Психотерапія в роботі лікаря-стоматолога

Зона рота і губ відноситься до інтимній зоні. Вона безпосередньо пов'язана з почуттями і завантажена позитивним і негативним афектом. Втручання тут сприймається вельми особистісно близьким і знаходиться під вирішальним впливом особистості стоматолога.

Психологічні дослідження показують, що зуби мають цінність сили, потенції в широкому сенсі, прикраси і краси, що виходить за межі свій анатомічної структури та організації. Їх символічна цінність, порівнянна з такою з приводу волосся на голові, надає в якості ознаки здоров'я і досконалості вплив на естетичне сприйняття власної цінності і пов'язане з цим психофізичне самопочуття. Особливо важливу роль у цьому плані відіграють передні зуби, при цьому не менш важлива жувальна функція, що локалізується в менш видних зонах, отримує меншу увагу, ніж передні зуби.

Психологічною проблемою є й те, що, незважаючи на відносно високу цінність зубів і широку санітарно-просвітницьку роботу, проведену засобами масової інформації в цьому відношенні, доводиться все ще стимулювати волю до самодисципліни і простим заходам профілактики для збереження здоров'я порожнини рота у більшості хворих.

Прихід до зубного лікаря часто є стресом для хворого, пов'язаним зі страхом очікування, напруженістю і вегетативною дистонією, а стоматологічна терапія, незважаючи на настільки широкі сьогоднішні можливості аналгезії, все ще сприймається деякими пацієнтами як хвороблива і навіть агресивна.

Слід врахувати також, що хворі часто збираються до стоматолога з деяким почуттям провини, припускаючи, що самі багато в чому винні в появі своїх страждань. Страх і відчуття провини є, ймовірно, найважливішими чинниками, що ведуть до нехтування регулярними контрольними оглядами у лікаря. Задачею лікаря-стоматолога є роз’яснення невірності такого відношення до свого стану та процесу лікування. У цьому випадку треба застосовувати раціональну психотерапію.

Інструментально обумовлені труднощі вербальної комунікації і фізична близькість до лікаря також викликають почуття беззахисності та безпорадності. Цей страх може виражатися в різних реакціях, наприклад, втечу від лікування або відкладанні консультації, агресії, фізичному опорі, кусання. Перший контакт і перша розмова між стоматологом і хворим можуть виявитися вирішальними для подальшої поведінки хворого та перебігу терапії. При цьому лікар повинен знати, що стоїть на передньому плані страх у сучасній психології вже не сприймається більше як патологічне відхилення функції, а як нормальна, здорова реакція попереджувальної системи. Тому його завданням є спонукати хворого визнати свій страх, жити з ним і справлятися з ним. Стоматолог повинен знати, що пацієнт сьогодні хоче сприйматися як партнер, оскільки часто не є медичні або стоматологічні безграмотним. Пацієнт мимоволі очікує при вході в кабінет емоційного відгуку лікаря, який запропонує йому допомогу і підтримку.

Методика організації навчального процесу на практичному занятті.

5.1. Підготовчий етап.

Після перевірки присутніх студентів викладач підкреслює значення вивчення теми «Класифікація психотропних препаратів, показання до застосування, ускладнення та методи їх корекції» для подальшого засвоєння психіатрії і професійної діяльності лікаря з метою формування мотивації для цілеспрямованої навчальної діяльності. Знайомить студентів з конкретними цілями та планом заняття. Викладач проводе письмовий вхідний контроль базових знань.

5.2.Основний етап заняття:

Викладач пояснює принципи класифікації психотропних засобів. Надалі викладач проводить із студентами усне опитування та розбір теми в навчальній кімнаті з акцентом на основних показаннях та протипоказаннях, побічних ефектах психофармакотерапії та їх корекції.

Після відповідей на запитання студентів, викладач проводить вихідний контроль засвоєння знань (письмово) та практичних навичок з оцінкою кожного студента.

В кінці заняття викладач підводе підсумки заняття оголошує оцінку діяльності кожного студента і виставляє у журнал обліку відвідувань і успішності студентів та оголошує тему наступного практичного заняття.

5.3. Заключний етап.

Оцінюється поточна діяльність кожного студента упродовж заняття, стандартизований кінцевий контроль, проводиться аналіз успішності студентів. Староста групи одночасно заносить оцінки у відомість обліку успішності і відвідування занять студентами, викладач завіряє їх своїм підписом.

Доцільно коротко інформувати студентів про тему наступного заняття і методичні прийоми щодо підготовки до нього.

6. Додатки:

1. Тести і ситуаційні завдання – збірник тестів і ситуаційних задач.

2. Контрольні питання:

1. Принципи та методи лікування психічних захворювань та розладів.

