Обчислення, поновлення і продовження процесуальних строків

 

Правильне визначення строку передбачає точне визначення його початку та кінця. Строк може визначатись роками, місяцями, днями, наприклад, судова повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за 7 днів до судового засідання. Строк може бути визначений календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

 

Відповідно до ст. 69 ЦПК перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

 

Так, судова повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за 3 дні до судового засідання (див ст. 74 ЦПК); заява про роз'яснення судового рішення розглядається судом протягом 10 днів із повідомленням заявника (особи, яка бере участь у справі, державного виконавця) та осіб, які беруть участь у справі (див. ст. 221 ЦПК); суд розглядає заяву про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання в 10-денний строк у судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі (див. ст. 371 ЦПК); справа про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, розглядається у 5-денний строк з дня надходження заяви (див. ст. 289 ЦПК); також заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подається протягом одного місяця після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини (див. ст. 362 ЦПК). В зазначених випадках, відповідно, строки визначаються днями та місяцями.

 

 

Крім того, строк може також визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Така подія може обумовлювати початок перебігу процесуального строку. Так, суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, — до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі суд має право зупинити провадження у справі в разі призначення експертизи — до одержання її результатів. Провадження у справі поновлюється за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або за ініціативою суду, якщо відпадуть обставини, які були підставою для зупинення провадження, про що суд постановляє ухвалу. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується.

 

Строки, що визначені роками, місяцями, тижнями, днями, починаються з наступного дня після відповідної календарної дати. Більшість процесуальних строків обчислюються днями (наприклад, строк проведення попереднього судового засідання — 10 днів). Місяцями обчислюються, наприклад, строки розгляду цивільних справ (ст. 7 Господарського процесуального кодексу України (ГПК).

 

Відповідно до Закону "Про виконавче провадження" строк для пред'явлення до примусового виконання судових документів становить 3 роки. Тому роками обчислюються строки, встановлені для подання заяви про ухвалення додаткового рішення і подання заяви про роз'яснення рішення суду, які можуть бути подані до суду до закінчення строку на виконання рішення (ч. 2 ст. 221, ч. 2 ст. 220 ЦПК).

 

Якщо початок перебігу строку пов'язується з відповідною подією, то перебіг строку починається з наступного дня після настання відповідної події. Наприклад, відповідно до ст. 203 ЦПК. що визначає строки, на які зупиняється провадження у справі, провадження у справі зупиняється до припинення перебування сторони у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, на строковій військовій службі, альтернативній (невійськовій) службі, службового відрядження; на час хвороби сторони; до розшуку відповідача; на час проведення експертизи; до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

 

Строк, що визначається роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року цього строку, тобто якщо особа дізналася про порушення своїх прав, свобод чи інтересів 8 серпня 2008 р., то цивільний позов за загальним правилом повинен бути поданий не пізніше 8 серпня 2011 р.

 

Останній день строку, який закінчується вказівкою на певний день, є цей самий день, тобто якщо рішення суду апеляційної інстанції набрало законної

 

 

сили 1 квітня 2011 р., то касаційна скарга на це судове рішення подається не пізніше 21 квітня 2011 р.

 

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день, тобто якщо 10-денний строк подання апеляційної скарги припадає на 2 травня 2010 р., то останнім днем строку є 5 травня 2010 р., оскільки 2 травня є днем святковим, крім того припав на вихідний день (неділю), а також попередній день (1 травня) є святковим та припав на суботу, що також є неробочою, то наступні дні (понеділок та вівторок — З та 4 травня) також є неробочими.

 

Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події, наприклад, набуття особою цивільної процесуальної дієздатності, а саме — досягнення повноліття. Виняток становлять справи, у яких особи до досягнення повноліття відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь у спорах.

 

Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи вони передані іншими відповідними засобами зв'язку, тобто якщо дію можна вчинити поза судом, то строк триває до 24 годин; особа може передати апеляційну скаргу до спливу календарної доби поштою чи іншими засобами зв'язку, але у неї повинні бути офіційно та належно оформлені докази такого відправлення, оскільки від цього залежатиме вирішення питання, пропущено процесуальний строк чи ні.

 

Відповідно до ст. 71 ЦПК зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків. Перебіг процесуальних строків продовжується з дня поновлення провадження, тобто про зупинення та поновлення провадження у справі суд постановляє ухвали. Таким чином, час, на який було зупинено провадження в цивільній справі, не зараховується до процесуального строку.

 

Закінчення процесуального строку тягне втрату права на вчинення процесуальної дії.

 

Наслідки пропущення процесуальних строків:

 

1) право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом;

 

2) документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.

 

 

Суд поновлює (надає втрачене право, після чого строк знову починає спливати спочатку) або продовжує (збільшує строк до певної нової дати або події) строк у разі, якщо особа доведе поважність причин, що спонукали її до пропущення строку.

 

Суд, в якому належало вчинити процесуальну дію або до якого потрібно було подати документ чи доказ, вирішує питання про поновлення чи продовження пропущеного строку в судовому засіданні. Присутність осіб, які беруть участь у справі, не є обов'язковою, тобто їх нез'явлення не перешкоджає розгляду питання про поновлення чи продовження процесуального строку.

 

Одночасно з клопотанням про поновлення чи продовження строку належить вчинити ту дію або подати той документ чи доказ, щодо якого заявлено клопотання.

 

За результатами розгляду заяви про поновлення чи продовження процесуального строку судом постановляється мотивована ухвала. На ухвалу суду про відмову у поновленні чи продовженні процесуального строку заінтересованою особою може бути подана апеляційна скарга (п. 7 ч. 1 ст. 293 ЦПК).

 

Ухвала суду про поновлення чи продовження процесуального строку оскарженню не підлягає.

 

Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, цивільна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому ЦПК, тобто припис щодо розгляду і вирішення справи у разі визнання судом причини пропуску строку звернення до суду поважною стосується саме винесення судом постанови за результатами розгляду справи, відповідно до встановлених обставин та норм матеріального права. У разі відсутності підстав для визнання поважною причини пропуску строку звернення до суду та встановлення факту пропущення права, суд відмовляє в його захисті саме з підстав пропуску строку. При цьому такий висновок суду повинен міститися в постанові, винесеній за результатами розгляду справи.