Програма первинних слідчих дій передбачає таке. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Програма первинних слідчих дій передбачає таке.



Затримання з речовим доказом - ефективний засіб ви­криття хабарників. Здебільшого воно виконується за всебічно перевіреною заявою конкретної особи, щодо якої має місце вимагання хабара.

Для викриття хабарників можуть використовуватися судо­во-оперативне фотографування, кінознімання, відео- та аудіо-запис, оперативпо-розшукові можливості органів дізнання. Затриманню має передувати ретельне, детальне підготування цієї слідчої дії.

Момент затримання на місці злочину визначається конкрет­ними обставинами справи. Воно проводиться в момент давання і одержання хабара або відразу після його вручення. Затри­мання повинно бути виконане так, щоб хабарник не зміг звіль­нитися від предмета хабара, що є найважливішим речовим доказом.

Допити. Безпосередньо після затримання необхідно допита­ти хабарника, який унаслідок затримання його на місці злочину деморалізований і часто зразу ж визнає свою вину в учиненні злочину.

На початковій стадії розслідування така слідча дія часто буває найбільш ефективним засобом викриття підозрюваних у вчиненні злочину. Найкращий результат досягається тоді, коли забезпечується раптовість допиту і підозрювані не встигають до нього підготуватися.

Під час допиту підозрюваного варто використовувати дока­зи про хабарництво, що вже наявні в первинних матеріалах.

У процесі допиту доцільно також установити характер взає­мин допитуваного з іншими підозрюваними. Це дозволить ви­брати найбільш ефективну тактику подальшого розслідування.

Якщо.^кримінальну справу порушено за заявою, то однією з первинних слідчих дій є допит заявника. Він проводиться з ме­тою уточнення обставин, викладених у заяві. Зокрема, у заяв­ника необхідно з'ясувати:

звідкіля йому відомо про передавання хабара посадовій особі (був присутній при цьому, знає зі слів інших осіб і т. д.);

якщо він був присутній у момент передачі хабара, то за яких обставин це відбувалося (де і як розташовувалися учасни­ки злочину, про що говорили між собою і т. д.);

за що передавався хабар, чи зробив що-небудь хабарник в інтересах хабародавця;

що було передано як хабар (гроші, коштовні речі та ін.);

чи мали предмети, що передавались як хабар, індивідуаль­ні ознаки;

в яких документах можна знайти сліди дії чи бездіяльнос­ті службової особи, вчиненої за хабар;

чи відомі допитуваній особі інші випадки хабарництва.

У процесі допиту заявника доцільно скласти схему того міс­ця, де передавався хабар. Потім необхідно виконати огляд цьо­го місця. Збіг основних орієнтирів на ньому і на схемі буде об'єктивним підтвердженням обґрунтованості зробленої заяви.

Якщо є очевидці злочину, їх теж необхідно допитати на почат­ку розслідування. Основна увага приділяється з'ясуванню обставин передавання й одержання хабара (де давався хабар, що було предметом хабара, як поводилися учасники злочину, хто при цьому був присутній і т. д.).

Обшуки. Особистий обшук та обшук за місцем проживан­ня співучасників хабарництва, а також у робочому кабінеті службової особи - хабарника проводиться з метою виявлення і вилучення предметів хабара, документів, що свідчать про підготування злочину, цінностей, нажитих злочинним способом.

У більшості випадків особистий обшук та обшук приміщень здійснюють одночасно. Особливу увагу варто звертати на лис­тування, поштові квитанції, записники, номери телефонів, що підтверджують зв'язок співучасників хабарництва, а також свідчать про дії службової особи, обумовлені одержанням хаба­ра чи такі, що характеризують особу обвинуваченого.

Іноді у ході обшуку можна знайти не сам предмет хаба­ра, а лише його паковання (чи його частину). Зневажати таки­ми знахідками не варто. На пакованні може зберегтися запис, що вказує, кому належить предмет, хто його передав. У разі виявлення в хабародавця і хабарника частин пакувального матеріалу, в який було загорнуто предмет хабара, за допомоги криміналістичної експертизи можна встановити, що вони були частинами цілого. Залежно від характеру хабара і ймо­вірного паковання варто спробувати за допомоги фахівця-криміналіста знайти на них пальцеві відбитки хабаро­давця.

Коли має місце виявлення у хабарника грошей, їх необхід­но сфотографувати, порахувати, зафіксувати номера купюр, а також наявні на них індивідуальні ознаки (розриви, помарки і т. ін.). Точний опис грошей має велике значення особливо тоді, коли хабародавець визнає себе винним. Його показання про суму, купюри і про їхні індивідуальні ознаки, відповід­ні результати огляду грошей, виявлених у ході обшуку в ха­барника, виступатимуть важливими доказами вчиненого злочину.

Коли виявляють документи, що пояснюють чи якось пов'язані з діяльністю обшукуваної службової особи, їх необ­хідно вилучити і ретельно дослідити, щоб з'ясувати, яких питань вони стосуються і хто зацікавлений у їх вирішенні.

За наявності до того достатніх підстав обшукові підлягають особи, в яких учасники злочину могли сховати предмет хабара, цінності, нажиті злочинним шляхом, документи.

Огляди. Предмет хабара обов'язково підлягає огляду. У ході цієї слідчої дії фіксуються всі дані, що характеризують його індиві­дуальні ознаки і вартість.

