ТОП 10:

Просвітницько-педагогічна діяльність Х.Д.Алчевської.



Христина Данилівна Алчевська (4.(16)04.1841 – 2 (15)1920) – видатний український педагог-просвітянин, послідовник К.Д.Ушинського, організатор недільних шкіл для народу, засновник методики навчання грамоти дорослих, народилася в родині українця, вчителя повітового училища, Д.Я.Журавльова. Мати – румунка за походженням, була освіченою мудрою доброю людиною. Згодом Х.Д.Алчевська скаже, що мати її володіла даром „привертати серця людей”. Любов і знання про Україну Х.Д.Алчевській прищепила годувальниця на ім’я Гапка.

Відомо, що батько Х.Д.Алчевської був категорично проти жіночої освіти. У родині Журавльових було ще двоє синів, яких грамоти вчили удома вчитель-семінарист. Христина володіла визначними здібностями і сильним бажанням до навчання. Не дивлячись на заборони батька, вона самотужки навчилася читати й писати, підслуховуючи заняття братів з учителем та самостійно виконуючи домашні завдання, що задавалися в гімназії. Згодом Христина писала твори за своїх братів та за інших гімназистів, у такий спосіб заробляла гроші на навчальні посібники для братів. Але Х.Д.Алчевській так і не вдалося закінчити школу або ж отримати систематичну освіту. Це вплинуло на подальше її життя. Х.Д.Алчевська поставила собі за мету „навчити якомога більше жінок грамоти”.

Дитинство і юність Х.Д.Алчевської минули у Курську, куди батька призначили на роботу. Відомо. що Христина виявляла ще й акторські здібності, виступаючи на сцені домашнього театру. Коли дівчині виповнилося 16 років, померла її мати. Любов і потреба читання допомогли пережити біль непоправної втрати. Захоплення читанням привело дівчину в ряди радикально налаштованої молоді. У 1859 році під псевдонімом „Українка” вона таємно листувалася з О.І.Герценом, популяризувала його твори. В одному з таких листів, який було надруковано за сприянням М.П.Драгоманова і І.Я.Франка в журналі „Життя і слово” (1895), Христина Данилівна закликала „Колокол” будити громадську свідомість жінок. просила поради про те, як організувати роботу недільних шкіл, які наприкінці 1850-х років повсюдно поширювалися в Україні.

1862 р. Х.Д.Алчевська вийшла заміж і переїхала жити до м. Харкова. Її чоловік О.К.Алчевський, розбагатівши, став власником Торгового і Земельного банків, фінансував великі підприємства, багато уваги приділяв громадській діяльності. В 1860-ті роки він очолив Харківську громаду, члени якої опікувалися просвітою простих українців: організували безкоштовні школи, видавали дешеві книжки українською мовою, проводили лекції на популярні теми, шевченківські вечори, зустрічі з театральними трупами, влаштовували концерти тощо. Христина Данилівна серед громадівців була єдиною жінкою. У 1869 р. члени Харківської громади, і Х.Д.Алчевська у їх числі, увійшла до складу створеного Харківського Товариства поширення в народі грамотності.

10 червня 1862 р. Х.Д.Алчевська заснувала жіночу недільну школу. Школа діяла нелегально майже упродовж восьми років, оскільки Х.Д.Алчевська не мала офіційного права на викладацьку діяльність через відсутність диплома про освіту. Тільки склавши екзамен з російської мови, арифметики і Закону Божого, вона отримала диплом та право викладання. Офіційне відкриття школи відбулося в березні 1870 р., що підтверджує лист голови Харківського міського відділу внутрішніх справ до штатного доглядача повітових училищ. Згодом Х.Д.Алчевська стала попечителем створеного закладу. Упродовж майже 60 років своєї діяльності Харківська жіноча недільна школа була прогресивним педагогічним і організаційно-методичним центром освіти дорослих не тільки в Україні, а й у всій Російській імперії.

Регламентував роботу навчального закладу „Статут попечительського комітету Харківської недільної школи”. За цим документом навчання в школі було безкоштовним, вчителі працювали без винагороди. Учениці поділялися за віком на малолітніх (10-12 років), підлітків (13-15 років), дорослих (від 16 років). За підготовкою – неписьменних, напівписьменних, малописьменних і письменних.

Спочатку школа містилась у будівлі 1-го повітового училища. У 1896 р. на кошти Олексія Кириловича, чоловіка Х.Д.Алчевської, було побудовано окреме приміщення. Це була єдина на той час недільна школа, що діяла в окремому власному будинку.

