Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Економічна сутність та розвиток місцевого оподаткування
Місцеве оподаткування в ринкових країнах в сучасному його вигляді сформувалося в результаті тривалого процесу еволюції податків в цілому, пошуку оптимальних засад обкладання, становлення інституту місцевого самоврядування. Місцеві податки в сучасному їх розумінні як такі, що справляються відповідно до рішень, що приймають територіальні громади, мають не таку тривалу історію як державні податки. До перших місцевих податків слід віднести податок на користь бідних, введений в Англії у XVII ст. у зв'язку із значним збільшенням кількості злидарів, жебраків, бідних. Центральний уряд вимагав від міст та приходів матеріально підтримувати бідних за рахунок добровільних пожертвувань місцевих заможних громадян. Податок на користь бідних справлявся як цільовий податок - надходження коштів спрямовувалися на допомогу бідним. Даний податок став першим прикладом місцевих податків, які запроваджувалися для фінансування потреб місцевої громади. Із виникнення інших потреб з'являлися відповідні місцеві податки: дорожний і шкільний податок, метою яких відповідно було будівництво і утримання доріг, шкіл. Існували місцеві податки для утримання лікарень, місцевої поліції і охорони, на окремі види робіт з благоустрою міст (освітлення, будівництво греблі та ін.). У Франції, державний устрій якої характеризувався більш високим рівнем централізації управління, а місцеві фінанси у багатьох відношеннях залежали від загальнодержавної влади, місцеві податки з'явилися у формі надбавок до загальнодержавних реальних податків (поземельного, подомового, промислового). Місцевим органам самоврядування було надано право встановлювати до названих податків надбавки - «добавочні сантими» (сантим - дрібна монета Франції). Крім цього, у Франції існував особливий податок, який справлявся на території громад - октруа, або привратний чи заставний збір. Октруа являв собою непрямий податок, стягувався з продуктів споживання при їх завезенні на територію місцевої громади. Октруа існував у Бельгії, Голландії, США, але протягом XIX ст. був скасований в цих країнах. На початку XX ст. октруа зберігся в Австралії, Італії та Франції. Особливою формою місцевого оподаткування стало так зване спеціальне обкладання, яке мало одноразовий характер і пов'язувалося із проведенням конкретних робіт щодо благоустрою міст. Така форма місцевого оподаткування набула поширення у США; в Росії та Україні - відома під назвою «самообкладання», яке практикувалося у сільській місцевості.
Сучасні місцеві податки поєднують риси найперших і дуже часто архаїчних форм місцевого оподаткування і більш довершені форми обкладання. Всі місцеві податки в зарубіжних країнах, як правило, поділяють на чотири групи: 1. власне місцеві податки, які встановлюються місцевими органами самоврядування і справляються лише на території місцевої громади. До них належать як прямі, так і непрямі податки: особисті прибуткові, податки на прибуток корпорацій, майнові, земельні, промислові, на автомобілі, на професії, місцеві акцизи, на покупки тощо. Найбільше фіскальне значення мають податки на доходи (громадян та підприємств) і майнові; 2. надбавки до державних податків на користь місцевих бюджетів. Крім того, до даної групи належать відрахування від загальнодержавних податків, які залишаються в доходах місцевих бюджетів. Розміри відрахувань, а також граничні рівні надбавок визначаються центральним урядом; 3. податки, що стягуються у вигляді плати за послуги, які надаються місцевою владою (за користування електроенергією, газом, водопроводом, каналізацією, послугами зв'язку, автостоянками, за видачу різних документів органами місцевої влади); 4. податки, які відображають політику місцевої влади. В основному це - екологічні податки; значної фіскальної ролі вони не відіграють, проте сприяють охороні навколишнього середовища і економному використанню обмежених природних ресурсів. Отже, упродовж майже півстоліття кількість місцевих податків і зборів обмежувалася лише 4 податками, які не відігравали суттєвої фіскальної ролі, їх питома вага в доходах місцевих бюджетів перебувала в межах 3-5 %. В умовах командної економіки, якій притаманний високий рівень централізації фінансових ресурсів, відсутність самостійних місцевих бюджетів та їх залежність від державного бюджету, таке становище не викликало ніяких заперечень і вважалося природним. Відповідним було і ставлення до місцевого оподаткування, яке завжди розглядалося як другорядне за значенням порівняно з оподаткуванням загальнодержавними податками.
|
|||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-07; просмотров: 154; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.208.168.232 (0.004 с.) |