Здійснення суб’єктивних цивільних прав і виконання обов’язків

Питання для вивчення

1. Поняття та способи здійснення суб’єктивних цивільних прав та виконання обов’язків.

2. Принципи здійснення цивільних прав.

3. Особливості реалізації та виконання окремих цивільних прав та обов’язків: речових прав; зобов’язальних прав; особистих немайнових прав; прав інтелектуальної власності; сімейних прав та обов’язків.

4. Межі здійснення цивільних прав. Поняття та види зловживання правом. Шикана.

Основні поняття: здійснення суб’єктивних цивільних прав, фактичні способи здійснення суб’єктивних цивільних прав, юридичні способи здійснення суб’єктивних цивільних прав, активний суб’єктивний цивільний обов’язок, пасивний суб’єктивний цивільний обов’язок, добровільне виконання обов’язків, примусове виконання обов’язків, принципи здійснення цивільних прав, межі здійснення цивільних прав, зловживання правом, шикана.

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

При розгляді питання „Поняття та способи здійснення суб’єктивних цивільних прав та виконання обов’язків” необхідно пригадати поняття та зміст суб’єктивного цивільного права, а також види цивільних правовідносин (Тема „Цивільні правовідносини”).

Зверніть увагу на те, що способи здійснення суб’єктивних цивільних прав залежать від того, який саме вид суб’єктивних цивільних прав здійснюється (речові чи зобов’язальні). Пам’ятайте про залежність між типом суб’єктивного цивільного обов’язку (активний чи пасивний) і способом його здійснення. Важливо розуміти взаємозв’язок між здійсненням суб’єктивних цивільних прав та виконанням обов’язків у рамках конкретних правовідносин. Необхідно розрізняти фактичні та юридичні (такі, що є правочинами) способи здійснення суб’єктивних цивільних прав (Тема „Підстави виникнення, зміни і припинення цивільних правовідносин. Правочини”).

Питання для самоконтролю

1. Що таке здійснення суб’єктивних цивільних прав?

2. Які існують способи здійснення суб’єктивних цивільних прав?

3. Які існують способи виконання суб’єктивних цивільних обов’язків?

 

Розгляд питання „Особливості реалізації та виконання окремих цивільних прав та обов’язків” вимагає звернення до окремих норм Книг другої – п’ятої ЦК. Особливості здійснення сімейних прав та обов’язків доцільно проаналізувати, керуючись ст. 14 – 17, 59, 155, 156 СК. Зверніть увагу, що особливості реалізації зазначених видів цивільних прав залежать від змісту обов’язку, який кореспондує відповідному праву, можливостей відмови від цивільного права, відчуження даного права та необхідності його особистого здійснення.

Розглядаючи особливості виконання суб’єктивних цивільних обов’язків, слід мати на увазі, що виконання обов’язків активного типу в усіх випадках є юридичним фактом (Тема „Цивільні правовідносини”).

Окрім цього, потрібно розмежовувати добровільне та примусове виконання обов’язків активного типу. Свої особливості притаманні виконанню обов’язків активного типу при множинності осіб (частковій, солідарній, субсидіарній) у правовідношенні (ст. 541 – 543, 619 ЦК), а також при зміні складу учасників правовідносин в порядку правонаступництва.

Для самоперевірки засвоєння навчального матеріалу рекомендується, використовуючи ЦК, знайти приклади конкретних цивільних правовідносин, в яких виявляються ті чи інші особливості здійснення суб’єктивних цивільних прав та виконання обов’язків.

Питання для самоконтролю

1. У чому полягають особливості здійснення майнових; особистих немайнових; речових; зобов’язальних прав та обов’язків?

2. Який принцип діє при виконанні обов’язків в порядку правонаступництва?

 

При підготовці питання „Принципи здійснення цивільних прав” необхідно звернутись до норм ст. 3 ЦК. Крім того, потрібно керуватися ст. 12 – 14 ЦК, якими встановлено загальні положення щодо здійснення суб’єктивних цивільних прав та виконання обов’язків. Система принципів здійснення суб’єктивних цивільних прав ґрунтується на засаді диспозитивності, зміст якої конкретизується у нормах ч. 1 – 4 ст. 12 ЦК, п. 3), 4) ч.1 ст. 3 ЦК, ст. 627 ЦК та ін.

