Строки в цивільному праві. Позовна давність

Питання для вивчення

1. Поняття, значення і види строків у цивільному праві.

1.1. Строки здійснення цивільних прав.

1.2. Присікальні (преклюзивні) строки;

1.3. Претензійні строки;

1.4. Гарантійні строки.

2. Строки виконання цивільних обов’язків.

3. Строки захисту цивільних прав. Позовна давність.

3.1. Поняття, значення і види позовної давності. Наслідки спливу позовної давності.

3.2. Початок перебігу позовної давності.

3.3. Зупинення і переривання позовної давності.

3.4. Вимоги, на які позовна давність не поширюється.

Основні поняття: строк, термін, гарантійний строк, претензійний строк, перетинальний (преклюзивний) строк, позовна давність, право на позов у процесуальному значенні, право на позов у матеріальному значенні; зупинення позовної давності, переривання позовної давності.

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

При підготовці питання ”Поняття, значення і види строків…” необхідно керуватися нормами Глави 18 ЦК. Зверніть увагу на законодавче розмежування понять строку та терміну (ст. 251 ЦК). Зауважте, що місце строків у системі юридичних фактів визначається неоднозначно (Для детальнішого вивчення цього питання рекомендується ознайомитися із додатковою літературою: Грибанов В.П. Строки в гражданском праве. М., 1967.; Красавчиков О.А. Юридические факты в советском гражданском праве. М., 1984.; Луць В.В. Строки в цивільних правовідносинах. Львів, 1992).

Зверніть особливу увагу на класифікацію строків, яка проводиться за різними критеріями. Крім того, матеріальні цивільно-правові строки необхідно відрізняти від процесуальних строків, які передбачені Цивільним процесуальним кодексом України від 18.03.2004 р. (Гл. 6). Для самоперевірки вивченого матеріалу знайдіть приклади для кожного виду цивільно-правових строків.

 

Питання для самоконтролю

1. У чому полягає відмінність між строком та терміном?

2. Які види строків існують у цивільному праві?

3. Який порядок обчислення строків?

 

Вивчення питання „Поняття, значення і види позовної давності…” необхідно розпочатиіз легального визначення поняття позовної давності, яке міститься в ст. 256 ЦК (із урахуванням положень ст. 267 ЦК). Слід з’ясувати призначення позовної давності та її місце у загальній системі цивільно-правових строків. Зверніть увагу на легальні класифікації позовної давності (ст. 257, 258 ЦК).

Особливе важливе практичне значення має вивчення диспозитивних та імперативних правил щодо застосування позовної давності (ст. 267 ЦК) та зміни її тривалості (ст. 259 ЦК). Для з’ясування особливостей дії норм про позовну давність в часі слід звернутись до пп. 4, 6-7 Прикінцевих та перехідних положень ЦК.

 

Питання для самоконтролю

1. Що таке позовна давність? Які наслідки спливу позовної давності?

2. У чому полягає відмінність між правом на позов у процесуальному значенні і правом на позов у матеріальному значенні?

3. Якою є загальна і скорочена позовна давність?

4. В яких випадках нормам ЦК про позовну давність надано зворотної сили?

 

Готуючи питання „Початок перебігу позовної давності”, насампередслідзвернутись до загальних правил ст. 261 ЦК. Проте винятки із цих правил можуть бути передбачені законом (для прикладу рекомендуємо проаналізувати ст. 925 ЦК та ст. 388 – 390 КТМ від 9.12.1997 р.). Окремі положення, які стосуються початку перебігу позовної давності при вирішенні господарських спорів, містяться також у роз¢ясненні Вищого арбітражного Суду України „Про деякі питання застосування позовної давності при вирішенні господарських спорів” від 16.04.1993 р.

Питання для самоконтролю

1. Які загальні правила встановлення початку перебігу позовної давності?

2. Яке правове значення має встановлення моменту, коли особа могла довідатися про порушення свого права?

3. В яких випадках початок позовної давності обчислюється за спеціальними правилами (у кожному випадку слід вказати, як визначається цей момент)?

 

При вивченні питання „Зупинення і переривання позовної давності” необхідно виконати порівняльний аналіз ст. 263 – 265 ЦК, визначивши відмінності у підставах та наслідках вказаного зупинення та переривання. Зверніть увагу на те, що переривання позовної давності, на відміну від її зупинення, пов’язано із вольовими діями особи.

