Класифікація строків і термінів у цивільному праві.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Класифікація строків і термінів у цивільному праві.



Здійснення і захист цивільних прав тісно пов´язані з факто­ром часу. Цивільні правовідносини не існують абстрактно: вони виникають, змінюються та припиняються у часі.

Загальні часові параметри функціонування правовідносин визначаються передусім правовою нормою. Поняття «строк», «термін», «давність», «своєчасно», «негайно» та інші, що ві­дображають часові зв´язки, часто входять до змісту правових норм.

Так, в статтях 57, 250, 340, 343, 564 ЦК та інших на особу покладається обов´язок «негайно повідомити...» В статтях 700, 704, 846, 919, 938 ЦК та інших йдеться про необхідність вчи­нення певних дій «в розумні строки...» Широко застосовуються і словосполучення «на момент», «у момент», «в будь-який мо­мент» (статті 35, 36, 126, 144, 514 та інші).

В ЦК України законодавець вперше легалізував поняття «строк» та «термін».

Під строком у цивільному праві розуміють певний період у часі, зі спливом якого пов´язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Так, якщо протягом трьох років громадянин відсут­ній за місцем постійного проживання і його місцезнаходження невідоме, то суд, за заявою зацікавленої особи, може оголосити такого громадянина померлим. Цей проміжок часу (три роки) і є строком.

За своєю правовою природою строки належать до юридич­них фактів, найчастіше - до подій, оскільки перебіг чи настання строку має об´єктивний характер і, як правило, не залежить від волі суб´єктів цивільних правовідносин.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов´язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін може визначатися або вказівкою на час, або подією, яка має від­бутися.

Різноманітність строків, які регулюються нормами цивільно­го права, зумовлює потребу в їх класифікації.

Класифікувати строки можна за різними категоріями.

І. За правовими наслідками:

правовстановлюючі або правостворюючі. Це строки, з яки­ми пов´язане виникнення правовідносин або окремих прав та обов´язків. Так, саме з досягненням громадянином повноліття (18-ти років) законодавець пов´язує виникнення цивільної дієз­датності в повному обсязі, що дає можливість громадянинові са­мостійно набувати та здійснювати конкретні цивільні права;

правоприпиняючі. Це строки, з перебігом яких законодавець пов´язує припинення певних правовідносин, окремих прав та обов´язків. Так, по закінченню певного часу кредитор втрачає право звернутися з претензією до поручителя;

правозмінюючі. По закінченню цих строків припиняються одні права та обов´язки і виникають інші. Так, якщо особа за­губила річ, і ця річ певний час зберігалася в органах внутрішніх справ, то по закінченню визначеного строку особа перестає бути власником речі і право власності на цю річ виникає у держави. 2. За підставами встановлення:

законні (тобто строки, встановлені законом чи підзаконним актом). Ці строки сторони не можуть змінювати за домовленіс­тю. Так, при порушенні переважного права купівлі співвласник може звернутися до суду протягом строку, який визначений ЦК України;

судові. Це строки, тривалість яких визначається судом чи господарським судом залежно від обставин конкретної справи і з врахуванням змісту дій, які повинні виконати сторони. Ска­жімо, якщо в господарському засіданні сторони не можуть дійти згоди щодо кількості непоставленої за договором продукції, гос­подарський суд може зобов´язати їх протягом тижня провести спільну звірку поставки;

договірні. Це строки, які визначаються за угодою сторін із врахуванням індивідуальних особливостей конкретних пра­вовідносин.

3. За ступенем самостійності сторін у встановленні строків:

імперативні строки, тобто такі, що не можна змінити за домо­вленістю сторін (строки позовної давності, претензійні строки);

диспозитивні строки, тобто такі, які хоч і передбачені за­коном, але можуть бути змінені за погодженням сторін. Нап­риклад, боржник повинен виконати зобов´язання, визначене моментом витребування в 7-денний строк від дня пред´явлення вимоги кредитором, якщо сторони в договорі не передбачили не­гайного виконання цього зобов´язання.

4. За призначенням:

строки здійснення цивільних прав, тобто строк, протягом якого володар суб´єктивного права може реалізувати можли­вості, закладені в суб´єктивному праві. В основному такі строки встановлюються законом, але можуть бути визначені й сторона­ми. Це строки придатності, зберігання, гарантійні строки;

строки виконання зобов´язань (строки поставки, здачі робіт за договором підряду);

строки захисту цивільних прав, тобто строк, протягом якого сторона може розраховувати на захист свого права в разі пору­шення і отримати цей захист (строки позовної давності).

5. За способами визначення, тобто строки, які визнача­ються:

календарною датою (строк повернення боргу);

певним періодом часу (поставка продукції - поквартальна, щомісячна);

вказівкою на подію, яка неодмінно має настати (настання на­вігації - за договором перевезення водним транспортом: кожного року неможливо визначити конкретну дату настання цієї події).

6. За ступенемвизначеності:

· визначені строки, якщо відомо, коли саме строк настане;

· невизначені строки, якщо це пов´язано з певною подією, яка обов´язково настане, або бажання кредитора (наприклад, строк повернення боргу «за першою вимогою»).

