Об’єм екстренної медичної допомоги:. 2. 1. N-ацетилцистеїн – 10% 150 мг/кг у 200 мл 5% розчину глюкози упродовж 15 хв

2.1.N-Ацетилцистеїн – 10% 150 мг/кг у 200 мл 5% розчину глюкози упродовж 15 хв, потім – 50 мг/кг у 500 мл 5% розчину глюкози упродовж 4 год, відтак ще 100 мг/кг в 1 л 5% розчину глюкози упродовж 16 год – до загальної дози 300 мг/кг упродовж 20 год.

2.2.Гептрал (адеметіонін) 400 мг – внутрішньовенно щоденно упродовж 7-10, а відтак по 1 таблетці (759,6 мг SD₄  солі адеметіоніну 3 рази на добу всередину упродовж 2-3 місяців.

2.3.Метіонін – по 2,5 г кожні 4 години до загальної дози 10 г на добу.

2.4.Преднізолон – 3 мг/кг маси тіла внутрішньовенно краплинно впродовж доби.

2.5.Лазикс – 120 мг внутрішньовенно.

2.6.Вітамін К – 10 мг внутрішньовенно.

2.7.Манітол – внутрішньовенно з розрахунку 0,5 г/кг маси тіла у вигляді 15% розчину. Якщо діурез збільшуватиметься, то вводити повну лікувальну дозу (1-1,5 г/кг).

2.8.Лактулоза – до 90 мл/добу, всередину (до легкої діареї).

2.9.Обмежити споживання білків (до 40-60 г/добу).

2.10.Медикаментозна клізма з сульфатом магнію (15-20 г).

     2.11. Ципрофлоксацин 200 мг х 2 р/д, внутрішньовенно, краплинно.

Ситуаційна задача 2.7.

Хворий Д., 63 років., працівник санепідстанції, звернувся до сімейного лікаря поліклініки з приводу загальної слабості, сонливості вдень та безсоння вночі, пожовтіння шкіри. Мав контакт з особою, в якої виявили лептоспіроз.

Об’єктивно: шкіра типу flavin icterus з петехіальним висипом; в легенях – везикулярне дихання; тони серця ритмічні, ослаблені; ЧСС – 103 уд/хв.; АТ – 100/60 мм.рт.ст.; живіт здутий, м'який; печінка виступає з-під краю реберної дуги на 4-5 см по l.medioclavicularis dextra, край заокруглений, болючий. Кров: білірубін загальний – 52,9 ммоль/л, в т.ч. 38 ммоль/л – прямий; АсАТ – 3,37 ммоль/л, АлАТ – 4,20 ммоль/л, тимолова проба – 12 од; протромбіновий індекс – 52%.       

Діагноз: Лептоспіроз, гостра печінкова недостатність, ІІ стадія.

Еталон відповіді.

1. Тактика: надати екстренну медичну допомогу і скерувати хворого у відділення детоксикації з метою застосування екстракорпоральних методів лікування.

Об’єм екстренної медичної допомоги:

2.1. Увести назогастральний зонд для профілактики блювання і аспірації шлункового вмісту і проведення ентеральної оксигенотерапії.

2.2. Увести постійний уретральний катетер для контролю погодинного і добового діурезу з дворазовим на день промиванням сечового міхура 2% розчином коларголу або розчину фурациліну 1:5000.

2.3. Увести внутрішньовенно краплинно 200 тис. Од. гордоксу.

2.4. Розпочати внутрішньовенну інфузію гідрокортизону – 10-15 мг/кг/добу.

2.5. Есенціале або ліпостабіл - 5,0 мл внутрішньовенно струменево на крові.

2.6. Лактульоза – по 300 мг 6 разів на день всередину.

2.7. Увести внутрішньовенно краплинно 25 г орніцетилу у 200 мл 5% розчину глюкози.

2.8. Внутрішньовенно краплинно увести 10 мл 40% розчину глутаргіну.

2.9. Метронідазол (трихопол) – призначити по 200-500мг 4 рази на день всередину упродовж 14 днів.

2.10. Увести глюкозо-інсулін-калієву суміш з кокарбоксилазою 100 мкг внутрішньовенно краплинно.

2.11. Лазикс в дозі 1 мг/кг/добу в комбінації з верошпіроном 75 мг/добу та еуфіліном – 5 мл 2% розчину 4 рази на добу.

 

Ситуаційна задача 2.8.

Хворий Н., 73 років, який 3 роки тому назад переніс інфаркт міокарда- (STEMI з локалізацією у базальних і середніх переднє-бічних сегментах лівого шлуночка), доставлений приватним транспортом до сімейного лікаря із скаргами на часті напади задухи та кашлю з виділенням пінистого рожевого кольору харкотиння. Лікар звернув увагу, що хворий намагається бути в положенні сидячи, має сіре обличчя, шкіра холодна, суха. В легенях – ослаблене везикулярне дихання, вологі дрібно- та середньоміхурцеві хрипи, які прослуховуються на  понад 50% площі легень. Серце: тони ослаблені, над верхівкою та у V точці прослуховується протодіастолічний ритм галопу, ЧСС – 115 уд/хв, АТ – 125/78 мм.рт.ст.

ЕКГ: ритм синусовий, правильний з частотою 115 уд/хв, у відведеннях V₅-V₆ реєструються комплекси QS з елевацією сегмента ST на 12-20 мм над ізолінією з від'ємним зубцем T. В порівнянні з попередніми електрокардіограмами динаміки немає.

ЕхоКГ: діаметр лівого шлуночка – 8,3 см, зона акінезії займає переднє-бічні базальні, середні та верхівковий сегменти лівого шлуночка (4.2, 8.9,14.) ФВ – 37%. Рівень серцевого Тропоніну І дорівнює 0,05 нг/мл.

Діагноз: ІХС: ішемічна кардіоміопатія (STEMI  в  переднє-бічних базальних, середніх та верхівкових сегментах лівого шлуночка, 2002). Хронічна аневризма лівого шлуночка. Гостра декомпенсаційна серцева недостатність, Killip-ІІІ, Forrester-III. ХСН ІІА стадія, із систолічною дисфункцією лівого шлуночка, ІІІ ФК (NYNA).

Еталон відповіді.

1. Тактика: надати екстренну медичну допомогу і скерувати хворого у відділ реанімації та інтенсивної терапії.