Об’єм екстренної медичної допомоги:. 2. 1. Допамін – 3мг/кг в/венно у 150 мл 0,9 % розчину натрію хлориду

2.1. Допамін – 3мг/кг в/венно у 150 мл 0,9 % розчину натрію хлориду. Після відновлення нормальної гемодинаміки- нітрогліцерин сублінгвально по 5-10 мг кожні 5-10 хв.

2.2. З метою зниження гідростатичного тиску в судинах малого кола кровобігу та зменшення венозного повернення крові до правого шлуночка слід увести внутрішньовенно морфіну гідрохлорид 1 мл 1% розчину, або застосувати нейролептанальгезію – фентаніл 1 мл 0,005% розчину та дроперидол 2-4 мл 0,25% розчину; налагодити краплинну інфузію нітрогліцерину – 1 мл 1% розчину у 100 мл ізотонічного розчину натрію хлориду (або 10 мл 0,1% розчину ізокету у 100 мл 0,9% розчину натрію хлориду) внутрішньовенно краплинно з частотою 17 крапель за 1 хвилину; за наявності внутрішньовенно слід увести 1,25 мг еналаприлату.

2.3. Для зменшення об'єму циркулюючої крові і дегідратації легень слід увести внутрішньовенно струменево фуросемід (лазикс) 6-8 мл 1% розчину.

2.4. З метою зменшення проникності альвеолярно-капілярних мембран - внутрішньовенно струменево 150-250 мг гідрокортизону або 60 мг преднізолону; повторювати кожні 2-4 год (до стабілізації гемодинаміки).

2.5. Налагодити інгаляцію спирто-кисневої суміші через носові катетери.

2.6. Етиловий спирт: 5 мл чистого абсолютного спирту + 15 мл 5% розчину глюкози внутрішньовенно стркменево повільно. 

2.7. Оксибутират натрію внутрішньовеено струменево в дозі 20 мл 20% розчину.

2.8. Антифомсилан – 1-2 мл 10% спиртового розчину інгаляційно.

2.9. За наявності оксигенований перфторан – внутрішньовенно інфузійно (2 мл/кг маси тіла).

 

Ситуаційна задача 2.2.

Хвора М., 75 років, тривалий час хворіє на артеріальну гіпертонію та цукровий діабет ІІ типу (інсуліннезалежний). Рівень глікемії (7-8 ммоль/л) контролює діабетоном (90 мг/добу) та сіофором (1000 мг/добу). Сьогодні зранку у хворої М. з'явився сильний біль спочатку у ділянці потилиці, а відтак у скронях та над очима. Біль супроводиться запамороченням, світлобоязню, нудотою. В легенях – ослаблене везикулярне дихання. Тони серця ритмічні, ЧСС – 98 уд/хв., акцент ІІ тона над аортою, АТ – 200/115 мм.рт.ст. (зазвичай АТ – 160/100 мм.рт.ст.). ЕхоКГ: діаметр лівого шлуночка 7,2 см, концентрична ГЛШ, ФВ=45%.

 

Діагноз: Гіпертензивна хвороба ІІ стадія, ІІІ ступінь, ризик 3.  Неускладнений гіпертензивний церебральний (ангіогіпотонічний) криз. Цукровий діабет, середньої важкості, інсуліннезалежний, субкомпенсований.

Еталон відповіді

1. Тактика: надати екстренну медичну допомогу і госпіталізувати хвору в найближчий терапевтичний або кардіологічний стаціонар. 

Об’єм екстренної медичної допомоги:

2.1. Еуфілін 2,0% – 10 мл внутрішньовенно повільно упродовж 2-3 хвилин.

2.2. Магнію сульфат – 10 мл 25% розчину внутрішньовенно струменево, повільно.

2.3. Девінкан (вінкамін) – 1 мл 1% розчину внутрішньовенно струменеві.

2.4. Фуросемід (лазикс) – 8 мл 1% розчину внутрішньовенно струменево.

2.5. Кавінтон 2-4 мл внутрішньовенно краплинно на фізіологічному розчині 100 мл (в подальшому курсом до 8-10 інфузій).

2.6. Азомекс10 мг щоденно вранці.

2.7. Азопрол-ретард 50 мг щоденно вранці.

2.8. Оксибрал по 1 капсулі на добу, всередину.

 

Ситуаційна задача 2.3.

Хворий В., 37 років понад 10 років хворіє на бронхіальну астму. Сьогодні вранці його загальний стан погіршився: посилилась задишка та з'явився сухий виснажливий кашель. Через 2 години задишка трансформувалась у ядуху. Хворий збуджений. Є короткочасні зомління під час кашлю. Сімейний лікар відмітив, що в акті дихання приймають участь додаткові міжреберні м'язи, є посилене потовиділення. На фоні частого дихання (40/хв.) в легенях при аускультації відсутні дихальні шуми і хрипи. Тони серця ослаблені, ЧСС – 120 уд/хв, АТ – 115/80 мм.рт.ст. Показник SaО₂ – 68%, ПОШвид: відхилення від належного значення – 37%. Після прийому ß-адреноміметика (сальбутамола) ядуха посилилась.

Діагноз: Бронхіальна астма, персистивний перебіг, IV ступеня важкості. Астматичний статус ІІ стадія. Резистентність до ß-адреноміметиків. Синдром гострого легеневого серця. Бетолепсія.

 

Еталон відповіді

1. Тактика: надати екстренну медичну допомогу і госпіталізувати хворого в реанімаційне відділення.