Особливе значення мають засади справедливості, добросовісності та розумності (п. 6 ч.1 ст. 3 ЦК), зміст яких детальніше розкривається у спеціальній літературі. Для детальнішого з’ясування цього питання рекомендується опрацювати статтю: Бондар Т. Добросовісність, розумність та справедливість як принципи виконання договірного зобов’язання // Юридична Україна. – 2005. – № 3. – С. 39 – 46.

Питання для самоконтролю

1. Які принципи здійснення суб’єктивних цивільних прав виокремлюються в цивілістиці? В чому полягає їхній зміст та значення?

 

Висвітлюючи питання „Межі здійснення цивільних прав…”, необхідно звернутися до ст. 23, 41 та 68 Конституції України, а також детально проаналізувати ст. 13 ЦК. Слід засвоїти визначення поняття „зловживання правом”, а також види форм зловживання правом. Для кращого засвоєння матеріалу рекомендується проаналізувати ті положення Законів “Про захист економічної конкуренції” від 11.01.2001 р. (ст. 12, 13) та “Про захист від недобросовісної конкуренції” від 07.06.1996 р. (Глави 1 – 4), що стосуються зловживання цивільними правами. Особливу увагу слід звернути на юридичні наслідки зловживання цивільними правами.

Питання для самоконтролю

1. Що таке межі здійснення цивільних прав?

2. Які існують форми зловживання правом?

3. Що таке шикана?

4. Що таке недобросовісна конкуренція? Назвіть види та форми недобросовісної конкуренції.

Типові помилки: нерозрізнення принципів цивільного права та принципів здійснення цивільних прав, принципів та способів здійснення цивільних прав; змішування зловживання цивільними правами із іншими видами порушень цивільних прав; неувага до юридичного значення відмінностей шикани від інших форм зловживання правом; нехтування значенням юридичних наслідків зловживання цивільними правами.

Теми рефератів:

1. Диспозитивність як принцип здійснення суб’єктивних цивільних прав.

2. Межі здійснення цивільних прав у сфері підприємницької діяльності.

3. Проблеми зловживання суб’єктивним цивільним правом.

Задачі

Задача 1*. В 1995 р. Михайлюк Н. подарував Михайлюку О. житловий будинок, залишившись в ньому проживати як член сім’ї. У 1996 р. у зв’язку з погіршенням їх взаємовідносин Михайлюк О. став вимагати від батька сплати квартирної плати.

Ознайомтесь із ч. 4 ст. 156, ст. 162 ЖК, а також із нормами ЦК, які можуть бути застосовані до даної ситуації.

Проаналізуйте ситуацію і дайте правову оцінку здійсненню цивільних прав у розглядуваних правовідносинах.

Задача 2. Ненарочко звернулась до виконкому місцевої ради із заявою про дозвіл на укладення від імені її 13-річної дочки договору комісії на продаж автомобіля, який вона отримала як спадкоємець. Виконавчий комітет виніс рішення, яким дав дозвіл на укладення такого договору, але зобов’язав Ненарочко внести виручену грошову суму до Ощадного банку на особистий рахунок дочки.

Які особливості здійснення батьками своїх прав ілюструє ця ситуація?

Завдання

Завдання 1. Випишіть із чинних нормативно-правових актів норми, в яких встановлено санкції за нездійснення цивільних прав.

Завдання 2. Випишітьіз чинних нормативно-правових актів норми, в яких містяться заборони зловживання цивільними правами у тих чи інших правовідносинах.

Завдання 3. Випишітьіз чинних нормативно-правових актів норми, в яких містяться вимоги здійснення цивільних прав а) у відповідності з їхнім призначенням та б) у відповідності із призначенням об’єкта цих прав.

Завдання 4. Використовуючи Закон України „Про рекламу”, складіть схему видів і форм недобросовісної реклами.

