Корекція харчування дітей, що перебувають на природному вигодовуванні.

 

Сучасні дані про вікову фізіологію розвитку дитини свідчать, що перші 3-4 місяці життя повинні бути винятково «молочним» періодом у зв´язку з незрілістю системи травлення, нирково-видільних та регулюючих функцій, обмінних процесів та неможливістю імунної відповіді дитячого організму на раннє антигенне подразнення. На основі наукових досліджень, проведених в останні роки, встановлено, що введення в раціон дитини харчових коригуючих додатків у вигляді соків та пюре а також страв прикорму у більш ранні строки життя (до 3-4 місяців), може призвести до негативних наслідків: зниження активності смоктання грудей, погіршенню лактації у матері, появі у дітей дисбіотичних та травних розладів та алергічних реакцій. До того ж, потрібно враховувати, що сучасні сухі інстантні адаптовані молочні суміші, рекомендовані для вигодовування дітей у випадку відсутності у матерів грудного молока, здатні повністю забезпечити добову потребу здорової дитини у вітамінах протягом перших 4-х місяців.

При грудному вигодовуванні дитина, що добре розвивається, може до 4-х місяців обходитися без будь-яких харчових додатків. Водночас, потребує корекції харчування матері, яка годує груддю. І лише у випадках, коли у дитини спостерігаються відхилення від нормального розвитку, недостатній приріст ваги тіла, ознаки рахіту, анемії тощо, тоді можливе більш раннє введення у раціон дитини харчових додатків, але не раніше 3-3,5 місяців.

Соки та пюре, як і всі наступні види прикорму та харчових додатків потрібно вводити до раціону харчування малюків дуже обережно, не поспішаючи зі збільшенням їх об´єму та асортименту, дотримуючись принципу поступової адаптації до нього дитячого організму. (див. програму введення харчових додатків та прикорму)

 

Рекомендована програма введення харчових добавок, продуктів та страв прикорму дітям на природному вигодовуванні.
Продукти та страви	Вік,міс.	Термін введення, міс.
0-3							10-12
1.Сік фруктовий, ягідний, мл		5-20		40-50	50-60	60-70		90-100	3-3,5
2.Фруктове пюре,мл			10-30	40-50				90-100	4-4,5
3.Овочеве пюре, г			10-50	100-150					5-5,5
4.Молочно-круп’ян каша, мл				50-100					5,5-6,5
5.Сир, г				10-25					5,5-6
6.Кисломолочні суміші, мл									7,5-8
7.Жовток, шт				1/5	¼	¼	½	½	6-7
8.М’ясне пюре, г						5-30		60-70	7,5-8
9.Сухарі, печиво, г								10-15
10.Хліб пшеничний, г
11.Рибні страви (пюре), г									9-10
12.Олія, г			1-3						5-5,5
13.Вершкове масло, г				1-4					5,5-6,5

 

При повноцінному природному вигодовуванні соки рекомендується вводити з 4-х місяців життя. Соки починають давати у малій кількості (від кількох крапель до ¼ чайної ложки, щоб поступово виробити у дитини смак до соку, не зпричинити розладів травлення та своєчасно виявити алергічні чи інші несприятливі реакції. При хорошій переносимості загальну кількість соку поступово збільшують до 50-60 мл/добу у 5-6 місяців, до 100 мл/добу у 12 місяців. Правильніше за все починати з однокомпонентного яблучного, грушевого або моркв´яного соків без цукру. Можна також починати з сезонних, особливо багатих на вітаміни, ягідних соків – з чорної, червоної та білої смородини. Для кращого засвоєння та звикання кислі соки потрібно починати давати розведеними навпіл кип´яченою водою кімнатної теператури. Якщо дитина добре переносить сік, то через 3-5 днів можна перейти на нерозведений. Пізніше до раціону дитини можна вводити персиковий, вишневий, сливовий, капустяний, томатний, буряковий, гранатовий соки. Слід зазначити, що моркв´яний сік краще давати через день і не більше, ніж 30 мл/добу. Апельсиновий, полуничний, суничний та малиновий соки також корисні, але вони, частіше за інші, можуть викликати алергічні реакції у вигляді висипу на шкірі або кропивниці, тому їх краще вводити не раніше 6-місячного віку. Вишневий, гранатовий та чорничний соки містять дубільні речовини і діють як закріплюючий та протизапальний засіб. Вони корисні дітям при нестійких випорожненнях. Сливовий сік корисний при схильності до закрепів. Через високий вміст глюкози та фруктози, які посилюють процеси бродіння та викликають вздуття кишечника, виноградний сік грудним дітям віком до 6-ти місяців давати не рекомендується. Кожен новий вид соку можна давати дітям лише тоді, коли вони добре звикли до раніше споживаного, починаючи з невеликої кількості. Соки з доданням цукру, а також комбіновані соки з декількох фруктів чи овочів доцільно вводити до раціону харчування не раніше 6-7-ми місяців життя.

