Тема 9. Збір за спеціальне використання води та лісових ресурсів, користування радіочастотним ресурсом.

1. Платники збору.

2. Об’єкт оподаткування збором.

3. Ставки збору.

4. Порядок обчислення збору.

5. Порядок сплати збору.

Платники збору

Радіочпстотні ресурси

Радіочастотний ресурс - це ча­стина радіочастотного спектра, придатна для передавання та/або приймання електромагнітної енергії радіоелектронними засобами і яку можна використовувати на території України та за її межами згідно із законами України та міжнародним правом, а також на виділених для України частотно-орбітальних позиціях.

Збір за користування радіочастотним ресурсом - це загальнодержавний збір, який справляється як плата за користування радіочастотним ресурсом України.

Платниками збору визначено користувачів радіочастотного ресурсу. Користувачами радіочастотного ресурсу є юридичні або фізичні особи, діяльність яких безпосередньо пов'язана з користуванням радіочастотним ресурсом відповідно до законодавства. Користувачі радіочастотного ресурсу України, залежно від напрямів його використання, поділяються на спеціальні і загальні.

До спеціальних користувачів належать: підрозділи й організації Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства з надзвичайних ситуацій України та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони, Державного департаменту з питань виконання покарань, Державної податкової адміністрації України, а також центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту в частині засто­сування радіоелектронних засобів об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України та забезпечення польотів і в частині застосування радіоелектронних засобів Дер­жавною спеціальною службою транспорту.

Загальними користувачами радіочастотного ресурсу України визначено всі інші користувачі.

Платниками збору є саме загальні користувачі, які здійснюють користування радіочастотним ресур­сом.

Діяльність, пов'язана із застосуванням радіоелектронних засобів та/або випромінювальних пристроїв, що випромінюють електромагнітну енергію в навколишній простір у межах радіочастотного ресурсу, повинний назву користування радіочастотним ресурсом.

Користування радіочастотним ресурсом України здійснюється на підставі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України та дозволів на експлуатацію.

Ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України видає Національна комісія з питань регулювання зв'язку (НКРЗ) суб'єктам господарювання, які користуються радіочастотним ресурсом України для надання телекомунікаційних послуг.

Ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України видаються на бланках, зразки яких за­тверджуються НКРЗ, і є захищеними документами суворої звітності.

Термін дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України встановлюється НКРЗ, але не може бути меншим за термін дії відповідної ліцензії на вид діяльності у сфері телекомунікацій з вико­ристанням радіочастотного ресурсу України, а в інших випадках - не менше п'яти років.

Порядок отримання ліцензій та дозволів визначається спеціальним законодавством про радіочастотний ресурс.

Податковим кодексом України визначено, що не є платниками збору за радіочастотний ресурс радіоаматори та спеціальні користувачі.

 

Водні ресурси

Водокори­стування – це використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів).

Первинними називаються водокористувачі, які мають власні водозабірні споруди і відповідне облад­нання для забору води, а вторинні – це водокористувачі (абоненти), які не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних та/або інших водокористувачів.

Розрізняють загальне та спеціальне водокористування.

Спеціальне водокористування – це забір води з водних об'єктів із застосу­ванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосу­ванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насам­перед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Таким чином, платниками збору за спеціальне використання води є водокористувачі – суб'єкти го­сподарювання, незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представницт­ва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду, отрима­ну шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, во­дного транспорту і рибництва.

 

Лісові ресурси

Платниками збору є лісокористувачі - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, які отриму­ють доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції сто­совно таких нерезидентів або їх засновників, фізичні особи (крім фізичних осіб, які мають право без­оплатно без видачі спеціального дозволу використовувати лісові ресурси відповідно до лісового за­конодавства), а також фізичні особи - підприємці, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціального дозволу (лісорубного квитка або лісового квитка) або відповідно до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами.

У постійне користування ліси на зем­лях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку нада­ються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. У постійне користування ліси на землях комунальної власності для веден­ня лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комуналь­ним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого са­моврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з органами виконавчої вла­ди з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центральних органів виконавчої вла­ди з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища. Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Згідно зі статтею 18 Лісового кодексу України тимчасове користування лісами може бути: довго­строковим - терміном від одного до п'ятдесяти років, і короткостроковим - терміном до одного року

Довгострокове тимчасове користування лісами засноване на договорі про строкове платне викори­стання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт.

