Практика Європейського Суду з прав людини

1. Ухвала щодо прийнятності по справі «Гайдук та інші щодо України» // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – № 12. – С. 23 – 24. (див. також. ж-л «Адвокат», 2004. – № 11. – С. 35 – 36.)

 

Література

Основна:

1. Дзера О.В. Територіальні громади та Автономна Республіка Крим як суб’єкти цивільного права // Цивільне право України: Підручник. У 2-х кн. / За ред. О.В. Дзери та Н.С. Кузнєцової. – Кн. 1 – К: Юрінком інтер, 2004. – С. 131-135.

2. Довгерт А.С. Держава як суб’єкт цивільного права // Цивільне право України: Підручник. У 2-х кн. / За ред. О.В. Дзери та Н.С. Кузнєцової. – Кн. 1 – К: Юрінком інтер, 2004. – С. 128-131.

3. Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України / А. Г. Ярема, В. Я. Карабань, В. В. Кривенко, В. Г. Ротань. – Т. 1. – К.: А.С.К., 2004. – С.429-451.

Додаткова:

1. Брагинский М.И. Участие советского государства в гражданских правоотношениях. – М.: Юрид. лит., 1981. – 190 с.

2. Братусь С.Н. Советское гражданское право: Субъекты гражданского права. – М.: Юрид. лит., 1984. – 288 с.

3. Виткявичюс П. Гражданская правосубъектность Советского государства. – Вильнюс: Минтис, 1978. – 208 с.

4. Клименко О.М. Особливості правового становища держави як суб’єкта приватного (цивільного) права. Автореф. дис… канд. юрид. наук. – Київ, 2006. – 22 с.

5. Музика Л. Приватизація комунального майна: проблеми законодавства, теорії та практики // Право України. – 2004. – № 5. – С. 55 – 60.

6. Ямковий В.І. Казна як суб’єкт цивільних правовідносин. Автореф. дис… канд. юрид. наук. – Харків, 2007. – 20 с.

ТЕМА 6.

ОБ’ЄКТИ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Питання для вивчення

1. Об’єкти цивільних правовідносин: поняття й види. Правовий режим та оборотоздатність об’єктів цивільних правовідносин.

2. Поняття і юридична класифікація речей. Нерухомість як різновид речей. Майно.

3. Гроші як різновид речей. Особливості їх правового режиму.

4. Цінні папери: поняття, види, особливості правового режиму.

5. Результати робіт та послуги: поняття і класифікація.

6. Результати творчої діяльності: поняття та особливості. Інформація.

7. Особисті немайнові блага: поняття, види, особливості правового режиму.

Основні поняття: об’єкти цивільних правовідносин, оборотоздатність, річ, речі індивідуально визначені та родові, нерухомі та рухомі, споживні та неспоживні, головна річ та приналежність, продукція, плоди, доходи, складні речі, складові частини речі; майно; цінні папери; дії (послуги), результати дій (результати робіт); інформація; особисті немайнові блага.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Вивчення даної теми потребує повторення положень про об’єкти правовідносин з курсу Загальної теорії права, а також відповідного матеріалу з теми „Цивільні правовідносини”.

При розгляді питання „Об’єкти цивільних правовідносин…" зверніть увагу на оборотоздатність об’єктів цивільних правовідносин як на їх основну юридичну властивість, котра визначає можливість відчуження цих об’єктів. Задля правильного встановлення особливостей правового режиму окремих видів об’єктів цивільних правовідносин необхідно пам’ятати про критерії, за якими здійснюється класифікація цих об’єктів.

Для кращого засвоєння матеріалу знайдіть приклади для кожного виду об’єктів цивільних правовідносин. Окрім норм ЦК, потрібно використовувати також положення спеціальних нормативно-правових актів (напр., ст. 30 Закону „Про інформацію” від 02.10.1992 р.). Слід також проаналізувати положення постанови Верховної Ради „Про право власності на окремі види майна” від 17.06.1992 р., якою затверджений Перелік видів майна, які не можуть перебувати у власності громадян, громадських об’єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, а також Перелік видів майна, право власності на які набувається у спеціальному порядку.

Питання для самоконтролю

1. Що таке об’єкт цивільних правовідносин (прав)?

2. Які існують види об’єктів цивільних правовідносин?

3. Що таке оборотоздатність?

4. Як класифікуються об¢єкти цивільних прав за оборотоздатністю?

