Економічна сутність та розвиток місцевого оподаткування 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Економічна сутність та розвиток місцевого оподаткування



 

Місцеве оподаткування в ринкових країнах в сучасному його вигляді сформувалося в результаті тривалого процесу еволюції податків в цілому, пошуку оптимальних засад обкладання, становлення інституту місцевого самоврядування.

Місцеві податки в сучасному їх розумінні як такі, що справляються відповідно до рішень, що прий­мають територіальні громади, мають не таку тривалу історію як державні податки. До перших місцевих податків слід віднести податок на користь бідних, введений в Англії у XVII ст. у зв'язку із знач­ним збільшенням кількості злидарів, жебраків, бідних. Центральний уряд вимагав від міст та приходів матеріально підтримувати бідних за рахунок добровільних пожертвувань місцевих заможних грома­дян. Податок на користь бідних справлявся як цільовий податок - надходження коштів спрямовувалися на допомогу бідним. Даний податок став першим прикладом місцевих податків, які запроваджувалися для фінансування потреб місцевої громади.

Із виникнення інших потреб з'являлися відповідні місцеві податки: дорожний і шкільний пода­ток, метою яких відповідно було будівництво і утримання доріг, шкіл. Існували місцеві податки для утримання лікарень, місцевої поліції і охорони, на окремі види робіт з благоустрою міст (освітлення, будівництво греблі та ін.).

У Франції, державний устрій якої характеризувався більш високим рівнем централізації управління, а місцеві фінанси у багатьох відношеннях залежали від загальнодержавної влади, місцеві податки з'явилися у формі надбавок до загальнодержавних реальних податків (поземельного, подомового, про­мислового). Місцевим органам самоврядування було надано право встановлювати до названих податків надбавки - «добавочні сантими» (сантим - дрібна монета Франції).

Крім цього, у Франції існував особливий податок, який справлявся на території громад - октруа, або привратний чи заставний збір. Октруа являв собою непрямий податок, стягувався з продуктів спо­живання при їх завезенні на територію місцевої громади. Октруа існував у Бельгії, Голландії, США, але протягом XIX ст. був скасований в цих країнах. На початку XX ст. октруа зберігся в Австралії, Італії та Франції.

Особливою формою місцевого оподаткування стало так зване спеціальне обкладання, яке мало од­норазовий характер і пов'язувалося із проведенням конкретних робіт щодо благоустрою міст. Така фор­ма місцевого оподаткування набула поширення у США; в Росії та Україні - відома під назвою «самообкладання», яке практикувалося у сільській місцевості.

Сучасні місцеві податки поєднують риси найперших і дуже часто архаїчних форм місцевого опода­ткування і більш довершені форми обкладання.

Всі місцеві податки в зарубіжних країнах, як правило, поділяють на чотири групи:

1. власне місцеві податки, які встановлюються місцевими органами самоврядування і справляють­ся лише на території місцевої громади. До них належать як прямі, так і непрямі податки: особисті прибуткові, податки на прибуток корпорацій, майнові, земельні, промислові, на автомобілі, на професії, місцеві акцизи, на покупки тощо. Найбільше фіскальне значення мають податки на доходи (громадян та підприємств) і майнові;

2. надбавки до державних податків на користь місцевих бюджетів. Крім того, до даної групи нале­жать відрахування від загальнодержавних податків, які залишаються в доходах місцевих бюджетів. Розміри відрахувань, а також граничні рівні надбавок визначаються центральним урядом;

3. податки, що стягуються у вигляді плати за послуги, які надаються місцевою владою (за користу­вання електроенергією, газом, водопроводом, каналізацією, послугами зв'язку, автостоянками, за видачу різних документів органами місцевої влади);

4. податки, які відображають політику місцевої влади. В основному це - екологічні податки; значної фіскальної ролі вони не відіграють, проте сприяють охороні навколишнього середовища і економно­му використанню обмежених природних ресурсів.

Отже, упродовж майже півстоліття кількість місцевих податків і зборів обмежувалася лише 4 пода­тками, які не відігравали суттєвої фіскальної ролі, їх питома вага в доходах місцевих бюджетів пере­бувала в межах 3-5 %. В умовах командної економіки, якій притаманний високий рівень централізації фінансових ресурсів, відсутність самостійних місцевих бюджетів та їх залежність від державного бюд­жету, таке становище не викликало ніяких заперечень і вважалося природним. Відповідним було і став­лення до місцевого оподаткування, яке завжди розглядалося як другорядне за значенням порівняно з оподаткуванням загальнодержавними податками.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-07; просмотров: 154; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.208.168.232 (0.004 с.)