Фруктове пюре вводиться з 4,5 місяців. Воно хоч і не є самостійною стравою прикорму, але за його допомогою відбуваються перші кроки до інших, густіших страв прикорму.

Перший прикорм при природному вигодовуванні рекомендується вводити з 5-ти місяців. Перевага надається ретельно перетертому овочевому пюре з доданням 3 г олії на порцію (150 г). Водять його, як і будь-яку нову їжу, починаючи з малих порцій (5-10 г) і, збільшуючи щодня доводять до необхідного на одне годування об´єму, яке відтісняє відповідне годування грудьми. Прикорм починають вводити дитині до годування груддю.

Другий прикорм - молочно-круп´яна каша. Її вводять до раціону через 2 тижні після введення першого прикорму в повному об´ємі та адаптації дитини до нього. Перевага надається кашам з рисової або гречаної крупи, а не з манної чи вівсяної, які містять клейковину (гліадин, глютен) і можуть провокувати у дітей, вразливих до цього рослинного білка, хворобу пов´язану з ферментною недостатністю травлення та порушення всмоктування (целіакію).

Третій прикорм – кисломолочні продукти спеціального приготування для дитячого харчування. Їх вводять до раціону з 7-8 місяців. З цією ж метою можна використовувати також сухі адаптовані молочні суміші, збагачені пробіотиками.

Поступово всі види простого прикорму ускладнюються за рахунок введення до раціону харчування інших продуктів та готових страв. З 6-ти місяців дітям можна вводити сир. З 6,5 місяців до овочевого пюре, каші або сиру додається протертий жовток круто звареного курячого яйця (0,25 шт), з 8-ми місяців уводиться м´ясо у вигляді ретельно перетертого пюре, яке дають з овочевою стравою. З 9-10-ти місяців можна включати до раціону харчування страви з риби.

 

3.2 ШТУЧНЕ ВИГОДОВУВАННЯ

 

Штучне вигодовування — це такий вид вигодовування, за якого дитина в першому півріччі життя зовсім не отримує грудного молока або його кількість становить менш як 1/5 добової потреби. Показання до штучного вигодовування:

1. Агалактія у матері й відсутність можливості забезпечити дитину донорським грудним молоком.

2. Постійні протипоказання до вигодовування грудним молоком з боку дитини: деякі спадкові захворювання обміну речовин (фешлкєтонурія, галактоземія та ін).

3. Постійні протипоказання до вигодовування грудним молоком з боку матері (тяжкі захворювання нирок з їхньою недостатністю, природжені або набуті вади серця з вираженою серцево-судинною недостатністю, злоякісні пухлини, тяжкі хвороби крові й ендокринної системи, гострі психічні розлади, сифіліс у матері у випадках зараження протягом останніх місяців вагітності)

Для штучного вигодовування застосовують численні молочні суміші які поділяють на дві групи: неадаптовані й адаптовані. Неадаптовані суміші готують із коров^’ячого молока шляхом його розведення. Вони істотно відрізняються за якістю від грудного молока. Адаптовані суміші за своїм складом наближаються до грудного молока, хоч і мають істотні біологічні відмінності. У кожній із цих груп можна виділити дві підгрупи: солодкі й кисломолочні суміші.

До неадаптованих солодких сумішей належить розведене молоко ( слизовим відваром або водою).

Суміш № І (суміш А): 1 частина молока і 2 частини води; можна застосовувати в перші 3—5 днів життя дитини.

Суміш № 2 (суміш Б): 1 частина молока і 1 частина води; застосовують у перші два тижні життя.

 

Суміш № 3 (суміш В): 2 частини молока і І частина води; рекомендується у віці від 2 тижнів до 3 місяців. Розведення молока слизовим Відваром порівняно з розведеннями його водою мас певні переваги; ступінь розведення позначають буквами (наприклад, А-рис, Б-рис. В рис тощо).
Розведене молоко збагачують 5 % цукру, що зумовлено значним зменшенням його вмісту внаслідок розведення коров’ячого молока. Після 3 місяців вигодовування використовують нерозведене коров’яче молоко, збагачене 5 % розчином цукру.

Сучасний ринок України наповнений різно­манітними сухими молочними сумішами. Зараз в спеціалізованих магазинах з продажу продуктів дитячого харчування можна побачити не 2-3 різно­види сухих молочних сумішей, як це було раніше, а значно більше. Не лише батькам, а й медичним працівникам важко прийняти рішення -який же із замінників грудного молока кращий і корисніший для дитини?

