Поняття та структура бухгалтерського балансу

Термін «баланс» широко відомий фахівцям в сфері обліку, аналізу, планування і вживається в значенні рівноваги (від фр. вalance – ваги). Цей термін означає стійку рівновагу взаємопов'язаних явищ і процесів, що мають кількісно-вартісний вираз.

В економіці застосовуються різні види балансів: бухгалтерський баланс доходів і витрат, баланс трудових ресурсів, баланс грошових доходів і витрат населення, платіжний баланс та ін.

Бухгалтерський баланс – спосіб узагальненого відображення в грошовій оцінці стану господарських засобів, власного капіталу і зобов'язань на певну дату для внутрішніх і зовнішніх користувачів з метою прийняття ними управлінських і інвестиційних рішень.

Балансове узагальнення інформації дозволяє виявити фінансово-майновий стан підприємства завдяки подвійному угрупуванню об'єктів бухгалтерського спостереження:

- по функцією в процесі діяльності підприємства (активи);

- за джерелами утворення майна підприємства (пасиви).

Виходячи з цього, бухгалтерський баланс має дві частини (рис. 3.1).

 

 

 

Рис. 3.1. Зміст активу і пасиву балансу підприємства

 

Бухгалтерський баланс призначений для відображення фінансового стану підприємства, тому він є однією з форм фінансової звітності, зміст і розкриття якої передбачений П(С)БО 2 «Баланс». У цьому стандарті баланс (форма 1) характеризується як звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал. Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої і неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату. У Законі «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» звітним періодом є календарний рік, а складання балансу передбачається на кінець останнього дня кварталу.

Форма 1 «Баланс» містить: загальні відомості про підприємство; статті активу і пасиву. В активі балансу відображається те, що має підприємство, у пасиві – за рахунок яких джерел сформувався його актив і хто володіє майном. Елементами бухгалтерського балансу є активи, зобов'язання і власний капітал. У результаті можна сформулювати основне балансове рівняння:

Активи (А) = Зобов'язанням (З) + Власний капітал (К).

Із цього рівняння випливає формула для визначення розміру власного капіталу підприємства. Він визначається шляхом віднімання від загальної суми активів зобов'язань підприємства:

К = А – З.

Кожен окремий показник в балансі називається статтею, і їй привласнюється цифровий код. Балансова стаття відповідає показнику (на початок або кінець звітного періоду), що характеризує окремі види економічних ресурсів і джерел їх утворення.

Статті балансу об’єднанні в групи, а групи – в розділи і відображаються в грошовому вираженні у двох показниках: на початок і кінець звітного періоду.

В основу групування статей активу і пасиву в групи і розділи покладена класифікація економічних ресурсів підприємства і джерел їх утворення, розглянута в темі 2 «Предмет і метод бухгалтерського обліку».

Активи в українському балансі розміщуються в порядку підвищення рівня ліквідності. Під ліквідністю статей балансу розуміється їх здатність перетворення в грошові кошти без втрати вартості. Саме тому в активі спочатку розміщуються менш ліквідні статті: нематеріальні активи, основні засоби, капітальні інвестиції і т.п., а в кінці – найбільш ліквідні: грошові кошти в національній і іноземній валюті.

У діючій формі балансу групування балансових статей активу дозволяє виділити три розділи:

I. Необоротні активи.

II. Оборотні активи.

III. Витрати майбутніх періодів.

Побудова статей активу впливає на порядок розміщення статей пасиву балансу. Слід дотримуватися правила, за яким статті активу повинні знаходиться напроти пасиву, джерелами утворення яких вони є. Отже, можна визначити таку послідовність розташування статей пасиву: джерела власних засобів (власний капітал), довгострокові і короткострокові (поточні) зобов'язання. Це групування дозволяє виділити п'ять розділів пасиву балансу:

I. Власний капітал.

II. Забезпечення майбутніх витрат і платежів.

III. Довгострокові зобов'язання.

IV. Поточні зобов'язання.

V. Доходи майбутніх періодів.

Форма сучасного балансу побудована за принципом балансу-нетто, в якому основні засоби і нематеріальні активи відображаються за залишковою вартістю.

Підсумки за балансовими статтями активу або пасиву називаються валютою балансу. Рівність підсумків активу і пасиву обумовлена принципом подвійності господарських операцій. У результаті, активів не може бути більше, ніж джерел, за рахунок яких вони утворені (додаток Б).

Таким чином, бухгалтерський баланс характеризує фінансовий стан підприємства на певну дату, складається з активу і пасиву, які внаслідок подвійного відображення об'єктів бухгалтерського обліку між собою рівні.

