Розв’язання задач підвищеної складності



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Розв’язання задач підвищеної складності



У задачах, котрі допускають кілька варіантів розв’язання, для отримання оцінки «відмінно» від студента, окрім загальних вимог, вимагається встановлення усіх юридично значущих обставин, у тому числі й тих, які можуть бути не згадані в умовах задачі, але, тим не менше, мають бути з’ясовані для всебічного і повного аналізу справи.

У низці задач від студентів вимагається не просто «підведення» розглядуваних фактів під певні формально визначені правила, а знаходження належного балансу між правозгідними інтересами, що стосуються даної ситуації. Особливу увагу тут слід звернути на аналіз майнових та немайнових інтересів, наявних у безпосередніх учасників ситуації, а у відповідних випадках – також і публічних інтересів, котрі потребують урахування.

Приклад.Родина Новаківських, що складалася з 3 осіб, займала 3-кімнатну квартиру в будинку державного житлового фонду. Син Новаківських одружився з Рижовою, яка за згодою всіх, хто проживав у помешканні, оселилася в ньому. Через рік молода сім’я розпалася, і Рижова, яка не має іншої житлової площі, запропонувала зробити обмін квартири. Новаківські відповіли на це відмовою. Тоді Рижова пред'явила позов про примусовий обмін житлової площі, подавивши суду два конкретних варіанти обміну.

Новаківські, заперечуючи проти обміну, вказували на те, що проживають на даній площі вже понад 40 років і не збираються переїжджати з центрального району міста в райони новобудов. Крім того, на їхню думку, запропоновані Рижовою варіанти обміну утискають їхні інтереси, тому що їм доведеться користуватися менш впорядкованим житлом і проживати з дорослим сином у суміжних кімнатах.

Рижова наполягала на задоволенні позову, вважаючи, що знайдені нею варіанти обміну не порушують прав Новаківських, тому що на кожного з них буде приходитися така ж за розміром житлова площа, якою вони користувалися і раніше. До того ж житлова площа в даних квартирах є впорядкованою відповідно до вимог діючого законодавства.

Характер спірних відносин та інститути права, яким вони регулюються: між учасниками ситуації існують правовідносини з приводу користування житлом (житлові правовідносини, інститут договору житлового найму у державному житловому фонді – Глава 2 Розділу ІІІ ЖК УРСР).

Тема навчального курсу: «Захист цивільних прав та інтересів».

Основні питання: Чи правомірні вимоги Рижової? Яке правове значення мають заперечення відповідачів? Яке рішення має прийняти суд?

«Логічний ланцюжок». Який житлово-правовий статус мають Рижова, а який – Новаківські? Чи існують у Рижової правові підстави для пред’явлення позову про примусовий обмін житлової площі? Які правові підстави та умови пред’явлення такого позову? Чи існують правові підстави для наведених Новаківськими заперечень? Чи існують у відповідачів суб’єктивні права або охоронювані інтереси в даній ситуації? Якщо так, то які саме? Які обставини підлягають врахуванню при розгляді справ про примусовий обмін житла?

Необхідні нормативні акти, роз’яснення та рішення вищих судових інстанцій: Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р.; Житловий кодекс УРСР від 30 червня 1983р.; Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) (справа N 1-10/2004 від 1 грудня 2004 року N 18-рп/2004); Постанова Пленуму Верховного Суду Української РСР від 12.04.85 № 2 “Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу Української РСР».

Аргументація. Відповідно до ч.1 ст. 65 ЖК, Рижова є особою, яка у встановленому порядку вселилась у жиле приміщення як член сім’ї наймача. Рижова набула рівних із іншими членами сім’ї прав на користування жилим приміщенням, оскільки при вселенні не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням (ч.2 ст. 65 ЖК). Після розірвання шлюбу вона, за умови її подальшого проживання у займаному жилому приміщенні, зберігає такі ж права і обов’язки, як наймач і члени його сім’ї (ч. 3 ст. 64 ЖК). Відповідно до ст.ст. 64 та 79 ЖК, Рижова має право на обмін жилого приміщення. Отже, вимога Рижової про обмін житла, висунута до Новаківських, є правомірною. Згідно зі ст. 80 ЖК, якщо між членами сім’ї не досягнуто згоди про обмін, то кожен з них вправі вимагати в судовому порядку примусового обміну займаного приміщення на приміщення в різних будинках (квартирах). Умови, за яких обмін жилими приміщеннями не допускається, встановлені у ст.86 ЖК; у фабулі задачі такі умови відсутні. Отже, вимога Рижової про примусовий обмін займаного жилого приміщення є правомірною.

Згідно зі ст. 62 ЖК, до відносин, що випливають з договору найму жилого приміщення, у відповідних випадках застосовуються також правила цивільного законодавства Союзу РСР і Української РСР. З огляду на чинність глави 2 Розділу ІІІ ЖК УРСР, правила ст. 62 слід розуміти як вказівку на можливість застосування до відповідних відносин ЦК України.

Ст. 15 ЦК передбачає, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Офіційне тлумачення поняття «охоронюваний законом інтерес» міститься у рішенні Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року N 18-рп/2004: «Поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам». Інтерес відповідачів у тому, щоби при примусовому обміні не були погіршені їхні житлові умови, є інтересом, який охороняється цивільним законодавством.

Це підтверджується й у Постанові Пленуму Верховного Суду Української РСР від 12.04.85 “Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу Української РСР», в якій, зокрема, вказується: «при примусовому обміні на підставі ст. 80 ЖК погіршення житлових умов відповідачів, як правило, не повинно допускатись. У цьому разі суд має всебічно враховувати інтереси і заслуговуючи на увагу доводи членів сім’ї наймача, зокрема, вік, стан здоров’я та інші особливі обставини, що перешкоджають користуванню жилим приміщенням, яке надається в порядку обміну. Однак перебування жилого приміщення в загальній квартирі не може розглядатися як погіршення житлових умов осіб, які проживають в ізольованій квартирі і між якими виник спір» (п.12). Посилання ж Новаківських на те, що вони «проживають на даній площі вже понад 40 років і не збираються переїжджати з центрального району міста в райони новобудов» само по собі не може бути визнано достатньою підставою для відхилення вимог позивачки.

Водночас доводи Новаківських про те, що в разі задоволення вимог Рижової їм «доведеться користуватися менш впорядкованим житлом і проживати з дорослим сином у суміжних кімнатах» мають бути розглянуті й всебічно враховані, виходячи насамперед з того, що при примусовому обміні на підставі ст. 80 ЖК погіршення житлових умов відповідачів, як правило, не повинно допускатись.

Доводи Рижової, що в разі обміну «на кожного з відповідачів буде приходитися така ж за розміром житлова площа, якою вони користувалися і раніше. До того ж житлова площа в даних квартирах є впорядкованою відповідно до вимог діючого законодавства» самі по собі не можуть бути достатньою підставою для задоволення вимог позивачки, оскільки стан житлових умов відповідачів має бути оцінено з урахуванням усієї сукупності обставин, в тому числі їхнього віку, стану здоров’я, району, в якому знаходяться запропоновані позивачкою варіанти обміну.

Загальний висновок. Таким чином, вимоги Рижової можуть бути задоволені за умови, що з урахуванням наведених вище обставин при примусовому обміні не відбудеться погіршення житлових умов Новаківських.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.239.2.222 (0.013 с.)