 

Нормативно-правові акти

1. Житловий кодекс Української РСР: від 30.06.1983 року із змінами від 31 травня 2005 р., 01 грудня 2005 р., від 12.01.2006 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1983 р. – Додаток до № 28. – Ст. 573.

2. Земельний кодекс України: від 25.10.2001 року із змінами від 9 лютого 2006 р., 8 лютого 2006 р., від 19.12.2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 3 – 4. – Ст. 27.

3. Сімейний кодекс України: від 10.01.2002 року із змінами від 23 лютого 2006 р., від 15 березня 2006 р., від 22 грудня 2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002 – № 21 – 22. – Ст. 135.

4. Про захист економічної конкуренції: Закон України від 11.01.2001 року із змінами від 31 травня 2005 р., від 23 лютого 2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 12. – Ст. 64.

5. Про захист прав споживачів: Закон України від 15.12.1993 року із змінами від 10 січня 2002 р., від 18 листопада 2003 р., від 01.12.2005 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 1. – Ст. 1.

6. Про захист від недобросовісної конкуренції: Закон України від 07.06.1996 року із змінами від 15 листопада 2001 р., від 15 травня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 36. – Ст. 164.

7. Про рекламу: Закон України від 03.07.1996 року із змінами від 21 грудня 2005 р., від 23 лютого 2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 2. – Ст. 18.

 

Література

Основна:

1. Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України / А. Г. Ярема, В. Я. Карабань, В. В. Кривенко, В. Г. Ротань. – Т. 1. – К.: А.С.К., 2004. – С.112-122.

2. Онищенко Г. Проблема встановлення межі здійснення суб’єктивного цивільного права // Юридичний журнал. – 2006. – № 5. – С. 24 – 26.

3. Ромовська З. В. Загальні засади цивільного права // Вісник Академії адвокатури України. – 2005. – Вип. 4. – С. 10 – 21.

4. Стефанчук М. Зловживання правом як новела цивільного законодавства // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 4. – С. 34 – 37.

Додаткова:

1. Бондар Т. Добросовісність, розумність та справедливість як принципи виконання договірного зобов’язання // Юридична Україна. – 2005. – № 3. – С. 39 – 46.

2. Грибанов В.П. Пределы осуществления и защиты гражданських прав. М.: Рос. право, 1992. – 207 с.

3. Мироненко І. Зловживання суб’єктивним правом власності // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 10. – С. 40 – 44.

4. Мирошникова Н.И. Механизм осуществления субъективных гражданских прав. – Ярославль: ЯрГУ, 1989. – 83 с.

5. Стефанчук М.О. Межі здійснення суб’єктивних цивільних прав. Автореф. дис… канд. юрид. наук. – Київ, 2006. – 20 с.

ТЕМА 9.

ПРЕДСТАВНИЦТВО

Питання для вивчення

1. Поняття, суть та юридична природа представництва.

1.1. Концепція дії.

1.2. Концепція правовідносин.

1.3. Відмежування представництва від суміжних інститутів.

2. Повноваження представника.

2.1. Поняття зміст та межі повноважень.

2.2. Наслідки перевищення повноважень.

2.3. Передоручення.

3. Підстави виникнення та види представництва:

а) законне представництво;

б) договірне представництво;

в) комерційне представництво.

4. Цивільно-правова характеристика довіреності:

а) видача довіреності як правочин;

б) форма довіреності. Реквізити довіреності;

в) строк дії довіреності.

5. Припинення представництва.

Основні поняття: представництво, повноваження представника, законне представництво, договірне представництво; комерційне представництво; довіреність, доручення, передоручення.

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

При підготовці питання „Поняття, суть та юридична природа представництва” зверніть увагу на те, що в цивілістичній науці юридичну сутність представництва розглядають в рамках двох основних концепцій: концепції дії та концепції правовідносин. Для детальнішого з’ясування суті зазначених концепцій рекомендуємо ознайомитись з додатковою літературою (Невзгодина Е.Л. Представительство по советскому гражданскому праву. Томск, 1980; Рясенцев В.А. Представительство в советском гражданском праве. Автореф. дис. … канд. юрид. наук М., 1950).