 

Основою більшості замінників грудного молока є коров'яче молоко. Але, як добре відомо, між жіночим і коров'ячим молоком існують значні кількісні та якісні відмінності за всіма фізико-хімічними параметрами. У коров'ячому молоці в 3 рази більше білка та майже в стільки ж разів -мінеральних солей, головним чином, за рахунок надмірної кількості кальцію, калію, натрію, фосфору. В той самий час, в ньому недостатньо вуглеводів, поліненасичених жирних кислот (ПНЖК) та цілого ряду вітамінів, особливо А, D, Е, С а також таурину.

Такий дисбаланс поживних речовин може бути причиною серйозних розладів в організмі немовлят, які перебувають на штучному вигодовуванні “непідготовленим” коров´ячим молоком. Зрозуміло, що використання простих молочних В-сумішей не могло вирішити проблему адекватного, повноцін­ного харчування, тому на практиці себе не виправдало. Світовий науковий досвід свідчить, що для наближення складу та якостей коров'ячого молока до жіночого необхідно модифікувати практично всі групи поживних речовин – білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі та вітаміни.

Адаптація білків та мінеральних солей. Специфічною особливістю білка грудного молока є переважання у ньому сироваткових (розчинних) легкозасвоюваних білків над казеїном (співвід­ношення 60% до 40%). У коров'ячому молоці співвідношення цих білкових фракцій зворотнє (переважає казеїн). Це великою мірою визначає меншу біодоступність та біологічну цінність білка коров'ячого молока для немовлят, яка, у порівнянні з грудним молоком, складає всього 60%.

Ось чому першим кроком адаптацїї є зменшення кількості загального білка від рівня 33-35 г/л у коров'ячому молоці до 15-17 г/л у сучасних замінниках грудного молока і солей - з 7,0 г/л до 3,5 г/л відповідно. Для досягнення цієї мети використовується оброблена спеціальними ме­тодами демінералізована молочна (суха) сироватка, за допомогою якої сироваткові білки та казеїн приводять у відповідність 60% до 40%. Завдяки цьому поліпшується амінокислотна структура загального білка (знижується кількість токсичних амінокислот, підвищується вміст цистину).

Таурин - вміщуюча сірку вільна амінокислота, що перебуває у грудному молоці у високих концентраціях - до 50 мг/л, у коров'ячому молоці -у малій кількості (1,4 мг/л). Він необхідний, го­ловним чином, у перші місяці життя для фор­мування тканин головного мозку, сітчатки очей, перетравлювання та всмоктування жирів. Таурин виступає також як мембраностабілізуючий фактор та антиоксидант, впливає на захисні функції організму (фагоцитоз) та гемопоетичні функції кісткового мозку.

Із дефіцитом таурину можуть бути пов'язані чисельні порушення в організмі дитини, тому його обов'язково вводять до складу адаптованих замінників грудного молока у адекватній кількості 45-54 мг/л.

Адаптація жирового компоненту. Вміст жиру у коров'ячому молоці, як і у жіночому, перебуває у межах 35-38 г/л, але він значно поступається за сумою поліненасичених жирних кислот - лінолевої, ліноленової, арахідонової. Роль цих кислот надзвичайно важлива для людини, особливо для загального розвитку дітей та формування клітин мозку.

Адаптація жирнокислотного складу жиру сучасних молочних сумішей передбачає часткову або повну заміну молочного жиру однією або сумішшю натуральних олій, які є багатим джерелом ПНЖК. Лінолева кислота міститься у соняшниковій та кукурудзяній оліях, ліноленова - у соєвій. Джерелом середньоланцюгових жирних кислот є кокосова олія тощо. У сучасних замінниках грудного молока ПНЖК є у оптимальних кількостях. Враховується також необхідність дотримання суворо визначених співвідношень між лінолевою та ліноленовою жирними кислотами, а також із вітаміном Е. З метою покращання розщеплення та засвоєння жиру, а також його метаболізації, до складу сучасних замінників грудного молока вводяться такі харчові додатки як соєвий лецитин (або моно- та дігліцериди жирних кислот), L-карнітин, дозволений Об'єднаним комітетом експертів ФАО/ВООЗ з харчових додатків для використання у дитячому харчуванні.

Адаптація вуглеводного компоненту. Кількісна адаптація передбачає збільшення вмісту вуглеводів від 4,8 г/л у коров'ячому молоці до 7,4 г/л у жіночому. Більш важливим є питання різновиду вуглеводу, що додається. При цьому необхідно брати до уваги ряд аспектів: ступінь солодкості, осмолярність, біфідогенність, здатність до утворення кислоти у ротовій порожнині. Для здорових немовлят найкращим вуглеводом є лактоза.

