Принципи терапії та реабілітації.

У початковий період, коли необхідна спеціалізована допомога хворим, які перенесли катастрофу або стихійні лиха, слід призначати також психофармакологічну терапію. У цих випадках найбільш показані транквілізатори або антидепресанти в невисоких дозах з метою нормалізації сну та зниження емоційного напруження.

1. Негайний початок лікування після психотравми для запобігання розвитку хронічної форми ПТСР,

2. Комплексне, багаторічне лікування, що включає фармакотерапію та психотерапію.

Необхідно проводити комбіноване лікування антидепресантам в, транквілізаторами, снодійними препаратами, тимостабілізаторами, ноотропиими препаратами, β-адреноблокаторами, антипсихотичними засобами тощо, причому головна роль належить антидепресантам.

 

Найбільш поширеними методами психотерапії під час лікування пацієнтів із ПТСР є:

• біхевіоральний (поведінковий);

• когнітивний (або когнітивно-біхевіоральний);

• психодинамічний.

Використовують такі види психотерапії:

1. Індивідуальна психотерапія. Основна мета — допомогти пацієнту усвідомити справжню природу його проблеми, розв’язати внутрішні конфлікти та життєві кризи.

2. Групова психотерапія. Головна мета — допомогти хворому впоратися з почуттям провини, станом безпомічності та безсилля, емоційним відчуженням, дратівливістю, гнівом та знайти втрачене відчуття контролю над оточуючими, станом безпомічності та безсилля.

3. Сімейна психотерапія. Необхідно надати родичам інформацію про клінічні ознаки ПТСР, про переживання та почуття хворого, про принципи поведінки родичів у даній ситуації. Обов’язково необхідно проінформувати їх про тривалість лікування цього захворювання і про можливий “flashback”-ефект.

4. Подружня психотерапія. Основне завдання допомогти, подружжю пристосуватися до тих змін, які відбулися для обох.

5. Соціально-історична корекція. Основне завдання — обговорення історичної ситуації і визнання заслуг ветеранів у засобах масової інформації соціальне схвалення учасників бойових дій, ліквідаторів наслідків техногенних катастроф тощо.

 

На окремих етапах ПТСР хворі звичайно не звертаються до лікарів, тому що не оцінюють свій стан як хворобливий та побоюються, що відвідування психіатричних закладів може вплинути на їхній соціальний статус. У той самий час психологічна корекція надзвичайно важлива для цих хворих, їх потрібно переконати в необхідності одержання терапії. Слід навчити хворого ставитися до своїх розладів як до нормальної реакції на психотравмувальну ситуацію. Пацієнт не повинен уникати всього, що пов’язано із психічною травмою, зокрема спогадів про неї, важливо допомогти йому усвідомити її раціонально і подолати емоційно. Ця робота вимагає від психотерапевта великого такту й терпіння, проводити її треба з урахуванням культурних і національних особливостей людей, які пережили катастрофу. Надання психологічної допомоги повинне тривати від декількох місяців до 1—2 років.

 

Ознаки і симптоми посттравматичного стресового розладу у дітей (За даними Американського Національного центру з PTSD):

Діти молодшого віку (1-6 років) Безсилля і пасивність, відсутність звичайних реакцій. Генералізований страх. Підвищена збудливість і незібраність. Пізнавальна плутанина. Складність говорити про цю подію. Складність визначати почуття. Нічні кошмари, інші порушення сну. Страх розставання і чіпляння за догляд. Регресивні симптоми (наприклад, повернення нічного нетримання сечі, втрата мови, рухових навичок). Нездатність зрозуміти смерть, як неминучість. Тривога про смерть. Соматичні симптоми (такі як біль у животі, головний біль). Раптова нерухомість.