При підготовці питання „Поняття і юридична класифікація речей…” потрібно звернутися до законодавчого визначення поняття речі (ст. 179 ЦК). Класифікацію речей необхідно проводити, керуючись нормами Глави 13 ЦК. Особливу увагу слід звернути на практичне значення поділу речей на рухомі та нерухомі, подільні та неподільні, індивідуально визначені та родові, споживні і неспоживні, що відображається в особливостях їх правового режиму (задля цього рекомендуємо керуватись, зокрема, нормами ст. 182, 364, 760, 1046 ЦК).

З’ясовуючи поняття та особливості правового режиму нерухомості,потрібно звернутись до ст. 181, 182, а також до ст. 331, 334, 335, 344 ЦК. Необхідно мати на увазі, що порядок державної реєстрації права власності на нерухомість встановлюється Законом „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” від 01.07.2004 р.

Питання для самоконтролю

1. Які підстави класифікації речей виокремлюються в цивілістичній науці?

2. У чому полягає правове значення поділу речей на рухомі та нерухомі?

3. У чому полягає правове значення поділу речей на індивідуально визначені та родові?

 

Розглядаючи питання „Гроші як різновид речей”, слід керуватись ст. 99 Конституції України та ст. 192 ЦК. Крім цього, потрібно ознайомитися із Декретом Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19.02.1993 р., яким встановлюються випадки та порядок використання іноземної валюти в Україні, а також із Законом „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” від 05.04.2001 р.

Питання для самоконтролю

1. У чому полягає специфіка грошей як об’єкта цивільних прав?

2. Які особливості використання іноземної валюти в Україні?

 

Розгляд питання „Цінні папери…” необхідно розпочати з аналізу законодавчого визначення поняття цінного паперу (ст. 194 ЦК). Зверніть увагу на те, що правовий режим цінних паперів, окрім норм ЦК, встановлюється спеціальним законодавством (зокрема, Законами „Про цінні папери та фондовий ринок” від 23.02.2006 р., „Про обіг векселів в Україні” від 05.04.2001 р.,„Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” від 10.12.1997 р. та КТМ, яким регулюється правовий режим коносамента як товаророзпорядчого цінного паперу (ст. 134, 137 – 140).

Потрібно проаналізувати статтю 3 Закону „Про цінні папери та фондовий ринок”, яка містить легальну класифікацію цінних паперів на види із зазначенням критеріїв такої класифікації. Слід також звернути увагу на те, що, на відміну від ЦК, вищевказаний Закон передбачає вичерпний перелік груп цінних паперів.

Питання для самоконтролю

1. Що таке цінний папір?

2. Які вимоги ставляться до цінного паперу?

3. Які ви знаєте групи та види цінних паперів? За якими критеріями вони класифікуються?

 

При розгляді питання „Результати робіт та послуги…” слід розмежовувати дії (послуги) та результати дій (робіт). Для цього рекомендується керуватись нормами Глав 61–70 ЦК. Послуги доцільно поділяти на три групи: фактичні, юридичні та змішані (відповідний начальний матеріал можна знайти у підручнику Цивільне право України: У 2 т.- Т.1. / За заг. ред. В.І. Борисової, І.В. Спасибо-Фатєєвої, В.Л. Яроцького. – Т.1. – К: Юрінком інтер, 2004. – С. 188 – 189).

Питання для самоконтролю

1. У чому полягає відмінність між діями (послугами) та результатами дій (робіт)?

2. Які існують види послуг?

Готуючи питання „Результати творчої діяльності…”, необхідно проаналізувати ст. 199 ЦК. Слід мати на увазі, що результати творчої діяльності визнаються об’єктами виключних прав і охоплюються поняттям „інтелектуальна власність”. Правовий режим інтелектуальної власності визначається нормами Книги четвертої ЦК та спеціальним законодавством. Потрібно також проаналізувати ст. 418, 419 ЦК, які визначають особливості співвідношення права інтелектуальної власності та права власності на річ, у якій втілено результат творчої діяльності.

Питання для самоконтролю

1. У чому полягає специфіка результатів творчої діяльності як об’єкта цивільних прав?

2. У чому полягає специфіка інформації як об’єкта цивільних прав?

3. Як співвідноситься право інтелектуальної власності та право власності на річ, у якій втілено результат творчої діяльності?

 

При підготовці питання „Особисті немайнові блага…” необхідно звернутися до норм ст. 201 ЦК, в якій міститься невичерпний перелік особистих немайнових благ. Зверніть увагу, що у порівнянні з іншими абсолютними правами, права на особисті немайнові блага мають свою специфіку (ст. 269 ЦК). Крім того, слід керуватися нормами Книги другої ЦК, в яких міститься перелік особистих немайнових прав фізичної особи, а також закріплюється порядок та особливості їх здійснення. Пам’ятайте, що коло особистих немайнових прав юридичних осіб вужче, ніж коло особистих немайнових благ фізичних осіб (див ст. 90, 94 ЦК).

