Схема організації психіатричної допомоги

Психіатричні лікувальні заклади поділяють на 3 основні групи:

- амбулаторні;

- стаціонарні;

- соціально-реабілітаційні.

Амбулаторні надають допомогу хворим у психіатричних диспансерах, які обслуговують хворих міста, області, району.

Особливості устрою психіатричних лікарень

Оптимальне місце розташування – зелена зона, віддалена від трас та підприємств.

Відділення диференціюються за статевим (жіночі та чоловічі) та віковим (дитячі, підліткові, геронтологічні) принципами.

Крім того, є спеціалізовані відділення: для хворих на неврози, судово-психіатричної експертизи, туберкульозне, інфекційне, прийомне, невідкладної допомоги.

У складі лікарні працюють допоміжні служби:терапевтична, стоматологічна, неврологічна, гінекологічна, хірургічна, офтальмологічна.

Особливості устрою психіатричних лікарень пов'язані з можливістю виходу з відділення хворих з агресивними та автоанресивними тенденціями. Цим зумовлений режим закритих дверей як зовнішніх та всередині. Відділення має два типи палат: санаторні (для хворих з адекватною поведінкою) та палати для спостереження (для тих,у кого поведінка неадекватна).

Вимоги для одягу хворих: виключити довгі пояси, шпильки та інше, що може бути використане для нанесення шкоди собі та іншим. Не рекомендується користуватися скляним посудом, гострими столовими предметами.

Вживання лікарських засобів хворими слід контролювати для запобігання викиданню таблеток або накопичення їх для вживання із суїцидальною метою.

Наркологічна служба

Амбулаторну наркологічну допомогу надають у наркологічному диспансері та районних наркологічних кабінетах, а стаціонарну - у наркологічних лікарнях.

Правові аспекти

В Україні діє закон про психіатричну допомогу №1489-111 від 22.02.2000 р.

10 принципів Закону про психіатричну допомогу, розроблених відділом психічного здоров'я ВООЗ:

1. Розвиток психічного здоров'я і профілактика психічних розладів.

2. Доступність базової психіатричної допомоги.

3. Оцінювання психічного здоров'я:

А)проводиться з метою, пов'язаною із психічним захворюванням;

Б) передбачає встановлення діагнозу, вибір лікування, визначення компетентності, визначення ймовірності нанесення шкоди собі чи іншим;

4. Забезпечення психіатричної допомоги в найменш обмежувальній формі.

5. Самовизначення, тобто одержання згоди особи до початку на початку застосування будь-якого типу втручання.

6. Право на одержання допомоги у самовизначенні.(допомога юриста, помічників).

7. Доступність процедури перегляду рішення, що здійснюється за допомогою офіційної особи (судді, або опікуна) і осіб, які надають допомогу. Пацієнт має право особистої присутності.

8. Механізм автоматичного періодичного перегляду.

9. Особи, які приймають рішення по відношенню до пацієнта, повинні бути:

- компетентними;

- обізнаними;

- незалежними;

- неупередженими.

Оптимально орган, який приймає рішення, повинен складатися мінімум з 3 чоловік.

10. Повага до закону.

Показання і порядок госпіталізації в психіатричний стаціонар:

1. Абсолютні (соціальні: небезпека для оточуючих і самих себе, медичного персоналу);

 

2. Відносними (неможливість забезпечити догляд за хворими дома,самотні хворі).

 

У пацієнтів ранні ознаки психічної патології покликані виявляти лікарі загальномедичній практики, у тому числі лікарі-стоматологи, які вивчають психіатрію і клінічну психологію в вузі. Їхнє завдання - при виявленні у пацієнта ознак психічного розладу дати йому рекомендації звернутися за консультацією до психіатра, а в разі ургентних розладів - організувати психіатричний огляд (консультацію психіатра) без згоди на те самого пацієнта, керуючись Законом «Про психіатричну допомогу і гарантії прав громадян при її наданні»

Методика організації навчального процесу на практичному занятті.

5.1. Підготовчий етап.

Після перевірки присутніх студентів викладач підкреслює значення вивчення теми «Предмет та завдання психіатрії та наркології. Організація допомоги хворим із психічними порушеннями. Особливості організації психіатричної та наркологічної допомоги» для подальшого засвоєння психіатрії і професійної діяльності лікаря з метою формування мотивації для цілеспрямованої навчальної діяльності. Знайомить студентів з конкретними цілями та планом заняття. Викладач проводе письмовий вхідний контроль базових знань.

5.2. Основний етап заняття:

Викладач пояснює предмет і завдання психіатрії та наркології, їх місце серед інших розділів медичної науки. Надалі викладач проводить із студентами усне опитування та розбір теми в навчальній кімнаті з акцентом на принципах амбулаторної і стаціонарної допомоги хворим з психічними розладами, ролі лікаря стоматолога в наданні медичної допомоги хворим із симптоматичними психічними порушеннями, наданні першої і невідкладної допомоги хворим із психічними порушеннями, основні показання до госпіталізації..

Після відповідей на запитання студентів, викладач проводить вихідний контроль засвоєння знань (письмово) та практичних навичок з оцінкою кожного студента.

В кінці заняття викладач підводе підсумки заняття оголошує оцінку діяльності кожного студента і виставляє у журнал обліку відвідувань і успішності студентів та оголошує тему наступного практичного заняття.

5.3. Заключний етап.

Оцінюється поточна діяльність кожного студента упродовж заняття, стандартизований кінцевий контроль, проводиться аналіз успішності студентів. Староста групи одночасно заносить оцінки у відомість обліку успішності і відвідування занять студентами, викладач завіряє їх своїм підписом.