Короткострокове тимчасове користування лісами для заготівлі другорядних лісових матеріалів, побічних лісових користувань та інших потреб здійснюється без вилучення земельних ділянок у влас­ника лісів, постійного лісокористувача на підставі спеціального дозволу, що видається власником лісів - постійним лісокористувачем, підприємствам, установам, організаціям, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам.

У порядку спеціального використання (стаття 67) можуть здійснюватися такі види використання лісових ресурсів: 1) заготівля деревини в порядку рубок головного користування; 2) заготівля другоряд­них лісових матеріалів; 3) побічні лісові користування; 4) використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт.

Обєкт оподаткування збором

Радіочпстотні ресурси

Об'єктом оподаткуваннязбором за користування радіочастотним ресурсом є ширина смуги радіочастот, яку виділено для здійснення певної діяльності. Ширина смуги радіочастот визначається у МГц.

Смуга радіочастот - це частина радіочастотного спектра, визначена певним інтервалом радіочастот.

Порядок розподілу смуг радіочастот регламентується відповідним записом у Національній таблиці розподілу смуг радіочастот України щодо використання певної заданої смуги радіочастот однією чи декількома радіослужбами. Національна таблиця розподілу смуг радіочастот України - це нормативно- правовий акт, яким регламентується розподіл смуг радіочастот радіослужбам в Україні та розподіл на смуги спеціального й загального користування.

Ширина смуги радіочастот кожного конкретного платника збору виписана в ліцензії на користу­вання радіочастотним ресурсом України або в дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.

Законодавчо визначено, що ліцензійні умови обов'язково містять відомості щодо: визначення смуг, номіналів радіочастот; визначення регіону, у якому дозволяється користування радіочастотним ресурсом України; визначення радіотехнології; термінів початку використання та повного освоєння визначеного радіочастотного ресурсу.

У дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою записується аналогічна інформація, яка дає можливість визначити податкові зобов'язання із сплати збору за кори­стування радіочастотним ресурсом.

Саме тому ліцензія на користування радіочастотним ресурсом України та дозвіл на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою є основними підтверджувальними доку­ментами для визначення податкового зобов'язання певного платника податків.

 

Водні ресурси

 

Усі галузі господарства в частині використання водних ресурсів поділяються на дві категорії: водоспоживачі та водокористувачі. Перші забирають воду з водних об'єктів, використовують її для ви­готовлення промислової та сільськогосподарської продукції або побутових потреб населення, а потім вода повертається, але вже в іншому місці, у меншій кількості та нижчої якості. Інші - не збирають воду безпосередньо з водних об'єктів, а користуються водним об'єктом як середовищем (водний транспорт, рибальство, спорт тощо).

Основними промисловими споживачами вода витрачається:

— для технологічних цілей різних промислових підприємств;

— для охолодження рідких і конденсації газоподібних продуктів у теплообмінних апаратах, для охо­лодження різного виробничого устаткування.

Потреба промисловості у воді залежить від галузі, від технології виробничого процесу, системи во­допостачання (прямоточної чи зворотної), кліматичних умов, очисних споруд тощо.

Для оцінки об'ємів промислового водоспоживання використовується поняття «водомісткість вироб­ництва» - тобто кількість води (м^З), необхідна для виробництва певного виду продукції.

Об'єктом оподаткування збором за спеціальне використання води без її вилучення з водних об'єктів є: для потреб гідроенергетики - фактичний обсяг води, пропущений через турбіни гідроелектростанцій для вироблення електроенергії; для потреб водного транспорту - час використання поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується (залежно від тоннажності), та паса­жирським флотом, що експлуатується (залежно від кількості місць).

Об'єктом оподаткування збором за спеціальне використання води без її вилучення з водних об'єктів є:

— для потреб гідроенергетики;

— для потреб водного транспорту.

Збір не справляється:

— за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення;

— за воду, що використовується для протипожежних потреб;

— за воду, що використовується для потреб зовнішнього благоустрою територій міст та інших населе­них пунктів;

— за воду, що використовується для пилозаглушення у шахтах і кар'єрах;

— за воду, що забирається науково-дослідними установами, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України;

— за воду, що втрачена в магістральних та міжгосподарських каналах зрошувальних систем та магістральних водогонах;

— за підземну воду, що вилучається з надр для усунення шкідливої дії вод;

— за воду, що забирається для забезпечення випуску молоді цінних промислових видів риби та інших водних живих ресурсів у водні об'єкти;

— за морську воду, крім води з лиманів;

— за воду, що використовується садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами);

— за воду, що забирається для реабілітації, лікування та оздоровлення реабілітаційними установа­ми для інвалідів та дітей-інвалідів, підприємствами, установами та організаціями фізкультури та спорту для інвалідів та дітей-інвалідів, які засновані всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів відповідно до закону.

