Суб’єкти ухилення від сплати податків, зборів та інших платежів

Суб'єкти податкових злочинів. За ухилення від сплати подат­ків до кримінальної відповідальності притягуються службові особи суб'єктів підприємницької діяльності (підприємств, ор­ганізацій, установ незалежно від форм власності), на які згідно із законом покладено обов'язок ведення бухгалтерського обліку та складання звітів про фінансово-господарську діяльність, по­дання податкових декларацій та інших документів, пов'язаних із обчисленням і сплатою податків до бюджету (керівники під­приємств, їхні заступники, головні бухгалтери та виконувачі їхніх обов'язків). Цих суб'єктів вирізняють доволі високий со­ціальний статус, усталена направленість на досягнення злочин­ної мети, широкі зв'язки, зокрема у кримінальних структурах, їхніми співучасниками можуть бути й інші службовці, які без­посередньо готували фіктивні податкові документи (касир, то­варознавець, продавці тощо).

Суб'єктом цих злочинів можуть бути й фізичні особи, що ма­ють ознаку платника податку, у тому числі ті, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи: українські та іноземні громадяни, особи без громадянства, якщо вони мають оподатковуваний прибуток і зобов'язані відповідно до закону подавати у відповідні податкові органи декларацію про прибутки для нарахування і сплати податків.

 

Сліди податкових злочинів

Сліди податкового злочину - наслідки: або всієї кримінальної діяльності винної особи (покращення рівня її матеріального становища), або окремих дій (відсутність документів, товарно-матеріальних цінностей, які фігурують в інвентаризаційній ві­домості тощо).

Це можуть бути матеріально фіксовані відображення, а також уявні образи, що збереглись у свідомості учасників цих подій.

Неочевидні ознаки (сліди) вчинення податкових злочинів -це різноманітні порушення, які початково можуть розцінюва­тись як відсутність у працівників належного професіоналіз­му, недбалість, однак можуть бути й ознаками злочину, зок­рема:

недотримання встановлених правил ведення обліку і звіт­ності;

порушення правил здійснення касових операцій;

необгрунтовані списання товарно-матеріальних цінностей;

порушення технологічної дисципліни;

відсутність у компетентних органів належних реєстрацій­них документів;

недекларування доходів за наявності обов'язку вносити податкові платежі;

відсутність офіційного бухгалтерського обліку доходів чи конкретної підприємницької діяльності;

неправильне ведення бухгалтерських книг, подвійна бух­галтерія, перекручення бухгалтерського обліку внесенням змін у документи;

знищення бухгалтерських документів;

надання підроблених документів в обґрунтування пере­кручених даних, внесених у податкову декларацію, розрахунки щодо податків та ін.;

оформлення в різних банках декількох рахунків, не зареєс­трованих у податковій інспекції;

розміщення прибутку від торгової чи іншої діяльності в за­кордонних банках на особисті рахунки і рахунки офшорних компаній;

використання готівки, а не банківських рахунків, під час здійснення великих купівельних угод або в інших розрахунках;

недекларування джерел доходу, надходжень грошей неві­домо відкіля;

наявність інформації про те, що коштовні придбання пі­дозрюваного оформлені у власність третіх осіб;

перекручення (завищення) даних про утримання, кредити і пільги;

значні особисті витрати, декларовані як витрати на підпри­ємницьку діяльність.

Носіями первинної інформації про податковий злочин мо­жуть виступати:

продавці, які не причетні до податкового злочину, але усві­домлюють факт його вчинення іншими;

очевидці якихось кримінальних або фінансових операцій, які не усвідомлюють їхньої сутності (секретарі, водії, працівни­ки охорони тощо);

особи, що певним способом задіяні у вчиненні злочину: контрагенти, постачальники, споживачі.

Часто така інформація надходить від ревізорів, аудиторів, членів інвентаризаційних комісій, представників громадськості тощо.

Аналіз практики порушення кримінальних справ показує, що найчастіше ознаки податкових злочинів виявляють:

а) податкові інспектори,

б) податкова міліція і податкові служби в результаті спіль-

них перевірок,

в) органи МВС і прокуратури, які здійснюють розслідування

кримінальних справ своєї підслідності.

Очевидними (тобто достатніми для прийняття рішення про порушення кримінальної справи) слідами (ознаками) вчинення податкового злочину є:

повна невідповідність реально виконаної господарської операції її документальному відображенню;

невідповідність записів у бухгалтерських документах: пер­винних облікових, облікових звітних;

наявність ознак матеріальних підробок у документах, пов'язаних із розрахунками величини доходу (прибутку) і сум податку (дописування, виправлення, підтирання, заміна сторі­нок тощо);

знищення бухгалтерських документів (первинних, обліко­вих, звітних);

інсценування нещасного випадку (пожежа, затоплення) чи банкрутства.