У сучасних адаптованих сумішах використовується переважно лактоза, яку діти, зазвичай, переносять добре. Але є думка, що у деяких випадках у дітей можуть виникнути кишкові кольки. Це можливо, оскільки кишкові кольки іноді мають місце й при вигодовуванні грудьми.

Перевага декстрин-мальтози над лактозою, а, особливо, над сахарозою, — у низькій осмолярності її в розчині. Саме ця особливість декстрин-мальтози враховується при розробці сумішей для недоношених та немовлят із малою вагою тіла при народженні, оскільки у них є значний "ризик" розвитку некротичного ентероколіту при вигодо­вуванні сумішами із високою осмолярністю.

Адаптація вітамінів. Вміст багатьох вітамінів у коров'ячому молоці значно нижчий, ніж у жіночому: вітаміну D менше 20 разів, Е — у 10 разів; середньорічна А-вітамінна активність нижче у 1,5 рази. Крім того, в технологічному процесі виготовлення молочних сумішей (високотемпературна обробка, сушення) відбуваються значні втрати деяких вітамінів, особливо, фолієвої кислоти і вітаміну С. Тому всі замінники материнського молока містять збалансований комплекс вітамінів із розрахунку добової потреби в них у дітей першого року життя.

Адптовані молочні суміші за ступенем наближення їх складу до грудного молока поділяють на три категорії:

· високоадаптовані;

· менш адаптовані;

· частково адаптовані.

 

Розрізняють три типи адаптованих молочних сумішей:

1. для новонароджених і недоношених дітей (у назві префікс “пре” або “0”)

2. для дітей від 0 до 4-5 місяців (у назві цифра “1”)

3. для дітей старше 4-5 місяців (у назві цифра “2”)

 

До високоадаптованих молочних сумішей відносять:

· Детолакт-плюс (МКК Балта, Україна)

· “НАН”, “Alprem” (фірма “Нестле”, Швейцарія)

· ПреХІПП, ХІПП-1 (фірма ХІПП, Австрія)

· “СМА” (фірма “Вайт Ньютришинелз2, США)

· “Бона” (фірма “Нестле”, Фінляндія)

· “Пілті” (фірма “Ван Ден Берг Фудс”, Фінляндія)

· Енфаміл-1 (фірма “Мід Джонсон”, Голандія-США)

· Пікоміл (фірма КРК, Словенія)

· Пулева-1 (фірма Еббот Лабораторіз, США)

· Пре-Хайнц (фірма Хайнц, США)

· Нутрілон-1, Ненатал (фірма Нутріція, Голандія)

Формула (склад) високоадаптованих сумішей найбільш наближена до складу жіночого молока. Вони містять всі необхідні інгридієнти:

· Білковий компонент представлений казеїном (основним білком коров´ячого молока) і сироватковими білками у співвідношенні 40:60 чи 50:50, що наближається до показників цього співвідношення у грудному молоці (45:55).

· Жировий компонент у сумішах представлений рослинними поліненасиченими жирними кислотами (ПНЖК): ω-6 (лінолева) і ω-3 (ліноленова), які додаються у харчову суміш.

· Єдиним вуглеводом більшості сумішей, як і в грудному молоці є лактоза. Остання розщеплюється ферментом лактазою, яка продукується в достатній кількості у новонародженої дитини. Лактоза забезпечує більш повне всмоктування кальцію і фосфору, сприяє розвитку нормальної мікрофлори з переважанням біфідобактерій.

· Суміші збагачені також водо- і жиророзчинними вітамінами дещо більше, ніж вони містяться у жіночому молоці.

· Мінеральний склад сумішей відкорегований додатковим введенням деяких мікроелементів: заліза, цинку, міді, йоду, фтору, вміст яких у коров´ячому молоці значно нижчий ніж у жіночому.

· До складу сумішей включено цілий ряд біологічно активних речовин (таурин, лецитін, L-карнітин, холін), які відіграють важливу роль у біологічних процесах організму дитини, особливо у перші місяці життя.

До менш адаптованих молочних сумішей належать казеїнові формули. Їх назва обумовлена тим, що вони готуються на основі звичайного коров´ячого молока, основним білком якого є казеїн. До казеїнових формул належать такі суміші:

· Детолакт 1 та 2 (МКК Балта, Україна)

· Імпрес (фірма Крюгер, Німеччина)

· Сімілак і Сімілак з залізом (фірма Еббот Лабораторіз, США)

· Енфаміл і Енфаміл із залізом (фірма “Мід Джонсон”, Голандія-США)

До цієї групи належать формули із знаком “2”: ХІПП-2, Нутрилон-2, Енфаміл-2. Вони також призначені для дітей з 5-6 міс. віку до 1 року і старших. Основний склад казеїнових сумішей, вміст ПНЖК, вітамінів і мінеральних солей збалансований у відповідності з потребами другого піврічча життя.

