Лекція 1: Загальна характеристика злочинів проти громадської безпеки

 

Мета лекції:

- освітня: довести до відома курсантів поняття, ознаки і види злочинів проти громадської безпеки, їх класифікацію, особливості кваліфікації кожної із груп злочинів по темі. Привести перелік наукових публікацій по даній темі, постанов Пленуму Верховного Суду України, методичних матеріалів кафедри;

- розвиваюча: розвивати вміння слухачів та курсантів реалізовувати отримані знання в процесі застосування норм кримінального права, виробити навички правильного використання норм та інститутів особливої частини кримінального права;

- виховна: формувати у курсантів поважне ставлення до кримінального закону як важливого засобу захисту прав, свобод і законних інтересів людини, інтересів суспільства і держави від злочинних посягань

Міжпредметні зв’язки: відіопроектор, комп'ютерна мультимедійна презентація.

Технічні засоби навчання: графопроектор, відіопроектор, комп'ютерна презентація, схеми.

План:

1. Поняття та загальна характеристика злочинів проти громадської безпеки.

2. Види злочинів проти громадської безпеки.

 

Опорні поняття: створення злочинної організації; керівництво злочинною організацією; участь у злочинній організації; участь у злочинах, вчинених такою організацією; організація, керівництво чи сприяння зустрічі (сходці) представників злочинних організацій або організованих груп; консолідація організованої злочинної діяльності; сприяння учасникам злочинних організацій; укриття їх злочинної діяльності; здійснення інших дій по створенню умов, які сприяють їх злочинній діяльності; банда, воєнізовані або збройні формування.

 

1. Поняття та загальна характеристика злочинів проти громадської безпеки.

Злочину проти суспільної безпеки є загальнебезпечними зазіханнями. Вони порушують загальну безпеку, ставлять цілий ряд цінностей, насамперед, життя і здоров'я невизначеного кола осіб під погрозу заподіяння їм істотної шкоди.

Об’єктом цих злочинів є суспільна безпека — стан захищеності суспільства — таких його цінностей, як життя і здоров'я людей, власності, навколишнього середовища, нормальної діяльності підприємств, установ і організацій від загальнебезпечних зазіхань.

Предметом багатьох злочинів проти суспільної безпеки є зброя, боєприпаси, вибухові речовини, вибухові пристрої, радіоактивні матеріали й інші подібні предмети, що представляють підвищену небезпеку для навколишніх.

Об'єктивна, сторона злочинів проти суспільної безпеки складається в суспільно небезпечному, протиправному діянні (чи дії бездіяльності), що порушує суспільну (загальну) безпеку і створює загальну небезпеку для життя чи людей заподіяння істотного збитку здоров'ю і/чи власності, навколишньому середовищу, нормальній діяльності підприємств, установ і організацій.

Більшість злочинів проти суспільної безпеки відносяться до злочинів з формальним складом і можуть бути зроблені тільки дією, а злочину з матеріальним складом (статті 264, 267 і 270) відбуваються як шляхом дії, так і бездіяльності. Знаряддями здійснення багатьох злочинів проти суспільної безпеки чи є можуть бути предмети, що представляють підвищену небезпеку для навколишніх.

Суб'єктивна сторона багатьох цих злочинів — прямий умисел.

Суб'єкт злочинів проти громадської безпеки — це, як правило, будь-яка особа; за деякі злочини (наприклад терористичний акт) особа, що досягла чотирнадцяти років.

2. Види злочинів проти громадської безпеки.

Перелік правопорушень, передбачених у ІХ розділі Особливої частини КК, не вичерпується лише вищенаведеними діяннями. Для зрозумілості розглянемо групи злочинів, розміщених законодавцем у цьому розділі.

Перша група – злочини, пов’язані зі створенням організованих злочинних угруповань або участю в них. Це «Створення злочинної організації» (ст. 255), «Сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності» (ст. 256), «Бандитизм» (ст. 257). Також до цієї групи відносяться «Створення терористичної групи чи терористичної організації» (ст. 258-3) та «Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань» (ст. 260).

До другої групи відносяться терористичні злочини. Це «Терористичний акт» (ст. 258), «Втягнення у вчинення терористичного акту» (ст. 258-1), «Публічні заклики до вчинення терористичного акту» (ст. 258-2), «Сприяння вчиненню терористичного акту» (ст. 258-4), «Фінансування тероризму» (ст. 258-5).

Третя група – злочини, пов’язані з незаконним поводженням зі зброєю, боєприпасами, вибуховими чи радіоактивними матеріалами. Це «Напад на об’єкти, на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення» (ст. 261), «Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем» (ст. 262), «Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами» (ст. 263), «Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів» (ст. 264), «Незаконне поводження з радіоактивними матеріалами» (ст. 265), «Незаконне виготовлення ядерного вибухового пристрою чи пристрою, що розсіює радіоактивний матеріал або випромінює радіацію» (ст. 265-1), «Погроза вчинити викрадання або використати радіоактивні матеріали» (ст. 266).

Четверта група – злочини, що порушують правила, які забезпечують громадську безпеку. Це «Порушення правил поводження з вибуховими, легкозаймистими та їдкими речовинами або радіоактивними матеріалами» (ст. 267), «Порушення вимог режиму радіаційної безпеки» (ст. 267-1), «Незаконне ввезення на територію України відходів і вторинної сировини» (ст. 268), «Незаконне перевезення на повітряному судні вибухових або легкозаймистих речовин» (ст. 269), «Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки» (ст. 270), «Умисне знищення або пошкодження об’єктів житлово-комунального господарства» (ст. 270-1) також до цієї групи логічно віднести «Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності» (ст. 259).