Особливості харчування дітей в умовах екологічного неблагополучча

Особливе значення для формування здоров´я дитини в умовах екологічного неблагополуччя має якість та режим харчування. Цікаво відмітити, що нераціональне незбалансоване харчування характерно не тільки для малозабезпечених верст населення, але і для сімей з достатнім рівнем прибутків. Харчування дітей в основому безконтрольне, нерегулярне, всухом'ятку, «холодне», швидке, що сприяє порушенні евакуації вмісту шлунково-кишкового тракту, запорам і розвиткові дисбактеріозів. Діти часто переїдають на ніч, вживають надлишок вуглеводних продуктів, які несуть «пусті» калорії - білий хліб із муки вищого сорту та випічку з нього. В забезпечених сім'ях надмірно вживають копчені м'ясні вироби, солодощі і кондитерські вироби, напівфабрикати, харчові добавки імпортного виробництва та інші продукти до складу яких входять консерванти, ароматичні речовини, фіксатори кольору та інші, які самі по собі є регламентованими ксенобіотиками. В поєднанні з промисловими та сільсько-господарчими токсикантами вони можуть приймати участь у процесах біологічної сумації. Враховуючи, що їжа є джерелом різних фармакологічних ефектів, важливо дотримуватись основних принципів рекомендованого спеціалістами харчування і, особливо, в неблагоприємних екологічних умовах.

Виділяється роль індивідуального харчування, яке повинно відповідати не а тільки енергетичним витратам, але і забезпечувати особливості обміну, оптимальний стан шлункового тракту, враховуючи стан навколишнього середовища, клімату, геохімічних особливостей, біоритмологічного впливу і якості складу життя. За кордоном прийнятий до керівництва принцип боротьби з хімічними інтоксикаціями, який оснований не тільки на регламентації вмісту шкідливих хімічних речовин в об'єктах навколишнього середовища, але і на усуненні неправильного харчування.

На сьогодні загально відомо, що їжа представляє собою комплекс, який місить в собі попередники біологічно активних речовин: гормони, ферменти, трансміттери, різноманітні рецептори біомолекул (ДНК, РНК), які приймають участь у формуванні клітин і всіх структурних елементів живого тіла. В цьому плані, зокрема, недостаток білку в раціоні на 4% вже супроводжується суттєвим зниженням концентрації цитохрому-450 в
мікросомах печінки, що значно підвищує токсичність нітросполук -
Білкам відводиться провідна роль в регуляції процесів біотрансформації та
їх метаболітів, в їх розприділенні в тканинах і екскреції. Достовірно
доказано, що зменшення загального білку в раціоні призводить до зниження
синтезу антитіл та ініціює імунодепресивні стани. З огляду на це, введення в
раціон додаткової кількості білку (до 10%) в екологічно неблагоприємних
регіонах буде сприяти компенсації антитоксичних витрат організму. Оскільки і на нітратнозабруднених територіях спостерігається зниження в плазмі крові загального білку і альбумінів.Щодо відносної ролі жирів в процесах біотрансформації, то відомо, що вихідні величини цитохрому Р-450 при раціоні з переважанням рослинних жирів значно вищі, аніж при раціоні з переважанням тваринних жирів.

Достовірно доведено, що надлишок простих вуглеводів в раціоні дітей провокує дисбактеріальні процеси і порушення функції детоксикації ксенобиотіків, посилює процеси мікробної сенсибілізації. Цей факт є досить небажаним, оскільки сприяє активації дії нітратредукуючої мікрофлори і перетворенні нітратів в канцерогенні нітрозоаміни. З іншої сторони, достатнє введення в організм харчових волокон оптимізує склад мікрофлори кишечнику і активність мікробних ферментів, які беруть участь у метаболізмі токсичних речовин або їх кон'югатів. Проведені деякими вченими експериментальні дослідження стверджують, що для прискорення виведення нітратів з організму, скорочення часу їх контакту з слизовою оболонкою шлунково-кишкового тракту доцільно вводити в раціон харчування харчові волокна пшеничних висівок.

Введення в раціон кисломолочних продуктів, які містять біфідо- і лактобактерії позитивно впливає на відновлення мікробного спектру в кишечнику, підвищує вміст небілкового азоту, що пов'язано з протеолітичною дією ферментів молочних бактерій і що, в кінцевому результаті, тормозить нітратредуктазні процеси і пов'язане з ними метгемоглобіноутворення. Крім того, вживання кисломолочних продуктів, які збагачені лізоцимом, сприяє покращенню імунологічних показників у населення в екологічно неблагоприємних регіонах.

