Фінансова інформація та її особливості

Термін «інформація» поширений як в усіх галузях науки, так і у повсякденному житті. Вона супроводжує людину на кожному кроці. Сам термін «інформація» розуміють як подані певним способом повідомлення, що виникають під час здійснення певного виду людської діяльності. Найбільший обсяг усієї сукупної інформації становить технічна та економічна або техніко-економічна інформація.

Відповідно, економічна інформація, характеризує явища економічного життя суспільства. Економічна інформація – сукупність повідомлень економічного характеру, що можуть бути зафіксовані, передані, перетворені і використані для управління економічним об’єктом та економікою в цілому. Отже, економічна інформація – сукупність економічних даних, що можуть бути оброблені за допомогою ЕОМ чи інших технічних засобів.

Фінансова інформація, в свою чергу, це та економічна інформація, що стосується фінансів, як економічної категорії та як складового елементу економіки. Відповідно, фінансова інформація є складовою економічної інформації.

Фінансова інформація як об’єкт автоматизованої обробки має свої особливості, а саме:

1) відображає діяльність економічних об’єктів через систему числових показників, тобто має дискретну форму подання, може бути вміщена на магнітних носіях і зображатися в алфавітно-цифровому вигляді у десятковій системі числення, тобто потребує арифметично-логічної обробки, причому логічні операції обробки переважають (≈60%), а арифметичні зводяться до чотирьох дій – додавання, віднімання, множення і ділення;

2) тривалий час зберігання та нагромадження; великі обсяги інформації, що нагромаджується; повторюваність та циклічність її виникнення та обробки. Окрім того, оскільки первинні данні виникають у первинних (базових) об’єктах, виникає проблема збирання фінансової інформації;

3) фінансові установи працюють з даними, які можна зафіксувати і обробити, отримуючи нові дані, що становлять інтерес для користувача. Таким чином, фінансова інформація є не лише об’єктом роботи фінансових установ, але й «продуктом» їх роботи.

Фінансова інформація може також характеризуватися за такими ознаками:

1) за стадіями виникнення:

а) первинна – виникає безпосередньо в результаті виробничо-господарської діяльності об’єкта;

б) вторинна (похідна) – створена після обробки первинної, первинної і вторинної, лише вторинної інформації;

2 ) за технологією обробки:

а) вхідна – первинні дані подані у вигляді документів, даних на машинних носіях, сигналів із клавіатури, раніше виконаних перетворень. Використовується під час розв’язування задачі (первинна, вторинна інформація);

б) вихідна – результат розв’язування задачі перетворення вхідних даних;

в) проміжна – не для цілей управління, допоміжна (наприклад: кількість оброблених об’єктів, етап обробки і т.д.).

3) за способом передавання, який визначає форму подання інформації – паперову чи електронну:

а) передається кур’єром

б) поштою

в) телефоном

г) телетайпом

д) факсом

е) по каналам зв’язку

4) за ступенем стабільності використання і зберігання:

а) постійна;

б) умовно-постійна (частота оновлення за весь період зберігання - не більше 10%);

в) змінна.

Примітка: а),б) – нормативно-довідкова інформація (НДІ), яка скорочує обсяги вводу.

5) за участю у функціях управління:

а) фактична – характеризує події, що сталися;

б) планово-договірна – характеризує події, що мають статися;

в) нормативно-розрахункова – регламентує витрати, накладає обмеження під час

розв’язання;

г) довідкова – до відома користувача.

6) при організації роботи фінансових установ, фінансова інформація, що пов’язана з їх роботою:

а) власна – пов’язана безпосередньо з діяльністю ФКУ;

б) та, що стосується обслуговування клієнтів.

На зазначені особливості фінансової інформації слід вважати при її обробці. При цьому, одиницями її виміру є:

1) натуральні (число повідомлень, документів, рядків, показників, символів) – використовуються при обробці інформації людиною;

2) телеграфні – (біти (кількість двійкових розрядів), байти (8 біт), кілобайти (1024 байт), мегабайти, гігабайти) - при організації машинної, автоматизованої і автоматичної обробки інформації.

