Основні групи етіологічних чинників.

I. Біогенні.

Статеві. Серед хворих з психогеніями переважають жінки, а з реактивними психозами — чоловіки.

Преморбідні та інтеркурентні захворювання. Важливим чинником є соматоневрологічна предиспозиція як наслідок перенесених недуг (нейроінфекцій, ЧМТ, інтоксикацій та ін.), а також поєднаної дії психогенних та соматичних факторів.

II. Психологічні.

Конституційно-типологічні. Різні типи акцентуації особистості (К. Leongard, 1981) або акцентуації характеру (А. Е. Личко, 1985).

Екзогено-психотравмівні: родинно-побутові, сексуальні, виробничі.

III. Соціальні: мікросоціальні, макросоціальні.

У генезі форм психогенних захворювань різні етіологічні чинники грають неоднозначну роль. Так, клінічні варіанти гострих реактивних психозів меншою мірою залежать від конституційно-типологічних персональних особливостей. В той же час для формування клінічних варіантів неврозів вони мають провідне значення.

 

Патогенез психогенних захворювань може бути сформульований у рамках системно-рівневого підходу.

Нейрофізіологічний рівень. Виникнення психогенних захворювань та їхні клінічні прояви залежать від типології ЦНС та стану інтегративних систем мозку, що відповідальні за регуляторні, адаптивні, мотиваційні й активаційні функції.

Нейрохімічний рівень. Основною патогенетичною ланкою психогенних захворювань є дисбаланс катехоламінів (підвищення рівня норадренатину та зниження — дофаміну), а також вияви вичерпання синтезу ендогенних опіоїдів (емоціогеннокомпетентних нейропептидів).

Психофізіологічний рівень. Численними дослідженнями виявлено багатоланкові патофізіологічні ланцюги: психогенний чинник — центральні емоційно-вегетативні регуляторні системи лімбіко-гіпоталамічного рівня — периферичні сомато-вегетативні кореляти.

Патопсихологічний рівень. Провідною патогенетичною ланкою є виникнення гострого або хронічного психологічного конфлікту, який дана особистість не здатна залагодити.

 

Класифікація психогенних захворювань

1. Неврози.

2. Реактивні психози.

3. Соматоформиі розлади.

4. Психосоматичні хвороби.

5. Постравматичний стресовий розлад — ПТСР.

 

Методика організації навчального процесу на практичному занятті.

5.1. Підготовчий етап.

Після перевірки присутніх студентів викладач підкреслює значення вивчення теми «Неврози та гострі невротичні реакції» для подальшого засвоєння психіатрії і професійної діяльності лікаря з метою формування мотивації для цілеспрямованої навчальної діяльності. Знайомить студентів з конкретними цілями та планом заняття. Викладач проводе письмовий вхідний контроль базових знань.

7. Основний етап заняття:

Викладач пояснює методики обстеження хворих з невротичними розладами та гострими невротичними реакціями. Надалі викладач проводить із студентами усне опитування та розбір теми в навчальній кімнаті з акцентом на диференціальну діагностику патології у хворого з даною патологією. Викладач проводить обстеження хворих з невротичними розладами та подальшим засвоєнням студентами цих методик.

Після відповідей на запитання студентів, викладач проводить вихідний контроль засвоєння знань (письмово) та практичних навичок з оцінкою кожного студента.

В кінці заняття викладач підводе підсумки заняття оголошує оцінку діяльності кожного студента і виставляє у журнал обліку відвідувань і успішності студентів та оголошує тему наступного практичного заняття.

5.3. Заключний етап.

Оцінюється поточна діяльність кожного студента упродовж заняття, стандартизований кінцевий контроль, проводиться аналіз успішності студентів. Староста групи одночасно заносить оцінки у відомість обліку успішності і відвідування занять студентами, викладач завіряє їх своїм підписом.

Доцільно коротко інформувати студентів про тему наступного заняття і методичні прийоми щодо підготовки до нього.

6. Додатки:

1. Тести і ситуаційні завдання – збірник тестів і ситуаційних задач.

2. Контрольні питання:

1. Поняття психогенного розладу

2. Етіологічні та патогенетичні фактори психогенних розладів

3. Класифікація психогеній.

 

3. Перелік практичних навичок та вмінь

1. Провести клінічне обстеження хворого з неврозами та гострими невротичними реакціями та описати психічний статус.
2. Визначити тактику ведення хворих.
3. Визначити наявність у хворого показань для госпіталізації.
4. Визначити рівень суіцидального ризика.
5. Вирішити клінічну задачу з діагностування невротичних розладів та гострих невротичних реакціях.

