Спрощена система оподаткування суб'єктів малого підприємництва

 

Серед основних напрямів державної підтримки малого підприємництва особливе значення повин­ний створення сприятливого податкового середовища для таких платників податків. А основним напря­мом реалізації податкового стимулювання цих процесів є спрощена система оподаткування, обліку та звітності, введена в нашій країні з 1999 року.

Основна ідея цього системного інструменту податкового регулювання полягає в заміні цілого ряду податків і зборів загальної системи оподаткування одним податком, який, до того ж, обраховується за спрощеними правилами.

Єдиний податок, сплачуваний суб'єктами малого підприємництва - юридичними особами - повин­ний синтетичний характер, поєднуючи в собі характеристики податків і зборів, що він їх замінює.

Насамперед, єдиний податок можна класифікувати як оборотний, тобто податкові зобов'язання платни­ка збільшуються в разі підвищення обсягів продажу продукції (товарів, робіт, послуг). Разом з тим негативні наслідки кумулятивного ефекту, притаманного оборотним податкам, при застосуванні спрощеної системи оподаткування мають обмежений характер. Це зв'язано з тим, що єдиний податок сплачується на кожно­му етапі — від виробництва до кінцевого споживання товарів, а вибірково — тільки тими суб'єктами мало­го підприємництва, що перейшли на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Інші суб'єкти підприємництва, які беруть участь у просуванні товару, застосовують звичайну систему оподаткування.

З погляду форми оподаткування єдиний податок можна віднести до прямих податків. Він сплачується суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою - за рахунок власних коштів, і включається в ціну товарів не у вигляді надбавки до неї, а на стадії виробництва у виробників. Тому єдиний податок регулює насамперед виробництво, хоча він непрямо впливає і на споживання. Разом з тим єдиний по­даток (у разі сплати його за ставкою 10 відсотків) замінює разом з іншими і податок на додану вартість і ПДВ), який є класичним прикладом непрямих податків. Таким чином, впровадження спрощеної систе­ми суттєво змінює структуру оподаткування на користь підвищення питомої ваги прямих податків.

Єдиний податок сплачується незалежно від фінансового й майнового стану платників, тому він не може бути віднесений до реальних податків і класифікується як податок особистий.

За економічним змістом об'єкта оподаткування єдиний податок однозначно відноситься до податків на доходи, тобто він справляється саме в момент виникнення доходу, а не при його використанні.

За критерієм рівня державних структур, що встановлюють податки, єдиний податок, платниками яко­го є юридичні особи, може бути класифікований як місцевий.

За способом стягнення єдиний податок відноситься до окладних, тому що загальна сума надход­жень формується, як сума платежів окремих платників, і не залежить від потреби бюджету.

Спрощена система оподаткування юридичних осіб передбачає встановлення однакової ставки неза­лежно від розміру бази оподаткування. Тобто єдиний податок для юридичних осіб за способом встанов­лення податкової ставки відноситься до пропорційних податків.

Головною причиною впровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва, була необхідність стимулювати прискорений розвиток цього секто­ру економіки, а також складність звичайної системи оподаткування, що вимагало від суб'єктів малого підприємництва порівняно великих витрат на адміністрування податків.

До переваг спрощеної системи оподаткування як інструменту податкового регулювання розвит­ку малого бізнесу, з погляду загальнодержавних інтересів, відноситься те, що її використання сприяє розв'язанню ряду важливих проблем, зокрема:

— виведення значної частини господарських операцій з тіньового сектору економіки за рахунок зни­ження податкового навантаження та спрощення адміністрування податків при застосуванні альтер­нативних систем;

— позитивні структурні зміни у валовому національному доході на користь збільшення питомої ваги малого бізнесу за рахунок стимулювання розвитку тих, що вже діють, і створення нових суб'єктів підприємницької діяльності;

— розвиток конкурентного середовища та демонополізація економіки;

— спрощення адміністрування податків і зменшення відповідних витрат контролюючих органів внаслідок скорочення переліку податків і зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються суб'єктами малого підприємництва, і зменшення кількості перевірок за окремими напрямами оподаткування;

— покращання соціальної ситуації за рахунок забезпечення додаткових робочих місць та розвитку самозайнятості;

— створення можливості для збільшення податкових платежів за рахунок розширення кола платників і бази оподаткування (ліквідація пільг з податків, що замінюються альтернативним податком);

— зменшення обсягів заборгованості платників перед бюджетами та державними цільовими фондами;

— ефективне податкове стимулювання раціонального використання наявних ресурсів, оскільки спро­щена система є єдиним режимом прямого оподаткування, в якому ресурсні витрати не зменшують податкові зобов'язання платників;

— зменшення обсягу бартерних операцій, що сприяє оздоровленню фінансового клімату в країні;

— сприяння формуванню середнього класу, що знижуватиме гостроту проблеми стратифікації суспільства за рівнем доходів.

До недоліків цієї альтернативної податкової системи відносяться:

— порушення цілісності податкової системи країни та принципу рівності в оподаткуванні;

— певне зниження можливостей та ефективності податкового регулювання цього сектору економіки за рахунок зменшення кількості податків а, відповідно, й об'єктів оподаткування;

— зменшення податкових надходжень, оскільки перехід на спрощену систему оподаткування здійснюється виключно на добровільних засадах, і відповідне рішення приймається платником тільки за умови зменшення податкового навантаження;

— зменшення надходжень з такого «звичайного» джерела формування дохідної частини бюджету, як штрафні санкції, внаслідок зменшення кількості перевірок і кількості податків, що сплачуються при звичайній системі оподаткування;

— відсутність законодавчого врегулювання деяких суттєвих аспектів застосування єдиного податку та наявність численних внутрішніх суперечностей нормативно-правової бази спрощеної системи та її неузгодженість з іншими законодавчими актами в сфері оподаткування, що призводить до наявності різних трактувань одних і тих само норм;