Узагальнення даних поточного обліку. Зміст та призначення оборотних відомостей



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Узагальнення даних поточного обліку. Зміст та призначення оборотних відомостей



Одержані на рахунках (І, ІІ, ІІІ порядку) дані про обороти і залишки використовуються для складання звітності. Щоб переконатися в достовірності показників, одержаних на бухгалтерських рахунках, потрібна перевірка облікових записів, в результаті якої мають бути забезпечені:

- взаємозв'язок аналітичного обліку з синтетичним (чотири рівності);

- рівність суми оборотів з дебету всіх рахунків сумі оборотів з кредиту всіх рахунків, яка витікає з сутності подвійного запису;

- рівність суми кінцевих залишків з дебету всіх рахунків сумі кінцевих залишків з кредиту всіх рахунків, що забезпечує рівність активу і пасиву балансу.

Для перевірки цих взаємозв'язків і рівності використовують оборотні відомості.

Оборотні відомості –це таблиці, складені за даними синтетичного і аналітичного обліку, в яких наведена інформація про залишки і про рух активів і пасивів підприємства за звітний період, що узагальнюється.

Розрізняють оборотну відомість по синтетичних рахунках і оборотні відомості по аналітичних рахунках.

Оборотна відомість по синтетичних рахунках це таблиця зведених (узагальнених) даних про залишки і обороти по дебету і кредиту всіх синтетичних рахунків (табл. 4.3).

Таблиця 4.3

Оборотна відомість за синтетичними рахунками за січень 2005 р., грн.

Код ра­ху­нку Найменування рахунку Початкове сальдо Оборот за місяць Кінцеве сальдо
дебет кредит дебет кредит дебет кредит
Основні засоби 150 000 - 20 000 10 000 160 000 -
Знос необоротних - 40 000 - 15 000 - 55 000
Виробництво - -
Готова продукція - -
Розрахунки з різними дебіторами і т.д.            
  Разом 300 000 300 000 120 000 120 000 460 000 460 000

Шляхом підрахунку всіх стовпчиків одержують три пари між собою підсумків:

- початкових залишків з дебету і кредиту синтетичних рахунків, що пояснюється рівністю активу і пасиву балансу, на підставі якого були відкриті бухгалтерські рахунки;

- оборотів за місяць з дебету і кредиту синтетичних рахунків, що обумовлено сутністю подвійного запису господарських операцій на бухгалтерських рахунках;

- кінцевих залишків з дебету і кредиту синтетичних рахунків, що забезпечить рівність активу і пасиву балансу на кінець звітного періоду.

Оборотна відомість по синтетичних рахунках використовується для перевірки взаємозв'язку з аналітичним обліком, складання балансу на кінець звітного періоду і надання користувачам різної інформації.

Оборотна відомість по аналітичних рахунках – це таблиця зведених (узагальнених) даних про залишки, обороти по дебету і кредиту по аналітичних рахунках, об'єднаних одним синтетичним рахунком.

Якщо оборотна відомість по синтетичних рахунках надає інформацію тільки в грошовому виразі, то оборотна відомість по аналітичних рахунках товарно-матеріальних цінностей дає інформацію і в кількісному, і в грошовому виразі. Така оборотна відомість є кількісно-сумової форми (табл. 4.4).

Таблиця 4.4.

Оборотна відомість за рахунком 26 «Готова продукція» за січень 2005 р.

Код аналі-тично-го ра­ху­нку Найменування аналітичних рахунків Од. вимі-ру Початкове сальдо по дебету Обороти за місяць Кінцеве сальдо по дебету
к-ть сума Дебет Кредит к-ть сума
к-ть сума к-ть сума
Сир кг - -
Сметана кг
Вершкове масло кг
  Разом х х х х х

Дана оборотна відомість складена на підставі записів на аналітичних рахунках, а підсумковий рядок звіряється з оборотною відомістю по синтетичних рахунках – з рядком 4, по відповідних графах (табл. 4.3). У нашому випадку досягнутий взаємозв'язок аналітичних рахунків з його синтетичним рахунком. Аналогічна перевірка проводиться по кожному синтетичному рахунку.