 

Лісові ресурси

 

Податковим кодексом України визначено такі об'єкти оподаткування збором за спеціальне викори­стання лісових ресурсів:

— деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування;

— деревина, заготовлена під час проведення заходів:

а) щодо поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей;

б) з розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв'язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо, тобто рубок, не пов'язаних із веденням лісового господарства;

— другорядні лісові матеріали (заготівля живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків та інших другорядних лісових матеріалів, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);

— побічні лісові користування (заготівля сіна, випасання худоби, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету та інших побічних лісових користувань, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господар­ства).

Тут необхідно мати на увазі, що громадяни України мають право в лісах державної та комунальної власності, а також за згодою власника в лісах приватної власності вільно перебувати, безоплатно, у по­рядку загального використання лісових ресурсів, без видачі спеціального дозволу збирати для власно­го споживання дикорослі трав'яні рослини, квіти, ягоди, горіхи, гриби тощо.

 

Ставки збору

Радіочпстотні ресурси

 

Ставки збору за користування радіочастотним ресурсом визначаються відповідно до виду радіозв'язку та діапазону радіочастот.

Види радіозв'язку визначаються від виду передачі радіосигналів, залежно від потужності: від найслабших - до 1 Вт до найпотужніших понад 501 кВт.

Перша група видів радіозв'язку містить: радіорелейний зв'язок фіксованої радіослужби; радіозв'язок фіксованої, рухомої сухопутної та морської радіослужб; радіозв'язок у системі охоронної та охоронно-пожежної сигналізації; радіозв'язок з використанням радіоподовжувачів; радіозв'язок у системі пе­редавання даних із використанням шумоподібних сигналів; радіозв'язок у системі з фіксованим або­нентським радіодоступом стандарту БЕСТ (радіотелефони, офісні радіо-АТС, системи радіодоступу); транкінговий радіозв'язок (радіозв'язок, призначений для забезпечення голосового зв'язку між вели­кою кількістю рухомих абонентів при обмеженій кількості радіоканалів); пошуковий радіозв'язок; радіолокаційна та радіонавігаційна радіослужби; радіозв'язок супутникової рухомої та фіксованої радіослужб; стільниковий радіозв'язок; радіозв'язок у багатоканальних розподільних системах для пе­редавання та ретрансляції телевізійного зображення, передавання звуку, цифрової інформації.

Друга група видів радіозв'язку містить у собі види залежно від потужності.

Третю групу видів радіозв'язку визначають ті види радіозв'язку (служби, системи, радіотехнології, радіоелектронні засоби, випромінювальні пристрої), які не ввійшли в перші дві групи.

Вид радіозв'язку, діапазон радіочастотта ширина смуги радіочастот прописані у спеціальних ліцензіях на користування радіочастотним ресурсом України або в дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.

Для кожного виду радіозв'язку встановлена своя базова ставка збору, виражена у гривнях за 1 Мгц ширини смуги радіочастот.

Ставки збору за користування радіочастотним ресурсом України подані в таблиці 15.1

 

 