Діти шкільного віку (6-11 років) Почуття відповідальності та вини. Повторювана травматична гра. Почуття тривоги при нагадуванні про подію. Нічні кошмари, інші порушення сну. Стурбованість з приводу безпеки, занепокоєність загрозою. Агресивна поведінка, спалахи гніву. Страх почуттів, травми. Пильна увага до тривоги батьків. Ухилення від школи. Тривога/турбота про інших. Поведінкові, емоційні, особистісні зміни. Соматичні симптоми (скарги на тілесні болі). Конкретні пов'язані з травмою страхи, загальні страхи. Віковий регрес (веде себе як молодша дитина). Тривога розлуки. Втрата інтересу до діяльності. Плутанина, недостатнє розуміння травматичних подій. Відсутність чіткого розуміння смерті, причини "поганих" подій. Прогалини в нестачі розуміння заповнюються магічними поясненнями. Втрата здатності до концентрації в школі, зниження успішності. Дивна або незвичайна поведінка.

Підлітки (12-18 років) Егоїстичність. Небезпечні для життя інсценування. Бунт вдома або в школі. Різкі зміни у відносинах. Депресія, уникнення спілкування. Зниження успішності в школі. Спроба віддалиться і захиститься від почуттів сорому, провини, приниження. Надмірна активність з іншими людьми, або відступ від інших з метою врегулювання внутрішнього конфлікту. Схильність до нещасних випадків. Бажання помсти, активність пов'язана з відповіддю на травму. Порушення сну і харчування, у тому числі нічні кошмари.

 

Методика організації навчального процесу на практичному занятті.

5.1. Підготовчий етап.

Після перевірки присутніх студентів викладач підкреслює значення вивчення теми «Неврози та гострі невротичні реакції» для подальшого засвоєння психіатрії і професійної діяльності лікаря з метою формування мотивації для цілеспрямованої навчальної діяльності. Знайомить студентів з конкретними цілями та планом заняття. Викладач проводе письмовий вхідний контроль базових знань.

a.Основний етап заняття:

Викладач пояснює методики обстеження хворих з невротичними розладами та гострими невротичними реакціями. Надалі викладач проводить із студентами усне опитування та розбір теми в навчальній кімнаті з акцентом на диференціальну діагностику патології у хворого з даною патологією. Викладач проводить обстеження хворих з невротичними розладами та подальшим засвоєнням студентами цих методик.

Після відповідей на запитання студентів, викладач проводить вихідний контроль засвоєння знань (письмово) та практичних навичок з оцінкою кожного студента.

В кінці заняття викладач підводе підсумки заняття оголошує оцінку діяльності кожного студента і виставляє у журнал обліку відвідувань і успішності студентів та оголошує тему наступного практичного заняття.

5.3. Заключний етап.

Оцінюється поточна діяльність кожного студента упродовж заняття, стандартизований кінцевий контроль, проводиться аналіз успішності студентів. Староста групи одночасно заносить оцінки у відомість обліку успішності і відвідування занять студентами, викладач завіряє їх своїм підписом.

Доцільно коротко інформувати студентів про тему наступного заняття і методичні прийоми щодо підготовки до нього.

6. Додатки:

1. Тести і ситуаційні завдання – збірник тестів і ситуаційних задач.

2. Контрольні питання:

1.Визначення поняттяпосттравматичного стресового розладу (ПТСР).

2. Клінічні особливості ПТСР.

3. Профілактика та лікування ПТСР.

 

3. Перелік практичних навичок та вмінь

1. Визначити наявність у хворого показань для невідкладної госпіталізації.

2. Визначити рівень соціальної небезпеки, ризик аутоагресії хворого на ПТСР.

3. Вирішити клінічну задачу з діагностування та надання невідкладної допомоги при психомоторному збудженні, ускладненнях лікування психотропними препаратами, відмові від їжї, ступорі.

4. Призначити один із адекватних стану хворого психотропних препаратів у дозах, відповідних до віку хворого.

5. Дати рекомендації родичам хворого з догляду.

Критерії оцінки:

75%-79% (задовільно) - (2 бал.),

80%-89% (добре) - (4 бал.),

90% і > (відмінно) - (6 бал.)

Кількість балів за тему: максимально – 6, мінімально – 2.

Джерела інформації.

Лекція.

 

Список літератури:

Основна:

1. Гавенко В.Л. та ін. Психіатрія і наркологія: підручник для студентів вищих мед. навч. закладів ІІІ – IV рівнів акредитації / В.Л.Гавенко, В.С.Бітенський, В.А.Абрамов та ін.; За ред. В.Л.Гавенка, В.С.Бітенського. – К. Здоров’я, 2006. – 512 с.

