Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Програма первинних слідчих дій передбачає таке.
Затримання з речовим доказом - ефективний засіб викриття хабарників. Здебільшого воно виконується за всебічно перевіреною заявою конкретної особи, щодо якої має місце вимагання хабара. Для викриття хабарників можуть використовуватися судово-оперативне фотографування, кінознімання, відео- та аудіо-запис, оперативпо-розшукові можливості органів дізнання. Затриманню має передувати ретельне, детальне підготування цієї слідчої дії. Момент затримання на місці злочину визначається конкретними обставинами справи. Воно проводиться в момент давання і одержання хабара або відразу після його вручення. Затримання повинно бути виконане так, щоб хабарник не зміг звільнитися від предмета хабара, що є найважливішим речовим доказом. Допити. Безпосередньо після затримання необхідно допитати хабарника, який унаслідок затримання його на місці злочину деморалізований і часто зразу ж визнає свою вину в учиненні злочину. На початковій стадії розслідування така слідча дія часто буває найбільш ефективним засобом викриття підозрюваних у вчиненні злочину. Найкращий результат досягається тоді, коли забезпечується раптовість допиту і підозрювані не встигають до нього підготуватися. Під час допиту підозрюваного варто використовувати докази про хабарництво, що вже наявні в первинних матеріалах. У процесі допиту доцільно також установити характер взаємин допитуваного з іншими підозрюваними. Це дозволить вибрати найбільш ефективну тактику подальшого розслідування. Якщо.^кримінальну справу порушено за заявою, то однією з первинних слідчих дій є допит заявника. Він проводиться з метою уточнення обставин, викладених у заяві. Зокрема, у заявника необхідно з'ясувати: звідкіля йому відомо про передавання хабара посадовій особі (був присутній при цьому, знає зі слів інших осіб і т. д.); якщо він був присутній у момент передачі хабара, то за яких обставин це відбувалося (де і як розташовувалися учасники злочину, про що говорили між собою і т. д.); за що передавався хабар, чи зробив що-небудь хабарник в інтересах хабародавця; що було передано як хабар (гроші, коштовні речі та ін.); чи мали предмети, що передавались як хабар, індивідуальні ознаки; в яких документах можна знайти сліди дії чи бездіяльності службової особи, вчиненої за хабар;
чи відомі допитуваній особі інші випадки хабарництва. У процесі допиту заявника доцільно скласти схему того місця, де передавався хабар. Потім необхідно виконати огляд цього місця. Збіг основних орієнтирів на ньому і на схемі буде об'єктивним підтвердженням обґрунтованості зробленої заяви. Якщо є очевидці злочину, їх теж необхідно допитати на початку розслідування. Основна увага приділяється з'ясуванню обставин передавання й одержання хабара (де давався хабар, що було предметом хабара, як поводилися учасники злочину, хто при цьому був присутній і т. д.). Обшуки. Особистий обшук та обшук за місцем проживання співучасників хабарництва, а також у робочому кабінеті службової особи - хабарника проводиться з метою виявлення і вилучення предметів хабара, документів, що свідчать про підготування злочину, цінностей, нажитих злочинним способом. У більшості випадків особистий обшук та обшук приміщень здійснюють одночасно. Особливу увагу варто звертати на листування, поштові квитанції, записники, номери телефонів, що підтверджують зв'язок співучасників хабарництва, а також свідчать про дії службової особи, обумовлені одержанням хабара чи такі, що характеризують особу обвинуваченого. Іноді у ході обшуку можна знайти не сам предмет хабара, а лише його паковання (чи його частину). Зневажати такими знахідками не варто. На пакованні може зберегтися запис, що вказує, кому належить предмет, хто його передав. У разі виявлення в хабародавця і хабарника частин пакувального матеріалу, в який було загорнуто предмет хабара, за допомоги криміналістичної експертизи можна встановити, що вони були частинами цілого. Залежно від характеру хабара і ймовірного паковання варто спробувати за допомоги фахівця-криміналіста знайти на них пальцеві відбитки хабародавця. Коли має місце виявлення у хабарника грошей, їх необхідно сфотографувати, порахувати, зафіксувати номера купюр, а також наявні на них індивідуальні ознаки (розриви, помарки і т. ін.). Точний опис грошей має велике значення особливо тоді, коли хабародавець визнає себе винним. Його показання про суму, купюри і про їхні індивідуальні ознаки, відповідні результати огляду грошей, виявлених у ході обшуку в хабарника, виступатимуть важливими доказами вчиненого злочину.