Таблиця 15.1 Ставки збору за користування радіочастотним ресурсом України

Вид радіозв'язку	Діапазон радіочастот	Ставка збору за 1 МГц смуги радіочастот на місяць, грн.
1.	Радіорелейний зв'язок фіксованої радіослужби	0,03-300 ГГц	0,36
2.	Радіозв'язок фіксованої, рухомої сухопутної та морської радіослужб	0,03-470 МГц	347,75
3.	Радіозв'язок у системі охоронної та охоронно-пожежної сигналізації	30-470 МГц	347,75
4.	Радіозв'язок з використанням радіоподовжувачів	30-470 МГц	174,42
5.	Радіозв'язок у системі передавання даних з викори­станням шумоподібних сигналів	1427-2400 МГц 2400-2483,5 МГц 5150-5850 МГц	8,78
6.	Радіозв'язок у системі з фіксованим абонентським радіодоступом стандарту ОЕСТ	30-3000 МГц	17,55
7.	Транкінговий радіозв'язок	30-470 МГц	1 078,35
8.	Пошуковий радіозв'язок	30-960 МГц	13 909,96
9.	Радіолокаційна та радіонавігаційна радіослужби	30-3000 МГц 3-30 ГГц	35,10
10.	Радіозв'язок супутникової рухомої та фіксованої радіослужб	30-3000 МГц 3-30 ГГц	23,04
11.	Стільниковий радіозв'язок	300-2200 МГц	8666,30
12.	Радіозв'язок у багатоканальних розподільних системах для передавання та ретрансляції телевізійного зображення, передавання звуку, цифрової інформації	2-7 ГГц	15,36
10-42,5 ГГц	5,49
13.	Передавання звуку залежно від потужності:	30 кГц-30 МГц
	до 1 кВт включно		416,86
	від 1,1 до 10 кВт включно		626,39
	від 10,1 до 100 кВт включно		886,38
	від 101 до 500 кВт включно		1 043,25
	від 501 кВт і вище		1 733,26
14.	Передавання та ретрансляція телевізійного зобра­ження залежно від потужності:	30-300 МГц
	від 1 до 10 Вт включно		17,55
	від 10,1 до 100 Вт включно		52,66
	від 101 до 1 кВт включно		86,66
	від 1,1 до 5 кВт включно		139,32
	від 5,1 до 20 кВт включно		261,09
	від 20,1 кВті вище		347,75
15.	Передавання звуку залежно від потужності:	66-74 МГц 87,5-108 МГц
	до 100 Вт включно		130,54
	від 101 до 1 кВт включно		261,09
	від 1,1 до 10 кВт включно		416,86
	від 10,1 кВті вище		522,17
16.	Передавання та ретрансляція телевізійного зобра­ження залежно від потужності:	300-880 МГц
	до 10 Вт включно		12,07
	від 10,1 до 100 Вт включно		24,13
	від 101 до1 кВт включно		52,66
	від 1,1 до 5 кВт включно		104,22
	від 5,1 до 20 кВт включно		208,43
	від 20,1 кВт і вище		261,09
17.	Види радіозв'язку (служби, системи, радіотехнології, радіоелектронні засоби, випромінювальні пристрої), що не зазначені у пунктах 1-16 цієї статті.	9 кГц-400 ГГц	522,17

 

Податковим кодексом України визначено, що базовий податковий (звітний) період - це період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів. Для збору за користування радіочастотним ресурсом визначений базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю. Таким чином, платники податків зобов'язані здійснювати розрахунки, подавати податкову звітність, сплачувати податкові зобов'язання щодо збору за використання радіочастотного ресурсу щомісяця.

З метою здійснення контролю діяльності суб'єктів господарювання у сфері використання радіочастотного ресурсу, планування надходжень на такі податкові періоди, контролю за надходжен­нями коштів за використання радіочастотного ресурсу спеціально уповноважені органи, які видають ліцензії на здійснення діяльності, пов'язаної із використанням радіочастотного ресурсу держави, або дозволи на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, надають перелік користувачів радіочастотного ресурсу - платників збору до центрального органу державної податкової служби України (ДПС України) із зазначенням виду зв'язку, смуги радіочастотного ресурсу, регіонів ко­ристування радіочастотним ресурсом. Зазначені відомості надаються до ДПС України двічі на рік: до 1 березня - станом на 1 січня та до 1 вересня - станом на 1 липня поточного року. Дані подаються за встановленою ДПС формою.

У той же час платники збору за користування радіочастотним ресурсом зобов'язуються подавати до органів державної податкової служби копії ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, ліцензій на мовлення та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв у місячний строк після їх видачі.

 

Водні ресурси

 

Ставки збору за спеціальне використання вод встановлюються:

— для поверхневих вод - на основі техногенного навантаження, якості води в даних водних об'єктах, їх здатності до самоочищення (самовідновлення), кількості водокористувачів (див. табл. 16.1);

— для підземних вод - з урахуванням якості води, кількості водокористувачів та, відповідно, запасів підземних вод (див. табл. 16.2).

Таблиця 16.1 Ставки збору за спеціальне використання поверхневих вод

Басейни річок, включаючи притоки всіх порядків	Ставки збору, грн/100 куб.м
Дніпра на північ від м. Києва (Прип'яті та Десни), включаючи м. Київ	26,97
Дніпра на південь від м. Києва (без Інгульця)	25,65
Інгульця	39,12
Сіверського Дінця	52,60
Південного Бугу (без Інгулу)	29,66
Інгулу	36,39
Дністра	16,16
Вісли та Західного Бугу	16,16
Пруту та Сірету	12,14
Тиси	12,14
Дунаю	10,82
Річок Криму	53,93
Річок Приазов'я	64,75
Інших водних об'єктів	29,66

 