Питання для самоконтролю

1. Які нематеріальні блага виступають об¢єктами цивільних прав?

2. У чому полягає специфіка особистих немайнових благ як об’єкта цивільних правовідносин?

3. Які ви знаєте особисті немайнові права юридичних осіб?

 

Типові помилки: неувага до практичного значення класифікації речей та інших об’єктів цивільних прав; нерозрізнення особливостей правового режиму окремих видів об’єктів цивільних прав; змішування об’єкта конкретних цивільних правовідносин з іншими їх елементами.

Підготовку питань 4-7 рекомендується проводити у формі рефератів, використовуючи методичні рекомендації і спеціальну літературу до теми.

Задачі

Задача 1. У шлюбному договорі Галини і Данила зазначалось, що речі, спільно нажиті подружжям, будуть вважатись їх спільною власністю.

При розірванні шлюбу Данило заперечував проти поділу грошей і цінних паперів, посилаючись на те, що угодою передбачено тільки поділ речей, а щодо грошей і цінних паперів у договорі нічого не зазначено.

Чи є обґрунтованим таке заперечення і чи узгоджується воно із тлумаченням категорії “речей” у чинному законодавстві? Проаналізуйте ст.177, 192, 194, ЦК.

 

Задача 2. Петречко придбав скрипку, але продавець Рябченко відмовився передати футляр, посилаючись на те, що в ньому спить його собака.

Чи задовольнить суд вимогу Петречко про передання йому футляру у випадку звернення до суду із відповідним позовом?

 

Задача 3. Запотічний у приватній розмові із автором Литвинком підказав останньому ідею і висловив свою концепцію майбутнього документального фільму. Згодом Литвинко, перебуваючи під враженням від почутого, написав сценарій художнього фільму, який мав великий успіх у публіки.

Запотічний висунув вимогу вказати його ім’я як автора ідеї в титрах фільму, погрожуючи в іншому випадку звернутися за захистом своїх інтересів до суду.

Про який об’єкт цивільних правовідносин йдеться у задачі? В чому специфіка його правового режиму?

Чи є обґрунтованими вимоги Запотічного?

 

Задача 4. Договір Кириченка із видавництвом передбачав виплату авторської винагороди в розмірі, еквівалентному 200 доларів США за один авторський аркуш на момент здійснення платежу. При зверненні автора за одержанням винагороди видавництво повідомило, що в даний час у нього немає грошових коштів, і запропонувало взяти вексель на суму в 1500 гривень.

В якій валюті сторони можуть провести розрахунки по даному договору? Що являє собою вексель як цінний папір?

Який правовий режим застосування векселів передбачений у чинному законодавстві?

Чи погашається обов’язок видавництва по сплаті винагороди видачею автору векселя?

Завдання

Завдання 1*. Проаналізуйте поняття речі, дане в ст. 179 ЦК та в підручнику. Висловіть своє ставлення до норми ч. 2 ст. 190 ЦК.

Завдання 2. Виберіть із запропонованого переліку:

· Нерухомі і рухомі речі;

· Подільні і неподільні;

· Прості і складні;

· Головну річ і приналежність;

· Вилучені з обороту і обмежені в обороті;

· Індивідуально-визначені і визначені родовими ознаками;

· Майнові права.

 

Державне підприємство, земельна ділянка з пшеницею; рушниця; арбалет, телевізор із пультом дистанційного управління, годинник, прибудова до житлового будинку, квартира, автомобіль, шафа, договір застави, пароплав “Україна”, ТзОВ, ЗАТ, ВАТ, картина художника Кричевського, ноу-хау, програма ЕОМ, музей, книга, пшениця, зібрана з вказаної вище земельної ділянки, товарний знак, акція, коносамент, договір міни, замок і ключ.

 

Нормативно-правові акти

1. Господарський кодекс України: від 16.01.2003 року із змінами від 15 березня 2006 р., 14 вересня 2006 р., від 09.01.2007 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18. – Ст. 144.

2. Сімейний кодекс України: від 10.01.2002 року із змінами від 23 лютого 2006 р., 15 березня 2006 р. 22 грудня 2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21 – 22. – Ст. 135.

3. Земельний кодекс України: від 25.10.2001 року із змінами від 9 лютого 2006 р., 8 лютого 2006 р., від 19.12.2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 3 – 4. – Ст. 27.

4. Кодекс торгівельного мореплавства: від 9.12.1997 року із змінами від 23 червня 2005 р., 19 січня 2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 52. – Ст. 349.

5. Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень: Закон України від 01.07.2004 року із змінами від 23 червня 2005 р., від 15 грудня 2005 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 51. – Ст. 553.

6. Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 року. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 38. – Ст. 268

7. Про власність: Закон України від 07.02.1991 року із змінами від 03 березня 2005 р., від 14 вересня 2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 20. – Ст. 249.

8. Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні: Закон України від10.12.1997 року із змінами від 06 вересня 2005 р., від 09 лютого 2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 15. – Ст. 67.

9. Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон України від 05.04.2001 року із змінами від 06 жовтня 2004 р., від 31 травня 2005 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 29. – Ст. 137.

10. Про донорство крові та її компонентів: Закон України від 23.06.1995 року із змінами від 17 листопада 2005 р., від 09 лютого 2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 23. – Ст. 183.

11. Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині: Закон України від 16.07.1999 року. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 41. – Ст. 377.

12. Про інформацію: Закон України від 02.10.1992 року із змінами від 11 травня 2004 р., від 23 червня 2005 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – Ст. 650.

13. Про обіг векселів в Україні: Закон України від 5.04.2001 року із змінами від 25 грудня 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 24. – Ст. 128.

14. Про право власності на окремі види майна: Постанова Верховної Ради України від 17.06.1991 року із змінами від 15 липня 1994 р., від 24 січня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 35. – Ст. 517.

15. Про систему валютного регулювання і валютного контролю: Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року із змінами від 21 лютого 2006 р., від 23 лютого 2006 р. // Урядовий кур’єр. – 1993. – 6 березня.

16. Положення про переказний і простий вексель / Затверджене постановою ЦК та РНК СРСР від 7 серпня 1937 року. // ЗЗ СРСР. – 1937. – № 52. – Ст. 221.

Судова практика

1. Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на жилий будинок: постанова Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року із змінами від 25.05.98 р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1996. – №1. – С. 284 – 291.

2. Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності: постанова Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року із змінами від 25.05.98 р. // Постанови Пленуму Верховного Суду України (1972 – 2004). Офіц. видання. – у 2-х томах. – Т. 1. – К.: Видавничий Дім „Ін Юре”, 2004. – С. 67 – 74.

 

Література

Основна:

1. Василенко Н.В., Дзера О.В. Об’єкти цивільних прав // Цивільне право України: Підручник. У 2-х кн. / За ред. О.В. Дзери та Н.С. Кузнєцової. – Кн. 1 – К: Юрінком інтер, 2004. – С. 136-160.

2. Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України / А. Г. Ярема, В. Я. Карабань, В. В. Кривенко, В. Г. Ротань. – Т. 1. – К.: А.С.К., 2004. – С.471-477.

3. Підопригора О. Об’єкти цивільних прав у проекті Цивільного кодексу України // Українське право. – 1998. – № 1. – С. 61-73.

4. Ромовська З. В. Майно та речі як об’єкти цивільних прав // Українське цивільне право: Загальна частина. Академічний курс. Підручник. – К.: Атіка, 2005. – С. 205-217.

5. Яроцький В.Л. Об’єкти цивільних прав // Цивільне право України: Підручник. – У 2 т. – Т.1. / За заг. ред. В.І. Борисової, І.В. Спасибо-Фатєєвої, В.Л. Яроцького. – Т.1. – К: Юрінком інтер, 2004. – С. 166-199.

Додаткова:

1. Агарков М.М. Учение о ценных бумагах. – М.: Финстат-информ, 1993. – 137 с.

2. Науково-практичний коментар Господарського кодексу України / За ред. В.К.Мамутова. – К.: Юрінком інтер, 2004. – 688 с.

3. Онуфрієнко О. До питання про критерії класифікації цінних паперів // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2000. – № 3. – С. 39-42.

4. Петров Є.В. Інформація як об’єкт цивільно-правових відносин. Автореф. дис… канд. юрид. наук. – Харків, 2003. – 20 с.

5. Сергєєва О. Питання співвідношення ноу-хау та комерційної таємниці в праві України // Право України. – 2000. – № 11. – С. 85-88.

6. Сєрова І. Право людини на індивідуальний образ // Право України. – 1999. – № 8. – С. 50 – 52.

7. Скаржинський М.В. Житло як об’єкт цивільно-правових відносин. Автореф. дис… канд. юрид. наук. – Київ, 2006. – 20 с.

8. Фатьянов А.А. Тайна как социальное и правовое явление. Ее виды // Государство и право. – 1998. – № 6. – С. 5 – 14.

ТЕМА 7.