Питання для самоконтролю

1. В яких випадках зупиняється, а в яких – переривається перебіг позовної давності?

2. Які правові наслідки зупинення і переривання позовної давності?

При підготовці питання „Вимоги, на які позовна давність не поширюється” зверніть увагу на те, що у ст. 268 ЦК встановлюється невичерпний перелік вимог, на які позовна давність не поширюється.

Питання для самоконтролю

1. Які причини непоширення позовної давності на окремі види вимог?

2. На які вимоги позовна давність не поширюється?

 

Типові помилки: нерозрізнення права на позов у матеріальному та процесуальному значеннях; застосування правил про початок перебігу позовної давності без урахування спеціальних норм; неувага до виявлення моменту, коли особа могла дізнатись про порушення свого права; змішування обставин, що переривають перебіг позовної давності із обставинами, котрі зупиняють його.

 

Теми рефератів:

1. Місце строків у системі юридичних фактів.

2. Юридична класифікація строків та термінів.

3. Визначення початку перебігу позовної давності.

Задачі

Задача 1. Трояновська передала 04.11.04 р. Букінській – дочці своєї сусідки – старовинну брошку з діамантами з умовою, що Букінська одягне її на весілля і через 3 – 4 дні поверне. 11.11.04 р. Букінська повернула брошку і Трояновська поклала її в шкатулку. Через деякий час, протягом якого Трояновська не користувалась брошкою, вона виявила, що у брошці, яка мала 5 діамантів, одного не вистачає. Це було 25.12.05 р. Лише через півроку, 26.08.06 р. Трояновській вдалося розшукати Букінську, яка виїхала в інше місце проживання. Букінська зізналась, що в день весілля вона помітила, що один діамант із брошки випав, але знайти його не вдалося. Оскільки Букінська відмовилась відшкодувати вартість діаманту, то Трояновська 18.12.06 р. звернулась із позовом до суду.

З якого часу слід обчислювати позовну давність за вимогою Трояновської?

 

Задача 2. Гнатюк позичив Комарову 01.06.04 р. 2500 грн. строком на 3 міс. Гнатюк двічі (11.11.04 р. та 18.12.04 р.) вимагав сплати, але Комаров давав тільки обіцянки, а грошей не повертав. 08.02.05 р. Гнатюк прийшов на квартиру до Комарова, зажадав або повернення грошей, або передачі в погашення боргу будь-якої цінної речі. Комаров погодився передати йому магнітофон. Тут же був укладений відповідний договір, у якому було вказано, що замість повернення 2500 грн. Комаров зобов¢язується протягом 3-х днів доставити за свій рахунок магнітофон для Гнатюка, але Комаров ухилився від виконання цього договору. Через деякий час він поїхав на 2 роки на крайню північ. 20.01.2009 р. Гнатюк пред¢явив до Комарова позов про стягнення з нього 2500 грн. або про передачу магнітофона. Суд у позові Гнатюку відмовив, посилаючись на те, що позивачем пропущено строк позовної давності.

Проаналізуйте умови задачі та вирішіть справу.

 

Задача 3. З Василенком у лютому 1996 р. трапився нещасний випадок, під час виконання ним трудових обов¢язків на виробництві. В серпні, того ж року, він перейшов на іншу роботу в іншу організацію. В травні 2003 р. Василенко був змушений звернутись до лікаря через різку і постійно наростаючу втрату зору. В серпні 2004 р. він осліп. Визнано, що втрата зору є наслідком нещасного випадку.

Чи має Василенко право на звернення з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної травмою?

 

Задача 4. У 1999 р. в квартирі Гнатіва була скоєна крадіжка. В 2004 р. Гнатів побачив вкрадену в нього річ – шкіряне пальто на громадянинові Литвинові. Литвин пояснив, що пальто купив ще в 2000 р. в комісійному магазині і повернути його відмовився. Гнатів звернувся до районного суду, але суддя відмовив йому в прийнятті заяви за мотивом пропуску строку позовної давності.

Чи правильно вчинив суддя?

 

Задача 5. Рішення районного суду про розірвання шлюбу Сікорської з Сікорським, засудженим до позбавлення волі, було винесено 17 червня 2000 р. Після відбуття покарання 28 серпня 2004 р. Сікорський звернувся з вимогою до колишньої дружини повернути йому зимове пальто, костюм і інші речі, що залишилися в неї після його арешту в листопаді 1999 р.

