Глава 12. Судові виклики і повідомлення

Судові повістки

 

Відповідно до ч. 2 ст. 6 ЦПК ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про час і місце розгляду своєї справи, оскільки інформованість заінтересованих осіб про місце, дату розгляду справи є гарантією належної реалізації права на судовий захист. Формами повідомлення заінтересованих

 

 

осіб про здійснення судом певних процесуальних дій є судові повістки про виклик і повістки-повідомлення.

 

Судові виклики і повідомлення здійснює секретар судового засідання, що передбачено п. 1 ч. 1 ст. 48 ЦПК.

 

Судові повідомлення здійснюються шляхом надсилання судових повісток- повідомлень (ст. 74 ЦПК).

 

Судове повідомлення має інформаційний характер, оскільки має на меті інформування осіб, які беруть учать у справі, про вчинення процесуальних дій, в яких участь цих осіб не є обов'язковою. Наприклад, у разі вирішення питання про поновлення чи продовження пропущеного строку (ч. 2 ст. 73 ЦПК), розгляду заяви про забезпечення доказів (ч. 2 ст. 135 ЦПК), розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення (ч. З ст. 220 ЦПК) тощо.

 

Судовий виклик є вимогою суду з'явитися у судове засідання для розгляду справи чи для проведення певних процесуальних дій саме за участю осіб, які викликаються, і участь яких є обов'язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повістки про виклик до суду надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам (ч. З ст. 74 ЦПК).

 

Таким чином, аналіз ч. З ст. 74 ЦПК дозволяє зробити висновок, що залежно від процесуального статусу заінтересованої особи, а також обов'язковості її присутності при здійсненні процесуальних дій передбачено

2 форми повідомлення: судова повістка про виклик і судова повістка- повідомлення, які надсилаються в випадках, передбачених ЦПК.

 

Судові виклики та повідомлення повинні бути надіслані з таким розрахунком, щоб особа, яка викликається, мала після їх вручення достатньо часу для явки до суду і підготовки до участі в судовому розгляді справи. Такий час не повинен бути меншим за 3 дні. Вважається, що такий строк є розумним для створення передумов щодо належної реалізації процесуальних прав, передбачених ст.ст. 29, 31 ЦПК.

 

Встановлення строків для вручення судової повістки є гарантією процесуальних прав учасників цивільного процесу, які мають можливість підготуватися до судового засідання або повідомити суд про неможливість явки до суду на визначену дату.

 

Законодавець не встановлює чіткого терміну для вручення судової повістки-повідомлення, а натомість говорить про завчасне її вручення, тому можна зробити висновок, що вручення судової повістки-повідомлення повинно відбуватися хоча б за день до проведення відповідної процесуальної дії.

 

 

Відповідно, час вручення повістки має принципове значення при вирішенні питання про наслідки неприбуття в судове засідання учасника процесу (див. ст. 169 ЦПК), оскільки саме він дозволяє визначити, чи була особа своєчасно повідомлена про час та місце проведення судового засідання.

 

Одночасно законодавець встановлює винятки щодо випадків, коли вручення судової повістки відбувається за іншими правилами, що пов'язано з тим, що йдеться про справу, яка розглядається, але в розгляді якої оголошується перерва або слухання якої відкладається (абз. 2 ч. З ст. 191 ЦПК). Такий виняток пов'язаний з презумпцією того, що учасникам провадження відомо про існування цивільної справи, предмет судового розгляду, а тому вони повинні добросовісно виконувати покладені на них законом обов'язки, зокрема з'являтися до суду, проте оскільки судова повістка в цьому випадку вручається на прохання особи, яка є учасником цивільного процесу, безпосередньо в суді, то можна зробити висновок, що така процедура передбачена законодавцем для того, щоб зафіксувати офіційність виклику до суду на наступне судове засідання за місцем роботи, навчання, проживання особи тощо.

 

В більшості випадків судові повістки надсилаються поштою і приймаються для пересилання у рекомендованих листах з позначкою "Судова повістка" з простим або рекомендованим повідомленням про їх вручення. Правилами надання послуг поштового зв'язку, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270, детально врегульована процедура отримання до пересилки, пересилка та процедура вручення судових повісток. Разом з тим судова повістка може бути вручена кур'єром. У всіх випадках зворотна розписка повертається до суду та є належним доказом того, що заінтересована особа повідомлена про час, місце вчинення відповідної процесуальної дії.

 

Повістка може бути вручена безпосередньо в суді. Частиною 3 ст. 191 ЦПК передбачено, що суд, відкладаючи розгляд справи або оголошуючи перерву в її розгляді, призначає, відповідно, день нового судового засідання або його продовження, про що ознайомлює під розписку учасників цивільного процесу, присутніх у судовому засіданні. Інструкцією з діловодства в апеляційному загальному суді, затв. наказом Державної судової адміністрації України від 6 січня 2006 р. № 1, зокрема, в п. 5.7 встановлено, що якщо розгляд справи відкладено з призначенням на інший день, то викликаним і присутнім у судовому засіданні особам (крім підсудних і засуджених, які перебувають під вартою) вручаються відповідні повістки про виклик до суду, повідомлення або оголошується про це з роз'ясненням наслідків неявки під розписку на окремому аркуші, що додається до протоколу судового засідання. Особам, які не були присутніми в судовому засіданні, але участь яких суд визнав необхідною, повістки про виклик їх до суду надсилаються не пізніше наступного робочого дня. Аналогічні положення містить Інструкція з

 

 

діловодства в місцевому загальному суді, затв. наказом Державної судової адміністрації України від 27 червня 2006 р. № 68.