Показово, що всі організаційні та методичні питання в роботі школи (форми і методи навчання, методика проведення предметних уроків, ознайомлення з педагогічними й методичними інноваціями тощо) вирішувалися на щотижневих педагогічних зборах у ході відкритих дебатів.

За ініціативи Х.Д.Алчевської вчителі названої школи вели педагогічні щоденники. Вивчення цих щоденників свідчить, що вони слугували засобом систематичних психолого-педагогічних спостережень за ученицями, вивчення психоемоційної атмосфери. що панувала в школі, способом обміну педагогічним досвідом та методичної підтримки молодих педагогів.

У 1879 р. на власні кошти Х.Д.Алчевська збудувала однокласну земську школу в селі Олексіївна Катеринославської губернії (нині – Луганська область). Педагог фактично була і попечителькою цього закладу. Досвід роботи в цій школі Х.Д.Алчевська представила у низці педагогічних праць: „История открытия школы в с. Алексеевке Михайловской волости” (1881), „Сельские очерки” (1894), „Погода из жизни воскресной школы” (1895), „Передуманное и пережитое” (1912). Серед архівних документів до нашого часу збереглися неопубліковані рукописи, щоденники, чисельні листи, плани і конспекти уроків.

В 1887-1893 рр. у цій школі працював Б.Д.Грінченко. Школа діяла за офіційними програмами і підручниками, була російськомовною. Б.Д.Грінченко змушений був ознайомлювати учнів з українською мовою таємно „… хоч і не вкраїнська була школа в Олексіївні, та все ж, отримавши освіту, школярі в ній знали, що вони українці, знали історію і географію України, знали про всіх видатних письменників і про їх писання, знали про тяжке становище України, знали про Галичину, запевне більше, ніж тодішній пересічний українець-інтелегент, і свої знання уміли висловлювати путящою українською мовою”.

Глибоко поважаючи Б.Д.Грінченка, Х.Д.Алчевська однак розходилася в принципових питаннях організації діяльності школи. Зокрема, у період переслідування українського руху Х.Д.Алчевська, оцінивши ситуацію, задля збереження закладу і надання можливості українським жінкам здобути загальну освіту вирішила не чинити опору і спрямувала роботу школи легально, з російською викладовою мовою.

Нині у шкільному приміщенні Олексіївської школи розмістився музей історії школи. в якому зберігаються матеріали про життя і педагогічну діяльність Х.Д.Алчевської та Б.Д.Грінченка.

Практичні напрацювання відомого педагога можна віднести до змістовно-методичного забезпечення загальної, філологічної освіти та організації навчання грамоти дорослих.

Х.Д.Алчевська внесла педагогічно доцільний творчий доробок у методику проведення літературних бесід з учнями. Низку цінних педагогічних порад з методики початкового навчання, зокрема грамоти, організації самоосвіти та формування педагогічної майстерності вчителя містять у собі такі посібники, підготовлені педагогом: „Програми викладання в школах”, „Каталоги книг” та ін.

Так, за участі Х.Д.Алчевської вчителі Харківської недільної школи розробили методичний документ „Програми з усіх предметів навчання у недільній школі для дорослих і малолітніх учнів” (1885), що складався з програми-плану предметів навчання у групах неписьменних, програм курсу російської мови, читання, пояснювального читання (за посібниками „Новая азбука” Л.М.Тоолстого, „Детский мир” і „Родное слово” К.Д.Ушинского, „Книга для первоначального чтения” В.І.Водовозова), програми і конспектів з арифметики. Програми перевидавалися чотири рази і використовувалися вчителями недільних шкіл Російської імперії упродовж понад 30 років.

Послідовниця К.Д.Ушинського Х.Д.Алчевська розповідала: перш, ніж книга надходила до читачів, її рецензували, а рецензії слухали на педагогічних засіданнях. Після того, як зі змістом книги ознайомилися учениці різного віку, вчительки проводили письмове опитування, щоб з’ясувати, що саме і чому сподобалося з прочитаного. На основі численних відгуків було складено покажчик книжок для народного й дитячого читання „Что читать народу?” (ч. 1 – 1888, ч. 2 – 1889, ч. 3 – 1906). У ньому було вміщено кращі твори російських та українських письменників і поетів періоду ХІХ – початку ХХ ст.

Важливим засобом освіти народу, виховання молоді в дусі демократичних ідей Х.Д.Алчевська вважала та впроваджувала в навально-виховний процес школи матеріали народної педагогіки, твори українських письменників і поетів, які розкривали особливості багатогранної національної культури народу, загальнолюдські прагнення, шляхи боротьби за соціальне і національне визволення. У своїй школі, незважаючи на заборону, вона популяризувала використання української мови, української народної творчості.