Саме на концепції правовідносин ґрунтується законодавче визначення представництва, яке міститься в ст. 237 ЦК. Розглядаючи представництво як правовідносини, потрібно з’ясувати особливості його суб’єктного складу, об’єкт правовідносин представництва, права і обов’язки учасників правовідносин представництва. Особливу увагу зверніть на те, що відповідно до ст. 237 ЦК змістом представництва є вчинення представником правочинів (ст. 202 ЦК), а не яких-небудь інших дій.

Необхідно встановити відмінності представництва від суміжних цивільно-правових інститутів (зокрема: комісії (ст. 1011 ЦК), посередництва, реалізації дієздатності юридичної особи її органами (ст. 92 ЦК), надання згоди на вчинення правочинів (ст. 32, 222 ЦК), підписання правочину іншою фізичною особою („рукоприкладачем”) (ст. 207, 1247 ЦК). Окрім цього, цивільне (приватне) представництво важливо відмежовувати від публічно-правового представництва (ст. 102, 140 Конституції України та ст. 1, 10, 60 Закону „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997 р.).

Питання для самоконтролю

1. В яких випадках може застосовуватись представництво?

2. У чому полягає відмінність між представництвом та відносинами комісії; агентськими відносинами?

3. У чому полягає відмінність між цивільним (приватним) представництвом та публічно-правовим представництвом?

Вивчаючи питання „Повноваження представника”, необхідно керуватися нормами ст. 238 та 241 ЦК. Зверніть увагу на існування у спеціальній літературі різних поглядів на юридичну природу цих повноважень.

Розглядаючи питання „Передоручення”, пам’ятайте про співвідношення загальних норм про недопустимість передоручення та спеціальних правил ст. 240 ЦК, які встановлюють винятки з цього правила.

Питання для самоконтролю

1. На вчинення яких дій уповноважений представник?

2. Які правочини не має права вчиняти представник?

3. Що таке повноваження представника? Які правові наслідки перевищення цих повноважень?

4. Що таке передоручення? В яких випадках допускається передоручення?

 

Розгляд питання „Підстави виникнення та види представництва” необхідно розпочати зі встановлення тих юридичних фактів, з якими ЦК пов’язує виникнення правовідносин представництва. Зверніть увагу на те, що в ст. 237 ЦК міститься невичерпний перелік зазначених юридичних фактів. Тому, керуючись нормами ЦК та СК, важливо знайти приклади як тих правовідносин представництва, що виникають з підстав, прямо зазначених у ст. 237 ЦК, так і тих, що виникають з підстав, встановлених іншими актами цивільного законодавства.

Розглядаючи представництво, яке здійснюється на підставі закону, необхідно з’ясувати особливості представництва, здійснюваного батьками та представництва опікунів. Для цього необхідно проаналізувати норми Глави 6 ЦК (зокрема, ст. 71 ЦК) та ст. 154, 177 СК.

Аналіз договірного представництва потрібно проводити з урахуванням спеціальних норм Глави 68 ЦК.

З’ясовуючи особливості комерційного представництва, необхідно звернутись до ст. 17 Закону „Про цінні папери та фондовий ринок” від 23.02.2006 р. та ст. 15, 16 Закону „Про товарну біржу” від 10.12.1991 р.

Питання для самоконтролю

1. З яких юридичних фактів може виникати представництво?

2. Які існують види представництва?

3. У чому полягають особливості комерційного представництва?

 

Вивчення питання „Правова характеристика довіреності” необхідно розпочати з аналізу законодавчого визначення даного поняття, яке запропоноване в ст. 244 ЦК. Оскільки видача довіреності є одностороннім правочином, при її видачі необхідно дотримуватися загальних норм ЦК, що стосуються правочинів (Глава 16 ЦК). Аналіз основних правил видачі довіреності, її реквізитів та змісту потрібно здійснювати, керуючись відповідними нормами ЦК та з урахуванням положень Закону „Про нотаріат” від 02.09.1993 р. та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 03.03.2004 р.

Питання для самоконтролю

1. Які існують види довіреностей?

2. Які форми може мати довіреність?

3. В яких випадках дія довіреності припиняється?