Частково адаптовані молочні суміші також є казеїновими формулами, їх склад лише частково наближений до складу грудного молока, вони не містять біологічно активних доповнень, таких як таурин, холін, L-карнітин, не всі з них мають повний комплекс ПНЖК. До частково адаптованих молочних сумішей належать:

· “Малютка”, “Малиш” (Хорольський МКК)

· “Мілуміл” (фірма “Мілупа”, Німеччина)

· “Мілазан” (фірма “Міттельальбе”, Німеччина)

За гігієнічними показниками ці продукти належать до високоякісних і можуть використовуватися в дитячому харчуванні.

Всі названі сухі молочні суміші – замінники грудного молока, крім вітчизняних, є інстантними, тобто швидкорозчинними, і не потребують кип´ятіння.

Згідно іншої класифікації, всі сухі молочні суміші – замінники грудного молока, в залежності від ступеня адаптації та призначення відповідно віку, поділяються на базисні формули (для дітей від 0 до 5-6 місяців, або від 0 до 12 місяців), наступні формули (для дітей від 5-6 до 12 місяців) і нестандартні формули (для недоношених дітей та немовлят з малою вагою тіла при народженні).

Базисні (або стартові) формули - це адаптовані за всіма харчовими компонентами сухі молочні суміші, максимально наближені до груд­ного молока за харчовою, біологічною цінністю та осмолярністю (250-280 мОсм/л). Вони містять всі необхідні харчові додатки (таурин, L-карнітин, лецитин тощо), які мають особливо важливе значення для правильного розвитку дітей перших місяців життя.

До базисних із перерахованих вище високоадаптованих молочних сумішей належпть: НАН, Бона, Нутрілон-1, ХІПП-1, Пулева-1, Енфаміл-1, СМА, Пілті, Пікоміл.

Різновидом базисних формул можна вважати також так звані "предомінантні казеїнові" суміші, у яких сироваткові білки та казеїн приводяться до відповідності 30/70 або 20/80; тобто казеїн є основним білком. За більшістю компонентів (вугле­водним, жировим, вітамінним, мінеральним тощо) ці суміші, як і базисні адаптовані, максимально наближені до грудного молока. Засвоєння казеїнових сумішей досить високе. Вони довше перетравлюються і після них довше триває почуття ситості. А у дітей, які зригують, ці прояви зменшуються.

Для вигодовування дітей, старших 5-6 місяців рекомендуються так звані "наступні" формули. У їх назві, зазвичай, присутня цифра 2, що означає: для дітей 2-го півріччя життя. Такі суміші — це менш адаптовані замінники грудного молока, їх готують без додання білків молочної сироватки. Вуглеводний компонент крім власної лактози містить сахарозу та крохмаль. Жировий, вітамінний та мінеральний компоненти оптимально збалансо­вані. Харчова та енергетична цінність цих сумішей вища, ніж "базисних", що відповідає потребам дітей 2-го півріччя життя. І, нарешті, частково адаптовані молочні суміші близькі за складом до "казеїнових" формул. До наступних формул належать такі суміші: Бона, Нутрилон-2, ХІПП-2, Хайнц молочна суміш з 6 місяців.

Нестандартні формули застосовуються для годування недоношених дітей і дітей з гіпотрофією. До них належать: Детолакт-пре (МКК Балта, Україна), Алпрем (фірма Нестле), Нутрілон Ненатал (фірма Нутріція), Хумана Н.А.0 (фірма Хумана, Німеччина). Для цих сумішей характерно переважання білків сироватки до 70% і більш висока енергетична цінність, а також дещо змінений мінеральний склад, що необхідно для новонароджених дітей, які народилися з низькою масою тіла (менше 2500 грам).

Велику увагу приділяють правильному співвідношенню вищих необмежених жирних кислот (омега-6:омега-3 = 10:1), що мають важливе значення для розвитку недоношених дітей, як попередники біосинтезу медіаторів клітинного метаболізму, в тому числі, простагландинів різних ліній.

Всі суміші для недоношених дітей містять додаток соєвого лецитину, що сприяє покращенню перетравлення всіх видів жиру. Крім того, до складу деяких сумішей вводять вітаміноподібний компонент L-карнітін, функція якого – стимуляція внутрішньоклітинного метаболізму жирних кислот та участь у процесах біосинтезу холіну. Це зумовлює важливу роль L-карнітіну у попереджені жирового переродження печінки.

