Постановка оперативних цілей навчання і вибір джерел інформації



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Постановка оперативних цілей навчання і вибір джерел інформації



 

На даному етапі дидактичного проектування педагог здійснює формулювання мети навчання на оперативному рівні, тобто визначає перелік професійних умінь, які повинні бути сформовані в учнів у результаті вивчення теми. Відповідно до рівнів складності цих професійних дій та ступеня володіння навчальним матеріалом теми оперативні цілі можуть бути сформульовані за 4 рівнями (згідно з теорією В. Беспалька):

1 рівень (розпізнавання): знаходження учнями деякого об'єкта серед інших, упізнавання на слух і за зображенням (позначенням) заданих елементів (властивостей) тощо;

2 рівень (репродуктивний): здатність учнів відтворювати і використовувати наявну інформацію для рішення задач за заданим алгоритмом;

3 рівень (суб’єктивно-продуктивний): здатність учнів розв’язувати нестандартні завдання шляхом застосування наявних знань і вмінь до нетипових ситуацій, аналізу, синтезу, узагальнення, систематизації та перетворення;

4 рівень (об’єктивно-продуктивний): спроможність учнів здійснювати дослідну діяльність, розробляти нові об’єкти та процеси або модернізувати існуючі. Зазначимо, що цей рівень у підготовці економіста з фінансів буде відсутній, тому що наукові дослідження не входять до його професійних обов'язків, визначених отриманим освітньо-кваліфікаційним рівнем.

Вибір третього рівня обумовлюється складністю матеріалу теми і кваліфікаційних вимог до майбутнього фахівця, необхідністю прийняття ним рішень у нестандартних ситуаціях. Для економіста з фінансів остання вимога є необхідною. Отже оперативні цілі за темою «Фінансове планування» сформульовано за 3 рівнями в табл. 2.1. Там показано також умови реалізації цілей кожного рівня (у вигляді необхідних знань і вмінь), результати реалізації цілей рівнів (сформовані в результаті вивчення теми професійні вміння) та критерії оцінювання сформованості цих умінь у студентів групи. Усі зазначені параметри є еталонами професійних дій, що містяться у поставлених оперативних цілях.

Таблиця 2.1

Постановка оперативних цілей вивчення теми «Фінансове планування»

№ рівня Цілі навчання, виражені у вигляді переліку дій учнів Еталони
Умови Результат Критерії оцінки
З переліку визначень впізнавати основні поняття теми «Фінансове планування» такі як: фінансове планування, основні завдання та процеси планування, бізнес план. Розрізняти методи планування Знати визначення поняття «планування», знати поняття: фінансовий план, об’єкти планування, види фінансового планування Правильно виділені з переліку визначень основних понять теми, визначені завдання та процеси планування, методи та види планування 6 балів - реалізація мети 5 балів - реалізація мети І рівня: названі 4 понять, перераховані 3 види планування 4 бали - реалізація мети І рівня: названі 2 поняття, 2 види планування

 

 


Продовження таблиці 2.1


Уміти характеризувати різні види фінансового планування їх за всіма параметрами, класифікувати основні методи та процеси, характеризувати вимоги, щодо складання фінансового плану Виконання дій 1 рівня: правильно виділені з переліку визначень основні поняття теми, визначені види фінансового планування, фінансовий план, об’єкти планування Охарактеризовані види фінансового планування, класифіковані за всіма параметрами, класифіковані основні методи та процеси за всіма параметрами, охарактеризовані вимоги, щодо складання фінансового плану 9 балів - реалізація мети 8 балів - реалізація мети ІІ рівня: характеризовані 2 метода, класифіковані 2 процеса планування 7 балів - реалізація мети ІІ рівня: характеризова-ний метод, класифікований 2 процес планування
Вміти розраховувати надходження коштів і здійснення платежів, здійснювати розподіл прибутку на підприємстві, аналізувати джерела надходження грошових коштів Виконання дій 1 і 2 рівнів: правильно охарактеризовані різні види фінансового планування, класифіковані основні методи та процеси за всіма параметрами Правильно розраховані надходження коштів і здійснення платежів, здійснюваний розподіл прибутку на підприємстві, аналізовані джерела надходження грошових коштів 11 балів - реалізація мети 10 балів - реалізація мети ІІІ рівня: правильно розрахований розподіл прибутку, проаналізовані джерела надходження грошових коштів 9 балів - реалізація мети ІІІ рівня: здійсненний розрахунок платежів

Виходячи із зазначених еталонів оперативна мета навчання (згідно з підсумковим рівнем засвоєння навчального матеріалу) може бути сформульована наступним чином:

Для досягнення поставленої мети педагог надалі здійснює аналіз і відбір джерел навчальної та наукової літератури. Літературні джерела добираються відповідно до педагогічних вимог (інформативність, повнота викладу, логічність, актуальність матеріалу); їх має бути не менше трьох.