 

Вивчаючи питання „Припинення представництва”, зверніть увагу на ст. 248 ЦК, яка містить перелік підстав припинення представництва за довіреністю та спеціальні норми, що встановлюють підстави збереження повноважень представника.

Питання для самоконтролю

1. Які існують підстави припинення представництва?

2. Які правові наслідки припинення представництва?

3. В яких випадках повноваження представника зберігаються?

 

Типові помилки: вивчення теми у відриві від теми «Правочини»; нехтування відмінностями представництва від суміжних інститутів цивільного права; змішування довіреності із договором доручення.

 

Теми рефератів:

1. Юридична природа повноважень представника.

2. Довіреність як правочин.

3. Проблеми комерційного представництва.

Задачі

Задача 1. Рябчик Петро Васильович – пенсіонер за віком, який проживає в м. Львові, по вул. Зеленій, 1/9, не маючи можливості внаслідок незадовільного стану здоров¢я отримати належну йому пенсію за серпень 2004 р., доручив отримати її своєму сину Рябчикові Анатолію Петровичу, який проживає в м. Львові, по вул. Варшавській, 6/9.

Хто має право посвідчити дійсність підпису на довіреності?

 

Задача 2. Клименко видав довіреність Петровій на продаж нею частини будинку, належного йому на праві приватної власності, і посвідчив її за своїм місцем роботи (у приватному підприємстві). На підставі цієї довіреності Петрова оформила у письмовій формі договір купівлі-продажу частини будинку Зінченкові.

Які правові наслідки договору купівлі-продажу частини належного Клименкові будинку Зінченкові?

Чи відповідає вимогам законодавства довіреність, видана Клименком Петровій?

 

Задача 3. 70-річна Карпова, не маючи можливості через стан здоров¢я зайнятись підшукуванням покупця на свій будинок і здійсненням його продажу, вирішила видати довіреність на укладення договору купівлі-продажу Шумському.

Через необхідність оформлення довіреності Шумський звернувся до нотаріуса. Нотаріус відмовив у посвідченні довіреності, вказавши, що особа, яку представляють, через свій фізичний стан не може відповідати за свої дії.

Вирішіть спір.

 

Задача 4. Романенко склала заповітне розпорядження щодо свого вкладу в Ощадному банку, за яким вклад заповідала сину Часникову. 23.01.05р. Романенко померла. В той же час Ковальська за довіреністю, виданою 21.01.04р., одержала в Ощадбанку 2825 грн., якими розпорядилася на власний розсуд. За позовом Часникова суд виніс рішення, яким постановив визнати недійсним правочин в частині одержання Ковальською вкладу, і стягнув з неї на користь позивача 2825 грн.

Проаналізуйте ситуацію.

Задача 5. Вікторія уклала договір прокату холодильника із фірмою побутових послуг “Смерічка”. Після закінчення строку дії договору вона доручила своєму сусідові Максимові відвезти холодильник у приміщення фірми-наймодавця. Однак Максим холодильник продав, а гроші витратив на спиртні напої. “Смерічка” звернулася з вимогою до Вікторії про відшкодування вартості холодильника, а Вікторія переадресувала цю вимогу до Максима як до свого представника, який не виконав взяте на себе зобов’язання.

Проаналізуйте ситуацію.

Задача 6. У якій із нижченаведених ситуацій є достатні підстави для виникнення представництва і якого саме виду:

Ситуація 1 – Орлова усиновила Світлану.

Ситуація 2 – Воронов уклав договір доручення із Масловим.

Ситуація 3 – у подружжя Валентинових народилася дочка.

Ситуація 4 – Герман звернувся з усним проханням до Ігоря про виконання доручення.

Ситуація 5 – Галину було призначено опікуном над майном чоловіка, якого було визнано безвісно відсутнім.

Ситуація 6 – на прохання Георгія Кіндрат займався пошуком контрагентів.

Ситуація 7 – комісійний магазин взяв від Пантелеймона костюм з метою продажу.

Ситуація 8 – Микола підписав заповіт замість Павла на його прохання у зв’язку з тим, що у Павла була паралізована права рука, а ліву ампутували уже більш ніж 10 років.