Вуглеводний компонент сумішей найчастіше представлений лактозою та декстрин-мальтозою (мальтодекстрином). Необхідність введення до складу молочних сумішей такого комплексу вуглеводів зумовлюється їхньою біфідогенністю, а також низькою осмотичною активністю декстрин-мальтози, що є важливим фактором профілактики осмотичних діарей та некротичного ентероколіту, ризик появи яких у недоношених дітей при штучному вигодовуванні сумішами з високою осмолярністю достатньо великий. Тому невисоку осмолярність продукту (у межах 238-245 мОсм/л) є однією з найважливіших вимог до сумішей для недоношених дітей.

Вміст вітамінів, мінеральних солей та мікроелементів збалансований та повністю відповідає потребам швидко зростаючого організму недоношеної дитини. Ці молочні суміші у випадках змішаного та штучного вигодовування використовуються до досягнення недоношеними дітьми ваги тіла 2-2,5 кг. Такі суміші можна давати і потім, але краще перевести дитину на суміші, рекомендовані для доношених дітей першого півріччя життя (“базові формули” адаптованих замінників грудного молока).

Діти, народжені вчасно, але з малою вагою тіла за своїм клінічним статусом відносяться до тієї самої групи ризику, що й недоношені. Тому всі рекомендації щодо використання спеціалізованих сумішей для вигодовування недоношених дітй повною мірою стосуються цієї категорії немовлят.

В останні роки на Україні з´явилася ціла низка спеціалізованих продуктів – сухих сумішей для профілактичного та лікувального харчування для дітей раннього віку.

До лікувальних сумішей належать:

Суміші виготовлені на основі сої – Детолакт-соя (Мкк Балта, Україна), Алсой, нова назва НАН Соя (фірма Нестле), Нутрілон Соя (фірма Нутріція), Прособі, Пулева-V, Сімілак-Ізоміл, Фрісосой (фірма Фрізланд Нутріціон, Голандія), Енфіміл-соя, Хумана-SL (фірма Хумана, Німеччина), Соя Сем (фірма Семпер, Швеція). Ці суміші застосовують у дітей при незасвоюваності білків коров´ячого молока.

Кількісний та якісний склад вказаних сумішей повноцінний, адаптований за всіма необхідними інгредієнтами з урахуванням їх засвоєння та потреб дитячого організму у поживних речовинах та енергії. Білковий компонент соєвих сумішей представлено екстрактом рослинного білка (його біологічна цінність нижча у порівнянні з білком тваринного по­ходження). Тому, в соєвих сумішах передбачається вищий вміст білка, ніж в адаптованих молочних сумішах. Крім того, через дефіцит у білку сої деяких амінокислот, ці суміші збагачені L-метіонином, L-тріптофаном, L-цистином, а також таурином. Мінеральний склад збалансовано доданням мінеральних солей (Са, К, Р, Мg) та мікроелементів (Fe, Zn, Сu).

Жировий компонент соєвих сумішей пред­ставлено рослинними жирами - кукурудзяним, пальмовим, соєвим, кокосовим. Для покращання розщеплення та засвоєння жиру використовують додатки соєвого лецитину, а також L-карнітину, що впливає на внутрішньоклітинний метаболізм вищих жирних кислот та утворення холіну, необхідного для нормального функціонування печінки.

Вуглеводний компонент соєвих сумішей пред­ставлено декстрин-мальтозою, яка добре перетрав­люється і всмоктується у шлунково-кишковому трак­ті дитини та позитивно впливає на мікрофлору ки­шечника.

Соєві суміші мають нижчу, ніж молочні, осмолярність (170-180 мОсм/л), що відіграє важливу роль у їх абсорбції, профілактиці осмотичної діареї та надмірного осмотичного навантаження на нирки і дитини.

Упереважної більшості дітей через кілька днів після елімінації молочних продуктів та введення до раціону харчування соєвих сумішей відзначається поступове згасання всіх проявів алергії. Однак, у 15-20% дітей з харчовою алергією зустрічається непереносимість і соєвих сумішей. У цих випадках лікар повинен порекомендувати іншу, виготовлену на напівелементній основі (тобто на основі розщепленого білка, отриманого за допо­могою методу ферментативного гідролізу), гіпо-алергенну суміш. З цією метою використовують білки молочної сироватки або казеїн. Розщеплений білок містить до 15% вільних амінокислот (з додатковою корекцією недостатньої кількості деяких амінокислот), що забезпечує гарне його засвоєння. Крім того, всі напівелементні суміші містять таурин.

