Об’єм екстренної медичної допомоги:. 2. 1. Призначити метгемоглобіноутворювачі: вдихати з ампули амілнітрит (не більше 1 мл)

2.1. Призначити метгемоглобіноутворювачі: вдихати з ампули амілнітрит (не більше 1 мл), внутрішньовенно увести нітрат натрію – 20 мл 1% розчину.

2.2. Метиленовий синій – 50 мл 1% розчину метиленового синього розчинити у 200 мл 5% розчину глюкози і вводити внутрішньовенно краплинно або 50 мл 1% розчину метиленового синього у 200 мл 25% розчину глюкози.

2.3. З метою перетворення ціанідів в менш токсичні сполуки внутрішньовенно увести тіосульфат натрію – 50 мл 30% розчину.

2.4. Оксигенотерапія (киснево-спиртовою сумішшю) для стимуляції ціанрезистентного дихання.

2.5. Строфантин – 0,5 мл 0,05% розчину в 20 мл 5% розчину глюкози внутрішньовенно струменево, повільно.

2.6. Еуфілін – 5 мл 2,4% розчину в 10 мл 40% глюкози внутрішньовенно струменево.

2.7. Реополіглюкін – 250 мл внутрішньовенно краплинно.

2.8. Лазикс – 2 мл 1% розчину внутрішньовенно струменево.

Ситуаційна задача 2.11.

Хворий Г., 48 років, агроном КСП, в один з днів весняно-польових робіт звернувся до лікаря амбулаторії сімейної медицини із скаргами на виражений головний біль, задишку, нудоту, запаморочення, загальну кволість. Через 2 години стан його ще більше погіршився: посилилиась задишка, з'явились блювання та біль у животі. Незабаром хворий втратив зір, почались судоми, психо-моторне збудження. Лікар звернув увагу на вузькі зіниці, блідість шкіри хворого, наявність у нижніх відділах легень дрібноміхурцевих хрипів. Тони серця ослаблені, ритмічні, ЧСС – 95 уд/хв. АТ – 96/62 мм.рт.ст. Язик обкладений густим сірим налетом. Живіт м'який, болючий у надчерев'ї; печінка нижнім своїм краєм виступає з-під реберної дуги на 2^1/2 см по l.medioclavicularis dextra. 

Діагноз: Гостре отруєння фосфорорганічною сполукою.

 

Еталон відповіді.

1. Тактика: надати екстренну медичну допомогу і скерувати хворого у відділення професійної патології.

Об’єм екстренної медичної допомоги:

2.1. Промити шлунок (з повторенням кожні 4-6 годин упродовж доби) 5% розчином гідрокарбонату натрію з активованим вугіллям та наступним уведенням у шлунок ентеросорбентів і сольових послаблюючих (магнію або натрію сульфат; не рекомендувати молоко, касторову олію).

2.2. Зняти забруднену одежу й уражені ділянки шкіри протерти 10-15 % розчином нашатирного спирту, вимити все тіло теплою водою з милом та гідрокарбонатом натрію (протягом 15 хв.).

2.3. Промити очі 1-2% розчином гідрокарбонату натрію з наступним послідовним закапуванням 0,25% розчину новокаїну та 0,1% розчину атропіну.

2.4. Атропіну сульфат 2 мг (2 мл 0,1% розчину) увести внутрішньовенно струменево в 10 мл 5% розчину глюкози. Атропінізацію проводити до зникнення симптомів мускариноподібної дії фосфорорганічних сполук, тобто до появи сухості в роті, розширення зіниць, потепління шкіри, помірної тахікардії.

2.5. Застосувати реактиватори холінестерази упродовж перших 72 годин з моменту отруєння: дипіроксим - 150-300 мг (1-2 мл 15% розчину) внутрішньовенно (не більше 1000 мг/добу); ізонітрозин - 800-1200 мг (2-3 мл 40% розчину) внутрішньовенно (не більше 4,0 г/добу), одночасно з дипіроксимом.

2.6. Оксигенотерапія (киснево-спиртовою сумішшю з 40% О₂).

2.7. Сибазон – 10 мг (2 мл 0,5% розчину) – увести внутрішньовенно струменево в 10 мл 5 % глюкози.

2.8. Магнію сульфат - 10 мл 25 % розчину – увести внутрішньом’язево.

2.9. Оксибутират натрію – 10 мл 20% розчину – увести внутрішньовенно струменево.

 

Ситуаційна задача 2. 12.

Хворий С., 64 років, знаходиться на "Д" спостереженні у лікаря амбулаторії сімейної медицини. Сусіди повідомили лікаря, що учора увечері хворий С. був дуже збудженим і агресивним (когось "ловив", до когось звертався, вів полеміку з неіснуючою людиною). З анамнезу лікарю відомо, що хворий С. щоденно споживає 250-300 мл міцного алкоголю, при цьому мусить кожного ранку додатково спожити ще 100-150 мл алкоголю.

Об’єктивно: в легенях – везикулярне дихання; тони серця ритмічні, ЧСС – 110 уд/хв.; АТ – 188/102 мм.рт.ст.; живіт м'який; печінка нижнім своїм краєм виступає з-під реберної дуги на 6 см по l.medioclavicularis dextra. Набряків на кінцівках немає. 

Діагноз: Гострий психоз: алгокольний делірій. Гіпертензивна хвороба ІІ стадії. Хронічний алкоголізм ІІІ ступеня

 

Еталон відповіді.

1. Тактика: надати екстренну медичну допомогу і скерувати хворого у наркологічний стаціонар, призначити антигіпертензивну терапію.