Класифікація порушень емоцій

1. Патологічне посилення емоцій (манія, депресія).

2. Патологічне ослаблення емоцій (емоційне сплощення, параліч емоцій, емоційна тупість, апатія).

3. Патологія рухливості емоцій (лабільність, слабкодухість, інертність).

4. Порушення адекватності емоцій (неадекватність, амбівалентність, дисфорія, патологічний афект, немотивований страх).

Емоції – психічні процеси і стани, пов’язані інстинктами, потребами і мотиваціями, що виконують, як писав Леонт’єв (1970), функцію регулювання активності суб’єкта.

Емоції і відчуття – відображають відношення, в яких знаходяться предмети і явища до потреб і мотивів діяльності людини.

• Патологічне підсилення:

Ейфорія – підвищений настрій і самопочуття, з’являється прискорене мислення, відволікання уваги. Ейфорія спостерігається при МДП, може спостерігатись в структурі паралітичного і псевдопаралітичного синдромів. При ЧМТ, де уражуються лобні долі – виникає благодушно-дурашлива ейфорія з неадекватними вчинками, при залишкових явищах органічного ураження мозку.

Депресія – пригнічений настрій, який може перебігати з в’ялістю, ажитована – зі збудженням, астенічна – з відчуттям болісної нечутливості, судинна, екзогенна.

Класичний варіант депресії – вітальна депресія – меланхолія – це ендогенна депресія, виражається тугою, тривогою, втратою сну, добовими коливаннями настрою.

Депрессії підрозділяються: на психотичну і непсихотичну.

Психотична – пригнічений настрій поєднується з маревними ідеями самопригнічення, самозвинувачення, гріховності, галюцинаціями, суїцидальними думками.

Непсихотична – критична оцінка свого стану і ситуації, збережені психологічні поняття зв’язку з зовнішніми і внутрішніми обставинами.

«Маскована депресія» - це ендогенна депресія, при якій на перший план виступають не психопатологічні ознаки, а соматичні і вегетативні симптоми, що піддаються лікуванню антидепресантами.

• Патологічне ослаблення:

Параліч – як гостре короткочасне їх виключення розвивається у зв’язку з раптовим, шоковим впливом психотравмуючого фактору, а інші – в результаті тривалого поточного патологічного процесу.

Апатія – байдужість до самого себе, оточуючих, рідних, близьких, супроводжується бездіяльністю (гіпо- чи абулією). При психотравмуючих реакціях, при хронічних інфекційних і соматичних захворюваннях, органічних ураженнях головного мозку.

Емоційне сплощення, емоційна тупість – постійно наростаюче, стійке зубожіння емоційних переживань, які стосуються вищих емоцій (почуттів), що доходить до байдужості до себе, свого становища, до долі близьких (органічної деменції – тотальної), шизофренії.

• Порушення рухливості емоцій – легка зміна емоцій від однієї до другої. Від веселощів до сліз (істеричні психопатії); як фізіологічне явище у дитячому віці.

Слабкодухості характерні: нестійкий настрій, підвищена емоційна збудливість з нетриманням емоції, дратівливість, сльозливість, сльози розчулення, сентиментального настрою.

Інертність емоцій характеризується тривалою затримкою на неприємних переживаннях – почуття провини, образи, злості, помсти. Відмічається у недовірливих особистостей, параноїдних особистостей, психопатів, епілептиків.

Лабільність – легка зміна емоцій, швидкий перехід від однієї до іншої.

• Порушення адекватності:

Неадекватність – доволі частий симптом психічних захворювань (неадекватний сміх на похороні близької людини).

Амбівалентність – переживання, які спостерігаються у хворих на шизофренію, а також патологічний афект, при якому неадекватність афекту визначається зміною стану свідомості і уривчастими галюцинаторними і маячними переживаннями.

Патологічна тривога, страх – часто спостерігаються у нормі і у структурі багатьох психічних захворювань (переляк, жах) – страждання, відраза, сором. Схильність до реакцій страху залежить від статі, віку, індивідуальних особливостей і набутої соціальної стійкості. Страх і тривога – виявлені у структурі обсесивно-фобічного, депресивного, галюцинаторно-параноїдного, деліріозного та інших синдромів.

Дисфорія – зниження настрою, іпохондричні і суїцидальні висловлювання, тужливо-злобний фон (епілепсія, ЧМТ), органічне ураження головного мозку, психопатії.

Дистимії – короткочасні (на протязі декількох годин чи днів) розлади настрою у вигляді депресивно-тривожного з гнівливістю, невдоволеністю, роздратованістю (психопатія, органічне ураження головного мозку).

Методика організації навчального процесу на практичному занятті.

5.1. Підготовчий етап.

Після перевірки присутніх студентів викладач підкреслює значення вивчення теми «Порушення емоцій» для подальшого засвоєння психіатрії і професійної діяльності лікаря з метою формування мотивації для цілеспрямованої навчальної діяльності. Знайомить студентів з конкретними цілями та планом заняття. Викладач проводе письмовий вхідний контроль базових знань.

5.6. Основний етап заняття:

Викладач пояснює методики обстеження хворих з патологією емоцій. Надалі викладач проводить із студентами усне опитування та розбір теми в навчальній кімнаті з акцентом на диференціальну діагностику патології у хворого з даною патологією. Викладач проводить обстеження хворих з патологією емоцій у палаті з подальшим засвоєнням студентами цих методик.

Після відповідей на запитання студентів, викладач проводить вихідний контроль засвоєння знань (письмово) та практичних навичок з оцінкою кожного студента.

В кінці заняття викладач підводе підсумки заняття оголошує оцінку діяльності кожного студента і виставляє у журнал обліку відвідувань і успішності студентів та оголошує тему наступного практичного заняття.