Суміші з низьким вмістом чи відсутністю лактози – Детолактнизьколактозний (МКК Балта, Україна),НАН безлактозний, синонім Ал-110 (фірма Нестле), Нутрілон низьколактозний (фірма Нутріція),
”Хумана ЛП”, “Хумана ЛП+СП”.Низьколактозні сумішічастіше за все рекомендуються при вторинній лактазній недостатності; безлактозні - при первинній. Якщо у дитини наявні ознаки порушення травлення і всмоктування поживних речовин, зокрема, жирів, вона погано набирає вагу, значно відстає у фізичному розвитку, у неї тривалий час спостерігається нестійке випо­рожнення, тоді можна використовувати безлактозні суміші на основі гідролізатів білка з доданням середньоланцюгових тригліцеридів, які добре всмок­туються і сприяють позитивній динаміці зростання ваги.

Суміш «Детолакт низьколактозний». Білковий компонент максимально наближений за амінокислотним складом до жіночого молока. Вміст таурину сприяє розвитку головного мозку та зорового аналізатора.

Жировий компонент представлений комбінацією рослинних олій (кокосова, кукурудзяна, соєва) з молочним жиром. Забезпечено оптимальне співвідношення ПНЖК. Суміш містить L-карнітин, що забезпечує високу засвоюваність жирних кислот. Лецитін сприяє емульгації жирів та їх всмоктуванню.

Вуглеводи: лактоза-10%, декстрин-мальтоза-90%. Таке співвідношення дозволяє використовувати суміш для годування дітей із зниженую активністю лактази.

Мінеральні речовини та вітаміни в достатній кількості для вигодовування дітей.

Гіпоалергенні суміші з гідролізованими білками молочної сироватки чи казеїну. Їх застосовують при синдромі мальабсорбції і харчовій алергії у новонароджених, дітей до 12 місяців життя, а також у старших дітей в післяопераційному періоді на ШКТ. До таких сумішей належать:

а) Суміш “Алфаре” (фірма Нестле), “Пепті-Юніор” (фірма Нутріція), “Прегестиміл” – суміші на основі повного гідролізу білків (не мають у своєму складі середньоланцюгових пептидів), тому є лікувальними при алергії до білків коров´ячого молока.

б) Суміші “ХІПП-ГА” (фірма ХІПП, Австрія), “Хумана-ГА” (фірма Хумана Мільк Юніон) – на основі неповного гідролізу коров´ячого молока.

Суміші, які не містять фенілаланін призначені для лікування дітей з фенілкетонурією:

а) для грудних дітей: “Лофеналак”, “Апонти-ФКУ”, “Афенілак”.

б) для дітей старше року: “Феніл-фрі”, “Апонти-ФКУ-80”, “Тетрафен”.

Кисломолочні суміші та суміші, які містять пребіотики та пробіотики, які показані при харчуванні дітей з дисбактеріозом кишечника: Детолакт –біфідус (МКК Балта, Украна), “НАН-кисломолочний”, “НАН з біфідобактеріями”, “Семпер-біфідус” Основою даних сумішей є коров´яче молоко. В процесі ферментації молоко набуває багатьох корисних властивостей. Перш за все, такі суміші містять велику кількість молочної кислоти, яка має стимулюючу дію на секркторну активність шлунково-кишкового тракту. В присутності молочної кислоти покращується засвоєння кальцію, заліза, нормалізується перистальтика кишечника. В процесі ферментації в суміші збільшується кількість вітамінів (В₁ В₂, В₆ В₁₂, С, фолієвої кислоти, пантотенової кислоти). В кисломолочних продуктах частково змінюються (розщеплюються) білки і жири молока, що по­легшує їх всмоктування.

Експериментальні і клінічні дослідження показали, що використання кисломолочних сумішей в якості замінників грудного молока не супро­воджується порушеннями кислотно-лужного балансу, а навпаки сприяє покращенню процесів травлення і всмоктування нутрієнтів.

Ще однією властивістю кисломолочних продуктів є зниження вмісту лактози. Це дає змогу використовувати їх у вигодованні дітей з лактазною недостатністю, при діареях, метеоризмі.

Секреторно-імунологічна дія пробіотиків, які містяться в таких су­мішах, полягає в регуляції функції імунної системи, активації полімор-фноядерних лейкоцитів, макрофагів, стимуляції продукції ІgА.

Суміш «Детолакт-біфідус». Білковий компонент максимально наближений за амінокислотним складом до жіночого молока. Вміст таурину сприяє розвитку головного мозку та зорового аналізатора.

Жировий компонент представлений комбінацією рослинних олій (кокосова, кукурудзяна, соєва) з молочним жиром. Забезпечено оптимальне співвідношення ПНЖК. Суміш містить L-карнітин, що забезпечує високу засвоюваність жирних кислот. Лецитін сприяє емульгації жирів та їх всмоктуванню.

