ТОП 10:

Призначення і мета створення ІС



Страхування – це сукупність замкнених перерозподільчих відносин з приводу формування цільових грошових фондів з метою відшкодування можливих втрат чи збитків у випадку настання страхових випадків.

Сучасний стан страхового ринку в України відображає суперечливі процеси, що притаманні нинішній економічній політиці та ситуації країні. Головними учасниками страхового ринку є страховики – страхові компанії, їх відділення, філії, а також страхові посередники та органи державного контролю. Страхова система та дільність суб’єктів на страховому ринку України регулюється Законом України «Про страхування».

Страховики виконують умови страхування та пропонують їх клієнтам (страхувальникам).Якщо клієнтів задовольняють умови договору (полісу), вони підписують його і вносять відповідні страхові внески. В разі настання страхового випадку страховик за полісом виплачує страховку.

Законом України «Про страхування» було визначено єдиний орган державної виконавчої влади, що здійснює відповідний на­гляд: Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю — Укрстрахнагляд, утворений 17 вересня 1993 року. Укрстрахнагляд був центральним органом державної виконавчої влади, який під­порядковувався Кабінетові Міністрів України. За своїм статусом Комітет мав ранг Державного комітету України. У процесі адміністративної реформи з 1999 року функції Укрстрах­нагляду було покладено на Міністерство фінансів України. У складі Мінфіну створено департамент фінансових установ та ринків. Останній на відміну від Укрстрахнагляду, не може са­мостійно подавати до Кабінету Міністрів України як суб'єкта за­конодавчої ініціативи проекти законодавчих актів. Основними функціями органу нагляду згідно чинного законодавства є:

  • видача ліцензій страховикам на право здійснювати страхову діяльність та перевірка щодо додержання ними видів страхування і перестрахування, передбачених ліцензіями;
  • планові, тематичні та комплексні перевірки щодо правиль­ності застосування страховиками законодавства України про страхову діяльність та достовірності їх звітності;
  • методичне забезпечення (згідно зі своєю компетенцією) ро­боти страховиків;
  • розробка проектів актів законодавства з питань страхової діяльності та рекомендацій для захисту фінансових інтересів страховиків і страхувальників;
  • прийом нормативних актів з питань страхової діяльності;
  • аналіз додержання об'єднаннями страховиків чинного зако­нодавства;
  • контроль за платоспроможністю страховиків згідно зі взя­тими страховими зобов'язаннями;
  • забезпечення дослідницько-методологічної роботи з питань страхової діяльності та підвищення ефективності державного страхового нагляду;
  • установлення правил формування й розміщення страхових резервів, а також (за погодженням з Мінстатом) правил їх обліку та показників звітності;
  • розробка та контроль за дотриманням єдиних методологіч­них засад бухгалтерського обліку і звітності, а також форм стати­стичної звітності для страховиків;
  • аналіз стану, та тенденцій розвитку страхової діяльності в Україні, узагальнення практичного досвіду страховиків;
  • організація заходів щодо професійної підготовки та перепідго­товки фахівців зі страхової діяльності, а також роботи круглих сто­лів, нарад, семінарів, конференцій з питань страхової діяльності;
  • налагодження міжнародного співробітництва в галузі стра­хової діяльності, вивчення, узагальнення й поширення світового досвіду в цій справі, виконання міжнародних договорів України з питань страхування;
  • інформаційно-роз'яснювальна робота через пресу, телеба­чення та інші засоби масової інформації з питань страхової дія­льності.

Головним напрямком вдосконалення обробки інформації у страхових компаніях є створення автоматизованих інформаційних систем, що базуються на застосуванні економічно-математичних методів, засобів обчислювальної техніки і розвиненої мережі передавання даних. Нові можливості в роботі страхових компаній різноманітних рівнів управління, що зорієнтовані на автоматизовану технологію розв’язування задач, значною мірою виявляються там, де цим процесом охоплено більшість функцій і задач їх основної діяльності. Цим досягається:

  • підвищення рівня планової та аналітичної роботи;
  • вдосконалення методів і способів ведення страхових операцій, форми обліку і звітності;
  • прискорення обробки різного роду звітних даних;
  • підвищення обґрунтованість управлінських рішень.

З огляде на відмічене вище основною метою створення інформаційних систем у страхуванні є забезпечення такого рівня управління діяльністю страховика, за якою досягається виконання наступних завдань:

  • проведення у визначені терміни багатоваріантних розрахунків, пов’язаних із рухом договорів страхування;
  • автоматизація процесу обігу полісів за всіма видами страхування;
  • досягнення кращих показників розвитку всіх видів страхування;
  • прийняття оптимальних рішень, щодо планів прибутків і видатків - отримання необхідного фактичного прибутку є найголовнішим завданням, оскільки страхові компанії є комерційними установами і функціонують на принципах повного госпрозрозрахунку.

Таким чином призначення інформаційних ситем у страхуванні - забезпечення збору, зберігання, обробки, передавання інформації за допомогою ЕОМ і їх взаємодія з усіма структурними управлінськими рівнями, клієнтами, іншими інформаційними системами.

Структура ІС «Страхування»

Інформаційні системи створюється безпосередньо страховими компаніями і охоплюють автоматизацію ведення усіх операцій. Тому, у кожній страховій компанії склад і структура інформаційних систем різна – вона відповідає їх організаційній структурі, основному виду діяльності страховика тощо.

Організаційно система являє собою сукупність інформаційних систем адміністративно-територіальних ланок, об’єднаних загальною методологією задач, що вирішуються, єдиною інформаційною базою і технологією обробки документів.

Водночас різноманітність функціональних задач, що вирішуються на місцевому і регіональному рівні страхової компанії і центральних ланках (обласних Дирекціях і Головному правлінні страхової компнаії), вимагають різного підходу до побудови в їх структурі відповідних інформаційних систем. Щоб забезпечити виконання відповідних функцій інформаційних систем на різних рівнях страхової компанії, потрібно виділити в системі два рівні – ІС центрального та ІС регіонального і місцевого рівня. Концептуальна схема структури ІС страхової компанії представлена на рис.7.1.

 

 

 


Рис.7.1. Схема структури ІС страхової компанії

Задачі центрального і регіонального/ місцевого рівнів страхової компанії істотно різняться за формами і засобами реалізації.

Функції і завдання ІС «Страхування»:







Последнее изменение этой страницы: 2016-12-30; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.233.220.21 (0.006 с.)