5.3. Заключний етап.

Оцінюється поточна діяльність кожного студента упродовж заняття, стандартизований кінцевий контроль, проводиться аналіз успішності студентів. Староста групи одночасно заносить оцінки у відомість обліку успішності і відвідування занять студентами, викладач завіряє їх своїм підписом.

Доцільно коротко інформувати студентів про тему наступного заняття і методичні прийоми щодо підготовки до нього.

6. Додатки:

1. Тести і ситуаційні завдання – збірник тестів і ситуаційних задач.

2. Контрольні питання:

1. Класифікація та визначення порушень емоцій

2. Психофізіологічні та нейропсихологічні основи розладів емоцій.

3. Способи виявлення розладів емоцій.

 

3. Перелік практичних навичок та вмінь

20. Провести клінічне обстеження хворого з порушеннями емоцій та описати психічний статус.

21. Визначити психотичний чи непсихотичний рівень психічного порушення у хворого.

22. Визначити наявність у хворого показань для невідкладної госпіталізації.

23. Визначити рівень соціальної небезпеки, ризик аутоагресії психічно хворого з розладами емоцій.

24. Вирішити клінічну задачу з діагностування порушення емоцій.

Критерії оцінки:

75%-79% (задовільно) - (4 бал.),

80%-89% (добре) - (8 бал.),

90% і > (відмінно) - (12 бал.)

Кількість балів за тему: максимально – 12, мінімально – 4.

Джерела інформації.

Лекція.

 

Список літератури:

Основна:

31. Гавенко В.Л. та ін. Психіатрія і наркологія: підручник для студентів вищих мед. навч. закладів ІІІ – IV рівнів акредитації / В.Л.Гавенко, В.С.Бітенський, В.А.Абрамов та ін.; За ред. В.Л.Гавенка, В.С.Бітенського. – К. Здоров’я, 2006. – 512 с.

32. Сонник Г.Т., Напрєєнко О.К., Скрипнніков А.М. Психіатрія: підручник для студентів стоматологічних факультетів вищих мед. навч. закладів ІІІ – IV рівнів акредитації / Г.Т. Сонник, О.К. Напрєєнко, А.М. Скрипнніков. – К. Здоров’я, 2006. – 432 с.

33. Спіріна І.Д., Вітенко І.С., Лагутін В.А., Серебрицька О.В. Основи психологічного консультування в медичній практиці: Навчальний посібник. – Д., АРТ-ПРЕС, 2004. – 160с. ISBN 966-348-003-3

34. Международная классификация болезней (10–пересмотр): клинические описания и указания по диагностике / ВОЗ; пер. на рус. яз / под ред. Ю.Л. Нуллера, С.Ю. Циркина. – 2–е изд. – К.: Сфера, 2005.– 306 c.

35. Класифікація психічних і поведінкових розладів: Клінічний опис і вказівки по діагностиці. – 2-е вид. – К.: Сфера, 2005. – 308 с. – ISBN 966-8782-08-9.

Додаткова:

1. Гавенко В.Л. Основні органічні захворювання головного мозку: навч. посібник / В.Л. Гавенко, І.А. Григорова, Г.О. Самардакова (та ін.); за заг. ред. В.Л. Гавенка, І.А. Григорової. – Харків: НТУ «ХПІ», 2008. – 228 с. ISBN 978-966-593-674-9
2. Вітенко І.С. Чабан О.Є. Бусло О.О. Сімейна медицина: психологічні аспекти діагностики, профілактики і лікування хворих: Навчальний посібник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 186 с. ISBN 966-7364-96-8
3. Психотерапия: Учебник. 3-е изд. / Под ред. Б. Д. Карвасарского. – СПб.: Питер, 2007. – 672 с. – (Серия «Национальная медицинская библиотека»). – ISBN 978-5-469-01672-4.

 

Автор: асистент Феденко Є.С.

 

 

«Затверджено»

на методичній нараді

кафедри психіатрії, загальної

та медичної психології

завідувач кафедри, професор

 

Спіріна І.Д.______________

«___» _________20_ р.

 

МетодичнА РОЗРОБКА

для студентів

ДО практичного заняття

 

Навчальна дисципліна	ПСИХІАТРІЯ. НАРКОЛОГІЯ
Модуль №
Змістовий модуль №
Тема заняття	Порушення ефекторної сфери
Курс	IV
Спеціальність	Лікувальна справа, педіатрія, медико-профілактична справа

 

1. Актуальність теми: Ефекторно-вольова сфера – складна психічна функція, що здійснює цілеспрямовану діяльність людини відповідно до певних мотивів, зумовлених внутрішніми потребами і вимогами навколишнього середовища. Розлади ефекторно-вольової сфери у вигляді патологічного посилення, послаблення чи збочення окремих її компонентів (рухових і вольових) можуть виявлятися не тільки в порушеннях рухових функцій, але і складних поведінкових реакцій, заснованих на інстинктивних і вищих потягах.

Конкретні цілі:

- Знати поняття про ефекторну сферу та її порушення.

- Засвоїти принципи класифікації порушення ефекторної сфери.

- Вміти визначати порушення ефекторної сфери.

 

2. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:

№	Дисципліна	Знати
1.	Анатомія	Анатомія головного мозку
2.	Фізіологія	Фізіологія головного мозку
3.	Основи загальної психології	Психологія ефекторної сфери
4.	Патологічна анатомія	Патологія головного мозку, яка призводить до порушення ефекторної сфери
5.	Неврологія	Етіологія і патогенез запальних, травматичних, судинних захворювань центральної нервової системи, патологічні синдроми порушень лікворної системи