2. Сонник Г.Т., Напрєєнко О.К., Скрипнніков А.М. Психіатрія: підручник для студентів стоматологічних факультетів вищих мед. навч. закладів ІІІ – IV рівнів акредитації / Г.Т. Сонник, О.К. Напрєєнко, А.М. Скрипнніков. – К. Здоров’я, 2006. – 432 с.

3. Спіріна І.Д., Вітенко І.С., Лагутін В.А., Серебрицька О.В. Основи психологічного консультування в медичній практиці: Навчальний посібник. – Д., АРТ-ПРЕС, 2004. – 160с. ISBN 966-348-003-3

4. Международная классификация болезней (10–пересмотр): клинические описания и указания по диагностике / ВОЗ; пер. на рус. яз / под ред. Ю.Л. Нуллера, С.Ю. Циркина. – 2–е изд. – К.: Сфера, 2005.– 306 c.

5. Класифікація психічних і поведінкових розладів: Клінічний опис і вказівки по діагностиці. – 2-е вид. – К.: Сфера, 2005. – 308 с. – ISBN 966-8782-08-9.

Додаткова:

1. Гавенко В.Л. Основні органічні захворювання головного мозку: навч. посібник / В.Л. Гавенко, І.А. Григорова, Г.О. Самардакова (та ін.); за заг. ред. В.Л. Гавенка, І.А. Григорової. – Харків: НТУ «ХПІ», 2008. – 228 с. ISBN 978-966-593-674-9

2. Вітенко І.С. Чабан О.Є. Бусло О.О. Сімейна медицина: психологічні аспекти діагностики, профілактики і лікування хворих: Навчальний посібник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 186 с. ISBN 966-7364-96-8

3. Психотерапия: Учебник. 3-е изд. / Под ред. Б. Д. Карвасарского. – СПб.: Питер, 2007. – 672 с. – (Серия «Национальная медицинская библиотека»). – ISBN 978-5-469-01672-4.

 

 

Автор: асистент Шорніков А.В.

 

«Затверджено»

на методичній нараді

кафедри психіатрії, загальної

та медичної психології

Завідувач кафедри, професор

Спіріна І.Д.______________

«___» _________20_ р.

 

МетодичнА РОЗРОБКА

для студентів

ДО практичного заняття

 

Навчальна дисципліна	ПСИХІАТРІЯ. НАРКОЛОГІЯ
Модуль №
Змістовий модуль №
Тема заняття	Шизофренія. Шизотипні та маревні розлади.
Курс	IV
Спеціальність	Лікувальна справа, педіатрія, медико-профілактична справа

 

1. Актуальність теми:

Шизофренія – хронічне психічне поліетіологічне захворювання зі значною поширеністю та значним економічним навантаженням на систему охорону здоров’я. Характеризується захворювання перш за все змінами особистості у вигляді аутизму, емоційного сплощення, зниження активності, втрати єдності психічних процесів з різноманітними психопатологічними симптомами.

 

Конкретні цілі:

q Визначати вплив основних чинників розвитку шизофренії

q Визначати основні клінічні симптоми та синдроми при шизофренії

q Діагностувати невідкладні стани та вміти надавати екстрену медичну допомогу хворим на шизофренію

q Визначати особливості надання стоматологічної допомоги хворим на шизофренію

 

2. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:

№	Дисципліна	Знати
1.	Анатомія	Анатомія головного мозку
2.	Фізіологія	Фізіологія головного мозку
3.	Основи загальної психології	Психологія відчуттів та сприйняття, уявлення, мислення, свідомості, пам’яті, емоційно-вольової сфери.
4.	Патологічна анатомія	Патологія головного мозку, яка призводить до порушень відчуттів та сприйняття, уявлення, мислення, свідомості, пам’яті, емоційно-вольової сфери.
5.	Неврологія	Етіологія і патогенез запальних, травматичних, судинних захворювань центральної нервової системи, патологічні синдроми порушень лікворної системи.
6.	Фармакологія	Принципи лікування захворювань нервової системи. Препарати з груп транквілізаторів, антидепресантів, нейролептиків, ноотропів, діуретиків, десенсибілізуючих, антихолінестеразних, вітаміни