 

Слід зауважити, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, такі особи повідомляються шляхом відправлення судової повістки за адресою реєстрації їх місця проживання чи місця перебування — це стосується фізичних осіб, які не мають статусу підприємців; юридичним особам та фізичним особам — підприємцям судові повістки направляються за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців. При цьому у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

 

З урахуванням сучасного рівня техніки законодавець відповідно до ч. 6 ст.

74 ЦПК дозволяє використовувати повідомлення або виклик до суду телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

 

Перелік способів викликів і повідомлень не є вичерпним. Головним критерієм відповідного судового виклику або повідомлення є фіксація факту його вручення, що підтверджує належне повідомлення особи про її виклик до суду або про розгляд справи. З точки зору судової практики, що сформувалась в цивільному судочинстві, вважається, що докази належного повідомлення осіб можуть бути отримані судом у разі повідомлення через кур'єра або через пошту. Разом з тим необхідно виходити з того, що якщо повідомлення здійснювалося через визначений в установленому законом порядку друкований засіб масової інформації, особа вважається повідомленою про час та місце проведення судового засідання, а тому такі обставини, як неознайомлення з пресою не можуть бути підставою для визначення особи такою, що не була повідомлена про час та місце проведення судового засідання. Доказом належного повідомлення особи через засоби масової інформації є надання та залучення до матеріалів справи примірника друкованого засобу масової інформації, де було опубліковано відповідне оголошення про виклик особи.

 

Щодо інших засобів повідомлення слід виходити з того, що оскільки основною метою засобів повідомлення є саме інформування заінтересованих осіб про відповідні процесуальні дії, а не збирання підтверджень про їх отримання, то з огляду на вимоги щодо належного повідомлення осіб, застосування судом повідомлення або виклик до суду телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобів зв'язку або через оголошення у пресі не звільняє його від необхідності долучити до справи докази відправлення (отримання) заінтересованою особою судового виклику (повідомлення). Такими доказами можуть бути письмове підтвердження адміністрації поштового серверу в мережі Інтернет про отримання і прочитання адресатом електронного

 

 

поштового повідомлення, роздрукований результат сесії апарата факсимільного зв'язку та інші.

 

Учасники цивільного судочинства мають визнаватися такими, що повідомлені належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо в матеріалах справи містяться відомості про відправлення їм судового виклику (повідомлення), відсутні відомості про його отримання, але особи, які повідомляються, присутні у залі судового засідання.

 

Відповідно до частин 7, 8 ст. 74 ЦПК передбачається альтернативний варіант повідомлення — за місцем роботи, який дозволяє у разі якщо особа не приймає поштові повідомлення за домашньою адресою, проінформувати особу через адміністрацію підприємства, оскільки поштова кореспонденція на підприємстві отримується уповноваженою собою, яка повинна забезпечити передачу судового виклику заінтересованій особі (див. також ч.

1 ст. 76 ЦПК). У випадку відмови особи від отримання повістки адміністрацією підприємства складається акт, який разом із неотриманою повісткою надсилається на адресу суду.

 

Відповідно до ст. 95 ЦК філії та представництва не є юридичними особами, проте вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення, а керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності, тому в разі виникнення спору, який виник у зв'язку з їх діяльністю, судова повістка може бути направлена за місцезнаходженням представництва, філії.

 

Відповідно до ч. 9 ст. 74 ЦПК передбачається можливість викликати до суду відповідача, місце проживання (перебування чи роботи) або місцезнаходження якого позивачеві невідоме, навіть після його звернення до адресного бюро і органів внутрішніх справ, через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи. На ці випадки поширюється правило ч. 4 ст. 74 ЦПК.

 

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2006 р. № 52 затверджений Порядок визначення друкованого засобу масової інформації, у якому розмішуються оголошення про виклик до суду відповідача, третіх осіб, свідків, місце фактичного проживання (перебування) яких невідоме. Оголошення про виклик до суду публікується в установлені законодавством строки у друкованому засобі масової інформації загальнодержавної сфери поширення та в друкованому засобі масової інформації місцевої сфери поширення за останнім відомим місцем проживання (перебування) на території України відповідача, третіх осіб, свідків. Кабінет Міністрів України за поданням Державної судової адміністрації щороку до 1 грудня визначає друкований засіб масової інформації загальнодержавної сфери поширення

 

 

та затверджує перелік друкованих засобів масової інформації місцевої сфери поширення, у яких розміщуються оголошення про виклик до суду.