 

Критерії оцінки:

75%-79% (задовільно) - (2 бал.),

80%-89% (добре) - (4 бал.),

90% і > (відмінно) - (6 бал.)

Кількість балів за тему: максимально – 12, мінімально – 7.

Джерела інформації.

Лекція.

 

Список літератури:

Основна:

1. Гавенко В.Л. та ін. Психіатрія і наркологія: підручник для студентів вищих мед. навч. закладів ІІІ – IV рівнів акредитації / В.Л.Гавенко, В.С.Бітенський, В.А.Абрамов та ін.; За ред. В.Л.Гавенка, В.С.Бітенського. – К. Здоров’я, 2006. – 512 с.
2. Сонник Г.Т., Напрєєнко О.К., Скрипнніков А.М. Психіатрія: підручник для студентів стоматологічних факультетів вищих мед. навч. закладів ІІІ – IV рівнів акредитації / Г.Т. Сонник, О.К. Напрєєнко, А.М. Скрипнніков. – К. Здоров’я, 2006. – 432 с.
3. Спіріна І.Д., Вітенко І.С., Лагутін В.А., Серебрицька О.В. Основи психологічного консультування в медичній практиці: Навчальний посібник. – Д., АРТ-ПРЕС, 2004. – 160с. ISBN 966-348-003-3
4. Международная классификация болезней (10–пересмотр): клинические описания и указания по диагностике / ВОЗ; пер. на рус. яз / под ред. Ю.Л. Нуллера, С.Ю. Циркина. – 2–е изд. – К.: Сфера, 2005.– 306 c.
5. Класифікація психічних і поведінкових розладів: Клінічний опис і вказівки по діагностиці. – 2-е вид. – К.: Сфера, 2005. – 308 с. – ISBN 966-8782-08-9.

Додаткова:

1. Гавенко В.Л. Основні органічні захворювання головного мозку: навч. посібник / В.Л. Гавенко, І.А. Григорова, Г.О. Самардакова (та ін.); за заг. ред. В.Л. Гавенка, І.А. Григорової. – Харків: НТУ «ХПІ», 2008. – 228 с. ISBN 978-966-593-674-9
2. Вітенко І.С. Чабан О.Є. Бусло О.О. Сімейна медицина: психологічні аспекти діагностики, профілактики і лікування хворих: Навчальний посібник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 186 с. ISBN 966-7364-96-8
3. Психотерапия: Учебник. 3-е изд. / Под ред. Б. Д. Карвасарского. – СПб.: Питер, 2007. – 672 с. – (Серия «Национальная медицинская библиотека»). – ISBN 978-5-469-01672-4.

 

Автор: асистент, к.м.н. Ніколенко А.Є.

«Затверджено»

на методичній нараді

кафедри психіатрії, загальної

та медичної психології

Завідувач кафедри, професор

 

Спіріна І.Д.______________

«___» _________20_ р.

 

МетодичнА РОЗРОБКА

для викладачів

ДО практичного заняття

 

Навчальна дисципліна	ПСИХІАТРІЯ. НАРКОЛОГІЯ
Модуль №
Змістовий модуль №
Тема заняття	Порушення відчуттів та сприйняття
Курс	IV
Спеціальність	Стоматологія

 

1. Актуальність теми: Відчуття та сприймання – перші кроки до пізнання людиною самої себе та світу. Це складові частини процесу чуттєвого пізнання. Безпосередньо з відчуттям і сприйняттям пов’язане уявлення, яке є відтворенням у свідомості людини слідів до цього сприйнятих образів. У разі психотичних хвороб суб’єктивізм процесів відчуття та сприйняття робить для хворого неможливим розмежування нормального сприйняття й патологічних феноменів у певній сфері.

Конкретні цілі:

- Знати поняття про відчуття та сприймання та їх порушення.

- Засвоїти принципи класифікації порушень відчуттів.

- Засвоїти принципи класифікації порушень сприймання.

- Вміти визначати порушення відчуттів: гіперестезії, гіпестезії, анестезії, сенестопатії.

- Вміти визначати порушення сприймань: ілюзії, психосенсорні розлади, галюцинації.

2. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:

№	Дисципліна	Знати
1.	Анатомія	Анатомія головного мозку
2.	Фізіологія	Фізіологія головного мозку
3.	Основи загальної психології	Психологія відчуттів та сприйняття.
4.	Патологічна анатомія	Патологія головного мозку, яка призводить до порушень відчуттів та сприймання.
5.	Неврологія	Етіологія і патогенез запальних, травматичних, судинних захворювань центральної нервової системи, патологічні синдроми порушень лікворної системи.