Лекція 6: Поняття та види злочинів у сфері господарської діяльності

(2 год.)

- освітня: довести до відома курсантів поняття, ознаки і види злочинів у сфері господарської діяльності, їх класифікацію, особливості кваліфікації кожної із груп злочинів по темі. Привести перелік наукових публікацій по даній темі, постанов Пленуму Верховного Суду України, методичних матеріалів кафедри;

- розвиваюча: розвивати вміння слухачів та курсантів реалізовувати отримані знання в процесі застосування норм кримінального права, виробити навички правильного використання норм та інститутів особливої частини кримінального права;

- виховна: формувати у курсантів поважне ставлення до кримінального закону як важливого засобу захисту прав, свобод і законних інтересів людини, інтересів суспільства і держави від злочинних посягань

Міжпредметні зв’язки: адміністративна відповідальність т. 3; цивільне право т. 2, 3, 16, 17, 21, 31, 35; криміналістика т. 32.

Технічні засоби навчання: відіопроектор, слайди.

План:

1. Поняття і система злочинів у сфері господарської діяльності.

2. Злочини у сфері підприємництва, конкурентних відносин та іншої діяльності господарюючих суб’єктів.

 

Основні поняття: господарська діяльність; підприємницька діяльність; суб'єкт господарської діяльності; суб'єкт підприємницької діяльності; громадянин; громадянин-підприємець; засновник; власник; "службова особа" суб'єкта господарської або підприємницької діяльності; національна валюта України; іноземна валюта; державні цінні папери; білети державної лотереї; документи на переказ грошових коштів; платіжна картка; інші засоби доступу до банківських рахунків; історичні та культурні цінності; валютні рахунки; бюджетні кошти; нормативно-правовий акт; розпорядчий акт; податки; збори; пеня; знаки поштової оплати; маркована продукція; міжнародні купони; посвідчення особи для міжнародного поштового обміну; відбитки маркувальних машин; квитки; інші проїзні документи; марки акцизного збору; контрольні марки; голографічні захисні елементи.

 

1. Поняття і система злочинів у сфері господарської діяльності.

Господарська діяльність є важливим елементом ринкової економіки. Саме на основі такої діяльності шляхом створення нових форм і методів господарювання використовується сукупність економічних законів, поєднуються досягнення науково-технічного прогресу з можливостями економічного механізму тощо. Безумовно, що господарська діяльність є дуже важлива сферою економічного життя. Для досягнення максимальної ефективності у використанні господарського механізму будь-якої цивілізованої країни встановлюється певний порядок здійснення господарської діяльності, який потребує охорони й кримінально-правовими засобами.

Питання про визначення поняття господарських злочинів (злочинів у сфері господарської діяльності), їх родовий об’єкт та про класифікацію цих злочинів традиційно належать в юридичній літературі до числа дискусійних.

Це питання досліджували у своїх роботах П.П. Андрушко, А.М. Бойко, Л.П. Брич, Н.О. Гуторова, О.О. Дудоров, В.О. Навроцький, Н.М. Ляпунова, М.Й. Коржанський, О.І. Перепелиця, О.Е. Радутний, Ю.М. Сухов, В.М. Киричко, В.Я. Тацій, В.Р. Мойсик, Є.Л.Стрельцов, С.Д. Шапченко, С.С. Яценко та інші вчені.

Аналізуючи положення нового КК України, В.М. Киричко, О.І. Перепелиця і В.Я. Тацій визначають злочини у сфері господарської діяльності як діяння, що заподіює шкоду суспільним відносинам, які складаються з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання товарів, робіт, послуг.

А.М. Бойко вважає, що в сучасних умовах родовим об’єктом злочинів, відповідальність за які передбачена нормами розділу VII Особливої частини КК, виступає господарський механізм держави. У зв’язку з цим під злочинами у сфері господарської діяльності пропонується розуміти суспільно небезпечні діяння, які посягають на охоронювані кримінальним законом складові господарського механізму держави, заподіюючи їм істотну шкоду.

В.М. Киричко, О.І. Перепелиця і В.Я. Тацій залежно від безпосереднього об’єкта посягання поціляють злочини у сфері господарської діяльності на шість видів:

1) злочини у сфері кредитно-фінансової, банківської і бюджетної систем України

2) злочини у сфері підприємництва, конкурентних відносин та іншої діяльності господарюючих суб’єктів;

3) злочини у сфері банкрутства;

4) злочини у сфері використання фінансових ресурсів та обігу цінних паперів;

5) злочини у сфері обслуговування споживачів;

6) злочини у сфері приватизації державного та комунального майна.

