Який найбільш ймовірний діагноз у хворого П.?

 

Еталон відповіді.

Діагноз: Гостре отруєння ціанистою речовиною.

 

Ситуаційна задача 1.11.

Хворий Б., 43 роки, агроном, госпіталізований у палату денного стаціонару амбулаторії сімейної медицини із скаргами на біль голови, задишку, загальну слабкість, запаморочення, нудоту. Через 2 години стан хворого погіршився – посилились задишка, нудота, з’явились блювання, біль в животі, втрата зору, судоми і психо-моторне збудження.

Об’єктивно; загальний стан середньої важкості; шкіра і видимі слизові оболонки бліді; частота дихальних рухів – 30/хв.; в легенях везикулярне дихання, у нижніх відділах вислуховуються поодинокі вологі дрібноміхурцеві хрипи; тони серця ослаблені, ритмічні; частота серцевих скорочень – 55/хв.; артеріальний тиск – 90/60 мм.рт.ст. Язик вологий, обкладений сірим налетом. Живіт при пальпації м’який, болючий в епігастрії; печінка по краю правої реберної дуги по l.medioclavicularis dextra. Периферійні набряки відсутні.

Який найбільш ймовірний діагноз у хворого Б.?

 

Еталон відповіді.

Діагноз: Гостре отруєння фосфорорганічною сполукою.

 

 

Ситуаційна задача 1.12.

Хворий Д., 59 років, знаходиться на стаціонарному лікуванні в сільській лікарні з приводу гіпертензивної хвороби ІІ стадії. Вночі стан хворого погіршився. Черговий лікар виявив наявність у хворого психомоторного збудження, аллопсихічної дезорієнтації, зорових галюцинацій зоологічного змісту та маячних ідей переслідування. З анамнезу відомо, що хворий зловживає алкоголем. При щоденному споживанні 250-300 мл 400 алкоголю має зранку потребу вжити додатково 100-150 мл алкоголю, блювання відсутнє.

Об’єктивно: загальний стан середньої важкості; свідомість потьмарена; шкіра волога; гіперемія обличчя; температура тіла 38⁰С; в легенях вислуховується везикулярне дихання; тони серця посилені, ритмічні, акцент ІІ тону над аортою; частота серцевих скорочень – 110/хв.; артеріальний тиск – 160/100 мм.рт.ст.; живіт при пальпації м’який, болючий в правому підребер’ї; печінка виступає з-під краю правої реберної дуги на 6 см по l.medioclavicularis dextra, край заокруглений, щільний, болючий. Симптом Пастернацького від’ємний з обох сторін. Периферійні набряки відсутні. У крові: лейкоцитів – 11,3х109/л; ШОЕ – 26 мм/год.

Який найбільш ймовірний діагноз у хворого Д.?

 

Еталон відповіді.

Діагноз: Гострий психоз: алгокольний делірій. Гіпертензивна хвороба ІІ стадії, ІІ ступеня, ризик -2. Хронічний алкоголізм ІІІ ступеня.

Ситуаційна задача 1.13.

Після аварії на АЕС у К., оператора 1го енергоблоку, 42 років, виникло багаторазове блювання, з’явились сильний головний біль та виражена слабість.

Об'єктивно; гіпергідроз та блідість шкіри, лабільність пульсу, частота його до 100 уд/хв., артеріальний тиск – 100/70 мм. рт. ст.

В аналізі крові: еритроцитів – 5,2 х 1012/л; лейкоцитів – 14,8 х 10⁹/л; тромбоцитів – 600 х 10⁹/л; ретикулоцитів – 7%.

За даними дозиметрії отримав опромінення дозою 5 Грей.

Який найбільш ймовірний діагноз у хворого К.?

 

Еталон відповіді.

Діагноз: Гостра променева хвороба, І період, III ступінь тяжкості.

Ситуаційна задача 1.14.

На 5-6 добу після ядерного вибуху у потерпілого Н., 26 років, утримується 3-4 разовий стілець з кров'ю при відносно нормальному загальному самопочутті пацієнта.

Об'єктивно: ерозивні зміни слизових рота, кон'юктив обох очей, окремі звиразкування відкритих ділянок шкіри, гіпергідроз; тони серця прискорені, частота серцевих скорочень – 96 уд/хв.; артеріальний тиск – 110/70 мм. рт. ст.; відтинки товстого і тонкого кишечника чуттєві і болісні при пальпації.

В аналізі крові: вміст гемоглобіну – 110 г/л; лейкоцитів – 2,9 х 10⁹/л; ШОЕ – 18 мм/год.

В пунктаті кісткового мозку виражені деструктивні зміни.

Ректороманоскопія: виражені крововиливи в слизову прямої та сигмовидної кишки.

Який найбільш ймовірний діагноз у хворого Н.?

 

Еталон відповіді.

Діагноз: Гостра променева хвороба внаслідок дії нейтронного опромінення, II період, II ступеня важкості.

 

Ситуаційна задача 1.15.

Хвора Д., 23 років, доставлена в амбулаторію сімейної медицини в ургентному порядку без свідомості. Відомо, що протягом 8 років лікувалась з приводу періодичних нападів судом. Останнім часом самовільно припинила вживання протисудомних засобів.

Об’єктивно: спостерігаються масивні тонічні скорочення м’язів всього тіла за типом опістотонусу, очі напіввідкриті, очні яблука тонічно заведені догори. Обличча ціанотичне, вени шиї напружені. Приблизно через 20 сек виникли високочастотні ритмічні міоклонії, які перейшли в крупно-розмашисті клонічні судоми. З рота виділяється слина кров’янистого забарвлення. Через 2-3 хв після припинення нападу, без повернення свідомості, знову розвинулись тонічні скорочення м’язів тулуба і повторились клонічні судоми. Після серії нападів судом хвора прийшла до свідомості, шкіра бліда, вона не пам’ятає, що з нею трапилося.