Для теми «Фінансове планування»нами обрано в якості ключових наступні літературні джерела інформації, що задовольняють зазначеним вимогам:

1. Азаренкова Г.М., Журавель Т.М., Михайленко Р.М., Фінанси підприємств: Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – 2-ге вид., випр.. і доп. – К.: Знання-Прес, 2006. – 287 с.

2. А. М. Поддєрьогін, М. Д. Білик, Л Д. Буряк та ін.; Фінанси підприємств: Підручник. Кер. кол. авт. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. - 6-те вид., перероб. та допов. — К.: КНЕУ, 2006. — 552 с.

3. Фінанси підприємств: підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. A.M.Поддєрьогін. - 7-ме вид., без змін. - К.: КНЕУ, 2008. – 552 с.

Отже, при вивченні теми «Фінансове планування» нами сформульовано цілі її вивчення та еталони професійних дій економіста з фінансів за 3 рівнями засвоєння навчального матеріалу та відібрано джерела інформації, що сприяють досягненню поставленої мети.


2.2. Проектування дидактичних матеріалів до теми «Фінансове планування»

 

На даному етапі дидактичного проектування на базі попередньо спроектованих цілей та змісту навчання майбутніх економістів з фінансової роботи відтворених у навчальних планах та програмах, викладач має конкретизувати відібраний зміст та розробити дидактичні матеріали за темами дисципліни. Ці матеріали містять обсяг інформації за темами, який потрібно засвоїти учням для успішного здійснення їх фахової діяльності.

Дидактичні матеріали розробляються за результатами аналізу і відбору джерел навчальної та наукової літератури та становлять логіко-семантичну структуру навчального матеріалу теми, її план, текст та контурний конспект.

Послідовність розробки дидактичних матеріалів є такою:

1) вибір необхідних змістовних елементів теми та встановлення типів існуючих між ними взаємозв’язків (рівнозначності, перетину, підпорядкування, протиставлення, протилежності тощо);

2) складання логіко-семантичної структури теми (схематичне зображення змістовних елементів теми та зв’язків між ними);

3) конструювання плану викладу теми з визначенням типу плану (простий або складний, індуктивний або дедуктивний), виходячи зі структури навчального матеріалу та рівня сформованості базових знань учнів;

4) конструювання тексту теми, що є докладно представленим навчальним матеріалом, скомпонованим у послідовності, яка визначається планом;

5) проектування на основі тексту контурного конспекту з теми, який містить ключові положення нової інформації, таблиці, графіки, позначення, схеми, алгоритми.

План – це набір коротких найменувань логічно завершених частин навчальної теми. На ступінь складності плану і число пунктів впливають: особливості сприйняття і розуміння учнями нової інформації; рівень підготовки учнів; цільове призначення тексту. На основі плану може бути одержаний текст.

Текстце система граматичних, графічних, математичних знаків, що забезпечують вичерпне уявлення про об'єкт вивчення.

Конспект– сукупність взаємозв'язаних опорних сигналів теми.

Логіко-семантичну структуру, план та контурний конспект теми «фінансове планування» представлено нижче.

Отже, конструювання дидактичних матеріалів за темами є засобом реалізації поставлених на попередньому етапі дидактичних цілей вивчення дисципліни та окремих тем.

 


Тема « Фінансове планування на підприємствах »

1. Фінансове планування

1.1. Завдання фінансового планування

1.2. Принципи фінансового планування

1.3. Методи фінансового планування

2. Процес планування

3. Фінансовий план

 

Кожне підприємство, починаючи свою діяльність, зобов'язане чітко уявляти перспективну потребу у фінансових, трудових і матеріальних ресурсах та джерела їхнього одержання, що зумовлює необхідність фінансового планування.

Під фінансовим плануванням розуміють планування надходжень і використання фінансових ресурсів для забезпечення розвитку підприємства. Воно здійснюється шляхом складання планів різного змісту та призначення залежно від завдань та об'єктів планування та сприяє виявленню внутрішніх резервів підприємства, дотриманню режиму економії.