Не отримавши цих речей, 18 вересня 2004 р. він звернувся до суду з вимогою про повернення речей або відшкодування їх вартості.

Суд виніс рішення задовольнити позов.

Чи правомірне таке рішення?

Задача 6. 17 квітня Ганна придбала у магазині “Взуття” зимові чоботи. На другий день її подруга Валерія переконала Ганну в тому, що чоботи такого фасону уже давно вийшли з моди. Валерія запропонувала їх обміняти. Ганна довго вагалася, але коли вона 5 травня прийшла в магазин, то їй відмовили, посилаючись на пропуск 14-денного строку. Ганна вважала відмову неправомірною з наступних причин: 1. – 26 квітня і 3 травня були вихідними днями, а 1 і 2 травня – святкові. Тому 14-деннний строк закінчувався якраз 5-го травня. 2. – Відлік 14-денного строку мав починатися з початку зимового сезону. Вирішіть справу.

Нормативно-правові акти

1. Житловий кодекс УРСР: від 30.06.1983 року із змінами від 31 травня 2005 р., 1 грудня 2005 р., від 12.01.2006 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1983 р. – Додаток до № 28. – Ст. 573.

2. Кодекс торгівельного мореплавства: від 09.12.1997 року із змінами від 23 червня 2005 р., 19 січня 2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 52. – Ст. 349.

3. Цивільний процесуальний кодекс України: від 18.03.2004 року із змінами від 16 березня 2006 р., від 09.01.2007 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 40 – 41, 42. – Ст. 492.

4. Господарський процесуальний кодекс України: 06.11.1991 року із змінами від 15 березня 2006 р., від 15.12.2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 6. – С. 56.

5. Про захист прав споживачів: Закон України 12.05.1991 року в редакції Закону від 01.12.2005 р., від 01.12.2005 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 30. – Ст. 379

Судова практика

1. Про деякі питання застосування позовної давності при вирішенні господарських спорів: роз¢яснення Вищого Арбітражного Суду України від 16.04.1993 року із змінами від 06.11.2000 р. // Арбітражний процесуальний кодекс України: Офіційний текст із змінами і доповненнями станом на 01.09.1997 р. Ужгород. Інформаційно-видавниче агентство «ІВА». – 1997. – С. 304.

Література

Основна:

1. Вахонєва Т. Порядок та особливості обчислення строків за новим цивільним законодавством // Право України. – 2004. – № 2. – С. 21 – 25.

2. Луць В. Строки і терміни в новому Цивільному кодексі України // Юридична Україна. – 2003. – № 11. – С. 3 – 8.

3. Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України / А. Г. Ярема, В. Я. Карабань, В. В. Кривенко, В. Г. Ротань. – Т. 1. – К.: А.С.К., 2004. – С. 612-653.

Додаткова:

1. Вахонєва Т. Деякі питання дії та застосування позовної давності в Україні // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 2. – С. 80 – 83.

2. Вахонєва Т. Цільове призначення цивільно-правових строків // Підприємництво господарство і право. – 2004. – № 9. – С. 68 – 71.

3. Гаврилов Э.О. Об исковой давности // Российская юстиция. – 1998. – № 2. – С. 10 – 11.

4. Горобець Є. Переривання позовної давності: сутність і призначення // Юридичний журнал. – 2005. – № 4 (34). – С. 101 – 110.

5. Грибанов В.П. Строки в гражданском праве. М., «Знание», 1967. – 48 с.

6. Коссак В.М. Строки в капітальному будівництві. К. Будівельник, 1993. – 144 с.

7. Луць В.В. Строки в цивільних правовідносинах. Конспекти лекцій з спецкурсу. - Л.: ЛДУ, 1992. – 108 с.

8. Новицкий М.Б. Исковая давность. М., 1974. – 248 с.

9. Скловский К. Отношения собственника з незаконным владельцем и приобретательная давность // Хозяйство и право. – 2001. – № 5. – С. 116 – 119.

10. Толстой Ю.К. Исковая давность // Известия вузов. Правоведение. – 1992. – № 4. – С. 63 – 69.

11. Цікало В.І. Давність у цивільних правовідносинах. Автореф. дис… канд. юрид. наук. – Львів, 2004. – 20 с.

