ТОП 10:

ХАРЧУВАННЯ ПРИ ГОСТРИХ КИШКОВИХ ІНФЕКЦІЯХ.



Патогенетино правильно побудоване лікувальне харчування є найважливішою частиною лікування дітей з гострими кишковими інфекціями (ГКІ). При організації харчування дитини з кишковою інфекцією дуже важливо пам'ятати, що неадекватне харчування та будь-які погрішності в дієті можуть погіршити стан дитини; до цього можуть привести й тривалі обмеження у харчуванні. Тому на всіх етапах лікування гострих кишкових інфекцій необхідно прагнути до повноцінного фізіологічного харчування з урахуванням віку дитини і функціонального стану шлунково – кишкового тракту.

Згідно рекомендаціям ВООЗ (Швейцарія 1994) принципово важливим положенням є відмовлення від водно-чайних пауз, тому що доведено, що навіть при важких формах гострих кишкових інфекцій травна функція більшої частини кишечнику зберігається, а «голодні дієти», особливо у дітей першого року життя, значно послабляють захисні сили організму і сповільнюють процеси репарації слизової оболонки кишечнику, що супроводжується тривалою діареєю і втратою маси тіла.

Тому з моменту появи симптомів гострої діареї дитина повинна отри­мувати адекватне її стану лікувальне харчування, метою якого є профілактика або лікування пору­шень водно-електролітного балансу, дезінтоксикація, зменшення втрат поживних речовин з частими випорожненнями та блюванням, підтримка хар­чового та енергетичного статусу хворого.

Обов'язковими умовами дієтотерапії хворої дитини є правильна організація режиму харчування і постійна корекція раціону в динаміці захворювання.

Обсяг і склад харчування визначаються віком дитини, характером попереднього вигодовування і харчування, вагою і фазою хвороби, наявністю супутньої патології (алергійні захворювання, гіпотрофія та ін.).

При легких формах гострих кишкових інфекцій призначають харчування, що відповідає вікові дитини. Однак, їжа повинна бути механічно і хімічно сприятливою. У гострому періоді виключаються продукти, що викликають бродильні процеси в кишечнику і ті, що мають в своєму складі грубу клітковину. Загальний обсяг їжі в перші 1-2 дня хвороби варто зменшити на 15-20 % від фізіологічної потреби, заповнюючи недостатню кількість їжі рідиною. Їжу дають у теплому вигляді за 5 – 6 прийомів.

При хворобі середньої тяжкості призначають дробове харчування зі зменшенням добового обсягу їжі на 20 – 30 % впродовж 2 – 3 днів. З поліпшенням загального стану, апетиту, зменшенням симптомів інтоксикації та дисфункції кишечнику обсяг харчування швидко доводиться до фізіологічної норми, а набір продуктів розширюється.

При важких формах, особливо при наявності частої блювоти, анорексії, можна пропустити одне, максимум два годування, вводячи парентерально глюкозосольові розчини. По можливості варто використовувати оральну регідратацію спеціальними розчинами. Потім необхідно переходити на дробове харчування зі зменшенням добового обсягу їжі на 40 – 50 %, продовжуючи оральную регідратацію. Починаючи з 2 – 3-го дня хвороби обсяг їжі збільшується щодня на 10 – 15 % при подовженні інтервалів між годуванням.

Оптимальним видом харчування грудних дітей, хворих гострими кишковими інфекціями, є материнське молоко, що призначають дробно. Дитина, що знаходиться на грудному вигодовуванні, одержує з молоком матері секреторний імуноглобулін А, що містить антитіла проти багатьох патогенних мікроорганізмів. Грудне молоко містить також ряд гормонів, що підтримують розмноження клітин слизової оболонки кишечнику та сприяє її відновленню. Крім того, переривання годування дитини грудьми викликає швидке зменшення обсягу лактації у матері й відповідно знижує шанси збереження грудного вигодовування.

Дітям, що знаходяться на штучному вигодовуванні, можна призначати адаптовані кисломолочні суміші, збагачені захисними факторами (НАН кисломолочний, «Агу – 1», «Біфілін»). У харчуванні дітей старше 6 місяців можна використовувати так само неадаптовані молочні продукти («Агу – 2», кефір, біокефір, «Ацидолакт», «Біфідок», «Нарине» і ін.). У якості лікувального харчування рекомендуються продукти на овочево-зерновій основі. Наприклад, морквяно-рисовий відвар "ХІПП-ОRS-200",що є гомогенізованою сумішшю рисового відвару та моркви зі збалансованим вуглеводно-електролітним складом і низькою осмолярністю (240 мОсм/л).