Спеціальний розділ порадника „Что читать народу?” був присвячений творам видатних українських письменників і поетів. В нього увійшли також триста найкращих пісень. У підготовці порадника брала участь і донька педагога, учителька-поетеса Христина Олексіївна Олексіївна Алчевська. Цю хрестоматійно-бібліографічну роботу високо оцінили представники вітчизняного й зарубіжного просвітництва.

Особливого значення у школі Х.Д.Алчевська надавала літературним бесідам. Педагог розробляла питання методики проведення літературних бесід з різних предметів. У Харківській жіночій недільній школі літературні бесіди стали органічним складником змісту різних предметів, бесіди проводилися у класі як обов’язкові навчальні заняття за чітко розробленою програмою, а не лише як форма позакласної роботи. Результати, ефективність бесід перевірялись, головним чином, письмовими роботами, що дозволяли вчителям об’єктивно оцінювати рівень знань учнів, набутих у процесі бесід.

Показово, що в школі, створеній Х.Д.Алчевською, багато уваги приділяли вихованню учениць. Зокрема, за ініціативи педагога традиційними стали шкільні свята (урочистості з нагоди ювілейних дат народження письменників, для заснування школи, новорічні та українські народні свята). Проводилися екскурсії в природу, влаштовувалися різноманітні виставки.

Незважаючи на заборони, упродовж усього періоду педагогічної діяльності Х.Д.Алчевська популяризувала здобутки української культури: в її недільній жіночій школі звучала українська пісня, поезії Т.Г.Шевченка. Як попечитель одного з міських училищ, вона домоглася, щоб йому присвоїли ім’я Тараса Шевченка. В 1889 р. у саду Алчевських поблизу недільної школи було встановлено погруддя Т.Г.Шевченкові, виготовлене на замовлення Христини Данилівни. То був один із перших знаків, встановлений в пам'ять славетного митця. Вона також брала участь у збиранні пожертвувань на пам’ятники Івану Тургенєву та Івану Котляревському. У школі Х.Д.Алчевської вчителі постійно вдосконалювали свої знання. На педагогічних зборах колективу обговорювались матеріали вчительських з’їздів та прочитання реферати, розглядалися питання про важливість систематичного поповнення бібліотеки, підбору книг та дидактичних матеріалів для проведення шкільних свят, питання здійснення індивідуального підходу в навчальному процесі, вивчалась спадщина видатних педагогів, наприклад, Л.М.Толстого і М.І.Пирогова.

У науково-методичній роботі вчителі Харківської жіночої недільної школи використовували поради М.Ф.Бунакова, В.І.Водовозова, В.П.Вахтерова, М.О.Корфа, К.Д.Ушинського та інших відомих діячів вітчизняної педагогічної думки.

Дослідник творчо-педагогічної спадщини Х.Д.Алчевської М.І.Мухін у книжці „Педагогічні погляди і освітня діяльність Х.Д.Алчевської” (1979) відзначав цінний досвід організації та проведення педагогічних виставок. Ці виставки слугували засобом популяризації і пропаганди діяльності недільних шкіл. Публічне демонстрування, експонування досягнень вчителів і вихованок були своєрідним імпульсом, який наочно переконував у користості недільних шкіл, спонукав до створення інших подібних закладів, давав змогу початківцям у цій справі перейняти кращий педагогічний досвід.

Показово, що Харківська жіноча недільна школа була представлена на всесвітніх форумах у Москві, Нижньому Новгороді (1895, 1896), Антверпенський, Брюссельський, Чиказький і двох Паризьких (1889, 1900) міжнародних виставках. Там демонструвалися наочні посібники, картки, діаграми, фотографії з Харківської жіночої недільної школи, матеріали, що характеризували навчальний процес, роботу шкільної бібліотеки.

На міжнародному конгресі приватної ініціативи у справі народної освіти (Франція, 1889) Х.Д.Алчевську було обрано віце-президентом Міжнародної ліги освіти. Багато освітніх товариств обрали видатного педагога своїм почесним членом. Петербурзьке і Московське економічні товариства нагородили її золотими медалями. Уряд Радянської України призначив Х.Д.Алчевській як видатній просвітитель ниці одну з перших персональних пенсій.

Родина Алчевських залишила помітний слід в історії української культури. Син Іван став знаменитим тенором, гастролював у Росії, Франції. Під час приїзду в рідне місто співав на шкільних вечорах. Син Микола був присяжним повіреним , організовував освітні заклади для дорослих, працював учителем початкових класів у школі, керованій матір’ю. У радянські часи – визначний педагог, автор першого українського радянського букваря. Син Григорій був композитором і вокальним педагогом. Донька Христя цікавилася педагогікою і поезією.

