Який найбільш ймовірний діагноз у хворої Д.?

 

Еталон відповіді.

Діагноз: Епілепсія з великими тоніко-клонічними нападами. Епілептичний статус.

 

Ситуаційна задача 1.16.

Хворий П., 67 років, раптово впав на вулиці. При огляді констатованіо: відсутність свідомості, пульсації великих судин, тони серця не вислуховуються, дихання рідке, поверхневе, через декілька секунд дихання припинилось. Зіниці широкі. Випадковими людьми, що були в цей момент на вулиці, хворий доставлений у приймальний покій міської клінічної лікарні. Лікар, що оглядав хворого, виявив на ЕКГ комплекси QS у V₂-V₅  з ізоелектричним розташуванням сегмента ST, наприкінці реєстрації ЕКГ зявилась фібриляція шлуночків.

Який найбільш ймовірний діагноз у хворого П.?

 

Еталон відповіді.

Діагноз: ІХС: ішемічна кардіоміопатія (перенесений QS –інфаркт міокарда передньої стінки лівого шлуночка). Фібриляція шлуночків. Раптова  кардіальна смерть.

Ситуаційна задача 1.17.

Хворий Л., 47 років, знаходиться на "Д" – обліку у лікаря сільської амбулаторії сімейної медицини з приводу ідіопатичної дилатаційної кардіоміопатії. Під час чергового огляду лікарем в амбулаторії сімейної медицини раптом почалось сильне серцебиття, він зблід, через 5 секунд став синім, зник пульс на сонних артеріях, АТ перестав визначатись, самостійне дихання відсутнє. На екрані електрокардіографа дрібнохвиляста лінія.   

 

Який найбільш ймовірний діагноз у хворого Л.?

 

Еталон відповіді.

Діагноз: Раптова кардіальна смерть (фібриляція шлуночків).

 

Ситуаційна задача 1.18.

Хворий Р., 17 років, під час забору крові з вени в маніпуляційній кімнаті сільської амбулаторії сімейної медицини, раптом відчув слабкість, нудоту, запаморочення, потемніння в очах, дзвін у вухах, посилене потовиділення, оніміння кінцівок.

Об’єктивно: виражена блідість шкірних покривів, рясний, холодний піт; дихання поверхневе, рідке; пульс малий, слабкого наповнення, 56 уд/хв.; артеріальний тиск – 70/40 мм.рт.ст.; зіниці розширені, реагують на світло; сухожилкові рефлекси в нормі.  

Який найбільш ймовірний діагноз у хворого Р.?

 

Еталон відповіді.

Діагноз: Гостра судинна недостатність (колапс).

 

Ситуаційна задача 1.19.

 

Хвора Б., 58 років, пенсіонерка, хворіє на цукровий діабет, з приводу якого вживає інсулін. Сьогодні зранку відправилась на ринок за продуктами. Приблизно через 40-50 хвилин перебування на ринку раптом втратила свідомість. Випадкові люди легковим транспортом доставили її у міську поліклініку, де хвору оглянув лікар сімейної медицини.

Об'єктивно.Свідомість відсутня, шкіра волога, тонус м'язів підвищений, дихання рівне, з частотою 28/хв. Язик вологий. АТ – 106/70 мм.рт.ст. Тони серця дещо ослаблені, ритмічні, пульс – 86 уд/хв. Прикусу язика немає, відсутнє мимовільне сечовипускання.

 

Який найбільш ймовірний діагноз у хворої Б.?

 

Еталон відповіді.

Діагноз: Цукровий діабет, інсулінозалежний. Гіпоглікемічна кома.

 

Ситуаційна задача 1.20.

 

Хворий Д., 68 років, звернувся на прийом до лікаря сімейної медицини із скаргами на часті напади порушення серцевого ритму(останній виник 49 год тому і триває далі), які супроводжуються загальною кволістю, зниження АТ до 80/60 мм.рт.ст. (зазвичай АТ у нього 140/90 мм.рт.ст.). В анамнезі з 40 річного віку цукровий діабет, інсулінонезалежний. Приймає сіофор і діабетон. В легенях – ослаблене везикулярне дихання, вологі хрипи в нижніх відділах легень. Тони серця – мелодія фібриляції передсердь. Живіт м’який, печінка виступає з-під краю правої ребрової дуги на 3 см по l.medioclavicularis dextra. На ЕКГ лікар знайшов хвилі ff з частотою біля 1000 за 1 хвилину і вузькі комплекси QRS з частотою 130-150-180 за 1 хвилину. ЕхоКГ: діаметр лівого шлуночка 6,2 см; діаметр лівого передсердя – 4,8 см; ФВ=58%, трансмембранний потік: Е/А =0,47, IVRT 256 мс, DTE – 320 мс, швидкість розповсюдження потоку (М-колір) в лівому шлуночку 390 мм/с, тканинна доплерографія мітрального кільця е' 5 см/с.

 

 

Який найбільш ймовірний діагноз у хворого Д.?

 

Еталон відповіді.

Діагноз: Цукровий діабет ІІ типу, середньої важкості, компенсований, інсуліннезалежний. ІХС. Кардіосклероз (дифузний): пароксизм фібриляції передсердь. ХСН ІІА стадії, із збереженою систолічною функцією лівого шлуночка, (діастолічною дисфункцією ЛШ І типу), ІІІФК (за NYHA).

 

Ситуаційна задача 1.21.

Хвора І., 19 років, хворіє на цукровий діабет 5 років. Отримує 19 ОД інсуліну короткої дії на добу. Два тижні тому назад перенесла пневмонію. Напередодні увечері стан хворої погіршився: посилились спрага, з'явився біль у животі, нудота, блювання, сонливість. Лікар амбулаторії сімейної медицини, оглянувши хвору І., відчув запах ацетону з рота хворої. Незабаром вона втратила свідомість.

Об'єктивно. Шкіра суха, дихання шумне, пульс – 120 уд/хв, малого наповнення, АТ – 85/49 мм.рт.ст. Язик сухий. На пальпацію живота хвора не реагує, нижній край печінки на 3 см виступає з-під краю ребрової дуги по l.medioclavicularis dextra. Рівень глюкози в крові 28 ммоль/л. Реакція сечі на ацетон – різко позитивна.