Коли виявляють документи, що пояснюють чи якось пов'язані з діяльністю обшукуваної службової особи, їх необхідно вилучити і ретельно дослідити, щоб з'ясувати, яких питань вони стосуються і хто зацікавлений у їх вирішенні. За наявності до того достатніх підстав обшукові підлягають особи, в яких учасники злочину могли сховати предмет хабара, цінності, нажиті злочинним шляхом, документи. Огляди. Предмет хабара обов'язково підлягає огляду. У ході цієї слідчої дії фіксуються всі дані, що характеризують його індивідуальні ознаки і вартість. Вилучаються й оглядаються документи, що засвідчують виконання хабарником відповідних дій в інтересах хабаро-давця. Насамперед вивчаються документи, що встановлюють: незаконність виконаної службової дії чи незаконність стримування від її виконання; правомірність виконання службовою особою в інтересах хабародавця яких-небудь дій чи правомірність стримування від виконання таких дій; факти неправильного проходження документів по канцелярії, відділам, службам і т. д.; підробленість (фіктивність) документів; обставини, що сприяли хабарництву. З огляду на те, що хабар може бути дано за прискорення якої-небудь законної дії, у процесі огляду документа доцільно відразу ж перевіряти, чи не було зроблено дозволу на вирішення цього питання позачергово. З цією метою звертають увагу на дату надходження документа, установлюють час, що минув од моменту його надходження до моменту вирішення питання, і, нарешті, порівнюють цей термін з термінами вирішення та оформлення аналогічних питань щодо інших громадян. Усякі відступи від установленого порядку проходження й оформлення виконаної службової дії повинні бути зафіксовані для подальшої перевірки. Не можна відмовлятися від огляду місця передавання хабара. Фіксація в протоколі огляду докладних даних про місце, де передавався хабар, буде корисною для перевірки показань причетних до нього осіб. Для розслідування наявного вимагання хабара розробляється тактична операція, що є комплексом слідчих та оперативних дій: допит заявника про індивідуальні ознаки предмета хабара; затримання особи, підозрюваної в хабарництві з переданими їй грошима або цінностями; обшук цієї особи та обшук на місці передання хабара; огляд виявлених під час провадження цих дій предметів хабара, документів, що можуть мати стосунок до справи; відповідні оперативно-розшукові заходи, особливо з урахуванням того, що під час затримання підозрюваний може заявити про те, що: мав намір повідомити про факт дання хабара, однак не встиг цього зробити; не помітив, хто і як залишив у нього предмети, що проходять у справі як хабар (коли вони виявилися на столі серед паперів, у відкритій шухляді столу тощо). Власне, для таких ситуацій, з метою спростування обману з боку підозрюваного, у методиці розслідування розроблено засоби, що полягають у спостереженні за тим, як особа, яка підозрюється в хабарництві, виконала обумовлені дії в інтересах хабародавця. Відповідно ж до п. 7 ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, мають право застосовувати засоби для фіксації предметів, що можуть набути доказового значення. До таких засобів фіксації, наприклад, належить фіксація номерів купюр, приготованих заявником для передання певній службовій особі як хабар.
Планування розслідування хабарництва Планування розслідування. Дані, зібрані на початковому етапі розслідування, дозволяють скласти обґрунтований і оптимальний план розслідування у справі про хабарництво. Вихідною підставою для розроблення такого плану повинні бути обставини, що підлягають установленню. План розслідування має передбачати встановлення, принаймні, таких найважливіших обставин: - передавання службовій особі хабара (подію, обстановку та обставини: час, місце, спосіб, присутність третіх осіб тощо); - мету давання хабара; - предмет хабара та його ознаки, джерела одержання коштів для давання хабара; обставини, що передували переданню хабара; наявність вимагання або провокації хабара; характер стосунків між особами, причетними до хабарництва; вчинення службовою особою, що одержала хабар, посадової дії чи бездіяльності; чи немає в діях хабарників ознак інших злочинів, якщо так, то яких саме; - чи немає в діях злочинців кваліфікуючих ознак; обставин, що обтяжують кримінальну відповідальність учасників злочину чи таких, які пом'якшують караність або звільняють від кримінальної відповідальності; таких, що сприяли вчиненню злочину; з'ясування характеру і розміру шкоди, заподіяного злочином. Як відомо, основою планування є слідчі версії. У справах про хабарництво можуть конструюватися і перевірятися такі основні версії: хабар справді мав місце за обставин, викладених у матеріалах, що слугували підставою для порушення кримінальної справи; кошти, вручені службовій особі, є правомірними (повернення боргу та ін.), заява ж про хабар - результат добросовісного помиляння заявника; хабар службовій особі не давався, має місце обмова, наприклад, під час відмови виконати незаконну вимогу; службова особа правомірно виконала в інтересах іншої особи відповідні службові дії та не одержувала хабара. Як уже" наголошувалося, доволі часто хабарництво пов'язано з іншими злочинами, наприклад, зі службовим підробленням. Тому під час розслідування хабарництва варто перевіряти і версії про його зв'язок з іншими злочинами. Плануючи розслідування, не можна обмежуватися дослідженням лише тих обставин, що слугували підставою для порушення кримінальної справи про хабарництво. Необхідно всіляко розширювати межі розслідування, намагатись устапопити всі епізоди злочинної діяльності. Для цього треба виявляти й перевіряти всі сигнали про інші факти хабарництва. Велику допомогу в цьому можуть надати оперативні працівники органів дізнання, представники громадськості. У процесі планування варто постійно пам'ятати про можливі контрзаходи, що можуть бути вжиті злочинцями (знищення документів, залякування або підкуп свідків, фальсифікація доказів і т. д.). З огляду на це, не можна забувати про необхідність дотримання таємниці слідства.
|
|||||||
Последнее изменение этой страницы: 2019-12-15; просмотров: 141; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.205.142.9 (0.018 с.) |