Граничні форми інтелектуальної недостатності (затримка темпу психічного розвитку)



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Граничні форми інтелектуальної недостатності (затримка темпу психічного розвитку)



До цієї групи розладів відносять стани, що проявляються легкою інтелектуальною недостатністю й займають проміжне положення між інтелектуальною нормою і олігофренією. Інтелектуальний показник за цих форм розладів становить IQ 70—80. Слід зазначити, що це досить різноманітна те різнорідна група розладів як за етіологічним принципом та патогенетичними механізмами, так і за клінічними проявами та результатом. Це одна з найпоширеніших форм психічної патології дитячого віку.

Уміння діагностувати цей розлад є не тільки медичною проблемою, але й соціальним завданням. Своєчасна діагностика та лікувально-корекційні заходи сприяють нівелюванню клінічних проявів і створюють умови для повної соціальної адаптації таких осіб. Статистичні дані щодо поширеності граничної розумової відсталості досить суперечливі й мають широкий діапазон: від 2 до 12 %. Це зумовлено тим, що немає чітких клінічних критеріїв діагностики цієї патології. Як відомо, інтелектуальний показник не може в повному обсязі визначити рівень психічного недорозвинення, тим більше, що нерідко суттєву роль у цьому відіграє соціальний критерій.

Гранична розумова відсталість у дітей стає помітною в 6-річному віці в період підготовки дітей до школи й остаточно виявляється в молодшому шкільному віці.

Клінічна класифікація:

1. Дизонтогенетичні форми, за яких недостатність зумовлена механізмами затриманого або перекрученого психічного розвитку дитини.

2.Енцефалопатичні форми, в основі яких лежить органічне ушкодження мозкових механізмів на ранніх етапах онтогенезу.

3.Інтелектуальна недостатність, пов’язана із дефектами аналізаторів та органів чуття (дія сенсорної депривації).

4.Інтелектуальна недостатність, пов’язана із дефектами виховання та дефіцитом інформації з раннього дитинства.

Рання діагностика граничної розумової відсталості га своєчасна медико-педагогічна корекція сприяють редукції симптомів психічного недорозвинення, у результаті чого інтелектуальний рівень наближається до нижньої границі норми. У той самий час препубертатна та пубертатна кризи можуть ускладнити наявну патологію невротичними га патохарактерологічними розладами. Кінцеві стани граничної розумової відсталості багато в чому залежать від етіологічного чинника та наявності або відсутності медико-педагогічних корекційних заходів. За сприятливих умов можливе прискорення розвитку психічних функцій в осіб із затримкою психічного розвитку.

Лікування дітей із граничною розумовою відсталістю повинно включати лікарські препарати, дія яких спрямована на поліпшення гемодмнаміки та біохімічних процесів головного мозку, та корекцій ні заходи педагогічного рівня. Діти з різними клінічними формами вимагають індивідуального підходу та спеціальних програм для навчання. Має значення виховний підхід оздоровлення соціального середовища хворої дитини.

 

Методика організації навчального процесу на практичному занятті.

5.1. Підготовчий етап.

Після перевірки присутніх студентів викладач підкреслює значення вивчення теми «Психопатії та патохарактерологічний розвиток особистості» для подальшого засвоєння психіатрії і професійної діяльності лікаря з метою формування мотивації для цілеспрямованої навчальної діяльності. Знайомить студентів з конкретними цілями та планом заняття. Викладач проводе письмовий вхідний контроль базових знань.

a.Основний етап заняття:

Викладач пояснює методики обстеження хворих з патологією характеру. Надалі викладач проводить із студентами усне опитування та розбір теми в навчальній кімнаті з акцентом на диференціальну діагностику патології у хворого з даною патологією. Викладач проводить обстеження хворих з психопатією та патохарактерологічним розвитком особистості з подальшим засвоєнням студентами цих методик.

Після відповідей на запитання студентів, викладач проводить вихідний контроль засвоєння знань (письмово) та практичних навичок з оцінкою кожного студента.

В кінці заняття викладач підводе підсумки заняття оголошує оцінку діяльності кожного студента і виставляє у журнал обліку відвідувань і успішності студентів та оголошує тему наступного практичного заняття.

5.3. Заключний етап.

Оцінюється поточна діяльність кожного студента упродовж заняття, стандартизований кінцевий контроль, проводиться аналіз успішності студентів. Староста групи одночасно заносить оцінки у відомість обліку успішності і відвідування занять студентами, викладач завіряє їх своїм підписом.

Доцільно коротко інформувати студентів про тему наступного заняття і методичні прийоми щодо підготовки до нього.

6. Додатки:

1. Тести і ситуаційні завдання – збірник тестів і ситуаційних задач.

2. Контрольні питання:

1. Причини олігофренії та класифікація за етіологічними ознаками. Принципи терапії, корекції, експертизи, реабілітації при олігофреніях. Огранізація навчально-виховного та трудового процесу при олігофренії.

