Початок і кінець течії строків позовної давності.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину, вчи­неного під впливом насильства, починається від дня припинення насильства.
Перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання.
У разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття.
За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений момен­том вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надасться пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
За регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.
Винятки з правил, встановлених частинами першою та другою цієї статті, мо­жуть бути встановлені законом.

Правильне обчислення позовної давності залежить від чіткого визначення початку перебігу позовної давності. В ч. 1 коментованої статті визначається загальне правило ви­значення початку перебігу позовної давності. Так, перебіг строку позовної давності по­чинається з наступного дня після відповідної календарної дати або з настанням події, з якою пов'язано його початок. За загальним правилом такою датою вважається день, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Перебіг позовної давності про визнання недійсним правочину, вчиненого під впли­вом насильства, починається від дня припинення насильства.
Перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного право­чину починається від дня, коли почалося його виконання. Новелою ЦК є положення, яке передбачає, що у разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею пов­ноліття. Отже, неповнолітній особі надано Кодексом право самостійно звернутися до суду за захистом свого порушеного цивільного права.
У разі порушення зобов'язання початок перебігу строку позовної давності визначаєть­ся, виходячи з таких положень, передбачених ст. 261 ЦК. Так, якщо строк виконання зо­бов'язання визначений, то перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку; якщо строк виконання не визначений або визначений моментом вимоги, у такому разі пере­біг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити ви­могу про виконання зобов'язання. На нашу думку, законодавець не досить вдало сформулю­вав зазначене положення, оскільки за вказаним правилом встановити початок перебігу стро­ку позовної давності взагалі неможливо, оскільки, згідно зі ст. 530 ЦК, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Отже, можна дійти висновку, що строк позовної давності починає обчислюватися у будь-який час. Якщо боржнику надається пільговий строк для виконання вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
6-7. Відповідно до ст. 544 ЦК боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників. За регресними зо­бов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'я­зання,

Призупинення, перерва і відновлення строків позовної давності.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не за­раховується.
1. Відповідно до коментованої статті перебіг позовної давності переривається вчинен­ням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Дана норма є більш вдалою порівняно з нормою, яка містилась у ст. 79 ЦК 1963 року, оскільки строк позовної давності в разі вчинення особою дій, що свідчать про визнання боргу, був підставою для переривання перебігу позовної давності в спорах, по яких однією або обома сторонами був громадянин, тобто лише фізична особа. Позовна давність переривається і у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. Саме цим пере­ривання перебігу позовної давності відрізняється від зупинення перебігу позовної давності.

Перебіг_позовної_давності_зупиняється: якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за да­них умов подія (непереборна_сила);
у разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, встанов­лених_законом;
у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регу­лює_відповідні_відносини;
якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені_на_во­єнний_стан.
У разі виникнення обставин, встановлених частиною першою цієї статті, пере­біг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин.
Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позов­ної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
1. Зупинення перебігу позовної давності означає, що перебіг не відбувається протягом часу, коли через передбачені законом обставини захист порушених прав здійснити немож­ливо. Цивільний кодекс 1963 року в ст. 78 передбачав такі випадки зупинення перебігу строку позовної давності:
якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна і невідворотна за даних умов подія (непереборна сила); в силу встановленої законодавством відстрочки виконання зобов'язань (мораторій); якщо позивач або відповідач перебувають у складі Збройних Сил, переведених на воєнний стан. Коментована стаття дублює положення ЦК 1963 року, але містить і нове положення щодо зупинення перебігу позовної давності, а саме: у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини. Встановлений ст. 263 ЦК перелік обставин, що є підставою для зупинення перебігу по­зовної давності, є вичерпним.
ЦК вже не містить передбачених ст. 78 ЦК 1963 року положень про те, що перебіг стро­ку позовної давності зупиняється, якщо зазначені в цій статті обставини виникли або про­довжували існувати в останні шість місяців строку давності, а якщо цей строк менший шести місяців — протягом строку давності. Отже, із зазначеного положення можна дійти висновку про те, що обставини, які виникли і припинились до настання останніх шести місяців строку позовної давності, взагалі не впливали на перебіг позовної давності. Відповідно до коментованої статті у разі виникнення обставин, встановлених части­ною першою цієї статті, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.