пробачте мені, вибачайте;

б) простіть мені, даруйте мені, пробачте на слові;

в) я перепрошую, я вибачаюсь, пробачте мене;

г) прошу вибачити, пробачте, прошу пробачення.

 

 

Виберіть рядок, де всі конструкції є етикетними формулами прохання:

а) пробачте, вибачте, до побачення, дякую, доброго здоров’я;

б) дуже прошу, будь ласка, будьте добрі, дозвольте;

в) прощавайте, зичу вам здоров’я, будьте люб’язні, дуже вдячний вам за…;

г) перепрошую, даруйте на слові, щиро дякую, вітаю вас з ювілеєм.

Формула вітання Добридень НЕбуде нормативною длятональності спілкування:

а) високої;

б) звичайної;

в) дружньої;

г) нейтральної.