 

Задача 7*. 16-річний Вадим звернувся до власника приватного магазину з проханням прийняти його на роботу продавцем. Власник магазину відмовив йому. Відмову він мотивував тим, що Вадиму не надана повна дієздатність і він знаходиться під піклуванням, а за загальним правилом представниками не можуть бути особи, які не є повністю дієздатними і перебувають під піклуванням. Вадим вважає, що робота продавцем не є представництвом.

Проаналізуйте ситуацію.

 

Завдання

Завдання 1. Складіть проект довіреності для отримання стипендії.

Завдання 2. Перелічіть, яким чином та на підставі яких документів можна підтвердити представництво.

 

Завдання 3. Визначіть, які з наведених нижче документів можуть підтверджувати комерційне представництво:

а) довіреність

б) договір

в) акт органу державної влади

г) закон.

 

Нормативно-правові акти

1. Сімейний кодекс України: від 10.01.2002 року із змінами від 23 лютого 2006 р., 15 березня 2006 р. 22 грудня 2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21 – 22. – Ст. 135.

2. Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 року. // Відомості Верховної Ради України. – 2006 – № 31. – Ст. 268

3. Про нотаріат: Закон України від 2.09.1993 року із змінами від 15 грудня 2005 р., від 15 березня 2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 39. – Ст. 383.

4. Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Затверджена наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року із змінами від 07 квітня 2005 р., від 15 серпня 2005 р., від 28.12.2006 р. // Офіційний вісник України. – 2004. – № 10. – С. 315.

 

Література

Основна:

1. Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України / А. Г. Ярема, В. Я. Карабань, В. В. Кривенко, В. Г. Ротань. – Т. 1. – К.: А.С.К., 2004. – С.585-612.

2. Ромовська З.В. Представництво // Ромовська З. В. Українське цивільне право: Загальна частина. Академічний курс. Підручник. – К.: Атіка, 2005. – С. 445-466.

3. Сєвєрова О.С. Представництво у комерційних відносинах за римським правом // Актуальні проблеми держави та права. – Одеса. – 2000. – Вип. 7. – С. 273 – 277.

4. Фурса С. Довіреність та інститут представництва в цивільному законодавстві // Право України. – 1999. – № 4. – С. 94 – 97.

5. Шаповал Л.І. Правова природа представництва в цивільному праві // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2004. – № 9 (35). – С. 99 – 104.

Додаткова:

1. Андреев В.К. Представительство в гражданском праве: Учебное пособие. Калинин: Калинин. гос. ун-т, 1978. –88 с.

2. Гранін В.Л. Повноваження представника та його реалізація за цивільним законодавством. Автореф. дис… канд. юрид. наук. – Одеса, 2005. – 20 с.

3. Керимов С.Г. Представництво за законом в цивільному праві України. Автореф. дис… канд. юрид. наук. – Київ, 2006. – 19 с.

4. Крылов С. Соотношение договора поручения и доверенности // Российская юстиция. – № 9. – 1999. – С. 15. – 16.

5. Невзгодина Е.Л. Представительство по советскому гражданскому праву. Томск: Изд-во Том. ун-та, 1980. – 156 с.

6. Онуляк О. Поняття та основні ознаки договору доручення // Науковий вісник Чернівецького університету. – 1996. – Вип. 1. – С. 104 – 111.

7. Пишна Л. Права та обов'язки у договорі доручення // Науковий вісник Чернівецького університету. – 1996. – Вип. 4 – 5. – С. 196 – 208.

8. Рясенцев В.А. Представительство в советском гражданском праве. Автореф. дис… канд. юрид. наук, М., 1950. – 18 с.

9. Сєвєрова Є.С. Представництво за римським приватним правом та його рецепція у сучасному цивільному праві України. Автореф. дис… канд. юрид. наук. – Одеса, 2004. – 20 с.

10. Чижмар Ю. Правовий статус посередників на товарних біржах // Право України. – 2000. – № 2. – С. 27 – 33.

11. Шаповал Л.І. Представництво в цивільному праві. Автореф. дис… канд. юрид. наук. – Київ, 2007. – 20 с.

ТЕМА 10.