З огляду на вище наведені дані, нами розроблені практичні рекомендації щодо корекції харчового раціону дітей з урахуванням їх фізіологічних потреб, які включали:

• максимально знизити поступлення в організм дітей нітратів з питною водою та продуктами харчування
• збагатити раціон дітей білками тваринного та рослинного походження (нежирні сорти м'яса, риба, яйця, сир, соя) для стимуляції ферментної системи організму дитини та компенсації антитоксичних витрат
• обмежити вживання простих вуглеводів (кондитерські вироби та
  хліб з муки вищого сорту, цукор, цукерки) і компенсувати їх в раціоні за
  рахунок натуральних вуглеводів, мед, фрукти, сухофрукти, овочі.
• обмежити вживання тваринних жирів за рахунок розширення
  об'єму і асортименту жирів рослинного походження: соняшникової,
  оливкової, льняної, рисової олії
• для покращення евакуаторної та моторної функцій шлунково-
  кишкового тракту рекомендується вживати хліб з муки грубого помолу та
  харчові волокна пшеничних висівок
• для нормалізації мікробного спектру шлунково-кишкового тракту вживати кисломолочні продукти, живі йогурти, біокефір, ряженку та ін., а особливо ті, до складу яких входить біфідо- та лактобактерії.
• для збагачення організму природніми рослинними антиоксидантами, вітамінами та мікроелементами ввести в раціон харчування дітей часник, ріпу, обліпиху, лимони, плоди шипшини та горобини, соняшникове та гарбузове насіння, горіхи.
• виключити з харчування дітей ранні тепличні овочі, які, як правило, містять значно підвищені дози нітратів та нітритів.

 

Необхідно:

§ ранньою весно і зимою обмежити вживати тепличних овочів -редиски, салату, кропу, петрушки, кольорової капусти, огірків та інш.

§ виключити з раціону харчування шпинат, салат-латун у будь-якому вигляді

§ дітям до 7 років виключити з раціону харчування ковбасні вироби, копчення, консервовані продукти, які готуються з добавленням нітратів і нітритів

§ в осінньо-зимовий та весняний періоди проводити профілактичне лікування антиоксидантами (кверцетином), полівітамінами «Ундевіт», або вітамінами Е, А, В₆, С, фолієвою кислотою, пантотенатом кальцію, глютаміновою кислотою та біологічно активними продуктами «Яблопект», «Еламін».

§ при наявності у дітей переданемічного стану, або анемії провести визначення в крові концентрації метгемоглобіну

§ провести обстеження на наявність дисбактеріозу і при його виявленні провести превентивне лікування, оскільки дана патологія

§ прискорює перехід нітратів в більш токсичну форму - нітрити і тим самим поглиблює нітратну інтоксикацію.

§ категорично забороняється проводити приготовування молочних сумішей для дітей до 1 року на воді з індивідуальних джерел водопостачання (колодязів і т.п.) без попереднього їх дослідження на вміст нітратів та нітритів.

§ включати в раціон харчування дітей продукти рослинного походження, які прискорюють виведення нітратів і нітритів з організму або здатні переводити нітрити в нетоксичні сполуки. Це насамперед: часник, квасець, зелена цибуля, лимони та відвар золотого кореня. Використовувати лікарськи трави і рослини як природні антиоксиданти -кропиву двудомну, подорожник, обліпиху, горіхи, насіння соняшника, плоди шипшиши, горобини, одуванчик.

§ забезпечити дитині правильний режим дня з раціональним розподілом фізичного, розумового навантаження та зменшенням психологічного навантаження

 

Всесвітня декларація про забезпечення виживання, захисту та розвитку дітей (Нью-Йорк, 1990) закликала всі держави прийняти сумісні міри для захисту оточуючого середовища, щоб діти змогли жити в більш безпечному та екологічно здоровому майбутньому. Всі програми, що стосуються охорони здоров'я дітей повинні включати завдання щодо захисту оточуючого середовища та спиратись на міцну екологічну базу. В декларації сказано, що не має іншого завдання, яке заслуговує більшої уваги, ніж охорона дитинства. Від здоров'я майбутніх поколінь залежить виживання, стабільність та прогрес усіх країн і навіть усієї цивілізації.

 

 

ЕНТЕРАЛЬНЕ ХАРЧУВАННЯ

У ПЕДІАТРИЧНІЙ

ПРАКТИЦІ

 

Під ентеральним харчуванням (ЕХ) мають на увазі зондове харчування з використанням лікувальних раціонів і сумішей, здатних забезпечити вікові потреби дитини в основних харчових речовинах. Ентеральне харчування, адаптоване до особливостей процесів травлення і метаболізму при різних видах патології, використовується в тих випадках, коли звичайний шлях введення їжі неможливий, або з метою підвищення ефективності лікувального процесу у ряді категорій хворих.