Такі легкозасвоювані низькокалорійні суміші, маючи здатність адсорбції токсичних речовин та обмеження процесів бродіння, прискорюють про­цеси регідрації і сприяють припиненню проносу Шляхом триваючої у такий спосіб регідрації дитину вже через 4-8 годин можна поступово переводити на вигодовування молочною сумішшю, яку вона отримувала до хвороби (спочатку у співвідношенні 1:1, потім 2:1 з "ORS -200"), а згодом (в залежності від стану дитини) - і на повноцінне харчування.

У випадку діареї у дитини, яка перебуває на грудному вигодовуванні, морквяно-рисову суміш дають дрібними порціями перед кожним годуван­ням грудьми, і так аж до нормалізації випорожнень.

Рекомендується також як лікувальне харчування використовувати сухий інстантний продукт "Раз-рис"вітчизняного виробництва (Мелітополь). Він належить до групи зернових каш швидкого приготування для нормального прикорму дітей з 5-місячного віку. Однак, "Раз-рис", приготований у 5-10-процентній концентрації (рівноцінний здавна відомому педіатрам КРО), можна використовувати при діареях як адсорбуючий продукт у поєднанні з основною молочною сумішшю, розведеною 1:1 та 2:1, і так до покращання стану дитини.

Ефективними додатковими засобами для регідрації в усіх випадках діареї є дитячі інстантні чаї з ромашкою, фенхелем або збором лікувальних трав.

В залежності від нормалізації апетиту, частоти та характеру випорожнень до раціону поступово вво­дять харчові додатки та прикорми. Дітям, які отримували прикорм до захворювання, при сприятливому протіканні діареї його віднов­люють з 3-4-го дня лікування. Перевага надається кашам з рису, гречки, комбінованим кашам (соєвій з рисом, кукурудзяно-рисовій), а також кашам з фруктами.

Кратність годування і кількість їжі на окремий прийом визначаються віком дитини, тяжкістю хвороби, наявністю і частотою блювоти і зригування. Важливо враховувати, що при 10 – разовому годуванні (через 2 години з нічною перервою в 6 годин) дитина повинна одержувати на одне годування від 10 до 50 мл їжі (у залежності від віку і маси тіла), при 8 – разовому годуванні (через 2,5 години) – по 60 – 80 мл, при 7 – разовому (через 3 години) – по 90 – 110 мл, при 6 – разовому (через 3,5 години) – по 120 – 160 мл, при 5 – разовому (через 4 години) – по 170 – 200 мл. Недостатній обсяг харчування до фізіологічної потреби для дітей першого року життя повинний бути відшкодований рідиною.

При проведенні розвантажувальної дієтотерапії обсяг їжі щодня збільшується на 10 – 20 – 30 мл ( у залежності від початкового об’єму ) на одне годування і відповідно змінюється кратність годувань, тобто збільшується інтервал між прийомами їжі. При позитивній динаміці захворювання і поліпшенні апетиту добовий об’єм їжі необхідно довести до фізіологічної норми не пізніше 3 – 5-го дні від початку лікування.

Дітям 5 – 6 місяців при поліпшенні загального стану і позитивній динаміці з боку шлунково – кишкового тракту призначається прикорм кашею, приготовленої з рисової, манної, гречаної круп на половинному молоці чи воді. Кашу призначають у кількості 50 – 100 – 150 мл у залежності від віку дитини і способу вигодовування до захворювання.

Через кілька днів до цього прикорму додають 10 – 20 мл сиру ( для дитячого харчування ), а потім – овочеві пюре, ягідний або фруктовий кисіль у кількості від 50 до 150 мл, різні соки.

Харчування дітей старше одного року будується по такому ж принципі, як і на першому році життя. Збільшується лише разовий обсяг їжі і швидше включаються в раціон продукти, що рекомендуються для харчування здорових дітей цього ж віку. У гострому періоді хвороби, особливо при наявності частої блювоти, варто провести розвантаження в харчуванні. У перший день дитині призначають кефір або будь-який кисло – молочний напій по 100 – 150 – 200 мл (у залежності від віку) через 3 – 3,5 години. Потім переходять на харчування, що відповідає вікові. При цьому протягом 1 – 3 тижнів необхідно дотримувати принцип механічного, хімічного і термічного щадіння.