Фінансове планування - це процес визначення обсягів надходжень відповідних видів фінансових ресурсів (прибутку, амортизації тощо) і їх розподіл за напрямами використання в плановому році.

До основних завдань фінансового планування на підприємстві відносять:

1. Визначення джерел та обсягів фінансових ресурсів відповідно до потреб підприємства.

2. Виявлення резервів збільшення фінансових ресурсів.

3. Виявлення шляхів найбільш раціонального вкладення капіталу та його ефективного використання.

4. Збільшення прибутку за рахунок економного витрачання коштів.

5. Раціональний розподіл отриманих доходів і накопичень за каналами їхнього використання.

6. Здійснення фінансового контролю за формуванням та використанням фінансових ресурсів і грошових коштів.

 

Об'єктами планування є доходи підприємства, включаючи нагромадження, взаємовідносини з держбюджетом і державними позабюджетними фондами, обсяг капіталовкладень, інші форми інвестування фінансових ресурсів (операції на ринку цінних паперів), обсяг довгострокових кредитів банків на інвестиційні заходи, потребу у власних оборотних коштів та джерела їхнього покриття.

Методи планування - це конкретні способи та прийоми розрахунків показників. При плануванні фінансових показників застосовують такі методи:

· нормативний;

· розрахунково-аналітичний;

· балансовий;

· метод оптимізації планових рішень;

· економіко-математичне моделювання;

· метод експертних оцінок.

Нормативний метод передбачає розрахунок фінансових показників на основі встановлених норм і техніко-економічних нормативів (норм амортизаційних відрахувань, нормативів потреби в оборотних коштах тощо).

Розрахунково-аналітичний (індексний) метод передбачає розрахунок планової величини фінансового показника на основі аналізу досягнутої величини цього показника (база) й індексів його зміни у плановому періоді.

Балансовий метод передбачає зв'язок усіх витрат з джерелами їхнього фінансування. Суть балансового методу полягає у тому, що шляхом побудови балансів досягається взаємозв'язок наявних фінансових ресурсів і фактичної потреби в них.

Метод оптимізації планових рішень - розробка кількох варіантів планових розрахунків для того, щоб вибрати найбільш оптимальний з них за деяким критерієм. Як критерій можуть застосовувати мінімум фінансових витрат, максимум прибутку тощо.

Економіко-математичне моделювання дозволяє знайти кількісний вираз взаємозв'язків між фінансовими показниками та факторами, які їх визначають. Такий зв'язок виражається через економіко-математичну модель, що є математичним описом економічного процесу.

Метод експертних оцінок передбачає визначення узгодженої думки експертів і вибір найбільш прогресивної щодо вирішення конкретної проблеми.

Планування розпочинають із розробки загальних цілей, далі визначають конкретні, деталізовані цілі на заданий період, шляхи та засоби їх досягнення, і нарешті, здійснюють контроль за досягненням поставлених цілей.

Процес планування складають такі етапи:

1. Визначення цілей планування. Вони стають вирішальними факторами при виборі форми і методів планування.

2. Аналіз проблеми. На цьому етапі визначають вихідну ситуацію на момент складання плану і формують кінцеву ситуацію.

3. Пошук альтернатив. На цьому етапі серед можливих шляхів вирішення проблемної ситуації вибирають найкращий.

4. Прогнозування. Формують уяву про розвиток ситуації, яку планують.

5. Оцінка. На цьому етапі проводять оптимальні розрахунки для вибору найкращої альтернативи.

6. Прийняття планового рішення. Вибирають і оформляють єдине планове рішення.

Головним інструментом фінансового планування є різноманітні фінансові плани.

Фінансовий план – це найважливіший елемент бізнес – плану, який складається як для обґрунтування конкретних інвестиційних проектів, так і для управління поточною та стратегічною фінансовою діяльністю. Фінансові плани можна розділити на:

· перспективні (стратегічні) - на декілька років;

· поточні - на рік, квартал;

· оперативні - до 1 місяця.

Результатом перспективного фінансового планування є розробка трьох основних документів:

· прогнозу звіту про прибутки та збитки;

· прогнозу руху грошових коштів (баланс грошових потоків);

· прогнозу балансу активів та пасивів підприємства.

Як інформаційну базу перспективного фінансового планування доцільно використовувати річні дані фінансової діяльності за останні 5 років, для поточного (річного) планування - квартальні дані за 1-2 роки.


                   
     
     
 
 
 
     
 

 


                         
     
 
     
 
 
 
     
 
 
 
   
   
 
   
 
   

 

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.253.192 (0.024 с.)