Залежно від видового об’єкта злочини у сфері господарської діяльності можна класифікувати таким чином:

1) злочини проти порядку обігу грошей, цінних паперів, інших документів;

2) злочини проти системи оподаткування;

3) злочини проти системи бюджетного регулювання;

4) злочини проти системи валютного регулювання;

5) злочини проти порядку переміщення предметів через митний кордон України;

6) злочини проти порядку зайняття підприємницькою та іншою господарською діяльністю;

6) злочини проти прав і законних інтересів кредиторів;

7) злочини проти добросовісної конкуренції і антимонополістичної діяльності;

8) злочини проти прав і законних інтересів споживачів;

9) злочини проти порядку приватизації.

2. Злочини у сфері підприємництва, конкурентних відносин та іншої діяльності господарюючих суб’єктів.

Господарська діяльність — це діяльність фізичних і юридичних осіб, пов'язана з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів), виконанням робіт чи наданням послуг з метою одержання прибутку (комерційна господарська діяльність) або без такої мети (некомерційна господарська діяльність). Підприємницька діяльність є одним із видів господарської діяльності, обов'язкові ознаки якої — безпосередність, систематичність її здійснення з метою отримання прибутку.

Частиною 1 ст. 202 КК передбачено кримінальну відповідальність за такі порушення порядку зайняття господарською діяльністю:

1) здійснення без державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності такої діяльності, що містить ознаки підприємницької та яка підлягає ліцензуванню;

2) здійснення без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до законодавства;

3) здійснення видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, з порушенням умов останнього.

Відповідальність за ці діяння настає за умови, що від них отримано доход у великих розмірах.

Здійснення фізичною особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, чи зареєстрованими юридичними особами та суб'єктами підприємництва — фізичними особами діяльності, що містить ознаки підприємницької та яка підлягає ліцензуванню, або здійснення без ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, за умови, що отриманий доход не становить великого розміру, складу злочину, передбаченого ст. 202 КК, не утворює, а є адміністративним правопорушенням, передбаченим відповідно ст. 164 чи статтями 160, 160², 164⁵, 177² Кодексу України про адміністративні правопорушення або Декретом Кабінету Міністрів України «Про податок на промисел».

Під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.

Під здійсненням без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню згідно зі статтями 2, 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» та ст. 4 Закону України «Про підприємництво», треба розуміти здійснення без ліцензії таких видів господарської діяльності фізичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємництва, та юридичними особами.

Здійснення без ліцензії певного виду діяльності, що потребує ліцензування, не може вважатися злочином, відповідальність за який передбачено ст. 202 КК, якщо особа, котра займалася такою діяльністю, не могла одержати ліцензію в установленому порядку (не було створено орган ліцензування, не були визначені ліцензійні умови тощо).

Під здійсненням господарської діяльності з порушенням умов ліцензування треба розуміти здійснення зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності фізичними чи юридичними особами видів господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню, з порушенням як порядку одержання ліцензії, так і ліцензійних умов.

Кримінальна відповідальність за діяльність та операції, зазначені в диспозиції ч. 2 ст. 202 КК, настає за умови, що вони здійснюються без державної реєстрації або без спеціального дозволу (ліцензії) чи з порушенням умов ліцензування, якщо внаслідок такої діяльності та операцій отримано доход у великих розмірах.

Відповідальність за цей злочин несуть службові особи суб'єкта господарської діяльності. Таку відповідальність можуть нести і громадяни-підприємці (наприклад, у випадках, коли особа здійснює відповідну діяльність чи операції без державної реєстрації).

До банківських належать операції, перелік яких наведено у ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Банківська діяльність — це діяльність із залучення у вклади коштів у грошовому вираженні фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб, що може здійснюватися банками — юридичними особами, які мають виключне право на проведення таких операцій на підставі ліцензії Національного банку України.

При цьому потрібно враховувати, що операції, визначені в пунктах 1-3 ч. 1 ст. 47 названого Закону, є виключно банківськими операціями, здійснювати які в сукупності можуть лише юридичні особи, котрі мають банківську ліцензію.

Згідно зі статтями 1, 4 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» професійною діяльністю на ринку цінних паперів, у тому числі посередницькою, визнається діяльність з випуску та обігу цінних паперів, яку можуть здійснювати юридичні та фізичні особи виключно на підставі ліцензій, що видаються в порядку, встановленому чинним законодавством.

Небанківською фінансовою установою є юридична особа, яка відповідно до законодавства надає одну чи декілька фінансових послуг та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. Зокрема, до таких установ належать ті, що названі в п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Під операціями таких установ слід розуміти ті з них, що здійснюються під час надання фінансових послуг, перелік яких міститься в ст. 4 зазначеного Закону.