Вуглеводи на 90% представлені основним вуглеводом жіночого молока – лактозою, яка покращує засвоєння Са, підкислює середовище товстого кишечника та сприяє розвитку нормальної флири. На 10 % представлені лактулозою – дисахаридом, що складається з галактози та фруктози.

Властивості лактулози:

- пребіотик

- не розщеплюється дисахаридазами тонкого кишечника

- досягає товстого кишечника в незмінному виді, де є субстратом для біфідобактерій

- знижує Рh кишечника, чим сприяє перистальтиці

- пригнічує розмноження умовно-патогенних мікроорганізмів

- посилює регенерацію епітелію кишечника

- знижує рівень медіаторів алергії

 

Мінеральні речовини та вітаміни в достатній кількості для вигодовування дітей.

Прикладом сучасного кисломолочного продуту є суміш НАН кисломолочний(фірма Нестле, Швейцарія). Ця суміш є повністю адаптованою, в її склад входить модифікований білковий компонент, збагачений сироватковими білками і таурином. Жировий компонент представлений рослинними маслами з оптимальним співвідношен­ням есенціальних ПНЖК і карнітину. Суміш містить весь комплекс вітамінів і мінеральних речовин з оптимальним співвідношенням каль­цію та фосфору (2:1). НАН кисломолочний містить живі біфідобактерії, які посилюють пробіотичні властивості продукту і дозволяють його використовувати не лише для вигодовування здорових дітей, але й немовлят з функціональними порушеннями травної системи (закрепи, кишкові коліки), на тлі та після антибіотикотерапії.

НАН кисломолочний можна використовувати для вигодовування дітей з народження до 12 місяців. Особливо показаний він дітям з по­рушеними процесами травлення, зригуваннями, лактазною недостат­ністю, яка може супроводжувати кишкові інфекції, а також при зниженій імунореактивності.

НАН6-12 з біфідобактеріями (фірма Нестле, Швейцарія) — суміш не є кисломолочною, але містить штами біфідобактерій, які здатні не втрачати свої властивості при тривалому зберіганні, проходити через ШКТ інтактними, приживлятися в кишечнику і проявляти свої пробіо­тичні властивості.

Суміш Лактофідус(фірма Данон, Франція) — це сухий кисломо­лочний продукт, який отримано шляхом ферментації молочної осно­ви закваскою з термофільного стрептокока і біфідобактерій. В результаті цього продукт набуває високих пробіотичних властивос­тей.

Молочна суміш Туттелі(фірма Валіо, Фінляндія) збагачена штама­
ми лактобактерій 06. Лактобацили — багаточисленні представники групи кисломолочних бактерій. У порівнянні зі звичайними йогуртовими бактеріями, вони є більш стійкими до дії шлункового соку і жовчних кислот, володіють вираженою адгезивною здатністю до слизової обо­лонки кишечника, захищають її від патогенних мікроорганізмів, посилюють реакції місцевого імунітету.

Суміші з додаванням полісахаридів-згущувачів (антирефлюксні): “Фрисовом”, “Нутрілон AR”, “Енфаміл AR”.

Суміші, збагачені середньоланцюговими тригліцеридами показані при синдроммі мальабсорбції, захворюваннях печінки та підшлункової залози у дітей: “Портаген”, “Алфаре”, “Пепті-Юніор”, “Прегестиміл”, “Хумана ЛП+СЛТ”.Середньоланцюгові тригліцериди (СЛТ) здатні всмоктуватися з кишечника дитини безпосередньо у лімфатичну систему

 

Змішане вигодовування

Змішане вигодовування – це такий вид вигодовування, коли дитина крім грудного молока отримує догодовування (у вигляді молочної суміші), об´єм якого перевищує 1/5, а грудне молоко становить не менше ніж 1/5 добової потреби. Залежно від кількості молочної суміші, що дають дитині, змішане вигодовування може наближатися до природного, якщо кількість грудного молока в раціоні дитини становить 2/3-3/4 добової потреби, або до штучного, коли дитина отримує менше ніж 1/3 добового раціону грудного молока.

Лактаціний криз. У багатьох матерів-годувальниць через 1-1,5 місяці після пологів виникає так званий лактаційний криз, тобто короткочасне зменшення об´єму лактації, що супроводжується зникненням відчуття “припливу” молока. В багатьох випадках лактаційний криз – явище фізіологічне, пов´язане з гормональними процесами в організмі жінки, і за умов правильної тактики лактація може бути повністю відновлена. У деяких жінок в динаміці лактації такі лактаційні кризи виникають декілька разів.

Голодний криз. Іноді виникає так званий гол