Критерії оцінки:

75%-79% (задовільно) - (2 бал.),

80%-89% (добре) - (4 бал.),

90% і > (відмінно) - (6 бал.)

Кількість балів за тему: максимально – 6, мінімально – 2.

Джерела інформації.

Лекція.

 

Список літератури:

Основна:

1. Гавенко В.Л. та ін. Психіатрія і наркологія: підручник для студентів вищих мед. навч. закладів ІІІ – IV рівнів акредитації / В.Л.Гавенко, В.С.Бітенський, В.А.Абрамов та ін.; За ред. В.Л.Гавенка, В.С.Бітенського. – К. Здоров’я, 2006. – 512 с.
2. Сонник Г.Т., Напрєєнко О.К., Скрипнніков А.М. Психіатрія: підручник для студентів стоматологічних факультетів вищих мед. навч. закладів ІІІ – IV рівнів акредитації / Г.Т. Сонник, О.К. Напрєєнко, А.М. Скрипнніков. – К. Здоров’я, 2006. – 432 с.
3. Спіріна І.Д., Вітенко І.С., Лагутін В.А., Серебрицька О.В. Основи психологічного консультування в медичній практиці: Навчальний посібник. – Д., АРТ-ПРЕС, 2004. – 160с. ISBN 966-348-003-3
4. Международная классификация болезней (10–пересмотр): клинические описания и указания по диагностике / ВОЗ; пер. на рус. яз / под ред. Ю.Л. Нуллера, С.Ю. Циркина. – 2–е изд. – К.: Сфера, 2005.– 306 c.
5. Класифікація психічних і поведінкових розладів: Клінічний опис і вказівки по діагностиці. – 2-е вид. – К.: Сфера, 2005. – 308 с. – ISBN 966-8782-08-9.

Додаткова:

1. Гавенко В.Л. Основні органічні захворювання головного мозку: навч. посібник / В.Л. Гавенко, І.А. Григорова, Г.О. Самардакова (та ін.); за заг. ред. В.Л. Гавенка, І.А. Григорової. – Харків: НТУ «ХПІ», 2008. – 228 с. ISBN 978-966-593-674-9

2. Вітенко І.С. Чабан О.Є. Бусло О.О. Сімейна медицина: психологічні аспекти діагностики, профілактики і лікування хворих: Навчальний посібник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 186 с. ISBN 966-7364-96-8

3. Психотерапия: Учебник. 3-е изд. / Под ред. Б. Д. Карвасарского. – СПб.: Питер, 2007. – 672 с. – (Серия «Национальная медицинская библиотека»). – ISBN 978-5-469-01672-4.

 

 

Автор: асистент Шорніков А.В.

 

 

«Затверджено»

на методичній нараді

кафедри психіатрії, загальної

та медичної психології

Завідувач кафедри, професор

 

Спіріна І.Д.______________

«___» _________20_ р.

 

МетодичнА РОЗРОБКА

для СТУДЕНТІВ

ДО практичного заняття

 

Навчальна дисципліна	ПСИХІАТРІЯ. НАРКОЛОГІЯ
Модуль №
Змістовий модуль №
Тема заняття	Методи психіатричного дослідження. Класифікація психічних розладів, поняття психопатологічного симптому, синдрому та захворювання, регістри психічних розладів.
Курс	IV
Спеціальність	Стоматологія

 

1. Актуальність теми: Вивчення методів психіатричного дослідження, поняття симптому, синдрому та психічного розладу є базовими у психіатрії, тому що без їх усвідомлення неможливе подальше вивчення дисципліни, обгрунтування діагнозу, розуміння клінічної картини захворювання.

Конкретні цілі:

- Знати поняття психопатологічного симптому, синдрому та захворювання.

- Засвоїти методику клініко-психопатологічне дослідження, метода спостереження і самоспостереження.

- Вміти визначити поняття психотичного та непсихотичного розладу, органічного дефекту психіки.

2. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:

№	Дисципліна	Знати
1.	Анатомія	Анатомія головного мозку
2.	Фізіологія	Фізіологія головного мозку

Організація змісту навчального матеріалу.

1.Класифікація методів психіатричного дослідження.

2.Визначення порушення емоцій.

 

План і організаційна структура навчального заняття