Вилучаються й оглядаються документи, що засвідчують виконання хабарником відповідних дій в інтересах хабаро-давця.

Насамперед вивчаються документи, що встановлюють:

незаконність виконаної службової дії чи незаконність стримування від її виконання;

правомірність виконання службовою особою в інтересах хабародавця яких-небудь дій чи правомірність стримування від виконання таких дій;

факти неправильного проходження документів по канце­лярії, відділам, службам і т. д.;

підробленість (фіктивність) документів;

обставини, що сприяли хабарництву.

З огляду на те, що хабар може бути дано за прискорення якої-небудь законної дії, у процесі огляду документа доцільно відразу ж перевіряти, чи не було зроблено дозволу на вирішен­ня цього питання позачергово. З цією метою звертають увагу на дату надходження документа, установлюють час, що минув од моменту його надходження до моменту вирішення питання, і, нарешті, порівнюють цей термін з термінами вирішення та оформлення аналогічних питань щодо інших громадян. Усякі відступи від установленого порядку проходження й оформлен­ня виконаної службової дії повинні бути зафіксовані для подальшої перевірки.

Не можна відмовлятися від огляду місця передавання хабара. Фіксація в протоколі огляду докладних даних про місце, де передавався хабар, буде корисною для перевірки показань причетних до нього осіб.

Для розслідування наявного вимагання хабара розробля­ється тактична операція, що є комплексом слідчих та опера­тивних дій:

допит заявника про індивідуальні ознаки предмета хабара;

затримання особи, підозрюваної в хабарництві з переда­ними їй грошима або цінностями;

обшук цієї особи та обшук на місці передання хабара;

огляд виявлених під час провадження цих дій предметів хабара, документів, що можуть мати стосунок до справи;

відповідні оперативно-розшукові заходи, особливо з ура­хуванням того, що під час затримання підозрюваний може заявити про те, що:

мав намір повідомити про факт дання хабара, однак не встиг цього зробити;

не помітив, хто і як залишив у нього предмети, що про­ходять у справі як хабар (коли вони виявилися на столі серед паперів, у відкритій шухляді столу тощо).

Власне, для таких ситуацій, з метою спростування обману з боку підозрюваного, у методиці розслідування розробле­но засоби, що полягають у спостереженні за тим, як особа, яка підозрюється в хабарництві, виконала обумовлені дії в інтересах хабародавця. Відповідно ж до п. 7 ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, мають право застосовувати засоби для фіксації предметів, що можуть набути доказового значення. До таких засобів фіксації, наприклад, належить фіксація номерів купюр, приготова­них заявником для передання певній службовій особі як хабар.

 

Планування розслідування хабарництва

Планування розслідування. Дані, зібрані на початковому етапі розслідування, дозволяють скласти обґрунтований і опти­мальний план розслідування у справі про хабарництво.

Вихідною підставою для розроблення такого плану повинні бути обставини, що підлягають установленню.

План розслідування має передбачати встановлення, прина­ймні, таких найважливіших обставин:

- передавання службовій особі хабара (подію, обстановку та обставини: час, місце, спосіб, присутність третіх осіб тощо);

- мету давання хабара;

- предмет хабара та його ознаки, джерела одержання коштів для давання хабара;

обставини, що передували переданню хабара;

наявність вимагання або провокації хабара;

характер стосунків між особами, причетними до хабарництва;

вчинення службовою особою, що одержала хабар, поса­дової дії чи бездіяльності;

чи немає в діях хабарників ознак інших злочинів, якщо так, то яких саме;

- чи немає в діях злочинців кваліфікуючих ознак;

обставин, що обтяжують кримінальну відповідальність учасників злочину чи таких, які пом'якшують караність або звільняють від кримінальної відповідальності; таких, що сприяли вчиненню злочину;

з'ясування характеру і розміру шкоди, заподіяного зло­чином.

Як відомо, основою планування є слідчі версії. У справах про хабарництво можуть конструюватися і перевірятися такі основні версії:

хабар справді мав місце за обставин, викладених у матері­алах, що слугували підставою для порушення кримінальної справи;

кошти, вручені службовій особі, є правомірними (повер­нення боргу та ін.), заява ж про хабар - результат добросовісно­го помиляння заявника;

хабар службовій особі не давався, має місце обмова, на­приклад, під час відмови виконати незаконну вимогу;

службова особа правомірно виконала в інтересах іншої особи відповідні службові дії та не одержувала хабара.

Як уже" наголошувалося, доволі часто хабарництво пов'язано з іншими злочинами, наприклад, зі службовим підробленням. Тому під час розслідування хабарництва варто перевіряти і версії про його зв'язок з іншими злочинами.

Плануючи розслідування, не можна обмежуватися дослід­женням лише тих обставин, що слугували підставою для по­рушення кримінальної справи про хабарництво. Необхідно всіляко розширювати межі розслідування, намагатись уста­попити всі епізоди злочинної діяльності. Для цього треба виявляти й перевіряти всі сигнали про інші факти хабарництва. Велику допомогу в цьому можуть надати оперативні праців­ники органів дізнання, представники громадськості.

У процесі планування варто постійно пам'ятати про можли­ві контрзаходи, що можуть бути вжиті злочинцями (знищення документів, залякування або підкуп свідків, фальсифікація доказів і т. д.). З огляду на це, не можна забувати про необхід­ність дотримання таємниці слідства.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2019-12-15; просмотров: 141; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.205.142.9 (0.018 с.)