ТЕМА 13.

ОСОБИСТІ НЕМАЙНОВІ ПРАВА

Питання для вивчення

1. Поняття, ознаки та види особистих немайнових правовідносин. Класифікація особистих немайнових прав.

2. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи.

3.Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.

4. Захист честі, гідності та ділової репутації:

- дії, що порушують право на честь, гідність та ділову репутацію;

- позивачі та відповідачі у справах про захист честі, гідності, ділової репутації;

- способи захисту честі, гідності та ділової репутації;

- „презумпція добропорядності” та розподіл обов’язків по доказуванню.

 

Основні поняття: особисті немайнові правовідносини, особисті немайнові права; честь, гідність, ділова репутація; „презумпція добропорядності”; дифамація, поширення відомостей; спростування недостовірної інформації; твердження про факти, оцінювальні судження.

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

При підготовці питання „Поняття та ознаки особистих немайнових правовідносин…” потрібно пригадати поняття, ознаки та види цивільних правовідносин (тема „Цивільні правовідносини”). Важливо мати на увазі, що правова охорона та захист особистих немайнових прав здійснюються як на національному, так і на міжнародному рівнях. З огляду на це вивчення даної теми вимагає звернення до Конвенції про захист прав і основних свобод людини від 21.11.1950 р. та практики Європейського суду з прав людини. Характерні ознаки особистих немайнових прав частково закріплені у статті 269 ЦК, а частково виокремлюються шляхом доктринального тлумачення цивільного права.

Питання класифікації особистих немайнових прав розглядаються у працях М.М. Малеїної, Л.В. Малюги, З.В. Ромовської, та ін. (див. літературу до теми).

Питання для самоконтролю

1. Які ознаки вказують на те, що особисті немайнові відносини належать до сфери цивільно-правового регулювання?

2. На які види можна поділити особисті немайнові права?

3. Які підстави виникнення особистих немайнових прав?

 

Готуючи питання «Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування…», потрібно керуватися відповідними статтями Розділу II Конституції України та нормами Глави 21 ЦК. Зверніть увагу на норми ст. 270 ЦК, якими передбачається невичерпний перелік особистих немайнових прав (в тому числі і тих, що забезпечують природне існування фізичної особи). Пам’ятайте, що окремими спеціальними нормативними актами конкретизується зміст зазначених прав, а також може розширюватись їх обсяг. У зв’язку з цим пропонується ознайомитися, зокрема, із Основами законодавства України про охорону здоров'я від 19.11.1992 р., Законами „Про донорство крові та її компонентів” від 23.06.1995 р., „Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині” від 16.07.1999 р.

Для поглибленого вивчення цього питання пропонується звернутись до додаткової літератури (М.М. Малеїна, І.Я. Сенюта, А. В. Соловйов, Л.В. Федюк та ін.).

Питання для самоконтролю

1. Який цивільно-правовий зміст має право на життя?

2. З яких елементів складається право на здоров’я?

3. Які особливості здійснення права на безпечне для життя та здоров’я довкілля?

 

При вивченні питання „Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття…” необхідно звернутися до відповідних статей Розділу II Конституції України та положень Глави 22 ЦК. Розглядаючи зміст права на ім’я та зміну імені, слід враховувати норми СК (ст. 35, 45, 53, 113, 231), а також Положення про порядок розгляду клопотань про переміну громадянами України прізвищ, імен, по батькові, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 27.03.1993 р. Право на місце проживання та свободу пересування слід розглядати із урахуванням норм Закону „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” від 11.12.2003 р. (ст. 3, 12).

Рекомендується також проаналізувати ст. 5, 8 – 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ознайомитись із практикою Європейського суду з прав людини по застосуванню цих норм.

Питання для самоконтролю

1. В яких випадках допускається зміна імені?

2. У чому полягає зміст права на особисте життя та його таємницю?

3. Якими способами здійснюється право на індивідуальність?