По рахунках витрат і доходів діяльності підприємства, розрахунків з дебіторами і кредиторами і т.д. в оборотній відомості по аналітичних рахунках подається інформація тільки в грошовому виразі (табл. 4.5).

Таблиця 4.5.

Оборотна відомість за рахунком 23 «Виробництво», грн.

Код субра­ху­нку Найменування субрахунків і аналітичних рахунків Початкове сальдо Оборот за місяць Кінцеве сальдо
дебет кредит дебет кредит дебет кредит
Виробництво продукції цільномолочного цеху - -
Виробництво консервного цеху - - -
  Разом - -

Складання оборотної відомості по синтетичних рахунках на підставі даних активно-пасивних рахунків неможливо без складання оборотних відомостей по аналітичних рахунках. Наприклад, рахунок «Розрахунки з іншими дебіторами» на перший погляд є активним рахунком. Проте характер операцій по субрахунку «Розрахунки з підзвітними особами» ставить його в групу активно-пасивних рахунків.

Підзвітні особи -особи, яким видані грошові кошти для виконання завдання керівника підприємства. За наслідками витрачених засобів одна підзвітна особа може виявитися дебітором, а інше – кредитором підприємства, що наглядно подано у табл. 4.6.

Таблиця 4.6.

Оборотна відомість за субрахунком 372 «Розрахунки з підзвітними особами» синтетичного рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами» за січень 2005 р., грн.

Код аналі-тичних ра­ху­нків Найменування аналітичних рахунків Початкове сальдо Обороти за місяць Кінцеве сальдо
Дебет кредит дебет кредит дебет кредит
Іваненко П.П. - - -
Лукін И.И - - -
Сидоренко Н.Н. - - -
  Разом

У цілому (підсумковий рядок по субрахунку) початкове і кінцеве сальдо по субрахунку розгорнуте: дебетове сальдо характеризує дебіторську заборгованість, а кредитове - кредиторську. Для перевірки правильності одержаних даних в нашому прикладі слід користуватися такою методикою: до суми перевищення дебетового початкового залишку (250 грн.) додається оборот з дебету (200 грн.), віднімається оборот з кредиту (230 грн.) і додається кінцеве сальдо з кредиту (100 грн.). В результаті отримуємо дебетове кінцеве сальдо (320 грн.).

Оборотні відомості з аналітичних рахунків виконують контрольні функції, служать для перевірки взаємозв'язку аналітичного і синтетичного обліку, надають інформацію для ухвалення управлінських рішень.

3.6. Принципи побудови плану рахунків бухгалтерського обліку підприємств

План рахунків –перелік рахунків, що відображає систематизоване групування необхідної інформації про всебічну господарську діяльність підприємства для здійснення управління, контролю і аналізу.

Плани рахунків можуть бути двох видів - типовий і робочий. Типовий план рахунків в Україні розробляє і затверджує Міністерство фінансів, а також Національний банк України. Враховуючи специфіку діяльності організацій, підприємств, установ в Україні діє кілька типових планів рахунків бухгалтерського облік.

Розглянемо принципи побудови типового плану рахунків бухгалтерського обліку суб'єктів підприємницької діяльності (наказ Мінфіну № 291). Він є єдиним для всіх підприємств різних сфер підприємницької діяльності незалежно від форми власності і організаційно-правової форми підприємства. У результаті простежується такий принцип, як універсальність застосування плану рахунків в економічних галузях (промисловості, сільському господарстві, торгівлі, будівництві, автотранспорті).

В основу побудови плану рахунків покладена класифікація бухгалтерських рахунків за економічним змістом і в зв'язку з цим позначені групи (класи) рахунків відповідних об'єктів бухгалтерського обліку.

Структура і перелік рахунків в типовому плані побудовані за модульним принципом. Бухгалтерський модуль – це функціонально-завершений вузол плану рахунків, що забезпечує бухгалтерський облік і визначає фінансовий результат підприємства. Можна виділити такі бухгалтерські модулі: балансовий, витрати-доходи-результати, позабалансовий.