15 серпня 1920 р. в Харкові померла Х.Д.Алчевська. Її натхненна праця, визначна ерудиція є високим прикладом щиросердного служіння улюбленій справі, народові.

Запитання і завдання для самоконтролю.

1. Розкрийте біографію Х.Д.Алчевської та назвіть її головні педагогічні твори.

2. Конкретизуйте, коли, де, під впливом яких відомих діячів освіти, письменників почала свою педагогічну діяльність Х.Д.Алчевська.

3. Розкрийте особливості навчально-виховної роботи Х.Д.Алчевської у Харківській недільній жіночій школі: перші кроки, офіційне відкриття, форми і методи роботи та ін.

4. Які нові, педагогічно доцільні ідеї, на Ваш погляд. внесла просвітителька в методику проведення літературних бесід з учнями?

5. Покажіть, яку роль відіграла сім'я Х.Д.Алчевської, її діти у просвітництві на Харківщині?

Завдання для самостійної творчої роботи.

1. Схарактеризуйте, які нові, на Вашу думку, науково-методичні знахідки обґрунтувала Х.Д.Алчевська як засновник методики навчання дорослих у своїх творах і педагогічній діяльності.

2. Проаналізуйте погляди Х.Д.Алчевської на підготовку вчителів у Харківській жіночій недільній школі. Розкрийте творчий характер цієї підготовки, форми і методи упровадження її у шкільну практику.

3. Розкрийте особливості змісту складеного, за участі Х.Д.Алчевської методико-бібліографічного порадника „Що читати народові” зокрема зупиніться на аналізі розділу „Видання для народу українською мовою”. Скористайтеся матеріалами посібника „Харків – моя мала Батьківщина”, с. 161-168.

4. Покажіть світове значення педагогічного доробку Х.Д.Алчевської – видатної народної просвітительки.

5. Доведіть, які, на Вашу думку, теоретичні та практико-методичні положення, висунуті і обґрунтовані Х.Д.Алчевською, є актуальними та можуть бути використані з метою модернізації сучасної системи освіти в Україні.

Література.

1. Алчевська Х.Д. Твори. – К.: Дніпро, 1990. – 558 с.

2. Алчевская Х.Д. Передуманное и пережитое // Антология педагогической мысли Украинской мысли Украинской СССР / Сост. Н.П.Калениченко. – М.: Педагогика, 1988. – С.258 – 266.

3. Алчевська Христина Данилівна // Гончаренко С. Український педагогічний словник. – К.: Либідь, 1997. – С.23.

4. Бондар Л. Засновниця жіночої недільної школи в Харкові: До 165 – річчя від дня народження Христини Алчевської // Педагогічна газета. – 2006. - № 5 (142). – С.7.

5. Книга взрослых: В 3 т. / Сост. Х.Д.Алчевская и др. – М.: Изд-во И.Д.Сытина, 1899 – 190.

6. Лемківський М.В., Микитюк О.М. Просвітницько-педагогічна діяльність Х.Алчевської // Історія педагогіки: Навч. посібник / За редакцією М.Левківського. – Харків: ОВС, 2002. – С. 166 – 167.

7. Мазуркевич А.Р. Христина Даниловна Алчевская // Антология педагогической мысли Украинской СССР / Сост. Н.П.Калениченко. – М.: Педагогика, 1988. – С. 255 – 258.

8. Мухін М.І. Педагогічні погляди і освітня діяльність Х.Д.Алчевської. – К.: Вища школа, 1979. – 183 с.

9. План уроков по звуковому методу, прочитанный Х.Д.Алчевской в собрании учительниц 27 сентября 1893 г. // Антология педагогической мысли Украинской СССР / Сост. Н.П. Калениченко. – М.: Педагогика, 1988. – С. 266 – 269.

10. Попова Л.Д. Алчевська Х.Д. // Педагогична Харківщина: довідник. – Х.: Вид-во Круглова, 1997. – С. 8 – 9.

11. Попова Л.Д. Просвітницько-педагогічна діяльність Х.Д.Алчевської в Харкові // Харків – моя мала Батьківщина: Навч. посібник з народознавства / За ред. І.Ф.Прокопенка. – Х.: ОВС, 2003. – С. 159 – 168.

12. Українська педагогіка в персоналіях / За ред. О.В.Сухомлинської: Навч. посібник: Книга перша. – К.: Либідь, 2005. – С. 531 – 539.

13. Что читать народу?: В 3 т. / Сост Х.Д.Алчевская и др.. – СПб.: Тип. Демкова, 1884 – 1906.

 







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-08; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.204.183.113 (0.009 с.)