При лікувальному харчуванні дітей з гострими кишковими інфекціями у раціоні широко використовуюь фрукти і овочі, які багаті пектином: яблука, морква, картопля, кабачки й ін. Фрукти і овочі, містять органічні кислоти, які мають бактерицидну дію, а також містять велику кількість вітамінів, глюкози, фруктози, каротину та інші. Застосування овочів і фруктів вже в гострому періоді кишкових інфекцій сприяє більш швидкому зникненню токсикозу, нормалізації випорожнень і видужанню.

Молоко в гострому періоді захворювання призначати не слід, тому що воно підсилює перистальтику кишечнику, бродильні процеси і тим самим може призвести до посилення діарейного синдрому. Каші рисові, вівсяні на протязі 1 – 2 тижнів готують на воді, а потім на половинному молоці.

Хворим дітям рекомендується мед, який має дезінфікуючу і закріпляючу дію і легко засвоюється. Сприятлива дія меду обумовлюється наявністю в ньому глюкози, левулезы, ферментів, вітамінів С та групи В, мінеральних речовин, органічних кислот, мікроелементів. Дітям старше одного року мед можна давати по одній чайній ложці 1 – 2 рази в день. Важливо тільки звертати особливу увагу на індивідуальну переносимість даного продукту, тому що в деяких дітей мед може викликати алергійні реакції.

При зменшенні прояву інтоксикації, припинення блювоти і нормалізації апетиту в раціон хворої дитини вводиться м'ясо (яловичина, телятина, кури), нежирна риба, сир, жовток курячого яйця. Сир містить велику кількість кальцію, що сприяє утворенню оформленого стула.

При гострих кишкових інфекціях, особливо сальмонельозі, кампілобактеріозі, що протікають з реактивним панкреатитом, спостерігається порушення всмоктування жиру (поява стеатореї) та розвивається вторинна ферментативна недостатність.

Дієтотерапія при стеатореї полягає в обмеженні вмісту жиру в раціоні, але не більш ніж до 3 – 4 мл на 1 кг маси тіла в добу для дітей першого року життя. Це досягається шляхом заміни частини молочних продуктів спеціалізованими сумішами, до складу яких як жировий компонент входять середньо ланцюгові тригліцеріди («Хумана ЛП + СЦТ», «Портаген», «Прегестеміл»). З появою ознак гострого панкреатиту з раціону виключають свіжі ягоди, фрукти, овочі, концентровані фруктові соки на термін до 1 місяця.

При вторинній лактазній недостатності рекомендується використання спеціалізованих низько – та безлактозних молочних сумішей («Нутрилон низьколактозний», «Детолакт низьколактозний», «Хумана-ІІ» та інші), а також сумішей на основі ізолята соєвого білка («Детолакт соя», «Хумана СЛ», «Алсоя», «Соя-Семпл», «Нутри - соя» і ін.). При відсутності спеціалізованих сумішей можна використовувати 3-х добовий кефір.

Замість лактози до складу таких сумішей введено інші легкозасвоювані вуглеводи, наприклад кукурудзяну патоку або декстрин-мальтозу. Якщо дитина перебуває на грудному вигодовуванні, то ефективною є заміна частини молока матері вказаними сумішами (на 30-50%). У випадках легкої форми лактазної недостатності можна також використовувати кисломолочні продукти, в яких вміст лактози дещо знижений за рахунок кисломолочного бродіння молочного цукру. Крім того, кисле середовище цих продуктів сти­мулює активність травних ферментів.

При поганому засвоєнні молочних білків до­цільніше виключити з раціону молочні продукти та замінити їх сумішами на основі рослинного білка сої. Соєві суміші містять харчові компоненти, необхідні для реабілітації здоров'я та нормального розвитку дитини.

Тривалість лікувального харчування дітей з гострими кишковими інфекціями ускладненими вторинною ферментопатією повинне бути не менше 3 місяців.







Последнее изменение этой страницы: 2017-02-17; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.226.241.176 (0.005 с.)