Таблиця 16.2Ставки збору за спеціальне використання підземних вод

	Ставки збору, грн/100 куб. м
Автономна Республіка Крим,	49,87
у тому числі м. Севастополь	49,87
Області:
Вінницька	43,11
Волинська	44,53
Дніпропетровська	37,77
Донецька	51,26
Житомирська	43,11
Закарпатська	28,32
Запорізька: Веселівський, Мелітопольський, Приазовський, Якимівський райони	43,11
решта районів області	39,12
Івано-Франківська: Богородчанський, Верховинський, Долинський, Косівський, Надвірнянський, Рожнятівський райони	67,42
решта районів області	37,77
Київська: Білоцерківський, Бородянський, Броварський, Васильківський, Іванківський, Кагарлицький, Киево-Святошинський, Макарівський, Миронівський, Обухівський, Поліський райони	31,34
Решта районів області	36,97
Кіровоградська	49,87
Львівська	39,12
Луганська	56,62
Миколаївська	56,62
Одеська	47,20
Полтавська: Великобагачанський, Гадяцький, Зіньківський, Лохвицький, Лубенський, Миргородський, Новосанжарський, Решетилівський, Хорольський, Шишацький райони	29,16
Решта районів області	32,51
Рівненська: Володимирецький, Здолбунівський, Костопільський, Рівненський, Сарненський, Острозький райони	34,79
Решта районів області	40,40
Сумська: Глухівський, Сумський, Роменський, Шосткинський райони	32,51
Решта районів області	37,01
Тернопільська	52,60
Харківська	40,44
Херсонська	40,44
Хмельницька: Деражнянський, Красилівський, Летичівський, Старокостянтинівський, Хмельницький, Полонський, Шепетівський райони	33,72
Решта районів області	51,26
Черкаська	29,16
Чернівецька	47,20
Чернігівська: Городнянський, Корюківський, Ічнянський, Сосницький, Щорський, Талалаївський райони	40,44
решта районів області	31,61
м. Київ	40,29

 

Збір за спеціальне використання води водних об'єктів обчислюється, виходячи з фактичних обсягів використаної води водних об'єктів з врахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, встановлених у дозволі на спеціальне во­докористування лімітів використання води, ставок збору та коефіцієнтів.

До ставок збору, житлово-комунальними підприємствами застосовується коефіцієнт 0,3, а для теплоелектростанцій з прямоточ­ною системою водоспоживання збір за фактичний обсяг води, що пропускається через конденсатори турбін для охолодження конденсату, обчислюється із застосуванням коефіцієнта 0,005 відповідно до ставок збору.

За умови використання води з лиманів платниками збору застосовується ставка збору, встановле­на за спеціальне використання поверхневих вод відповідно до показника «Інші водні об'єкти» пункту 325.1 Податкового кодексу України, на рівні 29,66 грн. за 100 куб. м забраної води.

 

Лісові ресурси

 

Ставки збору за заготівлю деревини основних лісових порід наведено у таблиці 17.1.

