ТОП 10:

Лікувальне харчування дітей з хронічними захворюваннями органів травлення



Дієтотерапія як природний лікувальний фактор залишається провідним методом терапії дітей із захворюваннями органів травлення.

Загальні вимоги, пропоновані до дієтотерапії при захворюваннях органів травлення:

- відповідність харчової й енергетичної цінності харчування віковим потребам дитини;

- у гострий період захворювання виключення або різке обмеження ряду продуктів, вимушене зниження енергетичної цінності раціону, організація дробового режиму харчування;

- неприпустимість необґрунтовано тривалого обмеження харчових речовин;

- забезпечення механічного, термічного й хімічного щадіння хворого органа;

- дотримання принципу поступовості при розширенні харчування;

- індивідуалізація харчування відповідно до характеру захворювання, наявністю супутньої патології, нутритивним статусом дитини;

- суворе дотримання режиму харчування;

- розмаїтість харчування, високі смакові якості їжі.

Серед хронічних захворювань органів травлення у дітей найбільш часті хронічні гастрити, гастродуоденіти, виразкова хвороба шлунка й дванадцятипалої кишки, хронічні захворювання печінки й жовчовивідних системи (дискінезія жовчних шляхів, холецистит, гепатит, цироз печінки), хронічні захворювання кишечнику (коліт, ентерит, ентероколіт, закрепи), захворювання підшлункової залози (хронічний і реактивний панкреатит, хронічна панкреатична недостатність).

 

Харчування при хронічних захворюваннях шлунка і дванадцятипалої кишки.

Дієтичне лікування при захворюваннях шлунка й дванадцятипалої кишки будується за принципом впливу на основні сторони патогенезу - нервово-рефлекторний і ацидопептичний фактори, а також на виникаючі метаболічні порушення (вітамінно-мінеральний дисбаланс, катаболізм білків при виразково-некротичному ураженні та ін.).

Залежно від стадії запального процесу й порушення секреторної діяльності шлунка застосовують лікувальні дієти, у яких передбачене послідовне зменшення ступеня механічного, хімічного й термічного щадіння слизової оболонки шлунка: дієти № 1а, 1б, 1.

При побудові дієт, що щадять, виключають або обмежують продукти, що механічно подразнюють слизову оболонку шлунково-кишкового тракту, сильні подразники травної секреції, використовують спеціальну кулінарну обробку їжі (протирання, розварювання до м'якості, відварювання, варіння на пару). Призначають продукти й страви, що швидко залишають шлунок і мало подразнюють його слизову оболонку.

Чим довше їжа затримується в шлунку, тим більше вона подразнює слизову оболонку й збуджує секреторну активність. Останнє цілком відноситься до жирної їжі. Вуглеводна й білкова їжа, особливо рідкої й кашкоподібної консистенції, швидко залишає шлунок і тому особливо рекомендується при складанні дієт, які щадять.

Аналіз клінічних даних свідчить про виражений лікувальний ефект дієт, збагачених тваринним білком і рослинними оліями в кількостях, що на 15-20% перевищують фізіологічну норму. При цьому відзначаються прискорене рубцювання виразкового дефекту, зворотний розвиток запального процесу.

У період загострення захворювання кількість вуглеводів, головним чином простих, у раціонах хворих скорочується в 1,5 рази. Обумовлено це тим, що багате вуглеводами харчування підвищує збудливість вегетативної нервової системи й тим самим підсилює симптоми подразнення шлунку В міру поліпшення самопочуття хворого споживання вуглеводів розширюється до нормальних фізіологічних потреб.

Цінність лікувального харчування визначається також вмістом у ньому вітамінів. Змушене обмеження свіжих овочів і фруктів, натуральних соків, протипоказаних у гострий період захворювання, приводить до вітамінної недостатності. Для збагачення лікувальних раціонів вітамінами й мінеральними речовинами можна рекомендувати гомогенізовані фруктові й овочеві пюре для дитячого харчування.

Нарешті, в організації дієтотерапії дітям із захворюваннями гастродуоденальної системи велике значення має правильний режим харчування. Монотонне харчування із частими дробовими прийомами їжі сприяє зниженню секреторної діяльності шлунково-кишкового тракту й зменшенню збудливості нервової системи. Під впливом дієт, що щадять, як правило, зникають всі клінічні прояви хвороби.

У період загострення гастриту, гастродуоденіту або виразкової хвороби призначають дієту № 1а, що характеризується максимальним щадінням слизової оболонки шлунка й дванадцятипалої кишки шляхом виключення хімічних, термічних і механічних подразників шлункової секреції, що сприяє зменшенню активності запального процесу.

Дієта № 1а призначається на обмежений строк: при загостренні гастриту або дуоденіту - на 1-3 дні, при загостренні гастродуоденіту - на 3-5 днів, при загостренні виразкової хвороби - на 7-10 днів.

У міру стихання запального процесу хворого поступово переводять на дієту № 16, що по калорійності й складу основних харчових речовин наближається до фізіологічних потреб дитини. Передбачається помірний ступінь механічного, хімічного й термічного щадіння слизової оболонки шлунка. Дієта № 15 будується на основі дієти № 1а, у меню якої додають пшеничні товчені сухарі, гомогенізовано овочі й фрукти (консерви для дитячого харчування), масло рослинне (у стравах); рибу й м'ясо готують у вигляді парових котлет, фрикадельок, слизисті супи заміняють на протерті круп'яні.

У період реконвалесценції й ремісії захворювання призначають дієту №1, що характеризується помірним ступенем щадіння.

Передбачається два варіанти дієти № 1 - із протертою й непротертою їжею.

У дієті № 1 з протертою їжею в асортименти страв, що рекомендують при дієті № 16, додають сир прісний, сир негострий і нежирний, протертий; супи протерті із збірних овочів (крім білокачанної капусти), супи круп'яні, круп'яно-овочеві, молочні круп'яні, з вермішеллю або здрібненими макаронами; овочі відварні протерті (крім білокачанної капусти, ріпи, редьки, редису та бобових); спілі фрукти і ягоди солодких сортів (після теплової обробки); компоти із протертими сухофруктами; хліб пшеничний підсушений.

Перший варіант дієти № 1 призначають на 3-4 тиж. і потім, у міру поліпшення стану хворого, заміняють на варіант із непротертою їжею.

Рекомендовані страви дієти, № 1 з непротертою їжею ті ж, що й для першого варіанта. Каші, супи, овочеві страви після відварювання не протирають; допускається вживання відварних м'яса й риби шматком, спілих сирих фруктів і ягід солодких сортів у вигляді пюре, без шкірки, деяких ласощів (зефір, пастила, сухе печиво).

Другий варіант дієти № 1 рекомендують хворим гастритом або дуоденітом на 6 міс, хворим гастродуоденітом - на 12 міс, хворим виразковою хворобою - на 2-3 роки.

При хронічному гастриті, гастродуоденіті із секреторною недостатністю призначається дієта № 2, що передбачає механічне щадіння слизової оболонки шлунка при збереженні хімічних подразників травної секреції. Дієта № 2 по енергетичній цінності та вмісту основних харчових речовин відповідає віковим фізіологічним потребам; призначається в період реконвалесценції й ремісії захворювання. Строки дієтотерапії індивідуальні (від 6 міс до 2-3 років). При загостренні захворювання призначається дієта № 1 із протертою їжею.

 







Последнее изменение этой страницы: 2017-02-17; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.205.93.2 (0.012 с.)