 

При розгляді питання „Захист честі, гідності та ділової репутації” необхідно керуватися ст. 28 Конституції України та ст. 297, 299 ЦК, спеціальним законодавством про інформацію (Законами „Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” від 16.11. 1992 р. (ст. 37); „Про телебачення і радіомовлення” від 21.12.1993 р. (ст. 64); „Про інформацію” від 02.10.1992 р. (ст. 47, 47-1, 49)). Слід враховувати й положення постанов Пленуму Верховного Суду України від 28.09.1990 р. «Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій», від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”. Слід звернути увагу, що спеціальним способом захисту права на честь, гідність та ділову репутацію є спростування недостовірної інформації та відповідь („право на відповідь”). У зв’язку з цим потрібно ознайомитися із ст. 277 ЦК. Важливо пам’ятати значення „презумпції добропорядності” (ч. 3 ст. 277 ЦК) для розподілу між позивачем та відповідачем у справах про захист честі, гідності та ділової репутації обов’язків по доказуванню. Варто звернути увагу на норми ст. 23 ЦК, згідно якої юридичній особі належить право на ділову репутацію, але не на честь чи гідність, а також на ст. 2 Закону „Про банки і банківську діяльність” від 07.12.2000 р., в якій міститься визначення поняття ділової репутації.

Враховуючи прецедентне право Європейського суду з прав людини у справах за ст. 10 Конвенції (зокрема рішення у справах Лінгенс проти Австрії, 1986, Українська Прес-група проти України, 2005 (див. Додатки), слід пам’ятати про правове значення відмінності між твердженнями про факти та оціночними судженнями при розгляді вимог про спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди. Зверніть увагу на спеціальні правила щодо позовної давності, яка застосовується при пред’явленні відповідних вимог (ст. 277 ЦК).

Питання для самоконтролю

1. Чим відрізняються поняття честі, гідності і ділової репутації?

2. Які дії слід вважати поширенням відомостей? Чи в усіх випадках поширення негативної інформації про особу є правопорушенням? Які існують форми та способи поширення відомостей, що принижують честь, гідність та ділову репутацію?

3. Яке правове значення має відмінність між твердженнями про факти та оцінювальними висловлюваннями?

4. Хто виступає позивачами та відповідачами у справах про спростування недостовірної інформації?

5. Якими повинні бути способи спростування недостовірної інформації?

Типові помилки: вивчення теми у відриві від питань «Види цивільних відносин та їх юридичне оформлення» (Тема 1), «Види цивільних правовідносин» (Тема 2), «Поняття та види способів захисту цивільних прав» (Тема 11); розв’язування задач про спростування недостовірної інформації без уваги до прав та охоронюваних інтересів відповідачів; нехтування відмінностями між твердженнями про факти та оцінювальними судженнями.

 

Теми рефератів:

1. Особисті немайнові права як інститут цивільного права: основні етапи становлення та розвитку.

2. Спеціальні способи захисту права на честь, гідність та ділову репутацію.

3. Баланс інтересів у справах про захист права на свободу вираження поглядів у практиці Європейського суду з прав людини.

 

Задачі

Задача 1. Сергієнко, яка має десятирічну дочку від першого шлюбу, вирішила вдруге вийти заміж за Сергія Петровича Попова. Попов поставив перед нею декілька умов, наряду з іншими була вимога змінити прізвище і по-батькові її доньки Ірини. Попов хотів, щоб доньку Ірину Сергієнко звали Іриною Сергіївною Поповою. Ірина, яка часто бачилася зі своїм рідним батьком, не хотіла міняти прізвище та по-батькові.

В яких випадках можлива зміна прізвища та по-батькові дитини?

Чи необхідна при цьому згода рідного батька дитини і самої дитини?

Задача 2. Мармура працював водієм автобази тресту, звільнився з роботи за власним бажанням. У виданій службовій характеристиці, знаходилися відомості про погану роботу Мармури: про порушення трудової дисципліни, неправильну поведінку в колективі. Мармура був не згоден з характеристикою, оскільки зауважень по виконанню його трудових обов’язків не було зі сторони адміністрації, дисциплінарні стягнення на нього не накладалися, єдиний за всі 5 років конфлікт з товаришем був визнаний серйозними особистими причинами і потім врегульований. Мармура звернувся до суду з позовом до автобази тресту про заперечення компрометуючих його фактів, які є в службовій характеристиці.

Чи порушено право Мармури на честь і гідність?

До кого має пред’являти позов?

