Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Виникнення, зміна та припинення цивільних правовідносин.Содержание книги
Похожие статьи вашей тематики
Поиск на нашем сайте
Цивільно-правові норми самі по собі не породжують цивільних правовідносин. Виникнення, зміна або припинення цивільних правовідносин відбувається в силу різноманітних юридичних фактів, тобто життєвих обставин, з настанням яких пов´язані певні правові наслідки. Такими життєвими обставинами можуть бути ті, що належать до сфери природи (природні - народження особи, досягнення 18-річного віку, смерть), а також ті, що належать до соціальної сфери життя (соціальні - дії людей, адміністративні акти, рішення суду). Але не всі життєві обставини можна назвати юридичними фактами. Необхідно, щоб норми цивільного законодавства пов´язували з ними настання певних правових наслідків. Отже, юридичний факт характеризується двома чинниками: по-перше, це життєві обставини; по-друге, держава визнає їх юридичними фактами (вони закріплені у законі). Наприклад, досягнення особою 18-річного віку не викликає будь-яких правових наслідків. Але законодавство, пов´язуючи з досягненням цього віку виникнення цивільної дієздатності (ст. 34 ЦК України), визнає його юридичним фактом. Одні й ті ж самі факти, залежно від того, як до них ставиться держава, можуть бути або не бути юридичними фактами. Так смерть громадянина або ліквідація юридичної особи визнавалися юридичним фактом лише в ЦК УРСР 1964 р., а у ЦК 1922 p. вони не визнавалися юридичним фактом, на підставі якого припиняється зобов´язання. Звичайно, законодавець не в змозі закріпити в нормах права повний перелік юридичних фактів. Цей перелік не є вичерпним. Тому в цивільному законодавстві передбачено правило, згідно з яким юридичні факти, не передбачені цивільним законодавством, спричиняють відповідні правові наслідки, якщо вони не суперечать загальним засадам і змісту цивільного законодавства. Відповідно до ст. 4 ЦК УРСР фактами, які породжували цивільні правовідносини (цивільні права та обов´язки) були: - угоди, передбачені законом, а також угоди, хоч і не передбачені законом, але такі, що йому не суперечать; - адміністративні акти; - відкриття, винаходи, раціоналізаторські пропозиції, створення творів науки, літератури, мистецтва; - заподіяння шкоди іншій особі, а також набуття або збереження майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав; - події, з якими закон пов´язує настання цивільно-правових наслідків. Стаття 11 ЦК України серед підстав виникнення цивільних прав та обов´язків називає: а) договори та інші правочини; б) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; в) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; г) інші юридичні факти. Отже, юридичні факти - це обставини, з настанням яких норми права (закону) пов´язують виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин. Підставою цивільних правовідносин може бути як одиничний юридичний факт (прості юридичні факти), так і сукупність юридичних фактів (складні юридичні факти). Але без юридичних фактів жодні цивільні правовідносини не встановлюються, не змінюються і не припиняються. У запропонованому визначенні поняття «обставини» є узагальнюючим. Воно поєднує в собі дії і події. У теорії цивільного права юридичні факти поділяють на дії і події за ознакою залежності їх від волі суб´єктів. Але такий поділ юридичних фактів не є беззаперечним. Деякі автори до цієї групи включають стан і строки. Інші вважають, що за вольовою ознакою юридичні факти поділяються на три види: дії, події, стан. Більшість юридичних фактів складають дії суб´єктів. Це укладання угод (правочинів); виконання зобов´язань, прийняття спадщини тощо. Вони відбуваються за волею суб´єктів (фізичних і юридичних осіб). Отже, дії -це такі юридичні факти, які відбуваються за волею суб´єктів цивільних правовідносин. Наприклад, особи уклали договір позички, в результаті чого між ними виникли цивільно-правові відносини. Події -явища реальної дійсності, що