Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Основні групи етіологічних чинників.Содержание книги
Поиск на нашем сайте
I. Біогенні. Статеві. Серед хворих з психогеніями переважають жінки, а з реактивними психозами — чоловіки. Преморбідні та інтеркурентні захворювання. Важливим чинником є соматоневрологічна предиспозиція як наслідок перенесених недуг (нейроінфекцій, ЧМТ, інтоксикацій та ін.), а також поєднаної дії психогенних та соматичних факторів. II. Психологічні. Конституційно-типологічні. Різні типи акцентуації особистості (К. Leongard, 1981) або акцентуації характеру (А. Е. Личко, 1985). Екзогено-психотравмівні: родинно-побутові, сексуальні, виробничі. III. Соціальні: мікросоціальні, макросоціальні. У генезі форм психогенних захворювань різні етіологічні чинники грають неоднозначну роль. Так, клінічні варіанти гострих реактивних психозів меншою мірою залежать від конституційно-типологічних персональних особливостей. В той же час для формування клінічних варіантів неврозів вони мають провідне значення.
Патогенез психогенних захворювань може бути сформульований у рамках системно-рівневого підходу. Нейрофізіологічний рівень. Виникнення психогенних захворювань та їхні клінічні прояви залежать від типології ЦНС та стану інтегративних систем мозку, що відповідальні за регуляторні, адаптивні, мотиваційні й активаційні функції. Нейрохімічний рівень. Основною патогенетичною ланкою психогенних захворювань є дисбаланс катехоламінів (підвищення рівня норадренатину та зниження — дофаміну), а також вияви вичерпання синтезу ендогенних опіоїдів (емоціогеннокомпетентних нейропептидів). Психофізіологічний рівень. Численними дослідженнями виявлено багатоланкові патофізіологічні ланцюги: психогенний чинник — центральні емоційно-вегетативні регуляторні системи лімбіко-гіпоталамічного рівня — периферичні сомато-вегетативні кореляти. Патопсихологічний рівень. Провідною патогенетичною ланкою є виникнення гострого або хронічного психологічного конфлікту, який дана особистість не здатна залагодити.
Класифікація психогенних захворювань 1. Неврози. 2. Реактивні психози. 3. Соматоформиі розлади. 4. Психосоматичні хвороби. 5. Постравматичний стресовий розлад — ПТСР.
Методика організації навчального процесу на практичному занятті. 5.1. Підготовчий етап. Після перевірки присутніх студентів викладач підкреслює значення вивчення теми «Неврози та гострі невротичні реакції» для подальшого засвоєння психіатрії і професійної діяльності лікаря з метою формування мотивації для цілеспрямованої навчальної діяльності. Знайомить студентів з конкретними цілями та планом заняття. Викладач проводе письмовий вхідний контроль базових знань. 7. Основний етап заняття: Викладач пояснює методики обстеження хворих з невротичними розладами та гострими невротичними реакціями. Надалі викладач проводить із студентами усне опитування та розбір теми в навчальній кімнаті з акцентом на диференціальну діагностику патології у хворого з даною патологією. Викладач проводить обстеження хворих з невротичними розладами та подальшим засвоєнням студентами цих методик. Після відповідей на запитання студентів, викладач проводить вихідний контроль засвоєння знань (письмово) та практичних навичок з оцінкою кожного студента. В кінці заняття викладач підводе підсумки заняття оголошує оцінку діяльності кожного студента і виставляє у журнал обліку відвідувань і успішності студентів та оголошує тему наступного практичного заняття. 5.3. Заключний етап. Оцінюється поточна діяльність кожного студента упродовж заняття, стандартизований кінцевий контроль, проводиться аналіз успішності студентів. Староста групи одночасно заносить оцінки у відомість обліку успішності і відвідування занять студентами, викладач завіряє їх своїм підписом. Доцільно коротко інформувати студентів про тему наступного заняття і методичні прийоми щодо підготовки до нього. 6. Додатки: 1. Тести і ситуаційні завдання – збірник тестів і ситуаційних задач. 2. Контрольні питання: 1. Поняття психогенного розладу 2. Етіологічні та патогенетичні фактори психогенних розладів 3. Класифікація психогеній.
3. Перелік практичних навичок та вмінь
Критерії оцінки: 75%-79% (задовільно) - (2 бал.), 80%-89% (добре) - (4 бал.), 90% і > (відмінно) - (6 бал.) Кількість балів за тему: максимально – 6, мінімально – 2. Джерела інформації. Лекція.
Список літератури: Основна:
Додаткова: 1. Гавенко В.Л. Основні органічні захворювання головного мозку: навч. посібник / В.Л. Гавенко, І.А. Григорова, Г.О. Самардакова (та ін.); за заг. ред. В.Л. Гавенка, І.А. Григорової. – Харків: НТУ «ХПІ», 2008. – 228 с. ISBN 978-966-593-674-9 2. Вітенко І.С. Чабан О.Є. Бусло О.О. Сімейна медицина: психологічні аспекти діагностики, профілактики і лікування хворих: Навчальний посібник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 186 с. ISBN 966-7364-96-8 3. Психотерапия: Учебник. 3-е изд. / Под ред. Б. Д. Карвасарского. – СПб.: Питер, 2007. – 672 с. – (Серия «Национальная медицинская библиотека»). – ISBN 978-5-469-01672-4.
Автор: асистент Шорніков А.В.
«Затверджено» на методичній нараді кафедри психіатрії, загальної та медичної психології Завідувач кафедри, професор
Спіріна І.Д.______________ «___» _________20_ р.
МетодичнА РОЗРОБКА для СТУДЕНТІВ ДО практичного заняття
1. Актуальність теми: Вивчення методів психіатричного дослідження, поняття симптому, синдрому та психічного розладу є базовими у психіатрії, тому що без їх усвідомлення неможливе подальше вивчення дисципліни, обгрунтування діагнозу, розуміння клінічної картини захворювання. Конкретні цілі: - Знати поняття психопатологічного симптому, синдрому та захворювання. - Засвоїти методику клініко-психопатологічне дослідження, метода спостереження і самоспостереження. - Вміти визначити поняття психотичного та непсихотичного розладу, органічного дефекту психіки. 2. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:
Організація змісту навчального матеріалу. 1.Класифікація методів психіатричного дослідження. 2.Визначення порушення емоцій.
План і організаційна структура навчального заняття
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-21; просмотров: 299; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.149.250.65 (0.006 с.) |