Задача 3. В обласній газеті був опублікований матеріал про працю місцевого консервного заводу. В ній говорилось про низьку якість продукції, про погане зберігання сировини – фруктів та овочів, про їх псування. Директор заводу звернувся в редакцію газети з вимогою надрукувати заперечення. В роботі заводу хоча і є вказані недоліки і часто вони являються результатом псування вантажу в дорозі, проте надрукований в газеті матеріал, на думку директора, ганьбить честь заводу і, крім цього, кореспондент газети повинен був повідомити його про опублікування такого матеріалу.

Чи має редакція газети задовольнити вимоги директора заводу?

Задача 4. Солтанов, проходячи по вулиці, побачив в вітрині фотоательє, де він колись фотографувався, свою фотокартку. Фотокартка Солтанову не сподобалась і він вимагав, щоб її негайно зняли з вітрини. Директор ательє відповів, що у вітрині виставлені кращі роботи майстрів ательє, і знімати фотокартку він не буде, так як розміщення її на вітрині ніяк не торкається гідності Солтанова. Солтанов звернувся в юридичну консультацію з питанням, чи він має право через суд вимагати захисту своїх прав.

Які права Солтанова були порушені?

Задача 5. За один місяць до виборів міського голови м. Доброполя по місту були розклеєні листівки, у яких один із кандидатів на посаду міського голови, Леонід Корнійчук, був названий лідером злочинної організації. У листівці навіть містилася його кличка, якою нібито його називали у злочинних колах. Під листівкою був підпис “Патріоти міста”. Оскільки поширювачів інформації встановлено не було, то Корнійчук звернувся з проханням до прокуратури дати офіційне спростування цієї інформації як недостовірної у місцевих ЗМІ. Прокуратура йому відмовила.

Чи правомірна відмова? Свою відповідь обґрунтуйте.

Задача 6. На урочистому засіданні до дня медичного працівника, яке проводилося у конференц-залі районної лікарні, головний лікар привітав нещодавно прийняту на роботу лікарку із 29-річчям і побажав їй до 30 років одружитися. Лікарка вважає, що цим самим головний лікар втрутився в її особисте життя, а той вважає, що він ніяких протиправних дій не вчинив.

Дайте юридичний аналіз ситуації.

 

Задача 7. У газеті “Високий замок” була надрукована стаття “Громадське харчування Львова: вчора, сьогодні, завтра”. У ній, зокрема, йшлося про те, що в кав’ярні “Малина”, де працює всього троє працівників, систематично обраховують покупців і до того ж варять низькоякісну каву.

Всі троє працівників (вони працювали за трудовим договором) звернулися до суду з вимогою до спростування недостовірної інформації. Суд відмовив у розгляді позовної заяви, мотивуючи відмову тим, що оскільки у статті жодного прізвища названо не було, то до суду може звертатися тільки власник кав’ярні.

Чи правомірна відмова? Свою відповідь обґрунтуйте.равомірна відмовальки власник кавища названо не було, у тим,формації.тя, а той вважає, що він ніяких протиправних дій не вчини

Нормативно-правові акти

1. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (Рим. 21.11.50) // Голос України, 10 січня 2001 року. – № 3 (2503). – С. 6 — 8.

2. Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні: Закон України від 16.11.1992 року із змінами від 03 лютого 2004 р., від 11 травня 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 1. – Ст. 1.

3. Про телебачення і радіомовлення: Закон України від 21 грудня 1993 року із змінами від 17 листопада 2005 р., від 21 грудня 2005р., від 12.01.2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 10. – Ст. 43.

4. Про донорство крові та її компонентів: Закон України від 23.06.1995 року із змінами від 17 листопада 2005 р., від 09 лютого 2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 23. – Ст. 183.

5. Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині: Закон України від 16.07.1999 року. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 41. – Ст. 377.

6. Основи законодавства України про охорону здоров'я: від 19.11.1992 року із змінами від 19 грудня 2006 р., від 08 лютого 2007 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 4. – Ст. 19.

7. Про інформацію: Закон України від 02.10.1992 року із змінами від 11 травня 2004 р., від 23 червня 2005 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – Ст. 650.

8. Про авторське право і суміжні права: Закон України від 23 грудня 1993 року із змінами від 22 травня 2003 р., від 20 листопада 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 13. – Ст. 64.

9. Положення про порядок розгляду клопотань про переміну громадянами України прізвищ, імен, по батькові. Затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27. 03. 1993 року. // Право України. – 1998. – № 10. – С. 59 – 60.