відбуваються незалежно від волі осіб (землетрус, паводок, смерть особи тощо). Наприклад, в результаті паводку пошкоджене чи знищене житло громадян в кількох населених пунктах. Така подія є юридичним фактом, що породжує право страхувальників житлових будинків на отримання страхового відшкодування. Події не є однорідними. Інколи юридична подія може виникнути і внаслідок дії особи. Тому, залежно від того, зумовлено виникнення події волею особи чи ні, їх поділяють на абсолютні та відносні. Абсолютні події - явища, виникнення і розвиток яких не пов´язаний з вольовою діяльністю суб´єктів (стихійні лиха, перебіг часу тощо). Відносні події - явища, які виникають за волею суб´єктів, але розвиваються і проходять незалежно від їх волі (наприклад, настання смерті внаслідок заподіяння тілесних ушкоджень). Відносна подія відрізняється від дії не стільки характером її виникнення, скільки характером розвитку процесу цих явищ. Наступний поділ юридичних фактів пов´язаний з критерієм відповідності їх вимогам закону, іншим нормативним актам. Так, дії поділяють на правомірні і неправомірні. Неправомірними вважають дії, які порушують положення законів, інших нормативних актів і принципів права. До них належать: заподіяння шкоди; порушення договірних зобов´язань; безпідставне збагачення; дії, спрямовані на укладення правочину, який визнаний недійсним тощо. Такі юридичні факти призводять до цивільно-правової відповідальності. Неправомірні дії поділяють на цивільні правопорушення і злочини. Останні передбачені кримінальним законодавством. Водночас у цивільному порядку вони породжують обов´язки відшкодування шкоди, завданої громадянину чи його майну. Правомірні дії — дії, що відповідають вимогам закону, іншим правовим актам та принципам права. їх поділяють на юридичні акти та юридичні вчинки. Юридичні акти - правомірні дії суб´єктів, метою яких є виникнення, зміна або припинення цивільних правовідносин. До них належать: правочини, акти органів влади, місцевого самоврядування, рішення суду тощо. Юридичні вчинки - правомірні дії суб´єктів цивільних правовідносин, які призводять до настання певних юридичних наслідків, передбачених законом, незалежно від того, бажав їх настання суб´єкт чи ні (написання автором твору). Юридичні факти класифікують також залежно від наслідків, які вони спричиняють. Адже в одних випадках юридичний факт може породжувати цивільні права та обов´язки у суб´єкта, а в інших - змінювати чи припиняти. Тому юридичні факти поділяють на правовстановлюючі, правозмінюючі, правоприпиняючі і правовідновлюючі. Із правовстановлюючим фактом норми цивільного законодавства пов´язують виникнення цивільних прав та обов´язків. Так, народження дитини, реєстрація юридичної особи, укладання договору, написання твору є фактами, що породжують права та обов´язки. Правозмінюючі юридичні факти - це такі юридичні факти, настання яких зумовлює зміну цивільних правовідносин (зміна суб´єктного складу в зобов´язаннях шляхом поступки права чи переведення боргу). З правоприпиняючими юридичними фактами цивільне законодавство пов´язує припинення цивільних правовідносин між суб´єктами (припинення зобов´язання у зв´язку з його виконанням). З правовідновлюючими юридичними фактами цивільне законодавство пов´язує відновлення прав та обов´язків, які суб´єкт цивільних правовідносин мав раніше, але з тих чи інших причин втратив. Такі юридичні факти не породжують нових правовідносин, а відновлюють у межах їх колишнього існування правовідносини, які раніше припинили існування (факт явки особи, яка раніше була визнана безвісно відсутньою). Отже, юридичні факти є досить численними. Зважаючи на їх індивідуальні особливості, юридичні факти можна класифікувати, що дасть змогу чіткіше усвідомити їх значення. Це сприяє правильному застосуванню цивільного законодавства суб´єктами цивільного права та правоохоронними органами.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; просмотров: 663; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.15.239.0 (0.01 с.) |