2. Клінічні форми олігофренії. Сомато-неврологічні прояви олігофренії.

3. Принципи терапії, корекції, експертизи, реабілітації при олігофреніях. Організація навчально-виховного та трудового процесу при олігофренії.

4. Психофізичний інфантілізм. Межова розумова відсталість.

 

3. Перелік практичних навичок та вмінь

1. Провести клінічне обстеження хворого та описати психічний статус.

2. Проаналізувати дані клінічного та параклінічного дослідження та поставити попередній діагноз психічного або психосоматичного розладу.

3. Визначити психотичний чи непсихотичний рівень психічного порушення у хворого.

4. Вирішити клінічну задачу з визначення тактики ведення хворого з психічним розладом.

5. Дати рекомендації родичам хворого з догляду.

Критерії оцінки:

75%-79% (задовільно) - (2 бал.),

80%-89% (добре) - (4 бал.),

90% і > (відмінно) - (6 бал.)

Кількість балів за тему: максимально – 6, мінімально – 2.

Джерела інформації.

Лекція.

 

Список літератури:

Основна:

1. Гавенко В.Л. та ін. Психіатрія і наркологія : підручник для студентів вищих мед. навч. закладів ІІІ – IV рівнів акредитації / В.Л.Гавенко, В.С.Бітенський, В.А.Абрамов та ін.; За ред. В.Л.Гавенка, В.С.Бітенського. – К. Здоров’я, 2006. – 512 с.

2. Сонник Г.Т., Напрєєнко О.К., Скрипнніков А.М. Психіатрія : підручник для студентів стоматологічних факультетів вищих мед. навч. закладів ІІІ – IV рівнів акредитації / Г.Т. Сонник, О.К. Напрєєнко, А.М. Скрипнніков. – К. Здоров’я, 2006. – 432 с.

3. Спіріна І.Д., Вітенко І.С., Лагутін В.А., Серебрицька О.В. Основи психологічного консультування в медичній практиці: Навчальний посібник. – Д., АРТ-ПРЕС, 2004. – 160с. ISBN 966-348-003-3

4. Международная классификация болезней (10–пересмотр): клинические описания и указания по диагностике / ВОЗ; пер. на рус. яз / под ред. Ю.Л. Нуллера, С.Ю. Циркина. – 2–е изд. – К.: Сфера, 2005.– 306 c.

5. Класифікація психічних і поведінкових розладів: Клінічний опис і вказівки по діагностиці. – 2-е вид. – К.: Сфера, 2005. – 308 с. – ISBN 966-8782-08-9.

Додаткова:

1. Гавенко В.Л. Основні органічні захворювання головного мозку: навч. посібник / В.Л. Гавенко, І.А. Григорова, Г.О. Самардакова (та ін.); за заг. ред. В.Л. Гавенка, І.А. Григорової. – Харків : НТУ «ХПІ», 2008. – 228 с. ISBN 978-966-593-674-9

2. Вітенко І.С. Чабан О.Є. Бусло О.О. Сімейна медицина: психологічні аспекти діагностики, профілактики і лікування хворих: Навчальний посібник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 186 с. ISBN 966-7364-96-8

3. Психотерапия: Учебник. 3-е изд. / Под ред. Б. Д. Карвасарского. – СПб. : Питер, 2007. – 672 с. – (Серия «Национальная медицинская библиотека»). – ISBN 978-5-469-01672-4.

 

Автор: асистент Шорніков А.В.

 

«Затверджено»

на методичній нараді

кафедри психіатрії, загальної

та медичної психології

Завідувач кафедри, професор

 

Спіріна І.Д.______________

«___» _________20_ р.

 

МетодичнА РОЗРОБКА

для Студентів

ДО практичного заняття

 

Навчальна дисципліна ПСИХІАТРІЯ. НАРКОЛОГІЯ
Модуль №
Змістовий модуль №
Тема заняття Психопатії та патологічний розвиток особистості. Етіологія та патогенез. Клінічні форми психопатії. Діагностика та діференційна діагностика. Лікувально-корекційні та соціально-реабілітаційні заходи. Питання експертизи.
Курс IV
Спеціальність Лікувальна справа, педіатрія, медико-профілактична справа

 

  1. Актуальність теми: Дані про розповсюдженість розладів особистості доволі різні: у популяції їх від 0,2 до 5 %. Багато людей з розладами особистості не попадають у поле зору психіатрів . Серед чоловіків психопатії зустрічаються у 2-3 рази частіше, ніж у жінок, відчасті це обумовлено діагностуванням цих розладів при призові та проходження військової служби.

Конкретні цілі:

- Знати поняття про психопатії та патохарактерологічний розвиток особистості.

- Засвоїти принципи класифікації психопатій та патохарактерологічного розвитку особистості.

- Знати клінічну картину різних типів психопатій.

- Вміти визначати типи психопатій та патохарактерологічного розвитку особистості .

2. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-21; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.124.56 (0.026 с.)