Таблиця 17.1 Ставки збору за заготівлю деревини основних лісових порід

Найменування лісової породи	Розряд	Ставка за один щільний куб. метр деревини, грн
цілової(без кори)	дров'яної (з ко­рою)
великої	середньої	дрібної
Перший пояс
Сосна
		70,33	44,98	17,30	1,78
	49,98	32,13	12,49	1,37
	40,34	25,98	10,02	1,10
	30,34	19,28	7,41	0,82
	19,99	12,85	4,94	0,55
Модрина
		31,59	26,77	10,43	2,33
	22,76	19,28	7,41	1,78
	17,95	15,53	5,90	1,37
	13,39	11,52	4,39	0,96
	9,10	7,77	3,02	0,69
Ялина, ялиця
		43,65	37,22	14,28	1,65
	32,40	27,58	10,71	1,10
	25,98	22,23	8,51	0,96
	19,55	16,60	6,32	0,69
	13,13	10,98	4,26	0,55
Дуб (крім дуба коркового)
		184,53	88,67	29,52	3,02
	132,36	63,64	21,14	2,20
	106,00	50,66	17,03	1,78
	79,63	38,31	12,77	1,24
	52,17	25,33	8,51	0,96
Ясен, клен (крім явору)
		69,20	59,11	29,52	3,02
	49,63	42,43	21,14	2,20
	39,75	33,78	17,03	1,78
	29,86	25,54	12,77	1,24
	19,57	16,89	8,51	0,96
Бук
		133,04	85,58	28,56	2,61
	94,74	60,87	20,32	1,78
	76,20	48,81	16,34	1,51
	57,25	36,45	12,22	1,10
	38,31	24,41	8,10	0,69
Береза, вільха чорна, граб звичайний, в'яз, липа
		10,30	8,86	6,59	2,33
	7,21	6,18	4,74	1,78
	5,77	5,15	3,91	1,37
	4,32	3,71	2,88	0,96
	2,88	2,47	1,85	0,69
Осика, вільха сіра, тополя
		5,97	5,15	3,91	1,65
	4,32	3,71	2,68	1,10
	3,50	2,88	2,27	0,96
	2,68	2,27	1,65	0,69
	1,65	1,44	1,03	0,27
Другий пояс
Сосна
		59,97	38,29	14,69	1,51
	42,48	27,31	10,57	1,10
	33,91	21,95	8,51	0,96
	25,70	16,34	6,32	0,69
	17,14	10,98	4,26	0,41
Модрина
		27,05	23,30	8,92	2,20
	19,55	16,60	6,32	1,51
	15,53	13,13	5,08	1,24
	11,52	9,91	3,84	0,96
	7,77	6,70	2,61	0,55
Ялина, ялиця
		38,55	32,94	12,63	1,37
	27,58	23,56	9,06	0,96
	21,95	18,74	7,28	0,82
	16,60	14,20	5,49	0,69
	10,98	9,38	3,57	0,41
Дуб (крім дуба коркового)
		157,07	75,69	25,26	2,47
	112,59	54,07	17,99	1,78
	89,52	43,25	14,28	1,37
	67,00	32,13	10,85	1,10
	45,03	21,62	7,28	0,69
Ясен, клен (крім явора)
		58,90	50,46	25,26	2,47
	42,22	36,04	17,99	1,78
	33,57	28,83	14,28	1,37
	25,13	21,42	10,85	1,10
	16,89	14,42	7,28	0,69
Береза, вільха чорна, граб звичайний, в'яз, липа
		8,44	7,21	5,56	2,06
	6,18	5,35	3,91	1,51
	4,94	4,12	3,30	1,10
	3,71	3,30	2,27	0,96
	2,47	2,06	1,65	0,55
Осика, вільха сіра, тополя
		5,15	4,53	3,30	1,37
	3,71	3,30	2,27	0,96
	2,88	2,68	2,06	0,82
	2,27	1,85	1,44	0,69
	1,44	1,44	1,03	0,41

 

 

Ставки збору за заготівлю деревини неосновних лісових порід наведено у таблиці 17.2.

Таблиця 17.2 Ставки збору за заготівлю деревини неосновних лісових порід

Найменування лісової породи	Розряд	Ставка за один щільний куб. метр деревини, грн
цілової (без кори)	дров'яної (з ко­рою)
великої	середньої	дрібної
Перший пояс
Самшит
		324,58	277,41	138,67	3,02
	231,90	198,12	99,13	2,20
	185,56	158,58	79,22	1,78
	139,22	118,83	59,45	1,24
	92,68	79,29	39,68	0,96
Бархат, горіх
		202,24	173,00	86,50	3,02
	144,58	123,57	61,79	2,20
	115,54	98,86	49,43	1,78
	86,70	74,14	37,21	1,24
	57,87	49,43	24,71	0,96
Груша, кизил, явір
		162,29	138,81	69,34	3,02
	115,95	99,06	49,57	2,20
	92,68	79,29	39,68	1,78
	69,61	59,52	29,79	1,24
	46,34	39,75	19,91	0,96
Абрикос, вишня, ялівець, обліпиха, слива (крім терну), черешня, шовковиця, яблуня
		121,30	103,59	51,76	3,02
	86,70	73,94	36,93	2,20
	69,20	59,11	29,52	1,78
	52,11	44,28	22,11	1,24
	34,60	29,66	14,83	0,96
Каштан, дуб корковий
		101,12	86,50	43,25	3,02
	72,29	61,79	30,89	2,20
	57,87	49,43	24,71	1,78
	43,46	37,07	18,54	1,24
	28,83	24,71	12,49	0,96
Барбарис, гледичія, кипарис, шипшина
		81,14	69,20	34,74	3,02
	57,87	49,43	24,71	2,20
	46,13	39,54	19,77	1,78
	34,60	29,66	14,83	1,24
	23,27	19,98	10,02	0,96
Акація, бересклет, бірючина, глід, граб східний, тамарикс, калина, крушина, ліщина, горобина, бузок, скумпія, свидина, терен, черемха
		60,76	51,90	25,95	3,02