Доцільно коротко інформувати студентів про тему наступного заняття і методичні прийоми щодо підготовки до нього.

6. Додатки:

1. Тести і ситуаційні завдання – збірник тестів і ситуаційних задач.

2. Контрольні питання:

1. Предмет психіатрії та наркології

2. Завдання психіатрії та наркології

3. Основні етапи розвитку психіатрії.

4. Досягнення вітчизняних вчених

5. Структура психіатричної та наркологічної допомоги, психіатричної лікарні й диспансеру.

6. Принципи догляду за психічно хворими.

7. Основні фактори етіології психічних розладів

8. Основні патогенетичні механізми психічної патології

9. Правові принципи психіатричної допомоги. Сучасна концепція охорони психічного здоров'я в Україні.

10. Роль лікаря соматичного профілю в наданні медичної допомоги хворим із симптоматичними психічними порушеннями.

11. Перша і невідкладна допомога хворим із психічними порушеннями, основні показання до госпіталізації.

12. Амбулаторне лікування хворих із різними захворюваннями, підтримуюча терапія, особливості її організації, її значення для охорони здоров'я.

 

3. Перелік практичних навичок та вмінь

1. Визначити наявність у хворого показань для невідкладної госпіталізації.

2. Визначити рівень соціальної небезпеки, ризик аутоагресії психічно хворого.

3. Вирішити клінічну задачу з діагностування та надання невідкладної допомоги (при психомоторному збудженні, при епілептичному статусі, ускладненнях лікування психотропними препаратами, відмові від їжї, ступорі).

Критерії оцінки:

75%-79% (задовільно) - (4 бал.),

80%-89% (добре) - (8 бал.),

90% і > (відмінно) - (12 бал.)

Кількість балів за тему: максимально – 12, мінімально – 4.

Джерела інформації.

Лекція.

Список літератури:

Основна:

1. Гавенко В.Л. та ін. Психіатрія і наркологія: підручник для студентів вищих мед. навч. закладів ІІІ – IV рівнів акредитації / В.Л.Гавенко, В.С.Бітенський, В.А.Абрамов та ін.; За ред. В.Л.Гавенка, В.С.Бітенського. – К. Здоров’я, 2006. – 512 с.

2. Сонник Г.Т., Напрєєнко О.К., Скрипнніков А.М. Психіатрія: підручник для студентів стоматологічних факультетів вищих мед. навч. закладів ІІІ – IV рівнів акредитації / Г.Т. Сонник, О.К. Напрєєнко, А.М. Скрипнніков. – К. Здоров’я, 2006. – 432 с.

3. Спіріна І.Д., Вітенко І.С., Лагутін В.А., Серебрицька О.В. Основи психологічного консультування в медичній практиці: Навчальний посібник. – Д., АРТ-ПРЕС, 2004. – 160с. ISBN 966-348-003-3

4. Международная классификация болезней (10–пересмотр): клинические описания и указания по диагностике / ВОЗ; пер. на рус. яз / под ред. Ю.Л. Нуллера, С.Ю. Циркина. – 2–е изд. – К.: Сфера, 2005.– 306 c.

5. Класифікація психічних і поведінкових розладів: Клінічний опис і вказівки по діагностиці. – 2-е вид. – К.: Сфера, 2005. – 308 с. – ISBN 966-8782-08-9.

Додаткова:

1. Гавенко В.Л. Основні органічні захворювання головного мозку: навч. посібник / В.Л. Гавенко, І.А. Григорова, Г.О. Самардакова (та ін.); за заг. ред. В.Л. Гавенка, І.А. Григорової. – Харків: НТУ «ХПІ», 2008. – 228 с. ISBN 978-966-593-674-9

2. Вітенко І.С. Чабан О.Є. Бусло О.О. Сімейна медицина: психологічні аспекти діагностики, профілактики і лікування хворих: Навчальний посібник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 186 с. ISBN 966-7364-96-8

 

 

Автор: асистент, к.м.н. Ніколенко А. Є.

 

 

«Затверджено»

на методичній нараді

кафедри психіатрії, загальної

та медичної психології

Завідувач кафедри, професор

 

Спіріна І.Д.______________

«___» _________20_ р.

 

МетодичнА РОЗРОБКА

для СТУДЕНТІВ

ДО практичного заняття

 

Навчальна дисципліна	ПСИХІАТРІЯ. НАРКОЛОГІЯ
Модуль №
Змістовий модуль №
Тема заняття	Методи психіатричного дослідження. Класифікація психічних розладів, поняття психопатологічного симптому, синдрому та захворювання, регістри психічних розладів.
Курс	IV
Спеціальність	Лікувальна справа, педіатрія, медико-профілактична справа

 

1. Актуальність теми: Вивчення методів психіатричного дослідження, поняття симптому, синдрому та психічного розладу є базовими у психіатрії, тому що без їх усвідомлення неможливе подальше вивчення дисципліни, обгрунтування діагнозу, розуміння клінічної картини захворювання.

2. Конкретні цілі:

- Знати поняття психопатологічного симптому, синдрому та захворювання.

- Засвоїти методику клініко-психопатологічне дослідження, метода спостереження і самоспостереження.

- Вміти визначити поняття психотичного та непсихотичного розладу, органічного дефекту психіки.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:

№	Дисципліна	Знати
1.	Анатомія	Анатомія головного мозку
2.	Фізіологія	Фізіологія головного мозку
3.	Історія медицини	Знати основні етапи розвитку психіатрії та наркології, суспільного відношення до психічно хворих.
4.	Біохімія	Знати біохімічні процеси головного мозку.