Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування

 

Відповідно до ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підприємництво - це без­посередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними осо­бами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодав­ством.

Статус фізичної особи-підприємця, який є громадянином України, підтверджується свідоцтвом, що оформлюється у порядку, визначеному Законом «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». Відповідно до ст. 1 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» свідоцтво про державну реєстрацію - документ встановленого зраз­ка, який засвідчує факт внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи-підприємця.

Доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою 15 %, а якщо загальна сума доходу у звітному податковому місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої зако­ном на 1 січня звітного податкового року, - 17 % суми перевищення.

Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподаткову­ваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

Не може бути зараховано до складу витрат з метою визначення чистого оподатковуваного доходу ті витрати, які безпосередньо не пов'язані з провадженням господарської діяльності (витрати на купівлю продуктів харчування для власного кінцевого споживання, особисті телефонні переговори тощо), не підтверджені документально та пов'язані з придбанням рухомого і нерухомого майна, яке підлягає державній реєстрації, якщо таке майно придбано до державної реєстрації фізичної особи - суб'єктом підприємницької діяльності та/або не використовується у такій діяльності.

При визначенні чистого оподатковуваного доходу фізичних осіб-підприємців, зареєстрованих платниками податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, які входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг). Відповідно ці суми не мо­жуть бути взяті до уваги при визначенні ані чистого оподатковуваного доходу, ані розміру податкового зобов'язання.

Фізичні особи-підприємці за місцем своєї податкової адреси подають до органу державної податкової служби за результатами календарного року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного року, податкову декларацію незалежно від результатів діяльності, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності вони мають відобразити інші доходи з джерел їх по­ходження з України та іноземні доходи.

Фізичні особи-підприємці, які зареєстровані протягом року або перейшли із спрощеної системи опо­даткування на загальну систему оподаткування чи сплачували фіксований податок до 01.01.2011 р., по­дають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність, або відбувся перехід на загальну систему оподаткування. Вперше зареєстровані підприємці в податковій декларації також зазначають інформацію про майновий стан та доходи станом на дату державної реєстрації підприємцем.

Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менше ніж 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу: до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада.

Надмірно сплачені суми податку (тобто коли фактичний розмір податкових платежів перевищив розраховане податкове зобов'язання) підлягають зарахуванню у рахунок майбутніх платежів або по­верненню платнику податку у порядку, передбаченому Податковим кодексом України.

Фізичні особи-підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат, порядок ведення якої визначаються центральним органом державної податкової служби, та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Підтверджуючими документами щодо походження товару можуть бути будь-які документи, які встановлюють (закріплюють) право власності на товар та/або особливості його обігу (угоди, договори, товарні квитанції, товарні чеки, акти прийому-передачі, товарно-транспортні накладні, свідоцтва про право власності, гарантійні талони та ін.), з яких повною мірою випливає зміст здійсненої угоди або господарської операції.

Таким чином, з метою оподаткування фізичних осіб-підприємців від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, визначається чистий оподаткову­ваний дохід як різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.