 

Зміст активу балансу

Актив балансу характеризує в грошовому виразі економічні ресурси підприємства, необхідні йому для здійснення діяльності. Основу побудови активу балансу складає науково обґрунтована класифікація економічних ресурсів підприємства, розглянута в темі 2.

Розглянемо зміст розділів активу і з’ясуємо, що характеризує кожна стаття балансу.

Стан необоротних активів на початок і кінець звітного періоду характеризує перш за все такі статті, як «Нематеріальні активи», «Основні засоби». Вони оцінюються в сумі залишкової вартості, яка визначається як первісна за відрахуванням зносу (накопиченої амортизації). Завдяки такій оцінці користувач фінансової звітності має уявлення про стан матеріально-технічної бази підприємства, ступінь зносу основних засобів і нематеріальних активів. При цьому у валюту активу балансу включаються суми по рядках 010 і 030, тобто тільки залишкова вартість основних засобів і нематеріальних активів.

Стаття «Незавершене будівництво» (рядок 020) характеризує вартість незавершених капітальних інвестицій в будівництво, придбання, реконструкцію і модернізацію необоротних активів.

Наявність у підприємства довгострокових фінансових інвестицій в інші підприємства характеризує стаття «Довгострокові фінансові інвестиції» (рядки 040, 045).

У разі непогашеної довгострокової дебіторської заборгованості, наприклад, по фінансовій оренді, в активі орендодавця певна сума відображається по статті «Довгострокова дебіторська заборгованість» (рядок 050).

У другому розділі «Оборотні активи» запаси підприємства характеризують такі статті: «Виробничі запаси» (рядок 100), «Незавершене виробництво» (рядок 120), «Готова продукція» (рядок 130), «Товари» (рядок 140). В оцінці за фактичною (історичною) собівартістю ці статті відображають наявність запасів на початок і кінець звітного періоду.

Поточну дебіторську заборгованість характеризують такі статті: «Векселі одержані» (рядок 150), «Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги» (рядок 160). Остання визначається як різниця між первісною вартістю і резервом сумнівних боргів.

Дебіторську заборгованість за розрахунками характеризують статті (рядки 170-200): розрахунки з бюджетом, за виданими авансами, за нарахованими доходами, за внутрішніми розрахунками.

Наявність у підприємства поточних фінансових інвестицій, грошових коштів і їх еквівалентів відображається в кінці розділу II (рядки 220-240).

Розділ III «Витрати майбутніх періодів» (рядок 270) характеризує ту частину витрат, яка відноситиметься на фінансовий результат підприємства в подальші звітні періоди.

Загальний підсумок трьох розділів (рядок 280) дає уявлення про активи підприємства в цілому на початок і кінець звітного періоду; співставлення гр. 3 і гр. 4 дає можливість з'ясувати, яким чином змінилися складові частини активів за звітний період.

Зміст пасиву балансу

Пасив балансу характеризує в грошовому виразі власний капітал і зобов'язання підприємства.

Статті розділу I «Власний капітал» являють собою складові частини власного капіталу (рядки 300-370) і характеризують його в грошовому виразі на початок і кінець звітного періоду. Причому неоплачений, вилучений капітал, а також непокритий збиток відображаються з негативним значенням, що приводить до зменшення власного капіталу підприємства.

У складі забезпечення майбутніх витрат і платежів (розділ II, рядки 400-420) відображаються нараховані у звітному періоді майбутні витрати і платежі (витрати на оплату майбутніх відпусток, гарантійні зобов'язання і т.п.), величина яких на дату складання балансу може бути визначена тільки шляхом попередніх (прогнозних) оцінок, а також залишки грошових коштів цільового фінансування і цільових надходжень, одержаних з державного бюджету та інших джерел.

Статті розділу III «Довгострокові зобов'язання» відображають суму заборгованості підприємства по довгострокових кредитах банку, іншими довгостроковими фінансовими зобов'язаннями (рядки 440-470).

У розділі IV «Поточні зобов'язання» відображаються суми заборгованості підприємства за короткостроковими кредитами банків, перед бюджетом і фондами соціального і пенсійного страхування, по оплаті праці, з учасниками і по внутрішніх розрахунках (рядки 500-610).

Доходи майбутніх періодів, що виникають на підприємстві, відображаються в розділі V пасиву балансу (рядок 630). Слід підкреслити, що тут вказується та сума доходів, яку слід віднести на фінансовий результат підприємства в майбутні звітні періоди.

Загальний розмір джерел утворення активів підприємства (рядок 640) обов'язково має дорівнювати загальному розміру його економічних ресурсів (рядок 280) як на початок, так і на кінець звітного періоду.