Обчислення строків. Правила щодо визначення та обчислен­ня строків встановлені статтями 252-255 ЦК України, стаття­ми 67-73 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України та статтями 50-53 Господарського процесуального кодексу (ГПК) України.

Строки можуть обчислюватись роками, місяцями, тижнями, днями, годинами. Наприклад, при розірванні договору найму, ук­ладеного на невизначений строк, наймодавець зобов´язаний попе­редити про це наймача за три місяці. За конкретними договорами про охорону, супровід вантажів, виконання певних обчислюваль­них робіт строки можуть обчислюватися й погодинно.

Перебіг строку починається наступного дня після закінчення календарної дати чи події, якою визначено його початок. Так, 6-місячний строк для прийняття спадщини починається обчис­люватися від наступного дня після смерті спадкодавця. Строк, який обчислюється роками, закінчується у відповідний місяць і число останнього року цього строку, а якщо строк обчислюєть­ся місяцями - то відповідного числа останнього місяця строку. Якщо кінець строку, обчислювального місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, то строк закінчуєть­ся в останній день цього місяця. Так, якщо 6-місячний строк, протягом якого за тимчасово відсутнім наймачем зберігається житлове приміщення, розпочався 31 березня, то закінчиться він відповідно ЗО вересня, оскільки у вересні останній день - 30 число.

Якщо останній день строку припадає на неробочий день, то днем закінчення строку вважається перший робочий день. Якщо строк встановлений для виконання певної дії, то він за­кінчується о 24 годині останнього дня строку. Але якщо така дія має бути вчинена в певній організації (у нотаріуса, суді), то строк закінчується в той час, коли в даній організації припи­няється робота.

Проте строк не вважається пропущеним, якщо до його за­кінчення заява, інші документи, грошові кошти були здані на пошту до 24 години. Виконання вказаних дій підтверджується поштовою чи телеграфною квитанцією, штемпелем на листі, ви­пискою з реєстру поштових відправлень тощо.


68. Порядок числення строку, початковий і кінцевий момент його течії.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

1. Відповідно до коментованої статті перебіг строку починається наступного дня після закінчення календарної дати чи події, якою визначено його початок.
Строки, що визначені роками, місяцями, тижнями, днями, починаються з наступного дня після відповідної календарної дати. Наприклад, якщо договір укладено на один рік, а дата його укладення вважається початком строку зобов'язання, то перебіг строку почина­ється з наступного дня після підписання договору.
Якщо початок перебігу строку пов'язується з відповідною подією, то перебіг строку починається з наступного дня після настання відповідної події. Так, шестимісячний строк для прийняття спадщини обчислюється з наступного дня після смерті спадкодавця. Іноді бувають випадки, коли строки визначені годинами. В такому випадку застосову­ється принцип аналогії права та визначається початок перебігу строку, який обчислюється годинами, моментом настання наступної години після відповідної години, з якою пов'яза­но початок строку.

Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.
До строку, що визначений півроком або кварталом року, застосовуються прави­ла про строки, які визначені місяцями. При цьому відлік кварталів ведеться з почат­ку року.
Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.
Строк, що визначений у півмісяця, дорівнює п'ятнадцяти дням. Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця.
Строк, що визначений тижнями, спливає у відповідний день останнього тижня строку.
Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробо­чий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем за­кінчення строку є перший за ним робочий день.

Відповідно до коментованої статті строк, який обчислюється роками, закінчується у відповідний місяць і число останнього року цього строку. Наприклад, договір укладено 24 вересня 2002 року строком на 5 років, тоді строк дії договору закінчиться 24 вересня 2007 року. До строку, що визначений півроком або кварталом року, застосовуються правила про строки, які визначені місяцями. В коментованій статті чітко визначено, що відлік кварталів ведеться з початку року. Наприклад, строк, визначений півроком, починаГсвій відлік 30 січня 2006 та закінчується 30 липня 2006 року, тобто через шість місяців. Якщо строк обчислюється місяцями, то він спливає відповідного числа останнього місяця строку. Якщо кінець строку, який обчислюється місяцями, припадає на такий МІ* сяць, що не має відповідного числа, то строк закінчується в останній день цього місяця. Так, якщо 6-місячний строк, протягом якого за тимчасово відсутнім наймачем зберігається житлове приміщення, розпочався 31 березня, то закінчиться він відповідно ЗО вересня, оскільки місяць вересень налічує лише 30 днів. До строку, що визначений у півмісяця, застосовуються правила обчислення строків днями. Такий строк за правилами дорівнює п'ятнадцяти дням. Строк, що визначений тижнями, спливає у відповідний день останнього тижня стро­ку. Якщо перебіг строку починається в понеділок відповідного тижня, то закінчується цей строк в понеділок наступного тижня. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Святкові, неробочі та вихідні дні визначені статтями 67, 73 Кодексу законів про працю України. В коментованій статті уточнюється, що неробочим днем вважається день, що ви­значений відповідно до закону у місці вчинення певної дії. Якщо при п'ятиденному робочому тижні вихідними днями вважаються субота та неді­ля, а закінчення строку припадає на суботу 8 квітня 2006 року, то днем закінчення строку буде вважатися понеділок 10 квітня 2006 року.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.227.117 (0.012 с.)