Судова практика

1. Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди: постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року із змінами від 25.05.2001 р. // Постанови Пленуму Верховного Суду України (1972 – 2004). Офіц. видання. – у 2-х томах. – Т. 1. – К.: Видавничий Дім „Ін Юре”, 2004. – С. 52 – 60.

2. Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з відшкодуванням моральної шкоди: роз’яснення Вищого Арбітражного Суду України від 29 лютого 1996 року із змінами від 06.11.2000 р. // Юридичний вісник України. – 28 – 29 квітня 1999 року. – С. 11 – 19.

3. Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій: постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 вересня 1990 року із змінами від 03.12.97р. // Постанови Пленуму Верховного Суду України (1972 – 2004). Офіц. видання. – у 2-х томах. – Т. 1. – К.: Видавничий Дім „Ін Юре”, 2004. – С. 45 – 52.

Література

Основна:

1. Малюга Л.В. Особисті немайнові права фізичних осіб в цивільному праві: теоретичні основи та проблеми правового забезпечення. Автореф. дис… канд. юрид. наук. – Київ, 2004. – 22 с.

2. Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України / А. Г. Ярема, В. Я. Карабань, В. В. Кривенко, В. Г. Ротань. – Т. 1. – К.: А.С.К., 2004. – С.653-717.

3. Ромовська З.В. Особисті немайнові права фізичних осіб // Українське право. – 1997. – № 1 (6). – С. 47 – 60.

4. Саприкіна І. Цивільно-правові способи захисту честі, гідності, ділової репутації у новому Цивільному кодексі України // Юридична Україна. – 2005. – № 9. – С. 55 – 58.

Додаткова:

1. Белякова А.М. Возмещение причиненного вреда (Отдельные вопросы). – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1972. – 103 с.

2. Голубев К., Нарижный С. Защита деловой репутации юридических лиц // Российская юстиция. – 1999. – № 7. – С. 24 – 25.

3. Давидова Н.О. Цивільно-правова охорона особистих немайнових прав фізичних осіб, що забезпечують її природне існування. Автореф. дис… канд. юрид. наук. – Київ, 2005. – 18 с.

4. Эрделевский А. Право на имя и его защита // Законность. – 1999. – № 10. – С. 15. – 18.

5. Малеин Н.С. Возмещение вреда, причиненного личности. – М.: Юрид. лит., 1965. – 230 с.

6. Малеина М.Н. Право на имя // Государство и право. – 1998. – № 5. – С. 99 – 103.

7. Малеина М.Н. Содержание и осуществление личных неимущественных прав граждан и проблемы теории и законодательства // Государство и право. – 2000. – № 2. – С. 16 – 21.

8. Погрібний С.О. Неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини як загальна засада цивільного законодавства України // Життя і право. – 2005. – № 1. – С. 32 – 36.

9. Ромовская З.В. Личные неимущественные права граждан СССР (понятие, виды, классификация, содержание, гражданско-правовая защита). Автореф. дис.... канд. юрид. наук. – Київ, 1968. – 23 с.

10. Сенюта І.Я. Право людини на охорону здоров’я та його законодавче забезпечення в Україні. Автореф. дис… канд. юрид. наук. – Львів, 2006. – 16 с.

11. Сліпченко С. Економічний зміст особистих немайнових прав, що забезпечують соціальне буття фізичної особи // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 7. – С. 14 –17.

12. Соловйов А.В. Право людини на життя: цивільно-правові аспекти. Автореф. дис… канд. юрид. наук. – Львів, 2005. – 17 с.

13. Стефанчук Р. Зміст особистих немайнових прав фізичних осіб // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 7. – С. 10– 13.

14. Фатьянов А.А. Тайна как социальное и правовое явление. Ее виды // Государство и право. – 1998. – № 6. – С. 5 – 14.

15. Федюк Л. В. Система особистих немайнових прав у цивільному праві. Автореф. дис… канд. юрид. наук. – Київ, 2006. – 16 с.

16. Штефан А. Способи захисту честі, гідності й репутації: окремі питання // Юридична Україна. – 2005. – № 4. – С. 59 – 63.

17. Ярошенко К.Б. Жизнь и здоровье под охраной закона. Гражданско-правовая защита личных неимущественных прав граждан. М.: Юрид. лит., 1990. – 174с.

ДОДАТКИ

До теми 1.