Балансовий модуль містить рахунки перших шести класів – «Необоротні активи», «Запаси», «Засоби, розрахунки та інші активи», «Власний капітал і забезпечення зобов'язань», «Довгострокові зобов'язання», «Поточні зобов'язання». Рахунки цих класів забезпечують складання наступних форм фінансової звітності: форма1 «Баланс», форма 3 «Звіт про рух грошових коштів», форма 4 «Звіт про власний капітал».

До рахунків бухгалтерського модуля «Витрати-доходи-результати» відносять рахунки класів: 7 «Доходи і результати діяльності», 8 «Витрати за елементами», 9 «Витрати діяльності». Вони забезпечують складання форми 2 фінансової звітності «Звіт про фінансові результати».

Представником позабалансового модуля є рахунки класу 0 «Забалансові рахунки», наприклад, 01 «Орендовані необоротні активи»; 02 «Активи на відповідальному зберіганні»; 07 «Списані активи»; 08 «Бланки строгого обліку» та ін.

Таким чином, в плані рахунків 10 класів, з них 9 класів об'єднані в балансові рахунки і один клас об'єднує позабалансові рахунки (Додаток Г.1).

З викладеного випливає, що найважливішим принципом побудови плану рахунків бухгалтерського обліку є його сумісність з формами фінансової звітності. Кожному розділу балансу і звіту про фінансові результати відповідають рахунки певних класів, а кожній статті – конкретні рахунки. Завдяки цьому процедура складання основних форм фінансової звітності зводиться до перенесення в них показників, уже сформованих на рахунках бухгалтерського обліку, не вимагаючи додаткових витрат часу на вибірку, групування і узагальнення даних.

Для зручності користування і в цілях автоматизації бухгалтерського обліку застосовується наступна система кодування: синтетичні рахунки пронумеровані за порядковою системою (від 01 до 99), субрахунки – за децимальною (від 1 до 9). Кожна цифра в коді рахунку визначає відповідну складову: клас, синтетичний рахунок, субрахунок. Наприклад, шифр 103: 1 – клас «Необоротні активи»; 0 – синтетичний рахунок «Основні засоби»; 3 – субрахунок «Будівлі і споруди».

План рахунків супроводжує Інструкція по його застосуванню (№ 291), в якій викладено короткий економічний зміст і призначення кожного синтетичного рахунку та його субрахунків, приведені типові схеми кореспонденцій рахунків. Вона направлена на забезпечення єдності відображення однорідних за змістом господарських операцій на відповідних синтетичних рахунках і субрахунках.

На основі типового плану головний бухгалтер підприємства розробляє робочий план рахунків.

Робочий план рахунків– систематизований перелік рахунків, необхідний для обліку господарської діяльності конкретного підприємства. Він забезпечує оперативне складання бухгалтерської звітності, аналіз і контроль діяльності підприємства.

Для розробки робочого плану рахунків необхідно керуватися інструкцією 291, у якій чітко позначено, що нові синтетичні рахунки можуть вводитися в План рахунків тільки Міністерством фінансів України. Тому головний бухгалтер, як розробник робочого Плану, лише вибирає ті синтетичні рахунки, які необхідні для обліку активів, зобов'язань і власного капіталу даного підприємства. Субрахунки ним використовуються виходячи з потреб управління, контролю, аналізу і звітності; можуть доповнюватися введенням нових субрахунків або скорочуватися шляхом виключення непотрібних субрахунків.

Перелік аналітичних рахунків до субрахунків визначається головним бухгалтером самостійно виходячи з потреб управління, контролю, аналізу і звітності.

Слід врахувати те, що рахунки класів 0-7 є обов'язковими для всіх підприємств; рахунки класу 9 «Витрати діяльності» ведуться всіма підприємствами (окрім малих підприємств) з відкриттям за власним рішенням рахунків класу 8 «Витрати за елементами».

Робочий план рахунків оформляється за формою типового, є складовою частиною облікової політики і обов'язковим додатком до положення (наказу) про облікову політику підприємства (Додаток Г.2).

 

ТЕМА 4



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.206.177.17 (0.01 с.)