Фінансова інформація не обмежується інформацією, що циркулює лише у фінансових установах – як підмножина економічної інформації, виокремлена за певною ознакою, вона може характеризувати діяльність інших структурних елементів економіки.

2. Структуризація та формалізація задання фінансової інформації

2.1. Структуризація фінансової інформації

Структуру утворюють конкретні інформаційні сукупності, що мають певний зміст і охоплюють певні структурні одиниці. При цьому структуризація інформації має ієрархічний принцип виокремлення структурних одиниць - від найнищого до найвищого. Найвищим елементом є вся інформаційна база (ІБ) економічного об'єкта (галузь, регіон, підприємство, фірма). Найнищим, неподільним елементом є реквізит, що відображає певні особливості характеристики об'єкта. За формою - це сукупність символів-знаків чи цифр, що відбиває цілком певні властивості об'єкта. Реквізит – це логічно неподільний елементарний одиничний елемент, одиниця фінансової інформації. Кожний реквізит характеризується:

- найменуванням (іменем) – це ідентифікатор, набір знаків, елементів, що має обмеження (за алфавітом, довжиною), які накладають технічні засоби;

- значенням – присвоюється, щоб задати відповідну конкретну властивість об'єкта;

- структурою - спосіб задання значень реквізиту, що визначаються:

1) довжиною - число знаків, якими подається його значення (стала чи змінна величина)

2) типом реквізиту - залежно від властивостей об'єкта, які він відображає, виділяють:

а) кількісні атрибути (числові типи реквізиту) – характеризують кількісні властивості об'єкта, т.б. результат обчислень чи вимірювань, задаються у числовій формі;

б) якісні атрибути (текстові типи реквізиту) – характеризують якісні властивості об'єкта, т.б. обставини, за яких відбувається процес чи здобуті певні значення кількісних атрибутів;

в) бульові атрибути (логічний тип реквізиту) – характеризують властивості об'єкта, що по суті поділяють на протилежні групи («істина» - «хибність»).

Між ІБ (найвищий рівень) та реквізитом (найнищий рівень) виділяють наступні структурні елементи фінансової інформації:

1) повідомлення – складається з декількох реквізитів, має кількісну і якісну характеристику об'єкта.

2) показник – форма повідомлення; показник завжди є повідомленням, але не кожне повідомлення є показником; показник утворюється з одного реквізиту-основи і якісних атрибутів; характеризує економічне явище з кількісного та якісного боку; саме показник є головною одиницею фінансової інформації.

Однорідні інформаційні сукупності реквізитів, що мають спільний зміст, утворюють інформаційний масив, де основними елементами є записи (значення однієї позиції масиву; якими оперує користувач під час роботи). Інформаційний масив як сукупність записів характеризується ідентифікатором, який присвоюється під час створення та використовується для роботи з ним та пошуку. Записи масиву характеризуються переліком і послідовністю атрибутів, упорядковуються за зростанням чи спаданням значень атрибутів та їх комбінацій. Такі атрибути називаються «ключами» впорядкування масиву або «ключовими». Отже, задаючи ідентифікатор масиву, його структуру, ключові атрибути, повністю визначають його як інформаційну одиницю.

Фіксування фінансової інформації в документах, на дисках також супроводжується її структуризацією. Залежно від принципів обробки інформації, можуть бути створені та виокремлені певні структурні елементи інформації: бази даних, інформаційний фонд, каталоги, файли (інформаційні, програмні, текстові), матриці, таблиці тощо. Також складовими структури фінансової інформації можна вважати такі елементи як екранні таблиці, вікна, меню тощо.

В управлінській діяльності (планування, прогнозування, бухгалтерський облік, контроль) застосовуються різні специфічні структури (планові завдання, облікова, звітна документація, тощо). Залежно від мети та методів організації даних до структуризації фінансової інформації можливі різні підходи. Але в любому випадку аналіз і синтез взаємопов'язані і базуються на утворених структурних одиницях, оскільки аналізувати можна лише виокремлення.